Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 22 січня 2021 року
у справі № 925/1137/19
Господарська юрисдикція
Щодо стягнення неустойки (штрафу, пені), процентів річних та інфляційних нарахувань теплопостачальної організації без укладення договору про реструктуризацію заборгованості
ФАБУЛА СПРАВИ
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду з позовом до комунального підприємства "Уманьтеплокомуненерго" про стягнення 911 431,00 грн пені, 133 222,12 грн 3% річних, 720 053,91 грн інфляційних втрат.
Позовна заява мотивована неналежним виконанням Підприємством умов договору купівлі-продажу природного газу у частині своєчасної оплати переданого газу.
Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, у задоволенні позову відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (далі - Закон) не деталізує порядок дій сторін у випадку, якщо підприємство сплатило відповідну заборгованість після включення до Реєстру без укладення договору про реструктуризацію.
Це є окремим випадком, який підпадає під регулювання частини першої статті 5 Закону, оскільки такі обставини свідчать, що добросовісний боржник після включення до Реєстру та отримання можливості розстрочити сплату заборгованості на 60 календарних місяців шляхом укладення відповідного договору (частина друга статті 5 Закону) не користується таким правом, а намагається якнайшвидше погасити існуючу заборгованість.
При цьому погашення заборгованості до укладення договору про реструктуризацію заборгованості повністю відповідає основній меті Закону та матиме такий же наслідок, як і належне виконання договору про реструктуризацію, - задоволення вимог кредитора та погашення заборгованості підприємства, включеного до Реєстру, однак таке погашення відбудеться швидше, ніж рівними частинами протягом 60 календарних місяців, які за частиною другою статті 5 Закону мають обраховуватись з першого числа місяця укладення договору про реструктуризацію.
У частині першій статті 5 Закону йдеться про визначення розміру заборгованості, яка підлягає реструктуризації і до якої на момент її визначення не включаються суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, у той час як у частині третій статті 5 Закону йдеться про те, що в подальшому на визначену у договорі заборгованість не здійснюються такі нарахування. Стаття 7 Закону стосується списання суми неустойки, інфляційних нарахувань, процентів річних і подальше звільнення від нарахування на реструктуризовану заборгованість, водночас не обмежує дію норми частини першої статті 5 Закону, відповідно до якої заборгованість, яка тільки підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, однак ще не реструктуризована, визначається без урахування суми неустойки, інфляційних нарахувань, процентів річних.
Також Закон надає кредитору можливість захистити свої права у разі недобросовісної поведінки боржника, який після включення до Реєстру ухиляється від погашення заборгованості.
Тобто норми Закону в сукупності встановлюють засоби для кредитора, які спрямовані на забезпечення виконання обов'язку боржника, якого включено в Реєстр, однак він ухиляється від сплати заборгованості. Кредитор має ініціювати укладення договору про реструктуризацію, а в разі ухилення боржника від його укладення - звернутись до Органу для виключення боржника з Реєстру, після чого кредитор може здійснити нарахування на непогашену суму заборгованості неустойку (штраф, пеню), проценти річних та інфляційні нарахування за весь час існування такої заборгованості.
ВИСНОВКИ: нормою частини першої статті 5 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний станом на 01.07.2016 для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (без урахування суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашена станом на 31.12.2016, є такою, що підлягає реструктуризації за умови включення такої організації до Реєстру. У випадку погашення цієї заборгованості боржником - учасником процедури врегулювання без укладення договору про реструктуризацію відсутні підстав для стягнення з нього неустойки (штрафу, пені), процентів річних та інфляційних нарахувань, нарахованих на таку заборгованість, що повністю відповідає основній меті Закону.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: умови укладення господарських договорів, ефективний спосіб захисту прав, стягнення боргу, способи судового захисту, договір купівлі-продажу енергоносіїв, виконання господарських зобов’язань, порядок списання заборгованості за енергоносії, погашення основної суми боргу, умови списання заборгованості
