Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 02 лютого 2022 року
у справі № 640/18576/21
Адміністративна юрисдикція
Щодо застосування заходів забезпечення позову у спорах з приводу порушень законодавства стосовно етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі також - НАЗК), за участі третіх осіб - КМ України, АК «НАК «Нафтогаз України», Наглядової ради АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», Голови НАЗК, в.о. керівника Департаменту з питань дотримання законодавства про конфлікт інтересів та обмежень щодо запобігання корупції про визнання протиправним та скасування припису НАЗК.
Одночасно з позовом ОСОБА_1 подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії вищевказаного припису відповідача.
Окружний адміністративний суд ухвалою, залишеною без змін постановою апеляційного адміністративного суду, задовольнив заяву про забезпечення позову.
Мотивація касаційної скарги: Представник НАЗК стверджує, що суд фактично вирішив справу без її розгляду по суті заявлених позовних вимог, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення за відсутності, в тому числі відповідних доказів, які б свідчили про очевидну протиправність рішення відповідача.
Правова позиція Верховного Суду: визначення реального конфлікту інтересів міститься у ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» та означає суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Обмеження після припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування передбачені ст. 26 Закону України «Про запобігання корупції», згідно з п. 1 ч. 1 якої особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, забороняється протягом року з дня припинення відповідної діяльності укладати трудові договори (контракти) або вчиняти правочини у сфері підприємницької діяльності з юридичними особами приватного права або фізичними особами - підприємцями, якщо особи, зазначені в абзаці першому цієї частини, протягом року до дня припинення виконання функцій держави або місцевого самоврядування здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців.
Своєю чергою за змістом п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, серед інших відносять Президента України, Голову Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем`єр-міністра України, віце-прем'єр-міністрів України, міністрів, інших керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступників.
Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання корупції» порушення встановленого п. 1 ч. 1 цієї статті обмеження щодо укладення трудового договору (контракту) є підставою для припинення відповідного договору.
Правочини у сфері підприємницької діяльності, вчинені з порушенням вимог п. 1 ч. 1 цієї статті, можуть бути визнані недійсними.
У разі виявлення порушень, передбачених ч. 1 цієї статті, Національне агентство звертається до суду для припинення трудового договору (контракту), визнання правочину недійсним.
Права Національного агентства передбачені ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до п. 5-3 ч. 1 якої Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень виносить приписи про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом, захисту викривачів.
В силу ч. 6 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції» у випадках виявлення порушення вимог цього Закону щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, захисту викривачів або іншого порушення цього Закону Національне агентство вносить керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації припис щодо усунення порушень законодавства, проведення службового розслідування, притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності.
Припис Національного агентства є обов'язковим для виконання. Про результати виконання припису Національного агентства посадова особа, якій його адресовано, інформує Національне агентство упродовж десяти робочих днів з дня одержання припису.
Саме один з таких приписів є предметом оскарження у справі, що розглядається. За наслідками розгляду справи суд на підставі всебічної оцінки пояснень сторін та доказів повинен зробити висновок про правомірність чи неправомірність зазначеного припису.
До вирішення справи по суті суд може застосувати заходи забезпечення позову. Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
Висновки: НАЗК в межах своїх повноважень, у разі виявлення порушень законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, вносить керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації припис щодо його усунення, а також звертається до суду для припинення трудового договору (контракту).
Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Ключові слова: способи забезпечення позову, підстави розірвання трудового контракту, оцінка очевидності ознак протиправності оспорюваного рішення
