Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 02 лютого 2022 року
у справі № 9901/470/21
Адміністративна юрисдикція
Щодо можливості судового оскарження бездіяльності Верховної Ради України стосовно ненадання оцінки певним висловлюванням (діям) народного депутата України
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулась до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до ВРУ, треті особи: Організація з безпеки та співробітництва в Європі, Представництво Організації Об`єднаних Націй в Україні, у якому просила:
- зобов'язати відповідача усунути бездіяльність і вжити заходів щодо усунення проявів закликів до терору від парламентарів ВРУ та заборонити всім державним службовцям ВРУ вживати алкоголь і психотропні речовини на робочому місці;
- зобов'язати ВРУ дати оцінку діям народного депутата України ОСОБА_2, який на робочому місці з трибуни ВРУ умисно здійснив наругу над Україною;
- стягнути з відповідача «морально-матеріальну» шкоду в розмірі заробітної плати народного депутата України;
- зобов`язати ВРУ відкликати з посади заступника голови комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики державного службовця ОСОБА_2.
Також позивачка просила суд постановити окрему ухвалу, якою зобов'язати Службу безпеки України надати оцінку діям ОСОБА_2.
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 18 листопада 2021 року відмовив у відкритті провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
За змістом частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо, зокрема, оскарження актів, дій чи бездіяльності ВРУ.
Особливості провадження в цій категорії адміністративних справ визначено в статті 266 КАС України. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ, зокрема, щодо законності (крім конституційності) постанов, дій чи бездіяльності ВРУ (пункти 1, 2 частини першої цієї статті).
Конституційний Суд України в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що відносини, які виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.
У Рішенні від 27 березня 2002 року № 7-рп/2002 Конституційний Суд України також зазначив, що за змістом положень статей 85, 91 Конституції України ВРУ приймає закони, постанови та інші правові акти. Вони є юридичною формою реалізації повноважень єдиного органу законодавчої влади в Україні та, відповідно до частини другої статті 147, частини першої статті 150 Конституції України, є об'єктом судового конституційного контролю.
ВИСНОВКИ: в порядку адміністративного судочинства до Верховного Суду як суду першої інстанції можуть оскаржуватися тільки ті правові акти, дії чи бездіяльність, зокрема ВРУ, які прийнято (вчинено) у правовідносинах, у яких ВРУ реалізовує свої владні (управлінські) функції. Водночас наведені позивачкою доводи та аргументи ґрунтуються на припущеннях та її власних суб`єктивних оціночних переконаннях, що свідчить про відсутність порушеного права з боку відповідача та, як наслідок, відсутність публічно-правового спору, що належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: адміністративна юрисдикція, право на доступ до суду, спори за участю ВРУ, ознаки публічно-правового спору
