Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 16 вересня 2022 року
у справі № 913/703/20
Господарська юрисдикція
Щодо права замовника відмовитись від договору підряду
ФАБУЛА СПРАВИ
Департамент житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації (далі - Департамент) звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ "Проектно-будівельний Альянс" про стягнення безпідставно набутого майна (грошових коштів) в сумі 7 079 496,60 грн, а також нарахованих 360 752,95 грн інфляційних втрат та 286 307,07 грн 3% річних.
Позов обґрунтований, зокрема, тим, що на виконання умов Договору Департамент перерахував ТОВ "Проектно-будівельний Альянс" аванс, проте товариство роботи за Договором у повному обсязі не виконало, невикористану суму авансу Департаменту не повернуло; при цьому Договір припинився.
ТОВ "Проектно-будівельний Альянс" звернулося до господарського суду із зустрічною позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Департаменту 807 039,98 грн боргу за виконані підрядні роботи за Договором. Вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що Департамент всупереч вимогам п.4.4 Договору та ст. 882 ЦК не приступив до прийняття виконаної частини робіт за Договором, акт виконаних робіт не підписав та не сплатив 807 039,98 грн.
Господарський суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, первісний позов Департаменту задовольнив в повному обсязі; у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовив.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до ч. 2 ст. 622 ЦК у разі відмови кредитора від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення втратило для нього інтерес (ст. 612 цього Кодексу), боржник звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.
У ст. 631 ЦК зазначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Згідно з ч. 3 ст. 651 ЦК у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. У ст. 653 ЦК визначені правові наслідки розірвання договору: зобов'язання сторін припиняються. з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Тобто одним із наслідків розірвання договору є припинення зобов'язань сторін, що виникли у сторін такого Договору відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 та ст. 509 ЦК. Відтак за змістом зазначених норм розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір.
У цій справі Договір передбачав момент його припинення - 31.08.2020. ТОВ "Проект-будівельний Альянс" після вказаного терміну не виконувало робіт за Договором, що свідчить про відсутність продовження відповідних відносин та строку дії Договору.
Відповідно, станом на момент звернення 31.03.2021 Департаменту до ТОВ "Проектно-будівельний Альянс" з листом №03-18-236 "Про відмову від договору будівельного генпідряду від 24.04.2019" (в якому Департамент зазначив, що генпідрядник не відзвітував протягом трьох місяців з дня отримання авансу про його використання та не повернув замовнику невикористану суму авансу, що складає 7 079 496,60 грн) спірний Договір фактично уже був припиненим з 31.08.2020. Тому у такому разі розірвання Договору на підставі ст. 849 (ні ч. 2, яка була застосована судами попередніх інстанцій, ні ч. 4, на застосуванні якої наполягає скаржник) є фактично неможливим.
ВИСНОВКИ: право замовника відмовитись від договору, передбачене ст. 849 ЦК, зокрема, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (ч. 2), якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином (ч. 3) або передбачене ч. 4 цієї статті безумовне право відмовитись від договору до закінчення роботи виникають лише щодо тих договорів, які на момент такої відмови були чинними.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави припинення договору, наслідки припинення договору, наслідки закінчення строку дії договору, правовий статус замовника, спори у сфері будівництва, відносини підряду
