Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 08 травня 2023 року
у справі № 640/28045/20
Адміністративна юрисдикція
Щодо оцінки рішення уповноваженого органу про занесення об'єкта культурної спадщини до переліку
ФАБУЛА СПРАВИ
ТОВ "АРІКС" звернулося до окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ТОВ "Концепт Плаза", Міністерство культури та інформаційної політики України, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Про занесення об'єктів культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини міста Києва" в частині пункту 2 додатку до наказу Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яким до Переліку об`єктів культурної спадщини м. Києва занесено будинок Осипа Родіна.
Рішенням окружного адміністративного суду позов ТОВ "АРІКС" задоволено.
Справа розглядалась судами неодноразово.
За результатами нового апеляційного розгляду, постановою апеляційного адміністративного суду рішення окружного адміністративного суду скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволені позову ТОВ "АРІКС" відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Взяття на облік об'єкта культурної спадщини шляхом занесення його до Переліку об'єктів культурної спадщини - це перший етап у процедурі державної реєстрації об'єктів культурної спадщини.
Згідно із пунктом 3 Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158), питання про занесення об'єкта культурної спадщини до Переліку розглядається на підставі:
фотофіксації об'єкта: фото загального вигляду, фото об`єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об`єкта, фото рухомих об`єктів (деталей), фото загроз (дії негативних чинників);
історичної довідки, яка містить інформацію про автентичність об'єкта, його цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, дані історико-архівних досліджень, архітектурних, мистецтвознавчих, бібліографічних та містобудівних вишукувань, складеної у відповідності до вимог пункту 5 розділу III цього Порядку або витяг із наукового звіту дослідника археологічної спадщини.
Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку № 158 історичну довідку підписує особа, що має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук або доктора наук) за спеціальністю "музеєзнавство, пам`яткознавство" або таких наук:
- мистецтвознавство, культурологія, архітектура - для об'єктів монументального мистецтва;
- архітектури - для об'єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, а також ландшафтних;
- історії - для археологічних, історичних об'єктів та об'єктів науки і техніки.
До історичної довідки додаються копії документів, що підтверджують науковий ступінь особи, що її підписала, якщо вимоги до наявності наукового ступеню встановлені цим Порядком.
Відповідність чи невідповідності критеріям, визначеним у Порядку визначення категорій пам'яток, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 № 452, а отже і оцінка історичним та архітектурним цінностям об'єкта має надаватись на стадії вирішення питання занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру, через що такі обставини та факти не підлягають і судовій перевірці при оскарженні рішення щодо включення об'єкта культурної спадщини до Переліку.
ВИСНОВКИ: оцінки рішенню уповноваженого органу про занесення об'єкта культурної спадщини до Переліку, перевірці підлягали: 1) повнота та відповідність документів, передбачених пунктом 3 цього розділу; 2) наявність в історичній довідці інформації про автентичність об'єкта, його цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, даних історико-архівних досліджень, архітектурних, мистецтвознавчих, бібліографічних та містобудівних вишукувань; 3) підписання особою, що має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук або доктора наук) за відповідною спеціальністю в залежності від класифікації об`єктів культурної спадщини.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: механізм обліку об'єктів культурної спадщини, правовий режим об'єктів культурної спадщини, спори за участю ОМС
