Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 09 січня 2024 року
у справі № 640/19582/21
Адміністративна юрисдикція
Щодо встановлення наявності/відсутності у особи громадянства (паспорта) країни агресора виключно на підставі листа СБУ
Фабула справи: ОСОБА_1 звернулася з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст України), Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Центральне міжрегіональне управління) про:
- визнання протиправним та скасування наказу Мін`юсту про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Центрального міжрегіонального управління у зв`язку із втратою права на державну службу або його обмеження внаслідок встановлення факту наявності у державного службовця громадянства іноземної держави під час проходження державної служби відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 84 Закону України «Про державну службу»;
- визнання протиправним та скасування у повному обсязі наказу Центрального міжрегіонального управління про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку із втратою права на державну службу або його обмеження внаслідок встановлення факту наявності у державного службовця громадянства іноземної держави під час проходження державної служби відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 84 Закону України «Про державну службу»;
- поновлення ОСОБА_1 на посаді;
- стягнення з Мін`юсту України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Мотивація касаційної скарги: представник позивача зазначає, що суд першої інстанції помилково розцінив лист СБУ як доказ набуття ОСОБА_1 громадянства російської федерації, оскільки цей лист має лише інформаційний характер, адресований конкретній посадовій особі - Заступнику Міністра юстиції України Гайченку А.; водночас цей лист не містить достовірної інформації отриманої у відповідності до вимог Закону про факт набуття громадянства іншої держави.
Скаржник вважає, що факт набуття особою громадянства іноземної держави повинен ґрунтуватись на беззаперечних доказах, позаяк тягне за особою негативні для державного службовця наслідки у вигляді звільнення особи з публічної служби.
Правова позиція Верховного Суду: дана справа не відноситься до категорії тих справ, які повинні розглядатись у порядку загального позовного провадження.
Водночас, з огляду на те, що судом першої інстанції розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, а також не здійснювалось активних дій щодо додаткового дослідження обставин, на які посилалась позивач, суду апеляційної інстанції слід було більш детально підійти до вирішення питань, які ставилися апелянтом під час розгляду її апеляційної скарги.
Верховний Суд не може констатувати беззаперечне порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального чи неправильне застосування норм матеріального права при прийнятті оскаржуваної постанови, натомість Суд не може дійти висновку про повноту дослідження додаткових обставин цієї справи, з огляду на її складність та значення для публічно-правових відносин у державі.
Безумовно, встановлення наявності в особи публічної служби громадянства країни агресора (російської федерації) за сучасних реалій, може шкодити національній безпеці нашої держави, і такі особи, за беззаперечного встановлення відповідних фактів, не повинні бути залучені до виконання функцій держави, та відповідно підлягають звільненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 84 Закону України «Про державну службу».
Проте, задля підтвердження легітимності втручання у конвенційні права такої особи, суд (в тому числі апеляційний) не обмежений додатково досліджувати факти та обставини справи, що необхідні для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Висновки: суд формально підійшов до вирішення клопотань сторони позивача про долучення та витребування нових доказів, та на переконання колегії суддів Верховного Суду, повинен був додатково дослідити обставини, про які клопотала особа.
Верховний Суд не надає оцінки щодо належності та допустимості спірного листа СБУ, на підставі якого відбулось звільнення позивача. Така оцінка повинна відбуватись при повному дослідженні всіх обставин, які можуть додатково підтвердити/спростувати вже встановлені судами попередніх інстанцій факти щодо наявності/відсутності у ОСОБА_1 громадянства (паспорта) країни агресора.
Ключові слова: формування доказової бази, витребування доказів, втрата громадянства
