Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 15 червня 2022 року
у справі № 924/482/21
Господарська юрисдикція
Щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою в судовому порядку
ФАБУЛА СПРАВИ
АТ "Катіон" звернулося до господарського суду з позовом до міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватна фірма "Вуд", Товариство з обмеженою відповідальністю "Тапі", про визнання протиправним і скасування пункту 7 рішення відповідача "Припинення публічному акціонерному товариству "Катіон" право користування земельною ділянкою, наданої в постійне користування згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою та передати її в запис міста".
Рішенням господарського суду позов задоволено.
Постановою апеляційного господарського суду вищезазначене рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.
ОЦІНКА СУДУ
Право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не підлягає обов'язковій заміні.
Разом із тим статтею 141 Земельного кодексу України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.
Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 названого Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.
Вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди ураховують, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140 - 149 Земельного кодексу України.
За змістом частин першої та другої статті 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших проблем за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
ВИСНОВКИ: за наявності правових підстав для припинення права постійного користування земельною ділянкою та за відсутності на це згоди землекористувача, припинення права постійного користування земельною ділянкою здійснюється в судовому порядку.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порядок землекористування, підстави припинення прав на землю, захист земельних прав
