Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 28 жовтня 2022 року
у справі № 904/3910/21
Господарська юрисдикція
Щодо права на поновлення процесуального строку у зв'язку із запровадженням воєнного стану
ФАБУЛА СПРАВИ
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" (далі - Товариство) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіо-Партнер Груп", ОСОБА_1, Компанії FTN Monitor LTD, ОСОБА_2, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_3, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу.
Рішенням господарського суду у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою апеляційного господарського суду апеляційну скаргу залишено без руху, оскільки скаржник сплатив судовий збір не в повному розмірі та не надіслав копію скарги відповідачу 3. Заявнику установлено десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою апеляційного господарського суду апеляційну скаргу вдруге залишено без руху, оскільки скаржник пропустив строк на апеляційне оскарження і не надав доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку через введення воєнного стану та не навів існування обставин, які дійсно б перешкоджали звернутися в передбачений законом строк до суду апеляційної інстанції зі скаргою. Наведені позивачем підстави для поновлення процесуального строку були визнані судом неповажними. Заявнику установлено десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою апеляційного господарського суду у відкритті апеляційного провадження відмовлено. Суд апеляційної інстанції визнав неповажними наведені апелянтом підстави для поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, оскільки обставини, що спричинили порушення строку не можна вважати об'єктивно непереборними та пов`язаними з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення дій щодо оскарження судового рішення, тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження було відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Положення ГПК України не визначають вичерпного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
При цьому з огляду на вимоги статей 13, 74 ГПК України заявник повинен довести обставини, на які він посилається як на поважні причини пропуску встановленого законом строку, шляхом подання відповідних доказів. Без доведення заявником таких обставин підстави для поновлення пропущеного строку та розгляду відповідної заяви у суду відсутні.
Верховний Суд приймає до уваги посилання скаржника на запроваджений в країні воєнний стан, враховує можливі ризики для безпеки здоров'я та життя людини, пов`язані з військовою агресією та необхідністю забезпечення безпеки життю та здоров'ю людини. Також суд приймає до уваги пункт 1 рекомендацій Ради суддів України, в якому вказано, що виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні визначати особливості роботи суду.
У цьому випадку необхідно з'ясувати, в який саме строк позивач міг звернутися до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції та якими доказами підтверджується неможливість звернення до суду раніше, оскільки право на поновлення строку у зв`язку із запровадженим воєнним станом не може визнаватися безумовним і залежати тільки від факту його запровадження. Вирішення питання про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження має вирішуватися з урахуванням конкретних обставин справи.
Суд касаційної інстанції враховує, що копія оскаржуваного рішення була отримана представником позивача до запровадженого воєнного стану, тобто сторона мала змогу ознайомитися з його змістом. При цьому суд враховує і ту обставину, що строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2022 припав на активну фазу військової агресії та необхідністю, в першу чергу, забезпечити безпеку життя та здоров`я людини (працівників Товариства). А тому позивач мав право на поновлення строку на апеляційне оскарження.
Як зазначає сам скаржник, на початку квітня було звільнено Київську область, однак небезпека продовжувала існувати і 06.05.2022 мер Києва закликав не поспішати повертатися до міста. Водночас пояснень та доказів того, що працівники Товариства перебували поза межами міста Києва та не мали змоги відновити роботу, позивачем взагалі не надано (докази перебування за кордоном, в іншому населеному пункті (реєстрація місця тимчасового проживання, реєстрація на військовому обліку), тощо).
Також позивач зазначав про те, що більшість працівників проживають у місті Києві на Лівому березі Дніпра (доказів на підтвердження проживання працівників на Лівому березі Дніпра міста Києва позивачем до суду в порядку статті 74 ГПК України не надано). При цьому адвокат, який здійснював представництво в суді першої інстанції та подавав апеляційну скаргу, не вказує, де перебував він (на території України, поза межами країни) та не наводить обставин, які перешкоджали саме йому звернутися з апеляційною скаргою в строк, встановлений законом.
Суд касаційної інстанції враховує, що Центральний апеляційний господарський суд та відділення поштового зв`язку продовжували працювати під час запровадженого воєнного стану, що давало можливість позивачу звернутися з апеляційною скаргою поштою або ж засобами електронного зв`язку.
Посилання позивача на відновлення руху між Правим та Лівим берегом Дніпра у місті Києві з 12.05.2022 до 20.06.2022 також не може визнаватися безумовною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження з огляду на викладене вище (проживання частини працівників на Правому березі). До того ж, наведена публікація про відновлення руху мостами стосувалася відновлення роботи громадського транспорту, доказів та пояснень щодо неможливості переміщення іншим способом (таксі, власний транспорт, тощо) заявником також не надано.
При цьому суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що представник позивача є адвокатом та в силу приписів частини шостої статті 6 ГПК України зобов`язаний був зареєструвати офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Такі дії сприяли б можливості адвоката підготувати та подати апеляційну скаргу з будь-якої території.
Отже, суд касаційної інстанції вважає, що позивач до суду апеляційної інстанції не надав жодних доказів об'єктивної неможливості складання і подання апеляційної скарги у коротші терміни (у травні або червні) в порядку статті 74 ГПК України. Посилання скаржника на лист Торгово-промислової палати України не є безумовним доказом наявності обставин непереборної сили за цих конкретних обставин і оцінюються в сукупності з усіма іншими доказами. А тому суд ураховує рекомендації Ради суддів України щодо розгляду справ, виходячи з поточної ситуації у відповідному регіон.
ВИСНОВКИ: право на поновлення строку у зв'язку із запровадженим воєнним станом не може визнаватися безумовним і залежати тільки від факту його запровадження. Вирішення питання про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження має вирішуватися з урахуванням конкретних обставин справи.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: пропуск процесуального строку, право на перегляд судових рішень, наслідки введеня воєнного стану
