Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 31 жовтня 2024 року
у справі № 300/2785/22
Адміністративна юрисдикція
Щодо підстав для імперативного застосування ч. 2 ст. 299 КАС України
Фабула справи: ТОВ «ЗАХІД-АГРО МХП» звернулося до суду з позовом до ГУ ДПС, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, яким зменшено розмір бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 5923606 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1480902 грн.
Окружний адміністративний суд позов задовольнив повністю.
Апеляційний адміністративний суд ухвалою відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 2 ст. 299 КАС України. Суд виходив з того, що апеляційну скаргу подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом її скерування засобами поштового зв`язку після спливу річного строку з дня ухвалення судового рішення. Суд врахував, що відповідач був обізнаний із існуванням судового рішення, судовий розгляд судом першої інстанції здійснювався у відкритому судовому засіданні з участю представників сторін та відповідач не був позбавлений можливості звернутись до суду за копією рішення. Таким чином, за висновком суду, пропуск строку звернення до суду з апеляційною скаргою зумовлений власною поведінкою скаржника, а передбачені ч. 2 ст. 299 КАС України застереження не встановлені.
Мотивація касаційної скарги: ГУ ДПС вказує, що апеляційний суд не врахував, що суд першої інстанції у судовому рішенні не зазначив дати складення повного тексту, що, однак, має істотне значення під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Правова позиція Верховного Суду: згідно з ч. 2 ст. 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
Системний аналіз норм права дає підстави для висновку, що дата набрання законної сили рішення суду першої інстанції нерозривно пов`язана зі строком на його апеляційне оскарження.
За загальним правилом строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня проголошення судового рішення або з дня складення повного судового рішення. Встановлення дати складення повного судового рішення є обов'язковою умовою під час обчислення строку на апеляційне оскарження судових рішень, вступна та резолютивна частини яких були проголошені у судовому засіданні, або якщо розгляд справи відбувався в порядку письмового провадження.
Саме з датою складення повного тексту судового рішення ч. 2 ст. 299 КАС України пов`язує початок обчислення річного (граничного, присічного) строку на апеляційне оскарження судового рішення суб'єктами владних повноважень, який не може бути поновлений за відсутності винятків, передбачених цією ж нормою.
Висновки: у випадку, якщо з дати проголошення судового рішення річний строк минув, але з дня складення повного тексту судового рішення - ні, то підстави для імперативного застосування ч. 2 ст. 299 КАС України відсутні, незалежно від того, чи був суб'єкт владних повноважень обізнаний про розгляд справи. Винятки, передбачені цією нормою, можуть оцінюватися судом виключно за умови беззаперечного висновку про сплив річного строку, обчисленого за правилами, встановленими саме у цій нормі, - з дати складення повного тексту судового рішення.
Ключові слова: право на апеляційне оскарження, доступ до правосуддя, порушення процесуальних строків, наслідки пропуску строків, повноваження суду.
