Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 07 листопада 2024 року
у справі № 340/2502/23
Адміністративна юрисдикція
Щодо відсутності права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1, у якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 про відсутність у ОСОБА_1 обставин які дають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, відмовлено в задоволенні позову.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 стверджує, що суди попередніх інстанцій обмежено трактували приписи абз. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зважаючи на те, що у нього на утриманні перебуває троє дітей та ту обставину, що його сім'я є багатодітною. Позивач наполягає на тому, що обов`язок, який покладено на нього, відповідно до положень ст.ст. 198, 199 СК України, щодо утримання доньки, яка досягла 18 років у зв`язку із продовженням нею навчання, та наявність ще двох дітей до 18 років, надають йому право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Правова позиція Верховного Суду: спірні правовідносини виникли у зв`язку із оскарженням відповіді відповідача, наданої на адвокатський запит, відповідно до якої повідомлено про відсутність обставин, які надають право позивачу на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та зобов`язання відповідача надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.
Отже, визначальними для вирішення цього публічно-правового спору є встановлення факту перебування на утриманні військовозобов`язаного трьох і більше дітей віком до 18 років, і лише за вказаних обставин особа може реалізувати своє право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Висновки: наявність у сім`ї особи статусу багатодітної, та утримання позивачем трьох дітей, одна з яких досягла повноліття, не надають йому права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за відсутності встановленого факту утримання ним саме трьох і більше дітей віком до 18 років.
Ключові слова: порядок мобілізації, підстави відстрочки від мобілізації, порядок призову
