Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 14 листопада 2024 року
у справі № 990/236/24
Адміністративна юрисдикція
Щодо строку звернення до суду з позовом про оскарження індивідуально-правових актів Президента України
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат, звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) як суду першої інстанції з позовною заявою до Президента України, у якій просив визнати протиправним і скасувати Указ Президента України від 12.05.2023 № 279/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (далі - Указ № 279/2023), яким уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України (далі - РНБО) від 12.05.2023 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» в частині введення в дію пункту (позиції) 27 додатка 1 [щодо запровадження таких заходів до ОСОБА_1].
Разом із позовною заявою представник позивача подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Касаційний адміністративний суд ухвалою відмовив у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду; позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним та скасування указу в частині повернув позивачу на підставі норм частини другої статті 123, пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС.
ОЦІНКА СУДУ
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС).
Ураховуючи правову природу Указу № 279/2023 як індивідуально-правового акта [Указ стосується прав (інтересів) визначених у ньому осіб, а його дія вичерпується його виконанням та має визначений строк, що відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 КАС є ознаками індивідуально-правового акта], у правовідносинах щодо звернення до адміністративного суду з позовом про його оскарження (визнання протиправним та скасування) застосовується визначений частиною другою статті 122 КАС шестимісячний строк, який у правовідносинах з позивачем обчислюється з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав (інтересів) цим Указом. Іншого законом не встановлено, зокрема й з огляду на те, що позивач є іноземцем.
Відповідно до частини першої статті 1 Указу № 503/97 закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України не пізніш як у п'ятнадцятиденний строк після їх прийняття у встановленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях.
Опублікування Указу № 279/2023 в офіційному виданні - газеті «Урядовий кур`єр» № 97 за 16.05.2023, за загальним правилом дозволяє обчислювати строк на його оскарження в суді з наступного після опублікування дня, тобто з 17.05.2023. Опублікування вказаного Указу (тобто його оприлюднення) презюмує, що його зміст доведено до всіх зацікавлених осіб.
Довід представника позивача в апеляційній скарзі, що способом оприлюднення Указу № 279/2023 як акта індивідуальної дії має бути його доведення до відома осіб, на яких поширюється його чинність, не є слушним.
Так, відповідно до положень частини першої статті 7 Указу № 503/97, на яку посилається позивач в обґрунтування цього доводу, акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, які не мають загального значення чи нормативного характеру, можуть не публікуватися за рішенням відповідного органу. Ці акти та акти з обмежувальними грифами офіційно оприлюднюються шляхом надіслання відповідним державним органам та органам місцевого самоврядування і доведення ними до відома підприємств, установ, організацій та осіб, на яких поширюється їх чинність.
Неопубліковані акти Верховної Ради України, Президента України набирають чинності з моменту отримання їх державними органами або органами місцевого самоврядування, якщо органом, який їх видав, не встановлено інший порядок набрання ними чинності (частина друга статті 7 Указу № 503/97).
ВИСНОВКИ: положення норми частини першої статті 7 Указу № 503/97 про оприлюднення індивідуально-правових актів шляхом надіслання відповідним державним органам та органам місцевого самоврядування і доведення ними до відома підприємств, установ, організацій та осіб, на яких поширюється їх чинність, стосується лише тих актів, які не були опубліковані за рішенням відповідного органу. Щодо індивідуально-правових актів Президента України таке рішення уповноважений прийняти Президент України.
Оприлюднення 16.05.2023 Указу № 279/2023 є належним способом доведення його до відома зацікавлених осіб. Незнання цього не звільняє осіб, яких стосується згаданий Указ, від породжених ним юридичних наслідків, а також від дотримання встановленого частиною другою статті 122 КАС строку звернення до суду в разі його оскарження.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: пропуск процесуального строку, оскарження рішень президента, поважність причин пропуску строку, правова природа указів президента
