Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 20 лютого 2025 року
у справі № 990/62/24
Адміністративна юрисдикція
Щодо можливості учасника кваліфікаційного оцінювання оскаржити порушення процедури прийняття ВККС рішень в судовому порядку
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), у якій просив визнати протиправним і скасувати рішення ВККС, яким суддю районного суду ОСОБА_1 визнано таким, що не відповідає займаній посаді та внесено подання до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про звільнення судді районного суду ОСОБА_1 з посади; зобов`язати ВККС внести рекомендацію ВРП про призначення ОСОБА_1 на посаду судді районного суду.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду клопотання ВККС про закриття провадження в адміністративній справі № 990/62/24 задоволено. Провадження у справі № № 990/62/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВККС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії закрито.
ОЦІНКА СУДУ
Особливістю цієї справи є те, що ОСОБА_1 посилається не на відсутність мотивів або підстав ухвалення рішення ВККС, а оскаржує процедуру, застосовану до нього, яка не передбачена законом.
Позивач твердить про незаконність призначення ВККС пленарного засідання для підтвердження рішення колегії ВККС про відповідність ОСОБА_1 займаній посаді у зв`язку з наявністю висновку ГРД, позаяк чинним на час проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання законодавством передбачалось, що суб'єктом проведення такого оцінювання та ухвалення рішення за його результатами є колегії ВККС. А це означає, що оцінювання щодо нього вже завершено і належний у цій процедурі суб`єкт ухвалив за її результатами відповідне рішення, яке він не оскаржує.
Відповідно до частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
- склад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити;
- рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання;
- суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання;
- рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
Отже, Велика Палата Верховного Суду змушена констатувати той факт, що коли межі ініційованого оскарження рішення ВККС про визнання судді таким, що не відповідає займаній посаді, не торкаються питання надання оцінки мотивам ухваленого рішення, то ВРП позбавлена повноважень надавати оцінку таким підставам.
Ураховуючи наведене вище, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що зазначені доводи позивача у цій справі охоплюються підставою для оскарження рішення ВККС, передбаченою пунктом 1 частини третьої статті 88 Закону №1402- VIII, а саме «склад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити».
Таким чином, та обставина, що після ухвалення Комісією Спірного рішення ОСОБА_1 продовжив перебувати на посаді судді, не позбавляє позивача права оскаржити це рішення в порядку, передбаченому КАС України, оскільки таке право йому надано як цим Кодексом, так і частиною третьою статті 88 Закону № 1402-VIII.
ВИСНОВКИ: аналіз наведених правових норм крізь призму сталої практики Верховного Суду щодо оскарження рішень ВККС, ухвалених за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, з урахуванням меж оскарження відповідного рішення, що є предметом розгляду в цій справі, дає підстави для висновку про можливість здійснення судового контролю щодо рішень ВККС за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання в частині перевірки цих рішень на наявність наведених в законі процесуальних порушень, перевірка яких не входить до повноважень ВРП.
Іншими словами, ВРП уповноважена оцінювати обґрунтованість рішення ВККС з відповідною рекомендацією для прийняття на її основі свого кінцевого рішення, однак не перевіряє дотримання ВККС процедури прийняття рішень. Отже, учасник кваліфікаційного оцінювання може оскаржити такі порушення в судовому порядку.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: оскарження рішень ВККС, повноваження ВРП, процедура добору суддів
