Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 02 липня 2025 року
у справі № 903/602/24[1]
Господарська юрисдикція
Щодо можливості зменшення судом розміру процентів річних
Фабула справи: ТОВ «Системний зв`язок» звернулося з позовом до КП «ЛПЕ» про стягнення з відповідача 2 009 399,59 грн, з яких 1 622 108,36 грн інфляційних втрат та 387 291,23 грн трьох процентів річних.
Господарський суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов задовольнив частково. Стягнув з КП «ЛПЕ» на користь ТОВ «Системний зв`язок» 1 659 004,84 грн, з них 1 620 292,16 грн інфляційних втрат та 38 712,68 грн трьох процентів річних, а також 24 087,33 грн витрат зі сплати судового збору. В іншій частині позову відмовив.
Мотивація касаційної скарги: КП «ЛПЕ» зазначає про необхідність відступу від існуючого висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), щодо зменшення за певних умов розміру неустойки, штрафу та відсотків річних, але не інфляційних втрат. Однак відповідач вважає, що суд за певних обставин може також зменшити і розмір інфляційних втрат.
Правова позиція Верховного Суду: у справі № 902/417/18 зроблено загальний висновок про можливість суду за певних умов зменшити розмір процентів річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, тоді як підстави для такого зменшення процентів річних суд повинен установлювати вкожному конкретному випадку.
Зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, є правом, а не обов'язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів.
Враховуючи правову природу процентів річних як визначеної законом плати боржника за користування грошовими коштами кредитора, їх розмір може бути зменшено.
При цьому суд при визначенні розміру, до якого можна зменшити проценти річних, обмежений нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка визначає, що боржник має сплатити кредитору три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) від простроченої суми.
Отже, саме три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатитиу разі неналежного виконання грошового зобов`язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних.
Висновки: розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.
Ключові слова: наслідки порушення зобов’язання, пропуск строку звернення до суду, інфляційні витрати
