Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Ухвалою
від 06 червня 2025 року
у справі № 908/1721/23
Господарська юрисдикція
Щодо неможливості касаційного оскарження судових рішень в частині розстрочення / відстрочення їх виконання
ФАБУЛА СПРАВИ
АТ «ПроКредит Банк» звернулося до суду з позовом до ПП «Цареводарівка», ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод», фізичної особи ОСОБА_1, КТ «Желєв С.С. і компанія «Комиш-Зорянського елеватора», КТ «Желєв С.С. і компанія «Мелітопольського елеватора», ТОВ «СП «Агропродінвест» про стягнення 4 340 622,72 грн.
Під час розгляду справи місцевим господарським судом, відповідачами подано заяви про відстрочення виконання рішення суду у цій справі строком на один рік (дванадцять місяців) з дня ухвалення рішення.
Господарський суд рішенням позов задовольнив. У задоволенні заяв відповідачів про відстрочення виконання рішення суду відмовив.
Апеляційний господарський суд постановою рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
У загальному випадку процесуальна дія щодо розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду оформлюється ухвалою, що відповідає загальній структурі процесуального рішення (статті 232, 331 ГПК України).
Матеріали касаційної скарги свідчать, що відповідач оскаржує рішення лише в частині відмови у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення та постанову суду апеляційної інстанції після перегляду рішення в цій частині. Тобто оскаржується не прийняте судом судове рішення, яке ухвалено за результатами розгляду по суті спору, а процесуальне питання, пов`язане з виконанням судового рішення (відмову у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення).
Отже, фактично оскаржується судове рішення не ухвалене по суті спору (яке, до того ж, у цій частині не оскаржувалося в апеляційному порядку, а також у частині питань, що вирішуються судом при ухваленні рішення відповідно до статті 237 ГПК України з урахуванням частин 4 та 5 статті 238 ГПК України), а лише в частині відповідного процесуального питання, пов`язаного з виконанням судового рішення - відмови у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 304 ГПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини 1 статті 287 цього Кодексу.
Скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову. У разі подання касаційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення чи постанови суду, суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу (частина друга статті 304 ГПК України).
У пункті 2 частини першої статті 287 ГПК України передбачено право на касаційне оскарження ухвал суду першої інстанції, зазначені у пунктах 3 (про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову), 6 (про повернення заяви позивачеві (заявникові)), 7 (про відмову у відкритті провадження у справі), 13 (про закриття провадження у справі), 14 (про залишення позову (заяви) без розгляду), 21 (про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 25 (про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця), 26 (про заміну чи відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження), 28 (про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку), 30 (про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами) частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
У пункті 3 частини першої статті 287 ГПК України зазначено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції: (1) про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, (2) про повернення апеляційної скарги, (3) про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, (4) про відмову ухвалити додаткове рішення, (5) про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, (6) про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, (7) про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, (8) про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, (9) про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, (10) про заміну сторони у справі, (11) про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, (12) окремі ухвали.
ВИСНОВКИ: аналіз статті 287 ГПК України дає підстави вважати, що пункт 2 частини першої зазначеної статті передбачає право на касаційне оскарження ухвал суду першої інстанції після їх перегляду судом апеляційної інстанції, а пункт 3 частини першої - визначає перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до Верховного Суду.
Ухвала суду першої інстанції щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання (пункт 24 частина перша стаття 255 ГПК України) після її перегляду в апеляційному порядку не належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки), мають право подати касаційну скаргу.
Наведене виключає можливість касаційного перегляду рішення господарського суду та постанови апеляційного господарського суду в частині відмови у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення, оскільки в цій частині судові рішення не підлягають касаційному оскарженню.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: предмет касаційного оскарження, порядок виконання судових рішень, право на доступ до касаційного суду
