Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 22 серпня 2025 року
у справі № 906/453/19
Господарська юрисдикція
Щодо можливості апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції про залишення без розгляду заяви позивача про залишення без розгляду позовної заяви
Фабула справи: у цій справі позивачка подала до суду першої інстанції заяву про залишення без розгляду її позовної заяви до ОСОБА_3 про стягнення компенсації вартості придбаних акцій у кількості 110 000 штук на загальну суму 3 158 100,00 грн.
Суд зазначену заяву залишив без розгляду, з чим не погодився скаржник, подавши апеляційну скаргу на відповідну ухвалу господарського суду першої інстанції.
Апеляційний господарський суд ухвалою апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині залишення без розгляду заяви позивача про залишення без розгляду позовної заяви повернув заявнику на підставі п.4 ч.5 ст.260 ГПК України.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена з грубим порушенням норм процесуального права.
Правова позиція Верховного Суду: залишаючи заяву позивачки без розгляду, суд першої інстанції керувався не формальними недоліками відповідної заяви, такими як, для прикладу, її не підписання або підписання особою, яка не має права її підписувати (які можна усунути та звернутися із заявою повторно), а тим, що подання такої заяви є зловживанням процесуальними правами (ч.3 ст.43 ГПК України).
За таких умов очевидним є те, що оскарження ухвали про залишення без розгляду заяви позивачки про залишення її позову без розгляду разом з рішенням суду по суті спору, в ухваленні якого позивачка більше не зацікавлена, не буде доцільним та ефективним, адже це рішення буде ухвалюватися фактично за відсутності в позивачки вимог до відповідача.
Отже, заперечення щодо ухвали місцевого суду про залишення без розгляду заяви позивачки про залишення її позову без розгляду в силу специфіки прав позивача, визначених ст.46 ГПК України, не можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду по суті спору.
При цьому оцінка щодо процесуальної правильності реалізації позивачкою своєї можливості відмовитися від свого права чи інтересу, з урахуванням норм ГПК (зокрема, ст.ст. 42, 46 цього Кодексу), мають оцінюватися судом апеляційної інстанції при розгляді відповідної скарги на ухвалу суду першої інстанції, якою останній таку оцінку фактично здійснив.
Висновки: доводи скаржника спростовують висновок суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для повернення апеляційної скарги заявнику на підставі п.4 ч.5 ст.260 ГПК України у зв`язку з тим, що скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Відтак, апеляційний перегляд ухвали суду першої інстанції про залишення без розгляду заяви позивача про залишення без розгляду позовної заяви можливий.
Ключові слова: доступ до правосуддя, право відмовитися від позову, ознаки суперечливої поведінки, зловживання процесуальними правами
