Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 30 вересня 2020 року
у справі № 819/523/16
Адміністративна юрисдикція
Щодо моменту, з якого судові рішення можуть бути виконані добровільно та примусово
ФАБУЛА СПРАВИ
До окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління Держгеокадастру про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі №819/523/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: сільська рада, про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою окружного адміністративного суду заяву задоволено.
Постановою апеляційного адміністративного суду скасовано ухвалу окружного адміністративного суду та прийнято нову постанову, якою у задоволенні заяви Головного управління Держгеокадастру про визнання виконавчого листа, виданого окружним адміністративним судом, таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно ч. 2 ст. 374 КАС України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
За змістом наведеної норми однією з підстав для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконання є його добровільне виконання.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Таке законодавче визначення виконавчого провадження характеризує його як виключно примусове виконання судових рішень, а тому факт відкриття виконавчого провадження розпочинає процедуру саме примусового виконання судового рішення.Виключення в цій частині становлять рішення про стягнення періодичних платежів, для яких статтею 7 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено добровільне виконання.
Крім того, статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено виключний перелік підстав закінчення виконавчого провадження, серед яких відсутня така підстава як добровільне виконання рішення.
ВИСНОВКИ: судові рішення, крім рішень про стягнення періодичних платежів, можуть бути виконані добровільно, виключно до моменту відкриття виконавчого провадження. Закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням судового рішення свідчить про те, що судове рішення було виконане примусово.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порядок виконання судових рішень, умови примусового виконання судового рішення, наслідки відкриття виконавчого провадження
