Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 20 листопада 2024 року
у справі № 140/2609/24
Адміністративна юрисдикція
Щодо відсутності правових підстав для забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження контролюючого органу про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним
ФАБУЛА СПРАВИ
ТОВ «ПТФ «Центр» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС) про визнання протиправним та скасування розпорядження ГУ ДПС про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним.
Одночасно із позовною заявою ТОВ «ПТФ «Центр» подало заяву про забезпечення позову, у якій просило:
- вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження ГУ ДПС про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним до вирішення по суті спору щодо оскарження вказаного розпорядження та набрання рішенням суду законної сили;
- зобов'язати ГУ ДПС внести інформацію до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального щодо зупинення дії розпорядження ГУ ДПС про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним;
- зобов'язати ГУ ДПС виключити (видалити) з Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництво, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію (записи» відомості) про анулювання ТОВ «ПТФ «Центр» ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним.
Ухвалою окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою апеляційного адміністративного суду, заяву ТОВ «ПТФ «Центр» про забезпечення позову задоволено.
ОЦІНКА СУДУ
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Підстави забезпечення позову, передбачені частиною 2 статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.
Скасування судом індивідуального акта є самостійним і вичерпним способом захисту порушених прав особи в адміністративному судочинстві, практична реалізація якого відбувається одночасно з набранням законної сили судовим рішенням, і не вимагає здійснення від суб`єкта, що видав скасований акт, чи інших осіб, будь-яких дій.
У разі скасування судом оспорюваного позивачем розпорядження відповідача, таке втратить чинність з моменту його прийняття, оскільки оскаржуваний адміністративний акт владного суб`єкта за видом, характером та своєю правовою природою належать до актів індивідуальної дії. Тож і право позивача, яке він захищає у цьому спорі, буде відновлено з того моменту, коли його було порушено й у тому обсязі, у якому воно існувало. Такий спосіб захисту права є ефективним і не вимагає від суб`єкта владних повноважень вчинення додаткових дій для відновлення становища, яке існувало до прийняття оспореного адміністративного акта.
Після вирішення спору у справі, що розглядається, на його користь (якщо для цього будуть наявні відповідні підстави) ТОВ «ПТФ «Центр» зможе безперешкодно продовжити свою господарську діяльність, а в разі завдання йому шкоди оскарженим розпорядженням відповідача, в тому числі у вигляді упущеної вигоди, та її доведення, просити про відшкодування такої у встановленому законом порядку, що, однак, перебуває за межами предмету спору в цій справі, оскільки вимог про відшкодування шкоди ТОВ «ПТФ «Центр» у справі, яка розглядається, не заявляло.
Отож, у цьому конкретному випадку, відсутні підстави вважати, що застосування заходів забезпечення позову у зв`язку з імовірністю завдання ТОВ «ПТФ «Центр» майнової шкоди та репутаційних втрат, інших негативних наслідків, зокрема у вигляді скорочення штату працівників чи їх звільнення, зменшення їм розміру заробітної плати, є співмірним з предметом спору та предметом доказування у справі.
Забезпечення позову судом в усіх випадках, де має місце анулювання дозвільних документів у вигляді ліцензій на певні види господарської діяльності, без належного обґрунтування визначених процесуальним законом підстав та виходячи лише з необхідності захисту економічних інтересів ліцензіатів, у тому числі загрози настання матеріальної шкоди, збитків, втрати ділової репутації тощо, фактично нівелює встановлені законом повноваження органів ліцензування і перешкоджає реалізації державної політики у сфері ліцензування як засобу державного регулювання провадження видів господарської діяльності, спрямованого на забезпечення безпеки та захисту економічних і соціальних інтересів держави, суспільства, прав та законних інтересів, життя і здоров`я людини, екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища.
ВИСНОВКИ: колегія суддів не заперечує того, що забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного розпорядження може убезпечити позивача від понесення ним збитків, настання майнових втрат, нанесення шкоди у вигляді недоотримання прибутку тощо.
Проте варто врахувати, що такі обставини в будь - якому випадку не визначені нормами статті 150 КАС України як безумовні підстави для забезпечення позову, а отже, не вказують і не можуть вказувати на очевидну протиправність адміністративного акта, який у спірних відносинах виданий у формі розпорядження.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: умови забезпечення позову, порядок забезпечення позову, припинення дії ліцензії
