Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 05 червня 2026 року
у справі № 260/9355/23[1]
Адміністративна юрисдикція
Щодо незгоди платника податків зі змістом індивідуальної податкової консультації як підстави для її скасування
ФАБУЛА СПРАВИ
ТОВ «ТИСАГАЗ» звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію від 26 квітня 2023 року № 1017/ІПК/99-00-04-01-03-06.
Окружний адміністративний суд рішенням у задоволенні позову відмовив.
Апеляційний адміністративний суд постановою рішення окружного адміністративного суду скасував та прийняв нову постанову, якою позов задовольнив.
ОЦІНКА СУДУ
Індивідуальна податкова консультація за своєю правовою природою є формою офіційного роз'яснення контролюючим органом платнику податків порядку практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства у конкретній ситуації, описаній таким платником.
Вона не встановлює, не змінює і не припиняє норм права, однак має надати платнику зрозуміле та придатне для практичного застосування роз`яснення щодо того, як контролюючий орган розуміє зміст відповідної норми та як платник має її застосовувати у власному податковому обліку або при виконанні податкового обов'язку.
Усталеною є практика Верховного Суду, відповідно до якої індивідуальна податкова консультація є відповіддю контролюючого органу на питання платника податків і повинна містити конкретні роз`яснення такому платнику практичної форми або моделі його поведінки у визначеному колі податкових правовідносин.
При цьому письмова або електронна індивідуальна податкова консультація обов'язково повинна містити:
- опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні;
- обґрунтування застосування норм законодавства;
- висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.
Наведення у консультації лише загального змісту норм законодавства без їх застосування до фактичних обставин, викладених платником у зверненні, не відповідає меті індивідуальної податкової консультації та не забезпечує реалізацію права платника на отримання практичної допомоги при виконанні ним податкового обов'язку.
ВИСНОВКИ: незгода платника зі змістом консультації сама по собі не може бути безумовною підставою для її скасування. Якщо консультація містить належне обґрунтування, відповідає поставленим питанням, враховує фактичні обставини, зазначені у зверненні, і дає чітку практичну відповідь, то сама лише незгода платника з позицією контролюючого органу не свідчить про її протиправність.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: ІПК, консультації податкового органу, наслідки скасування ІПК, захист прав платника податків, вимоги до ІПК
