Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 02 травня 2019 року
у справі № 826/18834/15
Адміністративна юрисдикція
Щодо застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби
Фабула справи: ОСОБА_3 звернулась з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві (далі - відповідач-1, ГУМВС), Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - відповідач-2, ГУНП) за участю третьої особи - Міністерства внутрішніх справ України (далі - третя особа, МВС України), в якому просила суд: визнати протиправним та скасувати наказ ГУМВС України в про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ; визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУМВС України, яким звільнено капітана міліції ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ; зобов'язати ГУ МВС України виплатити ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу по день фактичного поновлення на посаді з урахуванням середньоденного грошового забезпечення; поновити ОСОБА_3 на посаді у відносинах публічної служби, яка збереглася після реорганізації МВС України - управлінні БЗПТЛ Головного управління Національної поліції України, з якої її незаконно звільнено.
Постановою адміністративного суду в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 відмовлено. Суд зазначив, що комісія з проведення службового розслідування прийшла до висновку про відсутність ОСОБА_3 на службі не на підставі відповідних актів, а у зв'язку з не підтвердженням належними доказами перебування позивача у зазначені дні на лікарняному.
Ухвалою апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а постанову адміністративного суду - без змін.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_3 посилається на те, що судом під час розгляду справи не вжито перевірочних дій щодо тверджень позивача про наявність на робочому місці. Крім того, в доповненнях до касаційної скарги позивач зазначає, що суди при розгляді справи вийшли за межі заявлених нею позовних вимог, оскільки надали правову оцінку висновкам службової перевірки.
Правова позиція Верховного Суду: ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України: з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, вчиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.
Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Рішення про звільнення або притягнення до дисциплінарної відповідальності таких осіб оскаржується в установленому законом порядку.
Ст. 18 Дисциплінарного статуту: дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.
Висновки: застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Ключові слова: акт про відсутність на службі, режим лікування, графік виходу на службу
