Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 20 лютого 2018 року
у справі № 296/12031/13-а
Адміністративна юрисдикція
Щодо інформування споживачів про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків
Фабула справи: ОСОБА_1 звернулась з позовом до виконавчого комітету міської ради, управління житлово-комунального господарства міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство «ВЖРЕП № 13», ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення № 203 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються КП «ВЖРЕП № 13», якими встановлені тарифи, що вводяться в дію з 01 червня 2013 року та з 01 грудня 2013 року.
Позивач у позовній заяві просив суд зобов'язати відповідача: забезпечити дотримання порядку формування та встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги; забезпечити здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання порядку доведення до відома споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальної громади.
Постановою суду першої інстанції, залишеною без зміни ухвалою апеляційного суду, в задоволенні позову відмовлено.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Правова позиція Верховного Суду: у п. 2.4. «Порядок доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад» (далі - Порядок) передбачено, що суб'єктами господарювання, що виробляють або надають житлово-комунальні послуги, що надають послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, до відома споживачів доводиться інформація про загальний розмір тарифу (з податком на додану вартість) для кожного конкретного будинку; перелік послуг, що входять до складу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаватимуться в кожному конкретному будинку, та їх вартість; періодичність та строки надання послуг; обґрунтування причин зміни тарифу (зазначення розміру діючого тарифу та відсотка відшкодування затвердженим тарифом собівартості, планового економічно обґрунтованого тарифу, дати, коли тариф востаннє переглядався, причин перегляду тарифу, визначення відсотка зростання основних складових тарифу (заробітної плати, електроенергії, матеріалів), визначення відсотка підвищення тарифу тощо); інша додаткова інформація, визначена суб'єктом господарювання та/або органом місцевого самоврядування.
Зазначена інформація доводиться до відома споживачів шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет (за наявності), в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (перевага надається друкованим засобам масової інформації органу місцевого самоврядування), веб-сайті суб'єкта господарювання (за наявності) та в кожному конкретному будинку (на прибудинковій території), зокрема на інформаційних стендах у під'їздах будинків та біля них.
Суб'єкт господарювання додатково може також доводити до відома споживачів інформацію за допомогою радіо, телебачення та способу, визначеного статутом територіальної громади.
Згідно п. 2.8. Порядку передбачено, що пропозиції та зауваження від фізичних та юридичних осіб реєструються та підлягають обов'язковому розгляду суб'єктами господарювання. За результатами такого розгляду суб'єкт господарювання приймає рішення про їх урахування чи відхилення. Згідно з п. 2.12. Порядку, строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження і пропозиції, встановлюється суб'єктом господарювання, але він не може бути меншим за 14 календарних днів та більшим ніж 20 календарних днів з дня повідомлення споживачів про намір здійснити зміну тарифів на житлово-комунальні послуги.
Судами встановлено, що до відома споживачів доведена інформація про загальний розмір тарифу (з податком на додану вартість) для кожного конкретного будинку; перелік послуг, що входять до складу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаватимуться в кожному конкретному будинку, та їх вартість; періодичність та строки надання послуг. У вступній частині проектів рішень вказується, що причиною встановлення тарифів є їх приведення до економічно обґрунтованих витрат.
Також є вірною позиція судів, що внесення змін до проекту рішення за три дні до прийняття рішення не є порушенням п. 2.12. Порядку, виходячи з того, що строк визначений у даному пункті встановлюється суб'єктом господарювання, а не відповідачем. Як вказувалося, проекти рішень були оприлюднені на офіційному сайті міської ради, а самі рішення опубліковані в спецвипуску газети.
Висновки: суди дійшли вірного висновку, що обов'язок щодо доведення інформації споживачам про намір здійснити зміну тарифів на житлово-комунальні послуги покладається на суб'єктів господарювання, в даному випадку на виробничі житлові ремонтно-експлуатаційні підприємства, а не на органи місцевого самоврядування.
Ключові слова: ОМС, порядок оприлюднення проектів, повноваження органів виконавчої влади, компетенція ремонтно-експлуатаційних організацій
