Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 31 липня 2019 року
у справі № 826/8426/17
Адміністративна юрисдикція
Щодо позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю через систематичну співпрацю з правоохоронними органами
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - ВКДКА), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (далі - КДКА), ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, у якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення ВКДКА в частині відмови у задоволенні скарги щодо скасування рішення дисциплінарної палати КДКА та рішення КДКА про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_1. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення порушує його права та охоронювані законом інтереси, є протиправним і необґрунтованим, у зв`язку з відсутністю порушення ним присяги адвоката України, Правил адвокатської етики та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Позивач посилається, що в оскаржуваному рішенні конкретно не вказано які його дії, як адвоката, мають ознаки дисциплінарного проступку в розумінні ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Рішенням окружного адміністративного суду, залишеного без змін постановою апеляційного адміністративного суду, адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 посилається, на те що оскаржуване рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури суперечить Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Закону України «Про запобігання корупції», з огляду на відсутність в діях позивача складу дисциплінарного проступку та порушень Присяги адвоката і Правил адвокатської етики.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 6 Правил адвокатської етики, адвокат зобов'язаний не допускати в своїй професійній діяльності компромісів, що впливали б на його незалежність, з метою догодити суду, іншим державним органам, третім особам або клієнту, якщо такі компроміси розходяться з законними інтересами клієнта та перешкоджають належному здійсненню адвокатської діяльності. За приписами ч.ч. 2, 3 ст. 7 Правил передбачено, що адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення скоєння правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх скоєнню його клієнтом або іншими особами.
Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Правил адвокатської етики адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов'язків адвоката.
Як було встановлено судами першої та апеляційної інстанції, системні та неодноразові дії адвоката ОСОБА_1 свідчать про використання ним свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю не для здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, як це передбачено п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а для впливу на окремих осіб, з метою схиляння до отримання ними неправомірної вигоди для їхнього подальшого викриття та прикриття свідомої співпраці з правоохоронними органами.
Висновки: адвокат не повинен займатися іншою діяльністю, яка ставила б його в будь-яку залежність від інших осіб чи підпорядкувала б його вказівкам або правилам, які можуть увійти в суперечність з нормами чинного законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність і цими Правилами, або можуть іншим чином перешкоджати вільному й незалежному здійсненню ним адвокатської діяльності. Суд касаційної інстанції зазначає, що судами попередніх інстанцій установлено, що адвокат ОСОБА_1 всупереч нормам законодавства співпрацював з правоохоронними органами, а тому його посилання на норми Закону України «Про корупцію» щодо необхідності подання до правоохоронних органів заяви про надходження пропозиції щодо протиправного отримання коштів, судом не приймаються до уваги. Тобто, колегія суддів звертає увагу на те, що в цьому випадку йдеться про систематичну співпрацю з правоохоронними органами.
Ключові слова: незаконні дії адвоката, позбавлення свідоцтва адвоката, залучення до негласного співробітництва адвоката, конфіденційне співробітництво з правоохоронними органами
