Про затвердження Інструкції з категорування ракетно-артилерійського озброєння
Відповідно до Законів України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2000 року № 1225 (зі змінами), з метою визначення порядку категорування ракетно-артилерійського озброєння у Збройних Силах України НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Інструкцію з категорування ракетно-артилерійського озброєння, що додається.
2. Наказ розіслати згідно з розрахунком розсилки.
ІНСТРУКЦІЯ
з категорування ракетно-артилерійського озброєння
1.1. Ця Інструкція визначає механізм встановлення та документального оформлення категорії ракетно-артилерійського озброєння номенклатури Центрального ракетно-артилерійського управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України, номенклатури Повітряних Сил Збройних Сил України, номенклатури Військово-Морських Сил Збройних Сил України в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України (далі - центральні служби забезпечення).
1.2. У цій Інструкції наведені нижче поняття вживаються в такому значенні:
ракетно-артилерійське озброєння (далі - РАО):
озброєння, ракети, боєприпаси та військово-технічне майно за номенклатурою Центрального ракетно-артилерійського управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України;
авіаційне озброєння, зенітно-ракетне озброєння, радіоелектронна техніка, запасні частини, інструмент та приладдя (далі - ЗІП), а також військово-технічне майно радіотехнічних військ номенклатури Повітряних Сил Збройних Сил України;
ракетне та артилерійське озброєння, боєприпаси номенклатури Військово-Морських Сил Збройних Сил України;
експлуатація зразка озброєння та військової техніки (далі - ОВТ) - стадія життєвого циклу зразка з моменту прийняття його військовою частиною від підприємства-виробника чи ремонтного підприємства до зняття з експлуатації;
зняття зразка ОВТ з експлуатації - припинення функціонування зразка за своїм безпосереднім призначенням, документально оформлене в установленому порядку. Знятий з експлуатації зразок може бути направлений у ремонт, переведений у навчальне обладнання, переобладнаний для використання з метою, що відрізняється від його призначення, або утилізований;
зразок ОВТ - виріб ОВТ, який представляє собою сукупність складових частин і комплектувальних виробів, з'єднаних загальним конструктивним (схемним) рішенням, та призначений для виконання завдань самостійно або у складі системи (комплексу) озброєння та військової техніки;
капітальний ремонт зразка ОВТ - ремонт, який виконують для відновлення справного стану, повного чи близького до повного відновлення ресурсу зразка ОВТ із заміною чи відновленням будь-яких його частин, у тому числі й базових;
категорія зразка ОВТ - умовна облікова характеристика зразка, встановлювана за певними правилами відповідно до його технічного стану та необхідності проведення того чи іншого виду ремонту;
поточний ремонт зразка ОВТ - ремонт зразка ОВТ, який виконується для забезпечення чи відновлення працездатності зразка ОВТ і полягає у заміні і (чи) відновленні його окремих частин;
призначений ресурс зразка ОВТ - сумарний наробіток зразка, у разі досягнення якого експлуатацію зразка належить припинити незалежно від його технічного стану;
призначений строк служби (технічної придатності) зразка ОВТ - календарна тривалість експлуатації зразка, в разі досягнення якої експлуатацію зразка належить припинити незалежно від його технічного стану;
ресурс зразка ОВТ - сумарний наробіток зразка від початку його експлуатації чи його поновлення після ремонту до переходу в граничний стан;
середній ремонт зразка ОВТ - ремонт зразка ОВТ, який виконують для відновлення справного стану й часткового відновлення ресурсу із заміною чи відновленням складників обмеженої номенклатури з відповідним контролем його технічного стану в обсязі, установленому в нормативній документації;
справний стан зразка ОВТ - стан зразка, який відповідає всім вимогам нормативної та (чи) конструкторської документації;
строк - певний період, зі спливом якого пов'язана дія чи подія. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами;
термін - певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія. Термін визначається календарною датою;
центральна служба забезпечення - структурний підрозділ органу військового управління (органу управління), на який покладаються функції забезпечення з'єднань, військових частин, територіальних органів, підрозділів, закладів, установ та організацій визначеної номенклатури.
2. Категорування РАО номенклатури Центрального ракетно-артилерійського управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України
2.1. До РАО номенклатури Центрального ракетно-артилерійського управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України відносяться: озброєння, ракети, боєприпаси та військово-технічне майно.
наземне обладнання ракетних, зенітних ракетних і протитанкових ракетних комплексів;
зенітно-артилерійське озброєння;
озброєння, яке встановлено на танках, БМП, БТР та іншій військовій техніці;
стрілецьке озброєння та гранатомети;
радіотехнічні засоби та радіоелектронна техніка;
рухомі розвідувальні, спостережні пункти та фотолабораторії;
рухомі засоби технічного обслуговування та ремонту;
комплексні та уніфіковані тренажери.
До ракет відносяться: ракети, ракетні частини, а також бойові, головні частини у звичайному спорядженні та комплектуючі елементи, навчальні ракети.
До боєприпасів відносяться: реактивні снаряди, артилерійські, мінометні та гранатометні постріли, ручні і реактивні гранати, патрони до стрілецької зброї, сигнальні, освітлювальні, димові, імітаційні та інші піротехнічні засоби та їх комплектуючі елементи, елементи динамічного захисту танків.
До військово-технічного майна (далі - ВТМ) відносяться ЗІП, експлуатаційні матеріали для підтримування технічної готовності озброєння і боєприпасів, обладнання та пристрої для технічного обслуговування і ремонту озброєння, у тому числі намети, барокамери, кондиціонери, в'ючне спорядження, спеціальна укупорка тощо, тренажери, розрізні агрегати, макети, експлуатаційна, ремонтна та інша документація.
2.2. РАО в залежності від технічного стану, технічного ресурсу (строку служби), гарантійного строку служби (зберігання) та (або) гарантійного наробітку поділяється на категорії за видами РАО, наведені у відповідних розділах цієї Інструкції.
під час приймання (передавання) РАО військовими частинами, установами, арсеналами, базами (центрами) і складами;
після закінчення строку служби (технічної придатності), гарантійного строку служби (зберігання) або вироблення технічного ресурсу експлуатації (зберігання) зразків РАО;
у разі передчасного виходу РАО з ладу, у тому числі після аварій, стихійного лиха, бойових ушкоджень;
під час проведення регламентних робіт, щодо продовження призначених строків служби (зберігання), технічного обслуговування № 2 або контрольних оглядів РАО поточного забезпечення і тривалого зберігання;
у разі встановлення невідповідності фактичного технічного стану даним експлуатаційної (технічної) документації;
за результатами лабораторних випробувань;
після проведення середнього або капітального ремонту.
2.3. Відповідність установленої категорії РАО його реальному технічному стану перевіряється особами, що здійснюють інспектування, командирами військових частин, заступниками командирів частин з озброєння, начальниками зберігання, начальниками служб ракетно-артилерійського озброєння військових частин під час оглядів і перевірок технічного стану РАО.
Під час категорування РАО необхідно керуватися встановленими гарантійними строками служби (зберігання), гарантійним наробітком, зазначеними у формулярах, технічними ресурсами (строками служби), переліком несправностей і пошкоджень, що визначають технічний стан, вимогами експлуатаційно-технічної документації, а також нормами категорування стволів, наведеними в додатках 1-6 до цієї Інструкції.
Під час вводу в експлуатацію нового виробу категорування здійснюється за аналогічним зразком РАО.
РАО, що підлягає відновленню шляхом проведення поточного ремонту (регламентних робіт) у ремонтних (відповідних) підрозділах військових частин, у нижчу категорію не переводиться.
Відсутність або несправність ЗІП, а також комплектуючих виробів (прицілів, багнет-ножів, панорам, футлярів, ранців, заглушок, чохлів тощо) не є підставою для переводу РАО в нижчу категорію, а лише характеризує стан його комплектності.
2.4. Озброєння 1-ї і 2-ї категорії, ракети і боєприпаси 1-ї категорії, на яких проводяться модернізація або конструктивні доробки, у нижчу категорію не переводяться. У разі заміни на озброєнні 1-ї категорії в ході експлуатації (поточного ремонту) окремих комплектуючих виробів і агрегатів (двигунів, насосів, блоків тощо) на вироби і агрегати 1-ї або 2-ї категорії для озброєння і 1-ї категорії для ракет і боєприпасів категорія РАО не змінюється.
Порушення зовнішніх протикорозійних покриттів (оксидного, фосфатного тощо) під час зберігання та експлуатації РАО також не є підставою для його переведення в нижчу категорію.
Порушення герметичності тари (контейнера) не є підставою для переводу в нижчу категорію виробів, що зберігаються в ній. Герметичність тари (контейнера) повинна бути відновлена шляхом проведення ремонту або заміни.
2.5. Визначення якісного стану РАО і віднесення його до тієї або іншої категорії проводиться з метою:
встановлення придатності РАО для його використання за прямим призначенням;
визначення технічного стану окремих елементів РАО;
виявлення озброєння РАО, яке вимагає середнього або капітального ремонту, а також вживання необхідних заходів для його відновлення;
визначення потреби в приладах, блоках, вузлах, деталях для своєчасної заміни і поповнення одиночних та групових комплектів ЗІП.
Для встановлення категорії РАО наказом командира військової частини призначається комісія, яка перевіряє технічний стан РАО. Результати перевірки оформлюються актом. Форма акта визначається Інструкцією з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 17 серпня 2017 року № 440 (далі - Інструкція з обліку), Порядком списання військового майна у Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 12 січня 2015 року № 17 (зі змінами) (далі - Порядок списання).
До складу комісії, як правило, призначаються: заступник командира військової частини з озброєння (головний інженер арсеналу, бази, складу), начальники служб (лабораторій), начальник (представник) підрозділу технічного контролю, командири підрозділів (з них не менше двох членів комісії повинні бути спеціалістами з даного виду озброєння, ракет і боєприпасів), а також начальник фінансової служби або його заступник (у випадках переведення в останню нижчу категорію).
Для визначення технічного стану озброєння, що має відповідний гриф обмеження доступу, призначається комісія з числа осіб, які відповідно до вимог чинного законодавства у сфері охорони державної таємниці та іншої інформації з обмеженим доступом допущені до обслуговування цього виду озброєння.
Комісію не можуть очолювати особи, призначені наказом командира частини як особи, що несуть матеріальну відповідальність за РАО, яке підлягає категоруванню.
провести всебічний технічний огляд РАО, встановити ступінь і причини зносу, зробити необхідні виміри і перевірки, встановити дефекти, які будуть підставою для визначення категорії озброєння;
скласти акт технічного стану військового майна відповідно до вимог цієї Інструкції.
Під час визначення технічного стану РАО комісія керується:
наявною у військових частинах документацією, яка визначає технічні вимоги, що висуваються до даного виду РАО (формуляри, паспорти, описи та інструкції з експлуатації, технічні умови, стандарти, дефектаційні карти та інші документи);
ознаками і технічними показниками категорування, установленими цією Інструкцією;
документами про результати випробувань, перевірок і лабораторного контролю (аналізу).
2.6. Право переведення озброєння в нижчу категорію (затвердження акта) залежно від його технічного стану або строку зберігання надається:
у 2-у категорію - командирам військових частин, начальникам установ і військових навчальних закладів, начальникам арсеналів, баз (центрів), складів та командирам ремонтних частин оперативного та центрального підпорядкування - на озброєння, що знаходиться в експлуатації;
у 3-ю категорію - начальнику центральної служби забезпечення, начальникам служб ракетно-артилерійського озброєння виду (оперативного командування) Збройних Сил України (далі - ЗС України) - на озброєння, що знаходиться в експлуатації в підпорядкованих військових частинах;
у 4-у категорію - начальнику центральної служби забезпечення за затвердженою номенклатурою;
у 5-у категорію - посадовим особам, визначеним наказами Міністерства оборони України про порядок списання з обліку матеріальних засобів у ЗС України.
Право переведення ракет і боєприпасів у нижчу категорію залежно від їх технічного стану або строку зберігання надається:
у 2-у категорію - начальникам служб РАО видів (оперативного командування) ЗС України, начальникам арсеналів, баз (центрів) центрального підпорядкування;
у 3-ю - начальнику центральної служби забезпечення за затвердженою номенклатурою.
Контейнери (тара) переводяться:
у 2 - 4 у категорію - начальниками служб РАО видів (оперативного командування), начальниками арсеналів, баз (центрів) центрального підпорядкування;
у 5-у категорію - посадовим особам, визначеним наказами Міністерства оборони України про порядок списання з обліку матеріальних засобів у ЗС України.
Посадові особи, яким надано право переведення озброєння в 5-у категорію, ракет і боєприпасів - у 3-ю категорію, діють у межах прав, наданих керівними документами із списання матеріальних засобів.
2.7. Переведення озброєння в 5-у категорію, ракет і боєприпасів - у 3-го категорію
2.7.1. Переведення озброєння в 5-у категорію здійснюється:
після досягнення граничного стану*, зазначеного в нормативно-технічній документації, граничного або гранично-нормативного строку експлуатації**;
у разі коли відновлення технічно неможливе або економічно недоцільне.
__________
* Граничний стан озброєння, при якому його подальша експлуатація неприпустима чи недоцільна, або відновлення його працездатного стану неможливе або недоцільне.
** Граничний строк експлуатації становить: для артилерії, мінометів, стрілецької зброї, оптичних приладів - 40 років; електронно-оптичних та квантових приладів, топоприв'язників, стабілізаторів, приладів (пунктів) управління і наведення, наземного обладнання ракетних комплексів тактичного призначення, протитанкових ракетних комплексів та радіолокаційних станцій - 25-30 років, наземного обладнання зенітно-ракетних комплексів - 20 років, а для озброєння і майна, що не увійшло до перелічених груп - 40 років.
Категорично забороняється переведення в 5-у категорію озброєння, яке не пройшло капітальний ремонт, та озброєння, яке не відпрацювало призначений ресурс (строк служби), за винятком озброєння, яке отримало бойові пошкодження та проведення капітального ремонту якого економічно недоцільне.
2.7.2. Переведення ракет і боєприпасів у 3-ю категорію здійснюється:
якщо ракети і боєприпаси непридатні для бойового застосування та тривалого зберігання, небезпечні в службовому поводженні та бойовому застосуванні;
у разі заборони експлуатації за результатами лабораторних (фізико-хімічних) та полігонних (балістичних, кліматичних) випробувань;
з закінченими строками збереженості (технічної придатності)***;
у разі коли відновлення технічно неможливе або економічно недоцільне.
__________
*** Ракетам і боєприпасам призначають такі показники збереженості: гарантійний строк зберігання, строк збереженості (термін технічної придатності) та призначений строк зберігання.
По закінченні гарантійного строку зберігання з ракетами і боєприпасами проводяться заходи з визначення строку збереженості (строку технічної придатності). Продовження строків технічної придатності здійснюється за результатами лабораторних випробувань. За результатами зазначених випробувань може встановлюватись призначений строк зберігання, після закінчення якого експлуатація боєприпасів повинна бути зупинена незалежно від їх технічного стану.
2.8. Стрілецьке озброєння та гранатомети, переведені в 5-у категорію, ракети та боєприпаси - у 3-ю категорію, підлягають здачі на арсенали, бази центрального підпорядкування.
Дозволяється озброєння 5-ї категорії та озброєння інших категорій, яке виведене зі штатів військових частин, ракети та боєприпаси 3-ї категорії переробляти в навчальне (музейне), з проведенням необхідного ремонту або доробок. Підставою для переробки РАО в навчальне (музейне) є розпорядження начальника центральної служби забезпечення.
2.9. Озброєння, на якому проведено середній або капітальний ремонт, переводиться у 2-у категорію. Акт технічного стану затверджується начальником (командиром) арсеналу, бази, ремонтного органу (підрозділу), директором ремонтного підприємства після проведення ремонту та перевірки озброєння комісією на відповідність його технічним умовам на ремонт. Про проведений ремонт ставиться відмітка у формулярі (паспорті) зразка.
Ракети і боєприпаси із закінченими гарантійними строками служби (зберігання), призначеними строками служби (зберігання) після встановлення (продовження) призначеного строку служби (зберігання) цих ракет і боєприпасів переводяться з 2-ї категорії в 1-у на підставі розпорядження начальника центральної служби забезпечення.
2.10. У разі виявлення несправностей у період гарантійного строку служби РАО, що з'явилися внаслідок неякісного виготовлення зразка, військові частини зобов'язані складати і направляти рекламаційні акти заводам-виробникам, при цьому категорія РАО не змінюється. Загальний строк складання рекламаційного акта не повинен перевищувати 30 діб з моменту виявлення несправності у зразку.
2.11. Після відпрацювання технічних ресурсів експлуатації (строків служби) РАО (крім ракет і боєприпасів) при задовільному технічному стані в нижчу категорію не переводиться, строк його експлуатації продовжується на підставі акта технічного стану військового майна (додаток 6 до Інструкції з обліку) та на підставі акта зміни якісного стану (додаток 12 до Порядку списання) строком на один рік.
РАО, що потребує ремонту, але не відпрацювало призначений технічний ресурс (строк служби), переводиться в нижчу категорію на підставі акта технічного стану військового майна. У разі передчасного виходу РАО в ремонт проводиться розслідування. Матеріали розслідування додаються до акта технічного стану військового майна.
Категорія РАО, для якого технічні ресурси (строки служби) не встановлені та яке знято з озброєння і зберігається на арсеналах, базах, складах, визначається за їх фактичним технічним станом згідно з критеріями, зазначеними у додатках 1-6 до цієї Інструкції.
2.12. Категорування озброєння, змонтованого (встановленого) на шасі автомобільної або бронетанкової техніки
2.12.1. Категорування спеціальної частини озброєння здійснюється згідно з цією Інструкцією, категорування базового шасі автомобільної техніки - відповідно до діючих нормативних документів із категорування автомобільної техніки.
Визначення технічного стану базового шасі бронетанкової техніки проводиться відповідно до чинних нормативних документів із категорування бронетанкового озброєння, техніки.
Залежно від технічного стану, технічного ресурсу (строку служби), гарантійного строку служби або гарантійного наробітку озброєння поділяється на п'ять категорій.
2.12.2. Категорування озброєння, змонтованого на шасі автомобільної техніки
Озброєння, змонтоване на шасі автомобільної техніки, у залежності від технічного стану, а також після відпрацювання технічних ресурсів (строків служби) і характеру необхідного ремонту поділяється на такі категорії:
1-а категорія - нове*, справне та придатне для використання за призначенням, спеціальна частина 1-ї категорії, базове шасі 1-ї категорії;
2-а категорія - технічно справне і придатне для використання за призначенням, яке знаходиться та було в експлуатації, а також пройшло середній або капітальний ремонт. Спеціальна частина 1-ї або 2-ї категорії, базове шасі 2-ї категорії; спеціальна частина 2-ї категорії, базове шасі 1-ї категорії;
3-я категорія - спеціальна частина і (або) базове шасі, які за технічним станом потребують проведення середнього ремонту;
4-а категорія - спеціальна частина і (або) базове шасі, які за технічним станом потребують проведення капітального ремонту;
5-а категорія - спеціальна частина і (або) базове шасі, непридатні для використання за призначенням, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне.
__________
* Під новим розуміється озброєння, яке не було у використанні та знаходиться на зберіганні.
2.12.3. Категорування озброєння, змонтованого (встановленого) на шасі бронетанкової техніки
Озброєння, змонтоване на шасі бронетанкової техніки, а також після відпрацювання технічних ресурсів (строків служби), у залежності від технічного стану і характеру необхідного ремонту поділяється на такі категорії:
1-а категорія - нове, справне та придатне для використання за призначенням. Спеціальна частина 1-ї категорії, базове шасі 1-ї категорії;
2-а категорія - технічно справне і придатне до використання за призначенням, яке знаходиться та було в експлуатації, а також пройшло середній або капітальний ремонт. Спеціальна частина 1-ї або 2-ї категорії, базове шасі, яке не відпрацювало технічний ресурс до середнього ремонту, а також шасі або спеціальна частина, які пройшли середній або капітальний ремонт;
3-я категорія - спеціальна частина і (або) базове шасі, які за технічним станом потребують проведення середнього ремонту;
4-а категорія - спеціальна частина і (або) базове шасі, які за технічним станом потребують проведення капітального ремонту;
5-а категорія - спеціальна частина і (або) базове шасі, непридатні для використання за призначенням, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне.
2.13. Категорування спеціальної частини наземного обладнання ракетних комплексів тактичного призначення, протитанкових ракетних комплексів
2.13.1. До спеціальної частини наземного обладнання ракетних комплексів тактичного призначення, протитанкових ракетних комплексів відносяться пускові установки (стартові агрегати), бойові машини, пункти та комплекси автоматизованого управління, контрольно-випробувальні пересувні станції, контрольно-перевірочна апаратура, машини випробування, транспортно-заряджаючі машини, транспортні машини і ґрунтові візки, автокрани, компресорні станції, підігрівачі повітря, машини запасних частин, інструменту і приладдя, навчально-тренувальні засоби ракетних комплексів та протитанкових ракетних комплексів (далі - ПТРК).
2.13.2. Наземне обладнання (спеціальна частина) залежно від технічного стану, а також після відпрацювання технічних ресурсів (строків служби) і характеру необхідного ремонту поділяється на такі категорії:
1-а категорія - нове, справне та придатне для використання за призначенням і яке не відпрацювало гарантійний строк служби (гарантійне напрацювання);
2-а категорія - справне та придатне для використання за призначенням, яке знаходиться та було в експлуатації, не відпрацювало технічний ресурс (строк служби) до середнього або капітального ремонту, а також пройшло середній або капітальний ремонт;
3-я категорія - відпрацювало технічний ресурс (строк служби) до середнього ремонту та яке за своїм технічним станом потребує середнього ремонту;
4-а категорія - відпрацювало технічний ресурс (строк служби) до капітального ремонту та яке за технічним станом потребує капітального ремонту;
5-а категорія - непридатне для використання за призначенням, відновлення якого технічно неможливе або економічно недоцільне.
2.13.3. Несправності і пошкодження, відповідно до яких здійснюється категорування спеціальної частини наземного обладнання ракетних комплексів тактичного призначення, протитанкових ракетних комплексів за технічним станом, зазначені у додатку 1 до цієї Інструкції.
2.14. Категорування спеціальної частини наземного обладнання зенітних ракетних комплексів військ протиповітряної оборони (далі - ППО) малої дальності і близької дії та радіотехнічних засобів
2.14.1. До спеціальної частини наземного обладнання зенітних ракетних комплексів та радіотехнічних засобів відносяться самохідно-вогневі установки, зенітні та зенітні самохідні установки, бойові машини, пункти та комплекси автоматизованого управління, контрольно-випробувальні пересувні станції, контрольно-перевірочна апаратура, машини випробувань, навчально-тренувальні засоби зенітних ракетних комплексів, транспортно-заряджаючі машини, радіолокаційні станції, станції наведення ракет, топоприв'язники, станції метеорологічного та вітрового зондування атмосфери, електронно-обчислювальні машини спеціального призначення.
2.14.2. Наземне обладнання та радіотехнічні засоби (спеціальна частина) залежно від технічного стану, а також після відпрацювання технічного ресурсу поділяються на такі категорії:
1-а категорія - нове, справне та придатне для використання за призначенням, яке не відпрацювало гарантійний строк служби (гарантійне напрацювання);
2-а категорія - справне та придатне для використання за призначенням, яке знаходиться та було в експлуатації, не відпрацювало технічний ресурс (строк служби) до середнього або капітального ремонту, а також пройшло середній або капітальний ремонт;
3-я категорія - відпрацювало технічний ресурс (строк служби) до середнього ремонту та яке за своїм технічним станом потребує середнього ремонту;
4-а категорія - відпрацювало технічний ресурс (строк служби) до капітального ремонту та яке за технічним станом потребує капітального ремонту;
5-а категорія - непридатне для використання за призначенням, відновлення якого технічно неможливе або економічно недоцільне.
2.14.3. Несправності і пошкодження, відповідно до яких здійснюється категорування спеціальної частини наземного обладнання зенітних ракетних комплексів та радіотехнічних засобів за технічним станом, наведені у додатку 1 до цієї Інструкції.
2.15. Категорування артилерійського озброєння
2.15.1. До артилерійського озброєння відносяться: артилерійські системи причіпної артилерії, зенітної артилерії; артилерійські системи танків і бойових машин; спеціальні частини самохідної артилерії, самохідних артилерійських установок, бойових машин, пускових установок і транспортно-заряджаючих машин реактивних систем залпового вогню; міномети, гранатомети, зенітні та зенітно-кулеметні установки.
2.15.2. Артилерійські системи і реактивні системи залпового вогню (далі - РСЗВ) у залежності від технічного стану, характеру необхідного ремонту, а також відпрацювання гарантійного строку служби і технічного ресурсу поділяються на такі категорії:
1-а категорія - нові, справні та придатні для використання за призначенням, які не відпрацювали гарантійний строк служби (гарантійне напрацювання), які мають стволи (направляючі) тільки 1-ї та 2-ї категорій;
2-а категорія - справні та придатні для використання за призначенням, які знаходяться та були в експлуатації, не відпрацювали технічний ресурс (строк служби) до середнього або капітального ремонту, а також пройшли середній та капітальний ремонт, які мають стволи (направляючі) не нижче 3-ї категорії;
3-я категорія - відпрацювали технічний ресурс (строк служби) до середнього ремонту та які за своїм технічним станом потребують середнього ремонту, які мають стволи (направляючі) не нижче 3-ї категорії;
4-а категорія - відпрацювали технічний ресурс (строк служби) до капітального ремонту та які за своїм технічним станом потребують капітального ремонту, ствол може бути 5-ї категорії;
5-а категорія - непридатні для використання за призначенням, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне.
При виході озброєння з капітального ремонту ствол повинен бути не нижче 2-ї категорії.
2.16. Категорування стволів артилерійських систем
2.16.1. Основним критерієм для категорування і вибракування ствола є його технічний стан, який характеризується подовженням зарядної камори чи ступенем зносу каналу ствола.
2.16.2. Норми категорування стволів артилерійських систем щодо подовження зарядної камори і зносу каналу ствола зазначені у додатках 2 і 3 до цієї Інструкції.
2.16.3. Стволи артилерійських систем залежно від фактичної величини падіння початкової швидкості снаряда, подовження зарядної камори або зносу каналу ствола, витрати ресурсу (живучості) (додаток 3) поділяються на такі категорії:
1-а категорія - нові, а також які знаходяться та були в експлуатації з витраченням ресурсу (живучості) стволів до 25 %, подовження зарядної камори або знос каналу ствола яких не перевищує величину, встановлену для переводу у 2-у категорію;
2-а категорія - які знаходяться та були в експлуатації, придатні для бойових стрільб з витратою ресурсу (живучості) стволів від 25 до 80 %, подовження зарядної камори або знос каналу ствола яких не перевищує величину, встановлену для переводу у 3-ю категорію;
3-я категорія - які знаходяться та були в експлуатації, придатні для бойових стрільб із витратою ресурсу (живучості) стволів від 80 до 100 %, подовження зарядної камори або знос каналу ствола яких не перевищує величину, встановлену для переводу в 5-у категорію;
4-а категорія - не встановлюється;
2.16.4. За наявності сколів полів нарізів у стволах 1-ї категорії ці стволи переводяться у 2-у категорію незалежно від величини падіння початкової швидкості і від подовження зарядної камори або від діаметрального зносу каналу ствола. Незначні поздовжні риски і подряпини, осипання і дрібні вм'ятини, які можуть утворюватися після стрільби бронебійними підкаліберними снарядами, не є ознакою для переводу ствола з однієї категорії в іншу.
Під час стрільби зі стволів 3-ї категорії (знос стволів, близький до граничного, що категоруються як за подовженням зарядної камори, так і за діаметральним зносом) можливі випадки неправильного функціонування снарядів та інших елементів пострілу (зрив і зрізування ведучих (обтюрувальних) пасків, відбитки від полів нарізів на циліндричній частині снарядів, неправильний політ і руйнування снарядів, значні недольоти снарядів, передчасне спрацьовування детонатора і снаряду на траєкторії, відмова дії підривника біля цілі тощо).
2.16.5. До показників, що є підставою для переводу ствола у 5-у (бракувальну) категорію, відносяться:
зменшення початкової швидкості снаряда для польових гармат до 5 %, для танкових і протитанкових гармат - до 3,5 % (зменшення початкової швидкості до величини, при якій артилерійська система не здатна вирішувати поставлені перед нею завдання унаслідок зменшення дальності стрільби більше норми або бронебійної дії);
незведення підривника під час стрільби на найменшому заряді, у результаті чого відбуваються відмови в дії снаряда. Ствол бракується в тому випадку, якщо під час стрільби на найменшому заряді, при якому допустима стрільба з нової гармати, буде регулярно понад 30 % відмов під час застосування основного підривника;
значне погіршення кучності бою, що характеризується збільшенням розсіювання снарядів під час стрільби (збільшення утворювання Вб х Вв (Вб х Вд) у порівнянні з табличним (початковим) значенням для польових систем у вісім разів, а для танкових і протитанкових гармат - у два рази);
погіршення функціонування снарядів (зрив і зрізування ведучих (обтюрувальних) пасків, неправильний політ снарядів, що призводить до великих недольотів; неправильна дія снарядів біля цілі, передчасне спрацьовування підривника, поява відмов чи траєкторних розривів снарядів унаслідок неправильної роботи підривника, збільшення розкидання спрацьовування часових підривників). У разі виявлення відмови функціонування (отримання більше 30 % відмов при об'ємі групи не менше 10 пострілів) ствол переводиться у 5-у категорію незалежно від величини подовження зарядної камори або зносу каналу ствола.
2.16.6. Переведення у 5-у категорію стволів 125-мм танкових гармат типу Д-81 слід проводити після досягнення граничного значення одного з критеріїв:
якщо діаметральний знос каналу ствола від казенного зрізу труби на 850 і (або) 1000, 1100, 1200 мм досягне 3,3 мм;
якщо загальний настріл ствола становитиме 1000 пострілів каліберними снарядами або 1000 приведених пострілів.
Один постріл підкаліберним снарядом ЗБМ26, ЗБМ29, ЗБМ32 враховується як сім приведених пострілів каліберними снарядами. Один постріл підкаліберним снарядом ЗБМ15 (ЗБМ22) враховується як п'ять приведених пострілів, що відповідає п'яти пострілам каліберними снарядами (у формулярах облік настрілу стволів гармат ведеться у приведених пострілах).
2.16.7. Крім граничного подовження зарядної камори або діаметрального зносу каналу, ствол переводиться у 5-у категорію за наявності однієї з таких несправностей:
забоїни, вм'ятини і раковини в каморі, що перешкоджають досиланню гільзи і піддону (пострілу) під час заряджання та екстракції гільзи (піддона) після пострілу, якщо неможливо їх усунути силами ремонтних органів;
зриви і сколи полів нарізів, вм'ятини і вибоїни внутрішньої поверхні каналу ствола, величини яких перевищують допустимі межі, встановлені нормативно-технічною документацією на зразки озброєння.
2.16.8. Визначення падіння початкової швидкості снаряду проводиться за допомогою штатної польової балістичної станції (АБС) при чергових стрільбах, величина падіння початкової швидкості повинна бути внесена у формуляр гармати.
2.16.9. Подовження зарядної камори і знос каналу ствола визначаються приладами ПЗК та ПКІ.
2.16.10. Для вкладних стволів встановлюються такі категорії:
1 -а категорія - нові, а також які знаходяться та були в експлуатації, справні та придатні до використання за призначенням і не виробили гарантійний строк служби (гарантійне напрацювання);
2-а категорія - справні та придатні для використання за призначенням, які знаходяться в експлуатації, не відпрацювали технічний ресурс (строк служби) до середнього або капітального ремонту, а також що пройшли середній або капітальний ремонт;
3-я категорія - відпрацювали технічний ресурс (строк служби) до середнього ремонту та які за своїм технічним станом потребують середнього ремонту;
4-а категорія - відпрацювали технічний ресурс (строк служби) до капітального ремонту та які за своїм технічним станом потребують капітального ремонту;
5-а категорія - непридатні для використання за призначенням, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне.
2.16.11. До 5-ї категорії відносяться стволи, що мають знос каналу ствола вище допустимих норм, які визначаються:
для 23-мм вкладних стволів калібром К-2 - розміром 23,105 мм; входження калібру в канал ствола з дульної частини далі контрольної риски не допускається;
для 20-мм вкладних стволів калібром К-2 - розміром 20,16 мм, входження калібру в канал ствола з дульної частини не допускається;
для 14,5-мм вкладних стволів калібром К-2 - розміром 14,7 мм; входження калібру в канал ствола з казенної частини допускається на довжину не більше 178 мм з урахуванням довжини патронника.
2.16.12. У разі входження калібру на величину, більшу ніж зазначено вище, перевіряється кучність бою ствола стрільбою. Якщо при двох послідовних стрільбах отримано незадовільні результати, стволи переводяться у 5-у категорію.
2.17. Категорування мінометів калібру 60 - 120 мм
2.17.1. У залежності від технічного стану та напрацювання міномети поділяються на такі категорії:
1-а категорія - нові, а також які знаходяться та були в експлуатації, справні та придатні для використання за призначенням, не відпрацювали гарантійний строк служби (гарантійне напрацювання), у яких горизонтальна хиткість ствола при установці прицілу 7-30 не перевищує 0-10; канали стволів не піддавалися розшліфуванню, не мають раковин від розпалу, зношення їх не перевищує величини, зазначені в додатку 5 до цієї Інструкції;
2-а категорія - справні і придатні для використання за призначенням, які знаходяться та були в експлуатації, не відпрацювали технічний ресурс (строк служби) до середнього або капітального ремонту, а також пройшли середній або капітальний ремонт, у яких горизонтальна хиткість під час установки прицілу 7-30 знаходиться в межах 0-10 - 0-18, канали стволів розшліфовані або мають раковини від розпалу, знос яких не перевищує величини, зазначені в додатку 5 до цієї Інструкції;
3-я категорія - відпрацювали технічний ресурс (строк служби) до середнього ремонту та за технічним станом потребують середнього ремонту, у яких горизонтальна хиткість ствола під час установки прицілу 7-30 більше 0-18;
4-а категорія - відпрацювали технічний ресурс (строк служби) до капітального ремонту та за технічним станом потребують капітального ремонту, канал ствола вимагає правки і розшліфування;
5-а категорія - непридатні до використання за призначенням, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне.
2.17.2. Міномет переводиться у 5-у категорію, якщо він одночасно має дві основні складальні одиниці 5-ї категорії: ствол і двоногу-лафет, ствол і опорну плиту або двоногу-лафет і опорну плиту.
2.17.3. Стволи мінометів відносяться до 5-ї категорії, якщо вони досягли граничного діаметру каналу ствола, мають вм'ятини у 60-мм мінометі більше 1 мм, у 120-мм - більше 2,5 мм, тріщини, здуття, випини висотою більше 1 мм, розриви, вигини, що перешкоджають проходженню калібру, або суцільне ураження каналу ствола раковинами.
2.17.4. Міномети 1-ї і 2-ї категорії, у яких колісні ходи потребують середнього ремонту, вважаються некомплектними до відповідної категорії (1-ї або 2-ї).
2.18. Зенітно-артилерійське озброєння
Зенітно-артилерійське озброєння, у залежності від технічного стану та напрацювання, поділяється на такі категорії:
1-а категорія - нове, а також яке знаходиться та було в експлуатації, справне та придатне до використання за призначенням, не відпрацювало гарантійний строк служби (гарантійне напрацювання) та укомплектоване кулеметами 1-ї категорії;
2-а категорія - справне та придатне до використання за призначенням, яке знаходиться та було в експлуатації, не відпрацювало технічний ресурс (строк служби) до середнього або капітального ремонту, і укомплектоване кулеметами не нижче 2-ї категорії, а також пройшло середній або капітальний ремонт;
3-я категорія - відпрацювало технічний ресурс (строк служби) до середнього ремонту та за технічним станом потребує середнього ремонту, укомплектоване кулеметами 2-ї або 3-ї категорії;
4-а категорія - відпрацювало технічний ресурс (строк служби) до капітального ремонту та за технічним станом потребує капітального ремонту з заміною чи виготовленням деталей в умовах стаціонарних ремонтних органів;
5-а категорія - непридатне до використання за призначенням, відновлення якого технічно неможливе або економічно недоцільне.
У разі якщо установки 5-ої категорії укомплектовані кулеметами 1, 2 і 3-ї категорії, кулемети с цих установок знімаються та поступають на доукомплектування установок після ремонту, стволи яких переведені в 5-у категорію або направлені на середній або капітальний ремонт.
Кулемети до зенітних установок категоруються згідно з вимогами, які викладені в розділі 6 цієї Інструкції.
2.19. Категорування гранатометів
2.19.1. У залежності від технічного стану та напрацювання гранатомети поділяються на такі категорії:
1-а категорія - нові, а також які знаходяться та були в експлуатації, справні та придатні до використання за призначенням і не відпрацювали гарантійний строк служби (гарантійне напрацювання), у яких канали стволів не розшліфовувалися, не мають слідів корозії або раковин і лущень хрому, знос їх не перевищує величини, зазначені в додатку 5 до цієї Інструкції; укомплектовані справними станками;
2-а категорія - які знаходяться та були в експлуатації, придатні до використання за призначенням, не відпрацювали технічний ресурс (строк служби) до середнього або капітального ремонту, а також які пройшли середній або капітальний ремонт, у яких канали стволів розшліфовані або мають раковини від розпалу, знос яких не перевищує величини, зазначені в додатку 5 до цієї Інструкції; укомплектовані справними станками;
3-я категорія - відпрацювали технічний ресурс (строк служби) до середнього ремонту та які за своїм технічним станом потребують середнього ремонту, канал ствола потребує правки або разшліфовки;
4-а категорія - відпрацювали технічний ресурс (строк служби) до капітального ремонту та які за технічним станом потребують капітального ремонту з заміною або виготовленням деталей в умовах стаціонарних ремонтних органів;
5-а категорія - непридатні до використання за призначенням, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне.
2.19.2. Гранатомети відносяться до 5-ї категорії, якщо вони мають діаметр каналу ствола, що досяг граничних розмірів (додаток 5), зовнішні вм'ятини, які переходять в опуклості в каналі ствола, тріщини, роздуття, що переходять у зовнішні розриви, вигини, що перешкоджають проходженню калібру, або суцільне ураження раковинами; досягли граничного настрілу (живучості), зазначеного в додатку 4 до цієї Інструкції.
2.19.3. Автоматичні гранатомети категоруються, як станкові кулемети.
2.20. Категорування стрілецької зброї
2.20.1. До стрілецької зброї належить табельна та не табельна зброя (пістолети, револьвери, автомати, карабіни, гвинтівки, ручні гранатомети, пістолети-кулемети, кулемети, сигнальні пістолети, запасні стволи кулеметів, пристрої для навчальних стрільб, станкові та крупнокаліберні кулемети, спортивна та навчальна зброя, зброя спеціального призначення (далі - стрілецька зброя)).
2.20.2. У залежності від якісного та технічного стану стрілецька зброя поділяється на такі категорії:
1-а категорія - нова, а також яка знаходиться та була в експлуатації, справна та придатна до використання за призначенням, не відпрацювала гарантійний строк служби (гарантійне напрацювання), у якої канал ствола і патронник не мають слідів корозії та раковин і лущення хрому; поля нарізів з дульної частини зношені на довжині не більше одного калібру; задовольняє вимогам нормального бою. У каналах стволів 12,7-мм і 14,5-мм кулеметів допускається часткове лущення і відколи хрому на початку нарізів і на окремих ділянках каналу ствола;
2-а категорія - яка знаходиться та була в експлуатації, придатна до використання за призначенням, не відпрацювала технічний ресурс (строк служби), пройшла середній або капітальний ремонт, у якої канал ствола і патронник можуть мати ураження у вигляді висипки, слідів іржі, раковин, сколів і лущення хрому, а поля нарізів із дульної частини зношені на довжині більше одного калібру. Допускається роздуття каналу ствола без опуклості на зовнішній поверхні, крім пістолетів, або розсвердлення дульної частини ствола, яке задовольняє вимогам нормального бою;
3-я категорія - відпрацювала технічний ресурс (строк служби) до середнього ремонту та яка за технічним станом потребує середнього ремонту;
4-а категорія - відпрацювала технічний ресурс (строк служби) до капітального ремонту та яка за технічним станом потребує капітального ремонту з заміною або виготовленням деталей в умовах стаціонарних ремонтних органів;
5-а категорія - непридатна до використання за призначенням, відновлення якої технічно неможливе або економічно недоцільне.
2.20.3. Категорування стрілецької зброї, що знаходиться на озброєнні підрозділів Почесної варти, здійснюється без урахування витрати технічного ресурсу (строку служби), для неї встановлюються такі категорії:
1-а категорія - нова, а також яка знаходиться та була в експлуатації, придатна до використання за призначенням; у якої металеві частини не мають слідів корозії та раковин і лущення хрому;
2-а категорія - яка знаходиться та була в експлуатації, придатна до використання за призначенням, пройшла середній або капітальний ремонт, у якої металеві частини не мають слідів корозії та раковин і лущення хрому;
3-я категорія - яка має знос або зрив різьбових з'єднань, відновлення яких проводиться наплавкою з подальшою механічною обробкою або виготовленням деталі з категорійними (підгоночними) розмірами; знос деталей, що потребують заміни на запасні частини з ремонтними розмірами; вигини ствола, прицільних приладів, клинкового штика; злам фіксатора ударно-спускового механізму, прапорця запобіжника, прицільної планки; тріщини, відколи на дерев'яних частинах, що усуваються шляхом їх заміни. Металеві частини можуть мати незначні ураження у вигляді висипки, слідів іржі, лущення хрому;
4-а категорія - металеві частини якої мають значні ураження у вигляді висипки, слідів іржі, сколів і лущення хрому і потребують відновлення в умовах стаціонарних ремонтних органів;
5-а категорія - непридатна до використання за призначенням, відновлення якої технічно неможливе або економічно недоцільне.
2.20.4. Основними частинами стрілецької зброї, технічний стан яких визначає перевід у 5-у категорію, слід вважати:
ствол зі ствольною коробкою - для гвинтівок і карабінів (з незмінними стволами);
ствольну коробку - для автоматів і кулеметів;
ствольну і затворну коробки - для пістолетів-кулеметів;
рамку і (або) затвор - для пістолетів і револьверів.
2.20.5. Несправності та пошкодження, що визначають технічний стан, відповідно до яких здійснюється категорування стрілецької зброї, наведені в додатку 1 до цієї Інструкції, ресурс (живучість) стволів стрілецької зброї наведений у додатку 4 до цієї Інструкції.
2.21. Категорування холодної зброї
2.21.1. До холодної зброї відносяться: багнет-ножі, кортики, шаблі тощо (далі - холодна зброя).
2.21.2. У залежності від технічного стану холодна зброя поділяється на такі категорії:
1-а категорія - нова, а також яка знаходиться та була в експлуатації, придатна до використання за призначенням, при цьому допускається ураження клинків у вигляді висипу і окремих сколів хрому;
2-а категорія - знаходиться в експлуатації, справна та придатна до використання за призначенням, але має ураження клинків слідами іржі та лущення хрому, зазубрини глибиною не більше 0,5 мм, пройшла середній ремонт. Довжина штиків (лез) повинна бути не менше:
багнета гвинтівки зразка 1891-1930 років - 355 мм;
багнета карабіна зразка 1944 року - 365 мм;
голчастого багнета карабіна СКС - 295 мм;
багнет-ножів 6Х3 і 6Х4 - 137 мм;
3-я категорія - яка вимагає середнього ремонту для усунення таких пошкоджень і несправностей:
переточування леза для виведення неприпустимих зазубрин;
заміна щічок у багнет-ножа 6Х3;
4-а категорія - не встановлюється;
5-а категорія - непридатна до використання за призначенням, відновлення якої технічно неможливе або економічно недоцільне, а також багнети, що мають довжину менше допустимої.
2.22. Категорування артилерійських приладів
2.22.1. До артилерійських приладів відносяться: біноклі, стереотруби, бусолі, перископи, далекоміри, теодоліти, прилади нічного бачення, тепловізійні прилади, звукометричні і балістичні станції, прилади прицілювання, прилади підготовки вихідних даних для стрільби, прилади управління вогнем, стабілізатори танкового озброєння, електронно-оптичні та лазерні прилади всіх видів, найпростіші артилерійські прилади.
2.22.2. У залежності від технічного стану артилерійські прилади поділяються на такі категорії:
1-а категорія - нові, а також які знаходяться та були в експлуатації, придатні до використання за призначенням, не відпрацювали гарантійний строк служби (гарантійне напрацювання);
2-а категорія - справні та придатні до використання за призначенням, які знаходяться та були в експлуатації, не відпрацювали технічний ресурс (строк служби) до середнього або капітального ремонту, а також які пройшли середній або капітальний ремонт.
Допускається мати незначні дефекти і несправності, які не впливають на використання приладів за основним призначенням:
подряпини, сколи на сітках, зовнішніх поверхнях об'єктива, захисного скла, окуляра, якщо вони не заважають спостереженню і не ускладнюють експлуатацію приладів;
мертвий хід кутомірних механізмів, несуміщення нульового штриха, нахил сітки, нахил зображення, паралакс зображення щодо сітки, якщо їх значення не перевищують величини, зазначені в технічній документації приладів;
інші дефекти і незначні несправності, якщо їх величини відповідають вимогам експлуатаційної документації приладів;
для електронно-оптичних приладів:
окремі точки на екрані електронно-оптичного перетворювача, якщо вони не носять характеру скупчень;
старіння гумових деталей, якщо вони не втратили своїх експлуатаційних якостей;
часткове порушення лакофарбового покриття приладів;
деяке зниження роздільної здатності приладів, якщо це не знижує дальність спостереження, а також інші дефекти, якщо вони не виходять за межі вимог, викладених у технічній документації приладів;
зниження енергії випромінювання, а також розходження пучка випромінювання, якщо вони не нижче мінімально допустимих значень, викладених у посібниках з ремонту приладу;
подряпини і сколи на зовнішніх поверхнях захисних стекол і лінзах окуляра, якщо вони не заважають вимірюванню і спостереженню;
подряпини на алюмінієвих і посріблених поверхнях оптичних деталей, якщо прилади дозволяють проводити спостереження та вимірювання;
потертість просвітлюючої плівки, нанесеної на оптичні деталі;
мертві ходи кутомірних механізмів приладів, якщо їх значення не перевищують параметри, викладені в технічній документації приладів;
наскрізні тріщини гумових деталей, якщо вони не втратили своїх експлуатаційних якостей;
часткове порушення лакофарбового покриття приладів;
3-я категорія - відпрацювали технічний ресурс (строк служби) до середнього ремонту та за своїм технічним станом потребують середнього ремонту (для стабілізаторів озброєння 3-я категорія не встановлюється);
4-а категорія - відпрацювали технічний ресурс (строк служби) до капітального ремонту та за своїм технічним станом потребують капітального ремонту;
5-а категорія - технічно несправні, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне.
2.22.3. Критерії, відповідно до яких здійснюється категорування за технічним станом, наведені у додатку 1 до цієї Інструкції.
2.22.4. Найпростіші артилерійські прилади залежно від технічного стану (лінійки, целулоїдні вироби, компаси, хордокутоміри тощо) поділяються на такі категорії;
1 -а категорія - справні та придатні до використання за призначенням;
2-а категорія - справні та придатні до використання за призначенням, які знаходяться та були в експлуатації;
3-я категорія - не встановлюється;
4-а категорія - не встановлюється;
5-а категорія - непридатні до використання за призначенням.
2.23. Категорування обладнання для ремонту та експлуатації РАО
2.23.1. До устаткування для ремонту та експлуатації РАО відносяться рухомі артилерійські ремонтні майстерні, ракетно-артилерійські майстерні, контрольно-перевірочні машини, спеціальні рухомі засоби технічного обслуговування, ремонту та перевірки РАО, контрольно-перевірочна апаратура (за винятком вказаної в пунктах 2.13 і 2.14 цієї Інструкції), спеціальні верстати, електростанції та агрегати електроживлення.
2.23.2. У залежності від технічного стану і відпрацювання технічних ресурсів обладнання для ремонту та експлуатації РАО поділяється на такі категорії:
1-а категорія - нове, справне та придатне до використання за призначенням, яке не виробило гарантійний строк служби (гарантійне напрацювання);
2-а категорія - працездатне та придатне до використання за призначенням, яке знаходиться та було в експлуатації, не відпрацювало технічний ресурс (строк служби) до середнього або капітального ремонту, а також пройшло середній або капітальний ремонт;
3-я категорія - відпрацювало технічний ресурс (строк служби) до середнього ремонту та яке за своїм технічним станом потребує середнього ремонту (для електростанцій і електроагрегатів живлення 3-я категорія не встановлюється);
4-а категорія - відпрацювало технічний ресурс (строк служби) до капітального ремонту та яке за своїм технічним станом потребує капітального ремонту;
5-а категорія - непридатне до використання за призначенням, відновлення якого технічно неможливе або економічно недоцільне.
2.23.3. Складові частини ремонтних майстерень (пересувні електростанції, зварювальні агрегати, причепи тощо) 3-ї і 4-ї категорій підлягають ремонту, а 5-ї категорії - замінюються справними.
2.23.4. Кузови майстерень (спеціальних автомобілів) і причепів залежно від технічного стану та характеру необхідного ремонту поділяються на такі категорії:
1-а категорія - нові, справні та придатні для роботи, які не відпрацювали гарантійний строк служби (гарантійне напрацювання);
2-а категорія - які пройшли середній або капітальний ремонт, справні і придатні для роботи;
3-я категорія - які потребують середнього ремонту;
4-а категорія - які потребують капітального ремонту;
5-а категорія - непридатні для роботи, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне, які підлягають списанню.
2.23.5. Несправності і пошкодження, що визначають технічний стан, відповідно до яких здійснюється категорування обладнання для ремонту і експлуатації озброєння та його складових частин, наведені в додатку 1 до цієї Інструкції.
2.24. Категорування радіотехнічного озброєння
До радіотехнічного озброєння відносяться: гірокомпаси, системи навігації і топоприв'язки, станції наземної розвідки, станції розвідки позицій ракет і артилерії, радіоприладні комплекси, метеорологічні станції і комплекси, вузли та пункти приймання і обробки радіолокаційної та розвідувальної інформації, системи наведення артилерійського озброєння і стрілецької зброї.
Вироби радіотехнічного озброєння залежно від технічного стану, характеру необхідного ремонту, а також після відпрацювання гарантійних і технічних ресурсів (строків служби) поділяються на такі категорії:
1-а категорія - нове, справне та придатне для використання за призначенням, яке не відпрацювало гарантійний строк служби (гарантійне напрацювання);
2-а категорія - справне та придатне для використання за призначенням, яке знаходиться та було в експлуатації, не відпрацювало технічний ресурс (строк служби) до середнього або капітального ремонту, а також пройшло середній або капітальний ремонт;
3-я категорія - відпрацювало технічний ресурс (строк служби) до середнього ремонту та яке за своїм технічним станом потребує середнього ремонту;
4-а категорія - відпрацювало технічний ресурс (строк служби) до капітального ремонту та яке за технічним станом потребує капітального ремонту;
5-а категорія - непридатне для використання за призначенням, відновлення якого технічно неможливе або економічно недоцільне.
2.25. Категорування засобів управління, розвідки та забезпечення стрільби
2.25.1. До засобів управління, розвідки та забезпечення стрільби відносяться: машини управління, прилади управління вогнем зенітної артилерії тощо.
2.25.2. Вироби засобів управління, розвідки та забезпечення стрільби залежно від технічного стану, характеру необхідного ремонту, а також після відпрацювання гарантійних і технічних ресурсів (строків служби) поділяються на такі категорії:
1-а категорія - нове, справне та придатне для використання за призначенням, яке не відпрацювало гарантійний строк служби (гарантійне напрацювання);
2-а категорія - справне та придатне для використання за призначенням, яке знаходиться та було в експлуатації, не відпрацювало технічний ресурс (строк служби) до середнього або капітального ремонту, а також пройшло середній або капітальний ремонт;
3-я категорія - відпрацювало технічний ресурс (строк служби) до середнього ремонту та яке за своїм технічним станом потребує середнього ремонту;
4-а категорія - відпрацювало технічний ресурс (строк служби) до капітального ремонту та яке за технічним станом потребує капітального ремонту;
5-а категорія - непридатне до використання за призначенням, відновлення якого технічно неможливе або економічно недоцільне.
2.26. Категорування допоміжного артилерійського обладнання, навчальної зброї та майна
2.26.1. До допоміжного артилерійського обладнання, навчальної зброї і майна відносяться: рухомі і стаціонарні тренувальні засоби, уніфіковані тренажери та імітатори (за винятком зазначених у пунктах 2.13 і 2.14 цієї Інструкції), навчальна зброя і майно; спорядження, брезентові та тканинні вироби, артилерійська амуніція і дерев'яна тара (укупорка).
2.26.2. Категорування рухомих і стаціонарних тренувальних засобів, уніфікованих тренажерів, імітаторів, навчальної зброї і майна
У залежності від технічного стану рухомі й стаціонарні тренувальні засоби, уніфіковані тренажери й імітатори, навчальна зброя і майно поділяються на такі категорії:
1-а категорія - нові, справні та придатні для навчальних цілей, які знаходяться на тривалому зберіганні або під час використання за призначенням, не відпрацювали гарантійний строк служби (гарантійне напрацювання);
2-а категорія - справні та придатні для навчальних цілей, які знаходяться на тривалому зберіганні або під час використання за призначенням, відпрацювали гарантійний строк служби, а також пройшли середній ремонт;
3-я категорія - які за своїм технічним станом потребують середнього ремонту; характеризуються зносом чи пошкодженням частин обладнання або озброєння, які перешкоджають його експлуатації, для відновлення яких необхідно провести ремонт пошкоджених блоків, вузлів чи виготовлення нових деталей, які потребують складної механічної та термічної обробки, а також складних зварювальних та ковальських робіт, настроювання та юстирування;
4-а категорія - не встановлюється;
5-а категорія - непридатні для навчальних цілей, відновлення яких неможливе або економічно недоцільне.
2.26.3. Категорування спорядження, брезентових та тканинних виробів, артилерійської амуніції
У залежності від технічного стану спорядження, брезентові та тканинні вироби поділяються на такі категорії:
1-а категорія - нові, справні та придатні для використання за прямим призначенням, які не відпрацювали гарантійний строк служби (гарантійне напрацювання);
2-а категорія - справні та придатні до використання за прямим призначенням, які знаходяться та були в експлуатації, не відпрацювали технічний ресурс (строк служби) до середнього, а також пройшли середній ремонт;
3-я категорія - які потребують середнього ремонту для усунення таких пошкоджень і несправностей:
знос або пошкодження брезентових або тканинних виробів до 30 % його загальної площі;
знос, пошкодження або природне руйнування неметалевих деталей, спорядження, що перешкоджають використанню за прямим призначенням;
4-а категорія - не встановлюється;
5-а категорія - непридатне для використання за призначенням, відновлення якого технічно неможливе або економічно недоцільне.
2.26.4. Категорування дерев'яної тари (укупорки)
У залежності від технічного стану тара (укупорка), виготовлена з дощок з відкидними кришками на петлях, з торцевими і боковими стінками, зібраними в шип на клею, щитами дна кришки і стінок, зібраними в шпунт і гребінь, дном і кришкою, з'єднаними планками; комбінована тара, упаковка для стрілецько-мінометного озброєння, укладальні ящики приладів, ЗІП тощо поділяється на такі категорії;
1-а категорія - нова, що була у використанні, відповідає вимогам технічної документації, придатна для зберігання і транспортування озброєння і майна;
2-а категорія - яка була у використанні, яка пройшла середній або капітальний ремонт, що задовольняє вимогам технічної документації;
3-я категорія - яка потребує середнього ремонту, який полягає в перебиранні хоча б однієї стінки, дна або кришки тари, або закупорювання, необхідного для заміни двох і більше основних дощок;
4-а категорія - яка потребує капітального ремонту, який полягає в перебиранні або заміні декількох стінок, дна або кришки, вкладишів, вклейці вставок, металевої арматури, ущільнень тощо;
5-а категорія - непридатна, у якої зламані або відсутні одночасно дві основні частини (стінки коробки, дно, кришка) і більше.
2.27. Категорування артилерійських коліс із пневматичними шинами та шинами з губчатим каучуком (далі - ГК), шинами з каркасом змінної жорсткості
2.27.1. У залежності від технічного стану і давності виготовлення пневматичні шини поділяються на такі категорії;
1-а категорія - нові, а також ті, які знаходяться і були в експлуатації, з давністю виготовлення до 3 років, мають пробіг до 3000 км;
2-а категорія - справні, які пройшли ремонт, що знаходяться і були в експлуатації, з давністю виготовлення від 3 до 5 років, а також мають пробіг від 3000 до 15000 км;
3-я категорія - справні, які знаходяться і були в експлуатації, з давністю виготовлення більше 5 років, а також мають пробіг більше 15000 км;
4-а категорія - які потребують ремонту (відновлення);
5-а категорія - непридатні до використання, строк зберігання яких більше 10 років, а також відновлення яких неможливе або економічно недоцільне, які підлягають списанню.
2.27.2. Пневматичні шини з каркасом змінної жорсткості категоруються згідно з пунктом 2.27.1.
До 4-ї категорії відносяться шини, які мають механічні пошкодження у вигляді відколів куточків малюнка протектора, знос малюнка протектора, окремі проколи (типу кульових пробоїн), подряпини і порізи на боковинах, що не досягають корду.
У разі отримання проколів (кульових пробоїн) та продовження транспортування озброєння без тиску в пневмошинах із каркасом змінної жорсткості по дорогах на відстань, більшу, ніж зазначено в нормативно-технічній документації, шини з каркасом змінної жорсткості ремонту не підлягають (унаслідок руйнування корду), переводяться в установленому порядку в 5-у категорію і списуються з обліку.
2.27.3. У залежності від технічного стану і давності виготовлення шини ГК поділяються на такі категорії:
1-а категорія - нові, справні, придатні до експлуатації за прямим призначенням, з давністю виготовлення до 6 років (на капроновому корді - до 8 років);
2-а категорія - нові (з давністю виготовлення до 12 років, на капроновому корді - до 15 років), а також ті, які знаходяться і були в експлуатації з давністю виготовлення до 10 років, які пройшли ремонт, які мають механічні пошкодження у вигляді відколів куточків малюнка протектора, знос малюнка протектора, окремі проколи (у вигляді кульових пробоїн), заплати на покришці, подряпини і порізи на боковинах, що не досягають корду;
3-я категорія - які не відпрацювали встановлені строки служби та із встановленою давністю виготовлення, що потребують ремонту (які мають пошкодження боковини протектора з оголенням корду, що можливо усунути вулканізацією);
4-а категорія - не встановлюється;
5-а категорія - шини, які знаходяться та були в експлуатації, з давністю виготовлення більше 12 років, нові з давністю виготовлення більше 15 років, а також шини, що мають пошкодження, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне.
У військових частинах на озброєнні поточного забезпечення шини, з давністю виготовлення більше 12-15 років, дозволяється експлуатувати до повного зносу, після чого шини списуються з обліку в установленому порядку.
Давність виготовлення шин визначається за позначками (клеймами), що знаходяться на боковинах покришок.
2.28. Категорування лужних акумуляторів (батарей)
2.28.1. Лужні акумулятори (батареї) поділяються на такі категорії:
1-а категорія - нові, які не були в експлуатації і зберігаються з моменту виготовлення до 5 років (включно);
2-а категорія - нові, які не були в експлуатації і зберігаються з моменту виготовлення понад 5 років або були в експлуатації, придатні і мають ємність вище 75 % номінальної;
3-я категорія - акумулятори (батареї), що мають ємність від 40 до 75 % номінальної, а також потребують відновлення або ремонту;
4-а категорія - не встановлюється;
5-а категорія - акумулятори, що мають ємність після відновлення менше 40 % номінальної, обрив ламельних стрічок, осипання активної маси і замикання між електродами всередині акумулятора, непридатні до експлуатації.
2.28.2. Акумулятори 5-ї категорії списуються у брак і відправляються в установленому порядку на склади та бази центральної служби забезпечення без електроліту як брухт для подальшої відправки на підприємства промисловості для переробки.
У залежності від технічного стану ЗІП, а також одиночні, групові та ремонтні комплекти ЗІП поділяються на такі категорії:
1-а категорія - нові, справні та придатні для використання за прямим призначенням;
2-а категорія - які були в експлуатації, а також отримані під час розбирання в ході утилізації (списання) озброєння, які пройшли ремонт, справні та придатні до використання за прямим призначенням;
3-я категорія - які мають несправності, відновлення яких можливе засобами ремонтних підрозділів оперативного рівня, а також ЗІП, які досягли встановлених граничних строків зберігання, при цьому приймається рішення про допуск їх до експлуатації;
4-а категорія - які мають несправності, відновлення яких можливе тільки в ремонтних органах центральної служби забезпечення;
5-а категорія - непридатні, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне.
2.30.1. Ракети у залежності від технічного стану, характеру необхідного ремонту, а також відпрацьованих гарантійних або призначених строків служби (зберігання) або технічного ресурсу поділяються на такі категорії:
1-а категорія - справні ракети, які мають невичерпані гарантійні або призначені строки служби (зберігання), мають невичерпані ресурсні показники, не мають дефектів або з дефектами, які згідно з інструкцією з експлуатації не заважають бойовому застосуванню;
2-я категорія - ракети, які вимагають ремонту, заміни окремих елементів, усунення дефектів, що з'явилися в процесі службової експлуатації, розсортування силами арсеналів, а також ракети із закінченими гарантійними, невстановленими або закінченими призначеними строками служби (зберігання), з вичерпаним ресурсом хоча б за одним показником;
3-я категорія - несправні ракети, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне, які перебували під впливом вибухів, пожеж, катастроф, унаслідок чого визначені небезпечними у використанні.
2.30.2. Для визначення категорії ракет наказом командира військової частини призначається комісія, яка перевіряє технічний стан ракет. Результати перевірки технічного стану ракет оформляються актом технічного стану військового майна.
2.30.3. Начальникам арсеналів за вказівкою начальника центральної служби забезпечення дозволяється здійснювати заміну несправних блоків та вузлів ракет 2-ї категорії на справні блоки і вузли, які входять до складу ракет 2-ї та 3-ї категорій з метою їх відновлення або для поповнення групових і ремонтних комплектів ЗІП.
Для проведення таких робіт розробляються технологічні процеси з проведення перекомплектації виробів. По закінченні робіт у формулярах ракет робляться відповідні відмітки та складається акт відновлення, який затверджується начальником центральної служби забезпечення.
Забороняється встановлення на ракети 2-ї категорії, з метою їх відновлення, блоків, вузлів та агрегатів, рік виготовлення яких раніший за рік виготовлення ракети.
Після затвердження актів щодо переводу ракет у 3-ю категорію начальникам арсеналів за вказівкою начальника центральної служби забезпечення надається право на проведення робіт із переробки бойових ракет в навчальні або габаритно-вагові макети (розбирання їх на елементи).
2.30.4. Категорування контейнерів (тари) до ракет
Контейнери в залежності від технічного стану поділяються на такі категорії:
1-а категорія - контейнери (тара), придатні для довгострокового зберігання ракет у мирний та воєнний час, що не мають дефектів або з дефектами, які не заважають зберіганню ракет;
2-а категорія - контейнери (тара), непридатні для довгострокового зберігання ракет у мирний та воєнний час, з дефектами, усунення яких у військових умовах неможливе. Такі контейнери (тара) відправляються на ремонтні підприємства, арсенали;
3-я категорія - контейнери (тара), непридатні для довгострокового зберігання ракет у мирний та воєнний час, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне; що перебували під впливом вибухів, пожеж, катастроф та потребують знищення або утилізації.
2.30.5. Категорування ЗІП до ракет
ЗІП до ракет в залежності від технічного стану поділяються на такі категорії:
1-а категорія - групові та ремонтні комплекти ЗІП ракет з невичерпаним гарантійним строком служби (строком технічної придатності), які придатні для використання під час ремонту несправних ракет (блоків) у мирний та воєнний час та тривалого зберігання, не мають дефектів або з дефектами, що не потребують ремонту і не заважають використанню за призначенням;
2-а категорія - групові та ремонтні комплекти ЗІП, зі складу яких для проведення ремонту ракет на 100 % використані основні елементи (радіоелектронні блоки, вузли, що мають дефекти, усунення яких у військових умовах неможливе). Такі комплекти ЗІП за розпорядженням начальника центральної служби забезпечення відправляються на ремонтні підприємства, арсенали для їх відновлення або заміни;
3-я категорія - елементи групового та ремонтного комплектів ЗІП ракет, непридатні для використання під час ремонту несправних ракет (блоків) у мирний та воєнний час, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне; які перебували під впливом вибухів, пожеж, катастроф.
2.30.6. Категорування навчальних ракет
Навчальні ракети в залежності від технічного стану поділяються на такі категорії:
1-а категорія - навчальні ракети, придатні для використання в навчальних цілях, що не мають дефектів або з дефектами, які не заважають використанню їх за призначенням;
2-а категорія - навчальні ракети, непридатні для використання в навчальних цілях з дефектами, усунення яких у військових умовах неможливе. Дані ракети відправляються на ремонтні підприємства, арсенали;
3-я категорія - навчальні ракети, непридатні для використання в навчальних цілях, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне та які потребують утилізації.
2.31. Категорування боєприпасів
2.31.1. Боєприпаси за номенклатурою Центрального ракетно-артилерійського управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України у залежності від технічного стану поділяються на такі категорії:
1-а категорія - боєприпаси і їх комплектуючі елементи, придатні для бойового застосування і тривалого зберігання (у тому числі ті, що мають обмеження на бойове застосування), не мають дефектів або з окремими дефектами, що не перешкоджають бойовому застосуванню. Окремі дефекти боєприпасів (точкова або слабка корозія, зміна кольору або пошкодження лакофарбового покриття, неясне або частково стерте маркування тощо) усуваються під час дрібного ремонту (технічного обслуговування);
2-а категорія - боєприпаси з дефектами, які з'явилися в процесі експлуатації, відхиленнями від конструкторської та (або) експлуатаційної документації (у тому числі боєприпаси з середньою та сильною корозією), що вимагають розсортування, середнього (капітального) ремонту (на арсеналах, базах і складах), заміни окремих елементів;
3-я категорія - боєприпаси, непридатні для бойового застосування та тривалого зберігання, що підлягають ремонту (переробці, переспорядженню, реставрації) на заводах промисловості, заборонені за результатами лабораторних та полігонних випробувань, небезпечні в службовому поводженні та бойовому застосуванні, що знаходилися під впливом вибухів, пожеж, а також авто-, авіа- і залізничних катастроф, а також з вичерпаними призначеними строками служби (зберігання), дефектами, усунення яких неможливе або економічно недоцільне.
2.31.2. Порядок визначення категорії боєприпасів
Визначення категорії боєприпасів здійснюється виходячи з технічного стану на підставі:
результатів технічних оглядів боєприпасів, що надійшли, та у процесі їх зберігання;
контрольних лабораторних випробувань;
якісного обліку та діючих строків і строків технічної придатності боєприпасів;
відповідно до критеріїв, зазначених у додатках 6, 7 до цієї Інструкції.
2.31.3 Готові боєприпаси, які мають у своєму складі елементи 2-ї або 3-ї категорії, враховуються як боєприпаси 2-ї категорії. У разі неможливості або недоцільності заміни елементів 2-ї або 3-ї категорії боєприпаси переводяться в 3-ю категорію.
2.31.4. Під час категорування боєприпасів будь-якого виду дії необхідно враховувати перелік дефектів снарядів, мін та головних частин усіх калібрів та видів дії, а також перелік дефектів, характерних для боєприпасів того виду дії, категорування якого необхідно провести.
Порушення захисних покриттів або нечітке маркування на боєприпасах, а також тарі (за наявності необхідних даних для її відновлення), поява корозії на боєприпасах не можуть бути підставою для зниження категорії. Маркування та лакофарбове покриття відновлюються, а продукти корозії видаляються під час чергових робіт з ремонту (технічного обслуговування) цих боєприпасів.
2.31.5. Під час категорування порохів та зарядів необхідно враховувати перелік дефектів, притаманних усім порохам і зарядам незалежно від виду упаковки, а також перелік дефектів, притаманних тим порохам і зарядам, категорування яких необхідно провести.
2.31.6. Здуття металевих коробок (у тому числі наявність загерметизованого проколу металевих коробок для стравлювання тиску) з патронами до стрілецької зброї, піротехнічними засобами та трасерами не є підставою для зниження категорії збереження боєприпасів. Патрони з таких коробок підлягають першочерговому витрачанню на практичних стрільбах, а трасери - першочерговому використанню під час збирання артилерійських пострілів.
2.31.7. Незадовільний стан тари (порушення герметичності, втрата міцності, механічні пошкодження тощо) не є приводом для зниження категорії боєприпасів, які в ній зберігаються. Несправна тара ремонтується або замінюється.
2.31.8. У разі виявлення у боєприпасах дефектів, не оговорених у додатку 6 до цієї Інструкції, категорія боєприпасів встановляється у відповідності з вимогами, викладеними в конструкторській або експлуатаційній документації, або за результатами лабораторних та (або) полігонних випробувань.
2.31.9. Навчальним боєприпасам категорії не встановлюються. Списання навчальних боєприпасів проводиться після закінчення призначених строків служби.
2.31.10. Категорування іноземних боєприпасів та їх елементів здійснюється у відповідності з вимогами цієї Інструкції.
2.32. Категорування дерев'яної тари для боєприпасів
Тара за якісними ознаками поділяється на такі категорії:
1-а категорія - тара повністю відремонтована, а також така, яка була у використанні, але не потребує ремонту, придатна для зберігання та транспортування в ній виробів;
2-а категорія - тара, яка потребує дрібного ремонту;
3-я категорія - тара, яка потребує середнього ремонту;
4-а категорія - тара, яка потребує капітального ремонту;
5-а категорія - тара, непридатна для ремонту і використання за прямим призначенням, що втратила механічну стійкість та потребує заміни більше двох дощок стінок або одної стінки і більше двох дощок на дні (у кришці) або більше трьох дощок на дні і більше трьох дощок у кришці - у дерев'яній тарі типу I ГОСТ В 1704-80, заміни більше двох напівднищ, більше 50 % брусків - у циліндричній тарі.
2.33. Категорування металевої тари та чохлів
Металева тара та чохли, які були у використанні, за якісними ознаками поділяються на такі категорії;
металева тара типу IV (виконання 1), яка була у використанні, але придатна для подальшого використання без ремонту, та металева тара відремонтована, яка придатна для транспортування і тривалого зберігання в ній порохів та зарядів. Тара повинна бути герметичною, на її внутрішній поверхні не повинно бути окису цинку (у вигляді білого нальоту, що маститься), корозії та оголених місць (без оцинковки або фарбування). Кришки тари повинні бути справними, резинові кільця повинні бути еластичними, без пошкоджень. Деталі тари можуть мати ненаскрізні тріщини за умови їх обов'язкової проварки або пропайки;
тара типу VIII, яка була у використанні, але придатна для подальшого використання без ремонту, та тара типу VIII відремонтована, придатна для транспортування і зберігання в ній виробів. Тара повинна бути герметичною, на її внутрішній поверхні не повинно бути окису цинку (у вигляді білого нальоту, що маститься), корозії та оголених місць (без оцинковки або фарбування). Опуклість дна разом із ребрами жорсткості або сферичне видавлювання не повинно виходити за поверхню, яка проходить через закатаний шов. Еліптичність тари повинна бути в межах допусків на діаметр і не перешкоджати вільному входженню паперових труб (вставок), а еліптичність ободка - у межах допусків на діаметр. Кришка тари з затворами повинна бути справна: на кришках і затворах не повинно бути корозії і оголеного цинкового покриття, тріщин цинкового покриття під підп'ятником, розривів кільця, провертання або випадіння осі. На вставках тари не повинно бути забруднень та вм'ятин, які перешкоджають входженню виробів, розшарування по торцю і зволожених ділянок.
Тара 1-ї категорії повинна бути повністю укомплектована справними внутрішніми деталями і еластичними без пошкоджень гумовими кільцями;
чохли, які були у використанні, але придатні для транспортування та зберігання в них виробів. Проколи, прориви та глибокі подряпини, які були до ремонту, повинні бути усунені заплатами з матеріалів чохлів, які забезпечують їх герметичність. Конструктивні елементи чохлів (пояси, фартухи тощо), які не впливають на герметичність, також повинні бути відремонтовані;
металева тара типу IV (виконання 1), яка була у використанні, що має негерметичність не більше як у трьох місцях, а також невеликі дефекти, які можливо усунути дрібним ремонтом:
з зовнішньої сторони тари - окремі оголені ділянки (без оцинковки) загальною площею до 10 см 2 на тару;
із внутрішньої сторони тари - окиснення цинкового покриття хоча б на одній стороні тари загальною площею не більше 20 см 2 або на кришці і горловині загальною площею не більше 15 см 2 у вигляді білого нальоту, що маститься;
тара типу VIII, яка була у використанні, але має негерметичність не більш як у двох місцях по шву корпусу або шву дна і, крім того, невеликі дефекти, які можливо усунути дрібним ремонтом:
з зовнішньої сторони тари - відшарування цинкового покриття загальною площею до 3 см 2;
із внутрішньої сторони тари - окиснення цинкового покриття на корпусі тари загальною площею не більше 12 см 2, та на кришці - не більше 15 см 2 у вигляді білого нальоту, що маститься;
вм'ятини на корпусі тари глибиною до 4 мм, але не більше чотирьох по всій поверхні; на швах пайки вм'ятин не повинно бути;
вм'ятини на ободі, які не перешкоджають входженню кришки і затвора і які можливо виправити;
незначна погнутість підп'ятника на кришці;
плями корозії на ободі до 1/3 всієї площі і на мостику не більше 4 см 2;
незначні розшарування на торцях вставки, які не перешкоджають вільному входженню в тару типу VIII і вільному входженню виробів;
чохли, які мають незначні пошкодження гумового шару самого чохла: проколи, прориви, подряпини не більше двох, розміром до 30 мм кожна, відрив кармана під ярлик, а також дефекти на 20 % конструктивних елементів чохла, які не впливають на герметичність;
металева тара типу IV (виконання 1), що не задовольняє вимогам 2-ї категорії та потребує відновлення герметичності шляхом пайки у трьох - восьми місцях і має дефекти, які усуваються під час проведення середнього ремонту;
з зовнішньої сторони тари - окремі оголені ділянки (без оцинковки) загальною площею до 150 см 2; пробоїни в тарі діаметром до 3 мм, які усуваються запайкою припоєм без оцинкованої заплатки; відсутність одної ручки з ушком і оголеної оцинковки ричага кріплення кришки;
із внутрішньої сторони тари - окиснення цинкового покриття загальною площею не більше 100 см 2 або на кришці і горловині загальною площею не більше 25 см 2 у вигляді білого нальоту, що маститься;
тара типу VIII, що не задовольняє вимогам 2-ї категорії та потребує відновлення герметичності шляхом пайки по шву корпусу або по шву дна у двох - чотирьох місцях, і має дефекти, які усуваються середнім ремонтом:
з зовнішньої сторони тари - окиснення цинкового покриття у вигляді білого нальоту, що маститься;
з зовнішньої сторони тари - окислення цинкового покриття у вигляді білого нальоту, що маститься, до 50 % поверхні і відшарування (оголення) цинкового покриття загальною площею до 15 см 2;
із внутрішньої сторони тари - окиснення цинкового покриття загальною площею до 20 см 2 або на кришці загальною площею не більше 25 см 2 у вигляді білого нальоту, що маститься;
плями корозії на ободі до 2/3 всієї площі і на мостику до 1/3 всієї площі;
місцева погнутість затвора, яка не перешкоджає входженню затвора в вікна обода;
невеликі забоїни і забруднення з зовнішньої сторони вставки;
відсутність комплектів прокладок не більше 5 % партії;
чохли, які мають проколи, пориви, подряпини більше чотирьох розміром до 50 мм на самих чохлах, відрив однієї ручки, петель для джгута, а також дефекти на 30 % конструктивних елементів чохлів (пояси, фартухи тощо), що не впливає на герметичність;
металева тара типу IV (виконання 1), що не задовольняє вимогам 3-ї категорії та потребує відновлення герметичності шляхом пайки більше ніж у восьми місцях і має такі дефекти, які усуваються під час капітального ремонту:
окиснення цинкового покриття у вигляді білого нальоту, що маститься, на тарі з внутрішньої сторони по всій поверхні;
відсутність обох ручок з вушком;
наявність на тарі пробоїн діаметром до 5 см;
тара типу VIII, що не задовольняє вимоги 3-ї категорії, потребує відновлення герметичності шляхом пайки по шву корпусу або шву дна більше ніж у чотирьох місцях та має дефекти, які усуваються під час капітального ремонту;
окиснення цинкового покриття у вигляді білого нальоту, що маститься, з внутрішньої сторони тари - до 50 %;
білий наліт, що маститься, по всій зовнішній і внутрішній поверхні кришки;
окиснення цинкового покриття та корозія на кришці загальною площею до 10 см 2;
значне порушення покриття затвора (корозія або окиснення місць на поверхні ричага і отворах під кільце);
корозія обода по всій поверхні;
відсутність внутрішніх комплектуючих деталей або наявність у них дефектів, що не підлягають відновленню шляхом ремонту;
чохли, які мають проколи, пориви, подряпини більше восьми розміром до 60 мм, дві відірвані ручки, відрив манометричної трубки, негерметичність дна, а також дефекти конструктивних елементів чохлів (пояса, фартухів тощо), що не впливають на герметичність;
5-а категорія - металева тара і чохли, що мають дефекти, за характером і в кількості, що перевищує допуск для тари і чохлів четвертої категорії.
Така тара і чохли ремонту не підлягають і не використовуються для транспортування і збереження порохів і зарядів.
3. Категорування РАО номенклатури Повітряних Сил Збройних Сил України
3.1. До РАО номенклатури Повітряних Сил Збройних Сил України (далі - ПС ЗС України) відносяться: авіаційне озброєння, зенітне ракетне озброєння, радіоелектронна техніка, ЗІП та ВТМ радіотехнічних військ.
3.2. Категорування авіаційного озброєння
3.2.1. До авіаційного озброєння відносяться;
авіаційна артилерійська зброя;
установки авіаційного озброєння;
системи керування авіаційною зброєю;
авіаційні засоби забезпечення застосування озброєння.
До авіаційних засобів ураження належать: керовані авіаційні засоби ураження (керовані і коректовані ракети і бомби основного і спеціального призначення, авіаційні торпеди і комплектуючі елементи до них); некеровані авіаційні засоби ураження (некеровані ракети, авіабомби, запалювальні баки, міни, патрони для авіаційної артилерійської зброї і комплектуючі елементи до них).
До авіаційної артилерійської зброї належать: гармати, кулемети і гранатомети, що використовуються на літаку.
До установок авіаційного озброєння належать: підвісні і вмонтовані установки авіаційної артилерійської зброї; блоки (гармати), пускові і катапультні пристрої ракет; тримачі для підвіски і транспортування бомб, мін, торпед, радіоакустичних буїв; авіаційні контейнери малогабаритних боєприпасів і вантажів; бортові механізми завантаження літака засобами ураження; агрегати і механізми переведення засобів ураження до бойового положення.
До систем керування авіаційною зброєю належать: автономні системи наведення і цілевказання керованих авіаційних засобів ураження; системи керування стрільбою, пуском і скиданням авіаційних засобів ураження, інших вантажів, що підвішуються, розвантаженням контейнерів і касет; блоки зводу установок і прилади керування зведенням підривачів; командні прилади; автономні системи живлення засобів ураження електроенергією, обчислювально-програмувальні пристрої, що вирішують задачі керування стрільбою, пуском і скиданням авіаційних засобів ураження та інших вантажів; датчики параметрів, що працюють тільки для авіаційного озброєння; системи контролю стану і режимів роботи систем і засобів авіаційного озброєння, фотоконтрольна апаратура, що реєструє роботу авіаційного озброєння.
До систем оборони літака належать: система створення пасивних перешкод, що включає в себе механізми системи створення пасивних перешкод, системи керування викидом пасивних перешкод, системи підвіски автоматів пасивних перешкод, засоби створення пасивних перешкод.
До авіаційних прицільних систем належать: аналогові, цифрові і аналогово-цифрові обчислювальні машини, що забезпечують вирішення задач прицілювання; оптичні, електронно-оптичні, оптико-телевізійні та інфрачервоні приціли і візири; теплопеленгатори, що забезпечують інформацією прицільні системи; спеціальні далекоміри, станції підсвічування цілі; обчислювально-програмувальні пристрої і блоки, що входять до прицільних систем.
До засобів авіаційного озброєння належать: прилади дозиметричного контролю: десантно-транспортне, санітарне, рятувальне обладнання; обладнання групового використання і буксирувальне обладнання; контейнери спеціального застосування; стартові прискорювачі; пристрої здобуття біологічних і хімічних проб повітря та їх аналізатори.
До авіаційних засобів забезпечення застосування озброєння належать: сигнальні ракети і шашки, шифри-заряди, радіогідроакустичні буї, вибухові джерела звуку, авіаційні бомби допоміжного призначення; піропатрони і пірозаряди, електродетонатори, розривні і вибивні заряди, фосфорні патрони та інші піротехнічні засоби.
3.2.2. Все авіаційне озброєння в залежності від його технічного стану поділяється на такі категорії:
1-а категорія - справне авіаційне озброєння, яке має запас гарантійних чи призначених показників (строку зберігання, напрацювання, служби або експлуатації). Авіаційне озброєння 1-ї категорії допускається до бойового застосування після виконання на ньому підготовчих робіт згідно з вимогами відповідних інструкцій з експлуатації;
2-а категорія - придатне (за даними апаратурної перевірки) до застосування авіаційне озброєння із закінченими гарантійними чи призначеними показниками, які мають запас міжрегламентного ресурсу та щодо яких рішення на припинення експлуатації не прийнято. Авіаційне озброєння 2-ї категорії допускається до бойового застосування після виконання на ньому підготовчих робіт згідно з вимогами відповідних інструкцій з експлуатації;
у мирний час - на бойову підготовку тільки згідно з відповідним рішенням;
3-я категорія - несправне авіаційне озброєння, яке має запас гарантійних чи призначених показників (строк зберігання, напрацювання, служби або експлуатації) та щодо якого рішення на припинення експлуатації не прийнято. Авіаційне озброєння 3-ї категорії підлягає ремонту на підприємствах промисловості, арсеналах, складах та у військових частинах;
4-а категорія - несправне авіаційне озброєння із закінченими гарантійними чи призначеними показниками, яке не має запасу міжрегламентного ресурсу та щодо якого рішення на припинення експлуатації не прийнято. Авіаційне озброєння 4-ї категорії підлягає ремонту на підприємствах промисловості;
5-а категорія - авіаційне озброєння з вичерпаними гарантійними чи призначеними показниками, на якому виконання відновлювальних робіт недоцільне або щодо якого прийнято рішення про припинення експлуатації або про зняття з озброєння. Авіаційне озброєння 5-ї категорії підлягає розбиранню або утилізації.
3.3. Категорування навчально-бойових, навчально-діючих, навчально-тренувальних, телеметричних ракет, а також аеродинамічних та габаритно-вагових макетів проводиться аналогічно категоруванню бойових ракет. Для навчальних та навчально-розрізних ракет встановлюються тільки 1-а, 2-а та 5-а категорії.
3.4. Категорії авіаційних засобів ураження визначаються за результатами технічних оглядів, які проводяться згідно з вимогами Положення про арсенали, бази та склади зберігання ракет і боєприпасів Збройних Сил України, затвердженого наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 30 травня 2017 року № 191дск.
Незначні порушення лакофарбового покриття, незначна корозія та інші дрібні несправності, які не обмежують бойового використання та усуваються під час поточного ремонту, не можуть бути підставою для переводу авіаційних засобів ураження в нижчу категорію.
3.5. Категорування укупорки проводиться (залежно від її якісного стану) окремо від категорування авіаційних засобів ураження.
3.6. Авіаційні засоби ураження поділяються на категорії, які наведені в додатку 8 до цієї Інструкції.
3.7. Категорування зенітного ракетного озброєння
3.7.1. До зенітного ракетного озброєння відносяться:
спеціальні частини наземного обладнання зенітних ракетних комплексів (систем), автоматизованих систем управління та радіотехнічних засобів зенітних ракетних військ ПС ЗС України;
зенітні керовані ракети номенклатури ПС ЗС України.
3.7.2. Категорування спеціальної частини наземного обладнання зенітних ракетних комплексів (систем), автоматизованих систем управління та радіотехнічних засобів зенітних ракетних військ ПС ЗС України
3.7.3. До спеціальної частини наземного обладнання зенітних ракетних комплексів (систем), автоматизованих систем управління та радіотехнічних засобів зенітних ракетних військ ПС ЗС України відносяться спеціальні частини (без базових шасі) самохідних вогневих установок, пускових установок, пунктів та комплексів автоматизованого управління, контрольно-випробувальних пересувних станцій, контрольно-перевірочної апаратури, машин випробувань, навчально-тренувальних засобів зенітних ракетних комплексів, транспортних, заряджаючих та транспортно-заряджаючих машин, радіолокаційних станцій, станцій наведення ракет, машин технічного обслуговування (ремонту та технічного обслуговування).
3.7.4. Наземне обладнання зенітних ракетних комплексів (систем), автоматизованих систем управління та радіотехнічних засобів зенітних ракетних військ ПС ЗС України (спеціальна частина) залежно від технічного стану, а також після відпрацювання технічного ресурсу поділяється на такі категорії:
1-а категорія - нове, справне та придатне до використання за призначенням, яке знаходиться та було в експлуатації, та яке не відпрацювало гарантійний ресурс (строк) експлуатації (зберігання);
2-а категорія - справне та придатне до застосування за призначенням, яке знаходиться в експлуатації, відпрацювало гарантійний ресурс (строк) експлуатації (зберігання), та яке не відпрацювало призначеного ресурсу (строку служби), а для ОВТ, які експлуатуються за технічним станом, - не перебуває в граничному стані за результатами контролю граничного стану або перебуває в граничному стані та щодо якого прийнято рішення про подальшу експлуатацію до чергового контролю граничного стану після усунення виявлених відмов та несправностей шляхом проведення відновлювальних робіт відповідно до наказу Міністра оборони України від 05 лютого 2010 року № 53 "Про затвердження Порядку експлуатації за технічним станом озброєння та військової техніки зенітних ракетних та радіотехнічних військ, за якими не здійснюється авторський нагляд";
3-я категорія - відпрацювало призначений ресурс (строк служби) до середнього ремонту, а для ОВТ, які експлуатуються за технічним станом, - потребує заводського ремонту в обсязі середнього ремонту за результатами проведення контролю граничного стану;
4-а категорія - відпрацювало призначений ресурс (строк служби) до капітального ремонту, а для ОВТ, які експлуатуються за технічним станом, - потребує заводського ремонту в обсязі капітального ремонту за результатами проведення контролю граничного стану;
5-а категорія - відпрацювало призначений ресурс (строк служби), непридатне до застосування за прямим призначенням, відновлення якого технічно неможливе або економічно недоцільне, а для ОВТ, які експлуатуються за технічним станом, - якщо його ремонт визнаний неможливим або недоцільним за результатами проведення контролю граничного стану.
3.7.5. Не встановлюються 3-я та 4-а категорії на:
підйомно-такелажне обладнання (балки, траверс-балки, троси тощо), що потребує огляду відповідними органами.
Озброєння, що прийшло в непридатний (граничний) стан після закінчення встановлених строків служби або вироблення технічного ресурсу, зберігання в запасі (резерві), у разі дотримання встановлених умов зберігання, порядку освіження й технічного обслуговування, якщо воно за своїм технічним станом не може бути відремонтоване (відновлене) і використане за прямим призначенням, переводиться в 5-у категорію й списується з обліку військової частини відповідно до Порядку списання військового майна у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 12 січня 2015 року № 17 (зі змінами).
3.7.6. Категорування озброєння, змонтованого на шасі одного автомобіля (гусеничному шасі) або причепа, виконується роздільно:
Зразку ОВТ в цілому привласнюється категорія з визначенням як для спеціального обладнання, так і ходової частини.
ОВТ, які змонтовані на шасі декількох автомобілів (причепів), категоруються як у повному комплекті, так і за окремими кабінами (контейнерами). Категорія повного комплекту ОВТ встановлюється відповідно нижчій категорії окремих кабін (контейнерів).
Зенітні ракетні комплекси, автоматизовані системи управління та радіотехнічні засоби зенітних ракетних військ підлягають категоруванню в цілому, категорії встановлюються на підставі категорій окремих пристроїв, що входять до комплексу або системи.
3.7.7. Категорування ЗІП до зенітного ракетного озброєння здійснюється у відповідності до пункту 2.29 розділу 2 цієї Інструкції.
Неремонтопридатні елементи ЗІП, електровакуумні та надвисокочастотні прилади до ОВТ номенклатури зенітного ракетного озброєння обліковуються за трьома категоріями (1-а, 2-а та 5-а).
Надвисокочастотні прилади, що підлягають регенерації, обліковуються за чотирма категоріями (1-а, 2-а, 4-а та 5-а).
3.7.8. Категорування обладнання для ремонту та експлуатації зенітного ракетного озброєння
Категорування обладнання для ремонту та експлуатації зенітного ракетного озброєння здійснюється відповідно до пункту 2.23 розділу 2 цієї Інструкції.
Для електротехнічних засобів зенітного ракетного озброєння зенітних ракетних військ 3-я категорія не встановлюється.
3.7.9. Категорування тканинних і маскувальних чохлів (виробів) для обладнання ОВТ здійснюється за чотирма категоріями.
Категорування тканинних і маскувальних чохлів (виробів) для обладнання ОВТ здійснюється відповідно до пункту 2.26.3 розділу 2 цієї Інструкції.
3.7.10. Категорування зенітних керованих ракет номенклатури ПС ЗС України
3.7.11. Зенітні керовані ракети у залежності від технічного стану, характеру необхідного ремонту, а також відпрацьованих гарантійних або призначених строків служби (зберігання) або технічного ресурсу поділяються на такі категорії:
1-а категорія - справні ракети, які мають невичерпані гарантійні або призначені строки служби (зберігання), мають невичерпані ресурсні показники, не мають дефектів або з дефектами, які згідно з інструкцією з експлуатації не заважають бойовому застосуванню;
2-а категорія - ракети, які вимагають ремонту, заміни окремих елементів, усунення дефектів, що з'явилися в процесі службової експлуатації, розсортування силами арсеналів, а також ракети із закінченими гарантійними, невстановленими або закінченими строками служби (зберігання), з вичерпаним ресурсом хоча б за одним показником;
3-я категорія - несправні ракети, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне, які перебували під впливом вибухів, пожеж, катастроф, унаслідок чого визнані небезпечними у використанні.
3.7.12. Для бойових зенітних керованих ракет, які зберігаються на арсеналах, базах, складах, категорії встановлюються окремо:
на ракету в цілому без комплектуючих елементів бойового спорядження та блоків бортового обладнання, що зберігаються окремо;
на комплектуючі елементи бойового спорядження та блоки бортового обладнання, що зберігаються окремо від ракети.
3.7.13. Для бойових зенітних керованих ракет, розбирання та розспорядження яких в умовах арсеналів, баз, складів документацією не передбачено, категорія встановлюється єдина на ракету разом з її комплектуючими елементами в цілому.
Для ракет, підготовлених до передачі у військові частини, категорія встановлюється єдина на ракету разом з комплектуючими її елементами. Встановлення категорії на блоки бортового обладнання, змонтовані в зенітній керованій ракеті, проводиться лише у випадках їх відмов або необхідності заміни (ремонту). При цьому категорія цих блоків не є підставою для переводу зенітної керованої ракети в нижчу категорію.
3.7.14. Зенітні керовані ракети, справність яких відновлюється в процесі проведення регламентних робіт відповідними підрозділами військових частин (установ) шляхом заміни несправних елементів на справні з використанням ЗІП, у нижчу категорію не переводяться.
3.7.15. Відсутність або несправність одиночного комплекту ЗІП, інструменту та пристосувань, комплектуючих елементів (заглушок, чохлів тощо) не є підставою для переводу ракети в нижчу категорію в цілому, а лише свідчить про стан комплектності зенітної керованої ракети.
Відсутність або несправність елементів (блоків, вузлів) групового і ремонтного комплектів ЗІП не є підставою для переводу комплекту ЗІП у нижчу категорію в цілому, а лише свідчить про стан його комплектності.
Порушення лакофарбового покриття, наявність продуктів корозії, які не впливають на боєздатність зенітної керованої ракети, нечітке маркування на ракетах або тарі (контейнері) не є підставою для переводу ракет у нижчу категорію. Такі недоліки повинні бути усунені під час проведення чергових регламентних робіт.
Порушення герметичності тари (контейнера) не є підставою для переводу в нижчу категорію зенітних керованих ракет, що зберігаються в ній. Герметичність тари (контейнера) повинна бути відновлена шляхом проведення ремонту або заміни.
3.7.16. Для визначення категорії зенітних керованих ракет наказом командира військової частини призначається комісія, яка перевіряє технічний стан ракет. Результати перевірки технічного стану ракет оформлюються актом технічного стану військового майна.
3.7.17. Начальникам арсеналів за вказівкою начальника центральної служби забезпечення дозволяється здійснювати заміну несправних блоків та вузлів ракет 2-ї категорії на справні блоки і вузли, які входять до складу ракет 2-ї та 3-ї категорій, з метою їх відновлення або для поповнення групових і ремонтних комплектів ЗІП.
Для проведення таких робіт розробляються технологічні процеси з проведення перекомплектації виробів. По закінченні робіт у формулярах ракет робляться відповідні відмітки та складається акт відновлення, який затверджується начальником центральної служби забезпечення.
Після затвердження актів щодо переводу ракет у 3-ю категорію начальникам арсеналів за вказівкою начальника центральної служби забезпечення надається право на проведення робіт із переробки бойових ракет в навчальні або габаритно-вагові макети (розбирання їх на елементи).
3.7.18. Категорування контейнерів (тари), ЗІП до ракет та навчальних ракет номенклатури ПС ЗС України здійснюється на загальних підставах, визначених цією Інструкцією, відповідно до пунктів 2.30.4, 2.30.5, 2.30.6 розділу 2 цієї Інструкції.
3.8. Категорування радіоелектронної техніки
3.8.1. До радіоелектронної техніки (далі - РЕТ) радіотехнічних військ ПС ЗС України відносяться: автоматизовані системи управління, радіолокаційні комплекси, радіолокаційні станції, засоби розпізнавання, ЗІП та ВТМ.
3.8.2. Ремонтопридатна РЕТ, ЗІП та ВТМ за своїм технічним станом поділяються на такі категорії:
1-а категорія - нові, справні і придатні до застосування за прямим призначенням, які знаходяться та були в експлуатації, які не відпрацювали гарантійний ресурс (строк) експлуатації (збереження);
2-а категорія - справні і придатні до застосування за прямим призначенням, які знаходяться та були в експлуатації, відпрацювали гарантійне напрацювання (строк) експлуатації (збереження), а також ті, на яких проведено середній (капітальний) ремонт;
3-я категорія - за технічним станом потребують середнього ремонту;
4-а категорія - за технічним станом потребують капітального ремонту;
5-а категорія - непридатні для застосування за прямим призначенням, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне.
3.8.3. Неремонтопридатні ЗІП та ВТМ за своїм технічним станом розподіляються на такі категорії:
1-а категорія - нові, які не були в експлуатації та зберігаються з часу виготовлення не більше граничного строку зберігання, справні та придатні до використання за прямим призначенням, відповідають вимогам технічних умов (далі - ТУ);
2-а категорія - які були в експлуатації, отримані від розбирання озброєння, а також які не були в експлуатації та зберігаються з часу виготовлення більше граничного строку зберігання, справні та придатні до використання за прямим призначенням, відповідають вимогам ТУ;
5-а категорія - непридатні до застосування за прямим призначенням, не відповідають вимогам ТУ.
3.8.4. Категорування зразків РЕТ, ЗІП, ВТМ здійснюється в цілому. Категорія встановлюється на підставі категорій окремих складових цього зразка. Категорія присвоюється за нижчою категорією його складових.
Категорування автомобільної техніки, засобів вимірювальної техніки військового призначення, електротехнічних засобів, засобів зв'язку та інших складових зразків РЕТ проводиться відповідно до нормативних документів на вказані складові.
3.8.5. Категорування РЕТ проводиться у випадках:
закінчення встановленого гарантійного або міжремонтного строку (ресурсу) експлуатації (зберігання);
закінчення встановленого строку служби (технічного ресурсу);
завершення середнього (капітального) ремонту;
приймання і передавання озброєння;
встановлення невідповідності фактичного технічного стану даним експлуатаційної (технічної) документації;
Норми призначеного ресурсу та строку служби РЕТ наведені в додатку 9 до цієї Інструкції.
3.8.6. РЕТ, ЗІП переводяться з 1-ї в 2-у категорію без складання актів технічного стану військового майна (додаток 6 до Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 17 серпня 2017 року № 440). Переведення до 2-ї категорії здійснюється на підставі закінчення гарантійного строку експлуатації зразка РЕТ, ЗІП наказом командира частини.
ВТМ переводиться з 1-ї в 2-у категорію після видачі зі складу частини за накладними або після закінчення граничного строку зберігання за актами зміни якісного стану.
ВТМ, яке не обліковується за номерами, що прийшло до непридатного (граничного) стану, переводиться до 5-ї категорії за актами зміни якісного стану (додаток 12 до Порядку списання військового майна у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 12 січня 2015 року № 17 (зі змінами)).
Акти технічного стану (зміни якісного стану) на переведення РЕТ, ЗІП, ВТМ до 3-ї, 4-ї та 5-ї категорій погоджуються головним інженером (начальником відділу експлуатації озброєння і техніки) радіотехнічних військ ПС ЗС України та затверджуються керівником органу забезпечення.
РЕТ, на якій проведено середній (капітальний) ремонт, переводиться в 2-у категорію рішенням начальника (директора) ремонтного підприємства. Про проведений ремонт ставиться відмітка у формулярі (паспорті) зразка.
Якщо ремонт техніки проводився на місці експлуатації представниками ремонтного підприємства чи силами військової частини, то за результатами проведеного ремонту складається акт технічного стану військового майна, в якому вказується нова категорія зразка.
На підставі відповідних затверджених актів технічного стану військового майна, даних формулярів РЕТ, на якій проведено ремонт, командиром частини видається наказ про внесення змін до категорій зразків РЕТ, ВТМ. Зміни до категорій зразка заносяться начальником у відповідний розділ формуляра, вказаний запис завіряється заступником командира частини з озброєння (начальником служби озброєння) та скріплюється гербовою печаткою частини.
3.8.7. Не є підставою для переводу РЕТ, ЗІП, ВТМ у нижчу категорію:
закінчення міжремонтних періодів експлуатації, якщо вони справні і за технічним станом не потребують проведення середнього (капітального) ремонту;
транспортування своїм ходом нових зразків до місця експлуатації (зберігання);
наявність дефектів і несправностей, для усунення яких необхідно провести поточний ремонт, відсутність або несправність деталей ЗІП, чохлів, тари тощо;
наявність несправних переносних чи вбудованих засобів вимірювальної техніки, допоміжних пристосувань і приладдя, що входять в зразок РЕТ, ЗІП, ВТМ;
порушення зовнішніх антикорозійних покриттів під час зберігання РЕТ, ЗІП, ВТМ;
проведення модернізації чи конструктивних доробок на озброєнні;
несправності, виявлені під час гарантійного строку експлуатації і зберігання.
3.8.8. Щорічно для категорування та списання ОВТ, ЗІП та ВТМ наказом командира частини призначається комісія. Склад комісії призначається та її робота здійснюється відповідно до пункту 2.5 розділу 2 цієї Інструкції.
3.8.9. За результатами роботи комісії складається відповідний акт, в якому відображається реальний стан зразка РЕТ, ЗІП, ВТМ та пропозиції щодо: переводу в нижчу категорію чи залишення в існуючій; списання чи подальшого використання РЕТ, ЗІП, ВТМ в цілому чи його складових.
У випадках, коли категорія РЕТ, ЗІП, ВТМ визначається за результатами випробувань або лабораторного контролю, до акта технічного стану військового майна долучаються відповідні документи.
4. Категорування РАО номенклатури Військово-Морських Сил Збройних Сил України
4.1. До РАО номенклатури Військово-Морських Сил Збройних Сил України відносяться: ракетне озброєння (елементи комплексів ракетного озброєння, вибухонебезпечні елементи ракет, неспоряджені стартові двигуни (агрегати), невибухонебезпечні елементи стартових агрегатів (двигунів)), артилерійське озброєння (артилерійські установки, система приладів управління стрільбою, пости наведення та оптичні прилади), боєприпаси.
4.2. Категорування ракетного озброєння
4.2.1. До ракетного озброєння відносяться: елементи комплексів ракетного озброєння, вибухонебезпечні елементи ракет, неспоряджені стартові двигуни (агрегати), невибухонебезпечні елементи стартових агрегатів (двигунів).
До елементів комплексів ракетного озброєння відносяться: складові частини корабельного (берегового) ракетного комплексу (система управління, пускові установки і системи їх обслуговування, оптичні прилади, системи електроживлення і документування), ракети та їх комплектуючі елементи, у тому числі і вибухонебезпечні, складові частини комплексів ракетного озброєння на базах, складах і арсеналах (апаратура комплексів наземного устаткування, контрольно-випробувальна апаратура, засоби навантаження ракет), засоби базового технічного обслуговування складових частин корабельних (берегових) ракетних комплексів, а також комплекти ЗІП до складових частин комплексів ракетного озброєння.
До вибухонебезпечних елементів ракет відносяться: бойові частини ракет, споряджені стартові порохові реактивні двигуни (агрегати), електричні, електромеханічні і механічні підривні пристрої і системи ініціювання підривних пристроїв, запобіжно-виконавчі і запалювально-детонуючі механізми, порохові заряди та запалювачі до них, піропатрони, пірозаряди, а також інші вироби, які містять вибухові речовини, порохи, тверді ракетні палива та піротехнічні суміші.
До невибухонебезпечних елементів ракет відносяться: елементи, які призначені для укомплектування маршових (стартових) двигунів і агрегатів (спарені свічі з фільтром, піросвічі, коробки, джгути і реле послідовного вмикання електроустаткування стартових агрегатів), які установлено на стартові агрегати (двигуни), а також елементи, що входять до складу одиночних комплектів ЗІП.
4.2.2. Вимогами цієї Інструкції передбачено категорування ракетного озброєння як у межах гарантійних строків експлуатації, так і зі строками експлуатації, встановленими виробниками озброєння (призначений ресурс, строк служби, строк зберігання), а також після проведення доробок озброєння згідно зі спеціальними бюлетенями (рішеннями) промисловості.
Несправності, які можна усунути під час поточних (планово-попереджувальних) ремонтів і періодичних перевірок, а також некомплектність або відсутність ЗІП, незадовільний стан тари для упакування та зберігання не можуть служити підставою для переведення складових частин комплексів ракетного озброєння в нижчу категорію.
Електровакуумні і напівпровідникові прилади, резистори, дроселі, реле, конденсатори, запобіжники та інші елементи, які мають встановлений строк служби і є неремонтопридатними, відносяться до безкатегорійного обладнання і підлягають списанню тільки після їх виходу з ладу або після закінчення гарантійних строків експлуатації.
4.2.3. Після закінчення гарантійних строків експлуатації елементи ракетного комплексу (система управління, пускові установки із системами обслуговування, електроустаткування комплексу тощо), ракети та їх комплектуючі елементи, контрольно-перевірочне (наземне) устаткування та його комплектуючі елементи перевіряються на відповідність якісного стану вимогам технічної документації в обсягах періодичних перевірок (регламентних робіт) у порядку, визначеному керівними документами Міністерства оборони України.
Після одержання задовільних результатів перевірок, що повинно бути відображено в актах технічного стану військового майна, все озброєння, строки гарантії якого закінчилися, переводиться в 2-у категорію, про що робляться відповідні записи у формулярах (паспортах), а також в облікових документах арсеналу (бази, складу, корабля, частини).
Подальша експлуатація цього озброєння проводиться в межах призначених ресурсу, строку служби, строку зберігання, встановлених виробниками ракетного озброєння.
Якщо ж елементи ракетного озброєння не задовольняють вимогам технічної документації, питання про його подальше використання визначається начальником озброєння - заступником начальника логістики Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України за наявності відповідних пропозицій начальника служби РАО озброєння логістики Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України і, за необхідності, відповідних організацій промисловості.
4.2.4. Після закінчення призначених ресурсу, строку служби, строку зберігання елементи ракетного комплексу (система управління, пускові установки із системами обслуговування, електроустаткування комплексу тощо), ракети та їх комплектуючі елементи, контрольно-перевірочне і наземне устаткування згідно з актами технічного стану військового майна переводяться в 3-го категорію, про що робляться відповідні записи у формулярах (паспортах), а також в облікових документах арсеналу (бази, складу, корабля, частини).
За необхідності подальшої експлуатації озброєння, у якого закінчилися строки служби (зберігання) або призначений ресурс, необхідно:
провести середній ремонт озброєння у порядку, визначеному керівними документами Міністерства оборони України, з подальшим переведенням його у 2-у категорію - для складових елементів ракетного комплексу (система управління, пускові установки із системами обслуговування, електроустаткування комплексу тощо), контрольно-перевірочного і наземного устаткування арсеналу (бази);
виконати роботи щодо продовження призначених ресурсу, строків служби (зберігання) - для ракет та їх комплектуючих елементів, у тому числі і вибухонебезпечних елементів.
4.2.5. Продовження призначених ресурсу, строків служби (зберігання) проводиться відповідно до вимог ГОСТ В 15.702-83 "Порядок встановлення і продовження призначених ресурсу, строку служби, строку зберігання".
Під продовженням призначених ресурсу, строку служби, строку зберігання (далі - призначені показники) розуміють роботи, які проводяться спільно організаціями і підприємствами замовника, розробника та виробника з визначення можливостей експлуатації виробів поза межами встановлених виробником значень призначених показників, розробки і реалізації заходів щодо забезпечення експлуатації виробів на заданий період.
Можливості експлуатації виробів за межами встановлених виробником значень призначених показників визначається головним розробником виробів разом із замовником на основі техніко-економічної оцінки можливості і доцільності продовження призначених показників.
Результати роботи у виді рішення (бюлетеня) подаються на затвердження начальнику озброєння - заступнику начальника логістики Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
Затверджений бюлетень (рішення) про продовження призначених показників направляється виконавцям робіт для організації і проведення робіт, передбачених у плані заходів щодо забезпечення експлуатації на строк, який визначено в бюлетені (рішенні).
Після виконання робіт згідно з бюлетенем (рішенням) озброєння відповідно до акта технічного стану переводиться в 2-у категорію з дозволом подальшої експлуатації (збереження) на строк, який зазначено в бюлетені (рішенні).
4.2.6. Вибухонебезпечні елементи ракет (бойові частини ракет, споряджені стартові порохові реактивні двигуни (агрегати), електричні, електромеханічні і механічні підривні пристрої, системи ініціювання підривних пристроїв, запобіжно-виконавчі і запалювально-детонуючі механізми, порохові заряди і запалювачі до них, піропатрони, пірозаряди, а також інші вироби, що містять вибухові речовини, порохи, тверді ракетні палива, піротехнічні суміші тощо) для визначення можливостей продовження призначених показників додатково підлягають проведенню фізико-хімічних випробувань у порядку, визначеному керівними документами Міністерства оборони України.
4.2.7. Доробки ракетного озброєння проводяться з метою усунення конструктивних і (або) виробничих дефектів. Обсяги і порядок виконання доробок визначаються бюлетенями, які розробляються спільно розробниками та виробниками ракетного озброєння і вводяться в дію начальником озброєння - заступником начальника логістики Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
4.2.8. Ракетне озброєння в залежності від ступеня зносу, тривалості експлуатації, характеру необхідного ремонту, відхилень параметрів, що перевіряються, від норм, передбачених формулярами (паспортами), інструкціями з експлуатації, технічними умовами та іншою експлуатаційно-технічною документацією, поділяється на п'ять категорій.
4.2.9. Елементи комплексів ракетного озброєння, агрегати, прилади і механізми (крім ракет та їх комплектуючих елементів, а також навчального озброєння), за своїм технічним станом поділяються на такі категорії:
1-а категорія - нове озброєння, яке не було в експлуатації (знаходиться на довгостроковому зберіганні) і те, що знаходиться в експлуатації, у межах гарантійних строків експлуатації, встановлених виробником, справне і придатне до застосування за прямим призначенням (справність і придатність для бойового застосування визначаються вимогами експлуатаційної документації), для якого проводився тільки поточний (військовий) ремонт. Виробничі та заводські випробування нового озброєння, транспортування нових машин своїм ходом до місця експлуатації (зберігання), а також зберігання в законсервованому стані в арсеналах, на базах, складах і у військових частинах не повинно бути перешкодою для віднесення цього озброєння до 1-ї категорії;
2-а категорія - озброєння, яке знаходиться в експлуатації, у тому числі те, для якого проводився середній або капітальний ремонт, не гарантійне, у якого призначений ресурс, строк служби (зберігання) не закінчився або його продовжено, справне і придатне до застосування за прямим призначенням (справність і придатність для бойового застосування визначаються вимогами експлуатаційної документації);
3-я категорія - озброєння, якому необхідно проведення середнього ремонту і (або) продовження призначених ресурсу, строків служби (зберігання), а також озброєння, яке проходить модернізацію і (або) доробку за бюлетенями промисловості;
4-а категорія - озброєння, якому необхідно проведення капітального ремонту;
5-а категорія - озброєння, яке непридатне для застосування за прямим призначенням, відновлення якого технічно неможливе або економічно недоцільне.
4.2.10. Ракети та їх комплектуючі елементи, у тому числі і вибухонебезпечні, за своїм технічним станом поділяються на такі категорії:
1-а категорія - ракети та їх комплектуючі елементи, справні і придатні для бойового застосування або довгострокового зберігання (справність і придатність для бойового застосування визначаються вимогами експлуатаційної документації), у межах гарантійних строків експлуатації, установлених виробником, за наявності всіх необхідних формулярів (паспортів);
2-а категорія - ракети та їх комплектуючі елементи, справні і придатні для бойового застосування або довгострокового зберігання (справність і придатність для бойового застосування визначаються вимогами експлуатаційної документації), не гарантійні, у яких призначений ресурс, строк служби (зберігання) не закінчився або його продовжено, а також ті, що пройшли ремонт або якщо вони укомплектовані хоча б одним елементом 2-ї категорії, заміна якого допускається і можлива в умовах арсеналу, бази, складу;
3-я категорія - ракети та їх комплектуючі елементи, яким необхідне проведення середнього ремонту і (або) продовження призначених ресурсу, строку служби (зберігання), а також ті, що проходять модернізацію і (або) доробку за бюлетенями промисловості або укомплектовані хоча б одним елементом 3-ї категорії, заміна якого допускається і можлива в умовах арсеналу (бази, складу);
4-а категорія - не встановлюється.
Для окремих комплектуючих елементів ракет, у тому числі і вибухонебезпечних, може встановлюватися 4-а категорія, до якої відносяться елементи, яким необхідно проведення капітального (заводського) ремонту;
5-а категорія - ракети та їх комплектуючі елементи, які непридатні для бойового застосування, ремонт яких недоцільний або неможливий, а також ракети та їх комплектуючі елементи, небезпечні під час експлуатації і зберігання, заборонені до бойового використання або зняті з озброєння.
Категорії вибухонебезпечних елементів ракет, у яких призначений ресурс, строк служби (зберігання) закінчилися, остаточно встановлюються тільки після перевірки їх відповідно вимогам чинних інструкцій (бюлетенів, рішень).
До одержання результатів перевірок (випробувань) такі вибухонебезпечні елементи для комплектації ракет видавати забороняється.
4.2.11. У розряд "навчальне озброєння" переводиться списане бойове озброєння за наявності можливостей його використання для навчальних цілей, а також озброєння, яке спеціально виготовлено для навчальних цілей.
Категорії навчального озброєння встановлюються згідно з такими ознаками:
до 1-ї категорії відноситься озброєння, непридатне до бойового застосування, діюче, комплектне, у тому числі і те, що демонтовано, яке має відхилення параметрів від номінальних значень та їх вихід за межі призначених допусків;
2-а категорія - не встановлюється;
до 3-ї категорії відноситься недіюче озброєння, яке розукомплектоване і придатне тільки для навчальних цілей як наочні зразки для навчання розбиранню, збиранню і проведенню ремонтних робіт, а також розрізне;
4-а категорія - не встановлюється;
до 5-ї категорії відноситься озброєння, яке непридатне для навчальних цілей, а його відновлення технічно неможливе або економічно недоцільне.
Для навчальних вибухонебезпечних елементів категорії не встановлюються.
У залежності від призначення навчальні вибухонебезпечні елементи поділяються на:
вихолощені або в інертному спорядженні;
4.2.12. Встановлення (визначення) категорій ракетного озброєння проводиться відповідно до вимог пункту 2.5 розділу 2 цієї Інструкції.
4.2.13. Акти затверджуються командиром корабля (арсеналу, складу, бази), а за необхідності ухвалення остаточного рішення - вищою посадовою особою і висилаються в двох примірниках у службу РАО озброєння логістики Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
4.2.14. Переведення озброєння з 1-ї категорії в 2-у (із 2-ї в 3-ю) категорію проводиться на підставі актів технічного стану після закінчення гарантійних строків експлуатації (після закінчення строку дії призначених показників). Акт затверджується командиром корабля (берегової ракетної частини) або начальником ракетної бази (складу, арсеналу), а за необхідності остаточного рішення - вищим начальником і висилається у 2 примірниках у центральну службу забезпечення (службу РАО озброєння логістики Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України).
Перед встановленням 3-ї або 4-ї категорії необхідно визначити, який вид ремонту необхідно провести елементу, комплексу ракетного озброєння перед зміною категорії, тому що акти про переведення озброєння в 3-ю або 4-у категорію є документами, які встановлюють необхідність проведення середнього або капітального ремонту озброєння.
4.2.15. Нормативні строки служби озброєння наведено в додатку 10 до цієї Інструкції.
4.2.16. Під час встановлення категорії вибухонебезпечних елементів ракет технічний стан тари не враховується, за винятком тих випадків, коли елементи підлягають зберіганню в герметичній тарі. У цьому разі визначення категорії елементів, які зберігаються в герметичній тарі, проводиться з урахуванням якісного стану тари та її герметичності. Розкриття герметичної тари з вибухонебезпечними елементами для огляду (перевірки) проводиться в кількостях і в строки, встановлені чинним Керівництвом зі зберігання і збереження ракетного озброєння в арсеналах, на складах і базах.
4.2.17. Якщо озброєння не може бути відремонтоване в місцях його експлуатації (зберігання) силами і засобами частини, технічний стан несправного озброєння встановлюється спеціальними комісіями. Комплектуючі блоки, вузли і агрегати озброєння, які потребують ремонту поза військовою частиною, відправляються в ремонт з актами технічного стану без встановлення категорії.
4.2.18. Озброєння, яке пройшло ремонт на ремонтних заводах, відноситься до 2-ї категорії. Про проведений ремонт озброєння заводом робиться відповідна відмітка у формулярі (паспорті), на підставі якої у військовій частині проводиться зміна категорії в облікових документах та у формулярах (паспортах) озброєння.
Зміна категорії озброєння відзначається у формулярі (паспорті) за підписом командира військової частини або його заступника і завіряється гербовою печаткою частини (із вказанням номера і дати затвердження акта або документа про приймання).
Якщо категорія озброєння визначається випробуваннями або лабораторним контролем, то до акта технічного стану військового майна повинні додаватися відповідні матеріали з результатами лабораторного контролю (аналізу).
Якщо озброєння переводиться в нижчу категорію через аварію під час експлуатації або псування під час зберігання, то до акта повинні додаватися матеріали розслідування і копія наказу про результати розслідування.
4.2.19. У випадку надходження в частину озброєння, яке знаходилося раніше в експлуатації, без формуляра і даних про його технічний стан, категорія такого озброєння в цілому або для його окремих елементів встановлюється тільки після перевірки його (їх) технічного стану.
Результати перевірки оформлюються актом технічного стану і заносяться в дублікат формуляра (паспорта).
4.2.20. Категорії вибухонебезпечних елементів ракет, які раніше знаходились в експлуатації і надійшли в арсенал (на базу, склад) без формулярів (виписок з формулярів, паспортів) і даних про їх технічний стан і за неможливості одержання останніх від військової частини, що вислала такі елементи, встановлюються після проведення ретельних оглядів і перевірок (повторних оглядів) згідно з вимогами технічної документації на них і відповідних технологічних процесів, а для порохових зарядів і підривних пристроїв, крім того, на підставі результатів проведених контрольних випробувань і перевірок (повторних оглядів).
На підставі актів про технічний стан вибухонебезпечних елементів, а для підривних пристроїв і порохових зарядів, крім того, і на підставі документів про результати перевірок (повторних оглядів) обліковий орган арсеналу (бази, складу) заводить дублікат формуляра із занесенням до нього та до облікових документів необхідних даних.
У разі повної неможливості установлення виробничих даних вибухонебезпечних елементів ракет такі елементи підлягають списанню (реалізації) або знищенню в установленому порядку.
4.2.21. Категорування вибухонебезпечних елементів ракет у разі порушення правил їх експлуатації (наприклад, після падіння, транспортування їх зі швидкостями, які перевищують допустимі, тощо) проводиться тільки після ретельних оглядів і перевірок (повторних оглядів) цих елементів відповідно до вимог технічної документації на них, технологічних процесів, а також чинних інструкцій з перевірки і продовження строків зберігання відповідних вибухонебезпечних елементів, якщо технічною документацією на ці елементи не передбачено знищення їх без проведення будь-яких робіт.
4.2.22. Право переведення ракетного озброєння в нижчу категорію (затвердження акта) залежно від його технічного стану або строку зберігання надається:
командирам військових частин, начальникам установ і військових навчальних закладів - на пускові установки, системи управління ракетних комплексів, що знаходяться в експлуатації;
начальникам арсеналів, баз, складів - на ракети та їх комплектуючі елементи, агрегати наземного устаткування, контрольно-перевірочну апаратуру і ЗІП до них;
начальнику служби РАО озброєння логістики Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України - на пускові установки, системи управління ракетних комплексів, контрольно-перевірочну апаратуру, агрегати наземного устаткування, комплектуючі елементи та ЗІП до них, що знаходяться в експлуатації в підпорядкованих військових частинах;
начальникам арсеналів, баз, складів - на ракети та їх комплектуючі елементи;
начальнику служби РАО озброєння логістики Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України - на системи управління ракетних комплексів, пускові установки і агрегати наземного устаткування та на все інше устаткування та ЗІП;
у 5-у категорію - посадовим особам, визначеним наказами Міністерства оборони України про порядок списання з обліку матеріальних засобів у ЗС України.
Рішення щодо використання списаного озброєння приймається посадовими особами, які затвердили акт технічного стану або видали інспекторське посвідчення.
Після затвердження акта і ухвалення рішення про нього у формуляри (копії формуляра, паспорта) та в облікові документи на озброєння вносяться відповідні записи.
Представлене до списання озброєння не може бути знищене, розібране на запасні частини або використане як навчальне обладнання до одержання затвердженого акта технічного стану військового майна або інспекторського посвідчення.
Розбирання списаного озброєння, призначеного для розбирання на запасні частини або використання як навчального обладнання, проводиться відповідно до Положення про порядок розбирання ракетно-артилерійського озброєння 5-ї категорії, відбору деталей на ЗІП, їх облік та використання, введеного в дію наказом командира військової частини А0120 від 04 жовтня 1999 року № 143.
4.3. Категорування складових частин ракетних комплексів
До складових частин корабельного (берегового) ракетного комплексу відносяться: система управління, пускові установки і системи їх обслуговування, оптичні прилади, системи електроживлення і документування.
4.4. Категорування пускових установок
4.4.1. Пускові установки підлягають категоруванню в цілому. Категорія пускової установки встановлюється на підставі категорій основних її частин.
До основних частин пускової установки відносяться:
власне пускова установка з механізмами;
гідравлічна система з гідроприводами;
електроустаткування і система дистанційного управління;
пристрої заряджання, подачі і зберігання;
пристрої навантаження (вивантаження) ракет.
Гідроприводи, що зберігаються на складах окремо від пускової установки, системи дистанційного управління, пристрої заряджання, подачі і зберігання, навантаження (вивантаження) ракет, які не зв'язані з пусковою установкою в одне ціле, категоруються окремо від пускової установки.
До основної частини (основного вузла) устаткування відноситься комплект вузлів, який забезпечує виконання одного закінченого технологічного циклу роботи.
Під вузлом мається на увазі комплект деталей і зборок, призначених для виконання однієї з операцій технологічного циклу роботи основної частини (основного вузла).
До базових деталей відносяться деталі, які служать основою вузлів, агрегатів, зборок і призначені для монтажу на них усіх або більшої частини деталей.
Під основною деталлю мається на увазі деталь, що безпосередньо забезпечує виконання вузлом, агрегатом або зборкою дій, для виконання яких вони призначені.
4.4.2. Пускові установки в залежності від технічного стану і необхідних (проведених) видів ремонту поділяються на такі категорії:
1-а категорія - нові пускові установки, які не були в експлуатації (знаходяться на тривалому зберіганні), і ті, що знаходяться в експлуатації, у межах гарантійних строків експлуатації, установлених виробником, справні і придатні для застосування за прямим призначенням (справність і придатність для бойового застосування визначається вимогами експлуатаційної документації), для яких проводився тільки поточний (військовий) ремонт;
2-а категорія - пускові установки, які знаходяться в експлуатації, у тому числі ті, для яких проведено середній або капітальний ремонт, не гарантійні, у яких ресурс (строк служби або зберігання) не закінчився або його продовжено, справні і придатні для застосування за прямим призначенням (справність і придатність для бойового застосування визначаються вимогами експлуатаційної документації);
3-я категорія - пускові установки, для яких необхідно проведення середнього ремонту і (або) продовження призначеного ресурсу, строків служби (зберігання), а також пускові установки, які проходять модернізацію і (або) доробку за бюлетенями промисловості;
4-а категорія - пускові установки, для яких необхідне проведення капітального ремонту;
5-а категорія - пускові установки, які непридатні для застосування за прямим призначенням, а їх відновлення технічно неможливе або недоцільне.
4.4.3. Необхідність проведення середнього ремонту пускових установок визначається наявністю несправностей не менше ніж у двох основних частинах (основних вузлах).
Якщо хоча б одна з основних частин (основних вузлів) вимагає капітального ремонту, то устаткування відноситься до 3-ї категорії.
4.4.4. Необхідність проведення середнього ремонту основної частини (основного вузла) визначається наявністю несправностей, для усунення яких необхідно провести середній ремонт одночасно не менше ніж 50 % вузлів, що входять до основної частини (основного вузла).
4.4.5 Необхідність проведення середнього ремонту вузла визначається наявністю несправностей, для усунення яких необхідно провести ремонт одночасно не менше 50 % основних деталей, що входять у даний вузол.
4.4.6. Необхідність проведення капітального ремонту пускових установок визначається наявністю несправностей, які потребують капітального ремонту одночасно не менше ніж двох основних частин (основних вузлів).
4.4.7. Необхідність проведення капітального ремонту основної частини (основного вузла) визначається наявністю несправностей, для усунення яких необхідно провести капітальний ремонт не менше ніж 50 % вузлів, що входять в основну частину (основний вузол).
4.4.8. Необхідність проведення капітального ремонту вузла визначається наявністю несправностей у базових деталях, для ремонту або заміни яких необхідне повне розбирання вузла з подальшими зборкою, регулюванням і випробуваннями.
4.5. Категорування автоматизованих систем управління ракетною зброєю
4.5.1. До систем управління відносяться: радіотехнічні, радіоелектронні, електромеханічні і електронні прилади (системи), призначені для вироблення даних для ракетної стрільби, а також пульти регламентного, передстартового контролю і проведення старту ракет, випробувально-пускова апаратура, системи цілевказання, єдиного часу та забезпечення безпеки використання зброї корабля, гіроскопічні прилади та електроапаратура.
4.5.2. Для систем управління ракетних комплексів категорія встановлюється на систему в цілому. Під час встановлення категорії системи управління повинні враховуватися категорії всіх пристроїв і приладів (блоків, механізмів), які входять у систему, однак вирішальними є категорії приладів основної групи пристроїв.
Для спрощення категорування систем управління всі прилади, що входять у систему, розбиваються умовно на дві групи:
основна група, що включає складні прилади, які визначають роботу системи (електронно-обчислювальні системи, приймально-передавальні, лічильно-обчислювальні, індикаторні та антенно-хвилепровідні пристрої, антенні пости, пульти управління системою, апаратура автоматичного контролю, станції і щити силового живлення, гіроскопічна апаратура, агрегати живлення з пускорегулюючою апаратурою тощо);
допоміжна група приладів, що включає прості прилади (прилади, які передають або приймають інформацію, контрольні і сигнальні прилади, індикатори різних видів, перемикачі, релейні коробки, сполучні ящики, а також окремі елементи електро- і радіосхем тощо).
4.5.3. Системи управління в залежності від технічного стану і необхідних (проведених) видів ремонту поділяються на такі категорії:
1-а категорія - нові системи управління, які не були в експлуатації (знаходяться на тривалому зберіганні), і ті, що знаходяться в експлуатації, у межах гарантійних строків експлуатації, установлених виробником, справні і придатні для застосування за прямим призначенням (справність і придатність для бойового застосування визначаються вимогами експлуатаційної документації), для яких проводився тільки поточний (військовий) ремонт;
2-а категорія - системи управління, які знаходяться в експлуатації, а також ті, у яких для приладів основної групи проведено середній або капітальний ремонт, не гарантійні, у яких призначений ресурс (строк служби або зберігання) не закінчився або його продовжено, справні і придатні для застосування за прямим призначенням (справність і придатність для бойового застосування визначаються вимогами експлуатаційної документації);
3-я категорія - системи управління, які виробили міжремонтний строк експлуатації до середнього ремонту, або системи, у яких прилади основної групи або всі прилади потребують середнього ремонту і (або) продовження призначеного ресурсу, строків служби (зберігання), а також системи, що проходять модернізацію і (або) доробку за бюлетенями промисловості, при цьому прилади допоміжної групи можуть вимагати проведення капітального ремонту або заміни;
4-а категорія - системи управління, які виробили міжремонтний строк експлуатації до капітального ремонту, або системи, у яких прилади основної групи за своїм технічним станом потребують проведення капітального ремонту;
5-а категорія - системи управління, непридатні для застосування за прямим призначенням, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне.
Категорії окремих приладів установлюються на підставі їх загального технічного стану.
4.6. Категорування оптичних приладів
4.6.1. До оптичних приладів відносяться: оптичні, оптико-механічні та електронно-оптичні прилади і системи (біноклі, бінокулярні трубки, трубки холодного прицілювання, приціли, візири, далекоміри, перископи, перископні системи тощо).
4.6.2. Категорія оптичних і електронно-оптичних систем і приладів встановлюється на підставі категорій окремих частин, при цьому визначальними є категорії основних груп пристроїв і приладів:
для візирів і далекомірів - оптична частина;
для перископних систем - оптичні, електромеханічні та електронні пристрої (блоки), гіровертикалі;
для електронно-оптичних систем і приладів - оптичні, електронні та електронно-оптичні прилади (блоки).
Категорія системи в цілому встановлюється відповідно до нижчої категорії приладів (пристроїв, блоків) системи.
4.6.3. Оптичні прилади за своїм технічним станом поділяються на такі категорії:
1-а категорія - нові оптичні системи (прилади), які не були в експлуатації (знаходяться на тривалому зберіганні), і ті, що знаходяться в експлуатації, у межах гарантійних строків експлуатації, установлених виробником, справні і придатні для застосування за прямим призначенням (справність і придатність для застосування визначається вимогами експлуатаційної документації), для яких проводився тільки поточний (військовий) ремонт;
2-а категорія - оптичні прилади, які знаходяться в експлуатації, у тому числі ті, для яких проведено середній або капітальний ремонт, не гарантійні, у яких ресурс (строк служби або зберігання) не закінчився або його продовжено, справні і придатні до застосування за прямим призначенням (справність і придатність для застосування визначаються вимогами експлуатаційної документації);
3-я категорія - оптичні прилади, які потребують середнього ремонту і (або) продовження призначеного ресурсу, строків служби (зберігання), а також прилади і системи, що проходять модернізацію і (або) доробку за бюлетенями промисловості;
4-а категорія - відносяться оптичні прилади, які потребують капітального ремонту;
5-а категорія - оптичні прилади, які непридатні для застосування за прямим призначенням, а їх відновлення технічно неможливе або економічно недоцільне.
4.7. Категорування навчального озброєння, ЗІП та іншого майна
4.7.1. Категорування навчального озброєння проводиться відповідно до вимог пункту 2.26.2 цієї Інструкції.
4.7.2. Запасні інструменти і приналежності одиночних і групових комплектів ЗІП, їх комплектуючі елементи, вироби з тканини, дерев'яна і металева тара та інше майно залежно від технічного стану поділяються на такі категорії:
1-а категорія - комплекти ЗІП, їх комплектуючі елементи та інші вироби, які не були в експлуатації (знаходяться на тривалому зберіганні), повністю укомплектовані і законсервовані;
2-а категорія - комплекти ЗІП, їх комплектуючі елементи та інші вироби, які знаходяться або були в експлуатації, що пройшли ремонт, справні і придатні для застосування за призначенням;
3-я категорія - комплекти ЗІП, їх комплектуючі елементи та інші вироби, які потребують ремонту, доукомплектування, переконсервації;
4-а категорія - не встановлюється;
5-а категорія - комплекти ЗІП, їх комплектуючі елементи та інші вироби, які непридатні для застосування за прямим призначенням, а їх відновлення технічно неможливе або економічно недоцільне.
4.8. Категорування ракет, їх комплектуючих елементів та устаткування арсеналів, баз, складів
4.8.1.1. Для ракет, що зберігаються в арсеналах, на базах і складах ВМС ЗС України, категорії встановлюються роздільно:
на ракету в цілому із встановленими на ній комплектуючими елементами;
на комплектуючі елементи (у тому числі і вибухонебезпечні), які зберігаються окремо від ракети.
Необхідність заміни комплектуючих елементів зі складу ЗІП на заміну тих, що були встановлені на ракетах і відмовили, не є підставою для переведення ракет у нижчу категорію.
4.8.1.2. Ракети та їх комплектуючі елементи за своїм технічним станом поділяються на такі категорії:
1-а категорія - ракети та їх комплектуючі елементи справні, придатні для бойового застосування або довгострокового зберігання, у межах гарантійних строків служби (зберігання), установлених виробником (справність і придатність для бойового застосування визначаються вимогами експлуатаційної документації), за наявності всіх необхідних формулярів (паспортів), для ракет та їх комплектуючих елементів проводився тільки поточний (військовий) ремонт;
2-а категорія - ракети та їх комплектуючі елементи справні, придатні для бойового застосування або довгострокового зберігання (справність і придатність для бойового застосування визначаються вимогами експлуатаційної документації), не гарантійні, у яких призначений ресурс, строк служби (зберігання) не закінчився або його продовжено, а ті, що пройшли ремонт або укомплектовані хоча б одним елементом 2-ї категорії, заміна якого допускається і можлива в умовах арсеналу (бази, складу);
3-я категорія - відносяться ракети та їх комплектуючі елементи, які потребують середнього ремонту (для комплектуючих елементів, блоків, приладів) і (або) продовження призначених ресурсу, строків служби (зберігання), а також ті, що проходять модернізацію і (або) доробку за бюлетенями промисловості або укомплектовані хоча б одним елементом 3-ї категорії, заміна якого допускається і можлива в умовах арсеналу (бази, складу);
4-а категорія - не встановлюється;
5-а категорія - відносяться ракети та їх комплектуючі елементи, які непридатні для бойового застосування, ремонт яких технічно неможливий або економічно недоцільний, а також ракети та їх комплектуючі елементи, які небезпечні в експлуатації і під час зберігання, заборонені до бойового застосування або зняті з озброєння.
4.8.1.3. Ракети і ЗІП до них категоруванню на кораблях не підлягають. Визначення категорій ракет проводиться тільки на арсеналах, базах, складах.
Категорії ракет в облікових документах корабля проставляються відповідно до категорій, які зазначені в нарядах на одержання ракет.
4.9. Категорування контрольно-перевірочної апаратури
4.9.1. Для комплекту приладів контрольно-перевірочної апаратури категорія встановлюється на комплект у цілому.
Під комплектом контрольно-перевірочної апаратури розуміють: окремі стаціонарні пульти, стенди та установки, а також комплексні пересувні контрольно-вимірювальні станції для перевірки ракет.
Під час встановлення категорії комплекту контрольно-перевірочної апаратури повинні враховуватися категорії всіх приладів, які входять у комплект.
Під час зберігання на базах (складах) приладів комплекту контрольно-перевірочної апаратури категорія окремих приладів може встановлюватися відповідно до спеціальних вказівок служби РАО КВМС ЗС України.
4.9.2. Контрольно-перевірочна апаратура за технічним станом і необхідним (проведеним) видом ремонту поділяється на такі категорії:
1-а категорія - нова контрольно-перевірочна апаратура, яка не була в експлуатації (знаходиться на довгостроковому зберіганні), і та, що знаходиться в експлуатації, у межах гарантійних строків служби (зберігання), установлених виробником, справна і придатна для використання за прямим призначенням або для довгострокового зберігання (справність і придатність для використання за прямим призначенням визначаються вимогами експлуатаційної документації), для якої проводився тільки поточний (військовий) ремонт;
2-а категорія - контрольно-перевірочна апаратура, яка знаходиться в експлуатації, і та, що пройшла середній або капітальний ремонт, не гарантійна, у якої призначений ресурс, строк служби (зберігання) не закінчився або його продовжено, справна і придатна для використання за прямим призначенням або для довгострокового зберігання (справність і придатність для використання за прямим призначенням визначаються вимогами експлуатаційної документації);
3-я категорія - контрольно-перевірочна апаратура, яка потребує середнього ремонту і (або) продовження призначених ресурсу, строків служби (зберігання), а також апаратура, що проходить модернізацію і (або) доробку за бюлетенями промисловості;
4-а категорія - контрольно-перевірочна апаратура, яка потребує капітального ремонту;
5-а категорія - контрольно-перевірочна апаратура, яка непридатна для використання за прямим призначенням, а її відновлення технічно неможливе або економічно недоцільне.
4.9.3. Комплект апаратури в цілому відноситься до 3-ї категорії, за наявності не менше 20 % основних комплектуючих пультів, стендів або установок, які потребують середнього ремонту, а також у разі, якщо не більше 20 % зазначених основних частин потребують капітального ремонту.
Пульт (стенд, установка) у цілому відноситься до 3-ї категорії за наявності не менше 20 % основних комплектуючих його стояків, блоків і приладів, які потребують середнього ремонту, а також у разі, якщо не більше 20 % зазначених основних частин потребують капітального ремонту.
4.9.4. Комплект апаратури в цілому відноситься до 4-ї категорії за наявності більше 20 % основних комплектуючих пультів, стендів або установок, які потребують капітального ремонту.
Пульт (стенд, установка) у цілому відноситься до 4-ї категорії за наявності більше 20 % основних комплектуючих його стояків, блоків і приладів, які потребують капітального ремонту.
4.10. Категорування агрегатів наземного устаткування ракетних комплексів
4.10.1. До агрегатів наземного устаткування відносяться: підйомно-транспортне устаткування (стикувальні машини, стикувальники, комплекти вантажопідйомних засобів), транспортне устаткування (спеціальні візки, транспортні агрегати, електротягачі, контейнери), заправочне устаткування (заправники палива, автоцистерни, агрегати повітропостачання та сушіння повітря), допоміжне устаткування (кантувально-юстирувальні пристрої, ангарно-складські візки, електрогідроагрегати, нейтралізаційні установки, вторинні джерела живлення, комплекти спеціальних приналежностей тощо).
4.10.2. Агрегати наземного устаткування ракетних комплексів залежно від технічного стану та гарантійних строків служби (ресурсів, циклів, пробігів тощо) і призначених ресурсу, строку служби (зберігання) поділяються на такі категорії:
1-а категорія - нові і справні агрегати, які не були в експлуатації (знаходяться на тривалому зберіганні строком не більше 5 років) або нові, справні і придатні для використання агрегати, у яких використано до 10 % встановленого виробником ресурсу (моторесурсу), у межах гарантійних строків служби (зберігання), установлених виробником (справність і придатність для використання за прямим призначенням визначаються вимогами експлуатаційної документації), для яких проводився тільки поточний (військовий) ремонт;
2-а категорія - справні і придатні для використання за прямим призначенням або для довгострокового зберігання (справність і придатність для використання за прямим призначенням визначаються вимогами експлуатаційної документації) агрегати:
нові, які не були в експлуатації (знаходяться на зберіганні більше 5 років, але не більше гарантійних строків зберігання);
що знаходяться в експлуатації і в яких використано більше 10 % встановленого виробником ресурсу (моторесурсу);
у яких призначений ресурс, строк служби (зберігання) не закінчився або його продовжено;
які пройшли середній або капітальний ремонт;
3-а категорія - агрегати, які потребують середнього ремонту;
4-а категорія - агрегати, які виробили міжремонтний ресурс (період) експлуатації до капітального ремонту, а також такі, що потребують за своїм технічним станом капітального ремонту;
5-а категорія - агрегати, які непридатні для експлуатації, а їх відновлення технічно неможливе або економічно недоцільне.
4.10.3. Категорування автошасі агрегатів наземного устаткування проводиться відповідно до вимог керівних документів про категорування автомобільної техніки у ЗС України.
4.11. Категорування енергетичного устаткування
4.11.1. Для електростанцій і агрегатів живлення, двигунів внутрішнього згоряння, трансформаторних підстанцій і розподільних пристроїв залежно від їх технічного стану і необхідного (проведеного) виду ремонту встановлюються такі категорії:
1-а категорія - енергетичне устаткування нове, яке не було в експлуатації і відповідає вимогам технічних умов та інструкцій з експлуатації;
2-а категорія - енергетичне устаткування, яке знаходиться в експлуатації, справне і відповідає вимогам технічних умов та інструкцій з експлуатації, у тому числі те, що пройшло середній або капітальний ремонт;
3-я категорія - енергетичне устаткування, яке не задовольняє вимогам технічних умов та інструкцій з експлуатації, несправне і потребує проведення середнього ремонту;
4-а категорія - енергетичне устаткування, яке не задовольняє вимогам технічних умов та інструкцій з експлуатації, несправне і потребує проведення капітального ремонту;
5-а категорія - енергетичне устаткування, яке непридатне для використання за прямим призначенням, а його відновлення для використання за прямим призначенням технічно неможливе або економічно недоцільне.
4.11.2. Для трансформаторів і двигунів внутрішнього згоряння 3-я категорія не встановлюється. Допоміжні агрегати живлення, які встановлено в розподільних кабінах і в основних електростанціях, категоруються самостійно і не визначають категорію цих кабін і електростанції в цілому.
Електростанції і агрегати живлення, які потребують заміни двигуна внутрішнього згоряння і середнього ремонту не менше двох основних вузлів механічної частини та одного основного вузла електричної частини, відносяться до 3-ї категорії.
Розподільні пристрої, які потребують капітального ремонту одного основного вузла або середнього ремонту не менше двох основних вузлів, відносяться до 3-ї категорії.
Середній ремонт електричної частини електростанції та агрегатів живлення визначається необхідністю капітального ремонту одного основного вузла або середнього ремонту не менше двох основних вузлів.
Середній ремонт електричних машин визначається необхідністю повного їх розбирання з усуненням ушкоджених місць обмотки без її заміни, проведення миття, просочування і сушіння обмотки, часткової пропайки елементів, заміни кілець з проведенням випробувань на холостому ходу і під навантаженням.
Середній ремонт шаф, щитів управління визначається необхідністю часткової або повної заміни ізоляторів і шин, часткової заміни монтажу із заміною або ремонтом до 30 % апаратури.
4.11.3. Електростанції та агрегати живлення, які потребують капітального ремонту двигунів внутрішнього згоряння і капітального або середнього ремонту електричної частини, відносяться до 4-ї категорії.
Розподільні пристрої, які вимагають капітального ремонту не менше двох основних вузлів, відносяться до 4-ї категорії.
Трансформаторна підстанція (блок), яка потребує капітального ремонту двох основних вузлів з боку високої напруги або капітального ремонту щита, відноситься до 3-ї категорії.
Трансформаторна підстанція (блок), яка (який) потребує капітального ремонту силового трансформатора або капітального ремонту більше двох основних вузлів з боку високої напруги, відноситься до 4-ї категорії.
Капітальний ремонт двигуна внутрішнього згоряння визначається необхідністю повного його розбирання, перевірки всіх деталей на їх відповідність вимогам технічних умов, ремонту і заміни ушкоджених і зношених деталей з подальшими стендовими випробуваннями зібраного двигуна.
Капітальний ремонт електричної частини електростанції та агрегатів живлення визначається необхідністю капітального ремонту не менше як двох основних вузлів.
Капітальний ремонт силових трансформаторів і реакторів визначається необхідністю їх розкриття і ремонту частини, яка виймається.
Капітальний ремонт масляних вимикачів визначається повним розбиранням, заміною деталей, які зносилися, і випробуванням окремих деталей на електричну міцність.
Капітальний ремонт електричних машин визначається необхідністю повної або часткової заміни обмоток або їх ремонту, заміни вала, реставрації посадкових місць під підшипники, перебирання кілець і колектора та повної перепайки елементів із проведенням випробувань на холостому ходу і під навантаженням.
Капітальний ремонт шаф, щитів управління визначається необхідністю повного розбирання з заміною 50 % монтажу, із зміною або ремонтом більш 30 % апаратури.
4.12. Категорування вибухонебезпечних елементів ракет
4.12.1. Категорування бойових частин ракет
Бойові частини ракет у бойовому (інертно-бойовому) спорядженні за своїм технічним станом поділяються на такі категорії:
1-а категорія - бойові частини, справні і придатні для бойового застосування або довгострокового зберігання, які задовольняють вимогам креслень, технічних умов, технічних описів та інструкцій з експлуатації, у межах гарантійних строків служби (зберігання), установлених виробником, а також якщо вони піддавалися тільки поточному ремонту;
2-а категорія - бойові частини, справні і придатні для бойового застосування або довгострокового зберігання, які задовольняють вимогам креслень, технічних умов, технічних описів та інструкцій з експлуатації, не гарантійні, у яких призначений строк служби (зберігання) не закінчився або його продовжено, у тому числі ті, які пройшли ремонт;
3-я категорія - бойові частини, які потребують середнього ремонту і (або) продовження призначених строків служби (зберігання), а також ті, що проходять модернізацію і (або) доробку за бюлетенями промисловості;
4-а категорія - не встановлюється;
5-а категорія - бойові частини:
непридатні для бойового застосування, ремонт яких технічно неможливий або економічно недоцільний;
заборонені для бойового застосування за спорядженням або зняті з озброєння;
з механічними ушкодженнями (тріщини, розриви, пробоїни тощо);
з маслянистими патьоками по зчленуваннях бойової частини;
з глибокими вм'ятинами на корпусі, днищі, кришках, кумулятивній виїмці і корпусах блоків додаткових детонаторів;
з помітно деформованими стикувальними вузлами або з ушкодженнями окремих відповідальних поверхонь, які неможливо усунути;
з деформованими стаканами (гніздами) під підривні пристрої, що не дозволяє зробити установку в них підривних пристроїв.
4.12.2. Категорування стартових порохових реактивних двигунів (агрегатів) та їх комплектуючих елементів
Стартові двигуни (агрегати), споряджені твердим ракетним паливом на заводах-виробниках та у військових частинах (арсеналах, базах, складах), за своїм технічним станом поділяються на такі категорії:
1-а категорія - справні і придатні для бойового застосування або для довгострокового зберігання двигуни, які задовольняють вимогам креслень, технічних умов, технічних описів та інструкцій з експлуатації, у межах гарантійних строків служби (зберігання), установлених виробником, а також ті, що піддавалися тільки поточному (військовому) ремонту;
2-а категорія - справні і придатні для бойового застосування або для довгострокового зберігання двигуни, які задовольняють вимогам креслень, технічних умов, технічних описів та інструкцій з експлуатації, не гарантійні, у яких призначений ресурс, строк служби (зберігання) не закінчився або його продовжено, а також ті, що пройшли ремонт або укомплектовані хоча б одним елементом 2-ї категорії, заміна якого допускається і можлива в умовах арсеналу (бази, складу);
3-я категорія - двигуни, які потребують середнього ремонту і (або) продовження призначених строків служби (зберігання), а також ті, що проходять модернізацію і (або) доробку за бюлетенями промисловості або укомплектовані хоча б одним елементом 3-ї категорії, заміна якого допускається і можлива в умовах арсеналу (бази, складу);
4-а категорія - стартові двигуни (агрегати), які потребують заводського ремонту;
заборонені для бойового застосування або зняті з озброєння;
непридатні для бойового застосування, ремонт яких технічно неможливий або економічно недоцільний;
з тріщинами, розривами, пробоїнами, глибокими вм'ятинами та іншими механічними ушкодженнями корпусів, кришок, соплових блоків, стикувальних вузлів та інших вузлів і деталей, що можуть викликати ненормальну роботу двигуна.
4.12.3. Категорування неспоряджених стартових порохових реактивних двигунів (агрегатів) проводиться відповідно до вимог пункту 4.10.2 розділу 4 цієї Інструкції.
Свічки з фільтром, призначені для укомплектування стартових двигунів, за своїм технічним станом поділяються на такі категорії:
1-а категорія - справні і придатні для бойового застосування або для довгострокового зберігання, які задовольняють вимогам креслень, технічних умов, технічних описів та інструкцій з експлуатації, у межах гарантійних строків служби (зберігання), установлених виробником;
2-а категорія - справні і придатні для бойового застосування або для довгострокового зберігання, які задовольняють вимогам креслень, технічних умов, технічних описів та інструкцій з експлуатації, не гарантійні, у яких призначений ресурс, строк служби (зберігання) не закінчився або його продовжено, а також свічки з продуктами корозії, які видаляються під час протирання дрантям;
3-я категорія - свічки, які потребують продовження призначених строків служби (зберігання);
4-а категорія - не встановлюється;
5-а категорія - спарені свічки:
заборонені до бойового застосування або зняті з озброєння;
з механічними ушкодженнями (обриви проводів, глибокі вм'ятини і тріщини на корпусі і штепсельному рознімачі, пошкодження різьби на головках свічок тощо), з несправними електричними ланцюгами і з опором ізоляції нижче меж, допустимих інструкціями з експлуатації;
з продуктами корозії, які не видаляються під час протирання дрантям.
4.12.4. Коробки, джгути, реле послідовного включення, піросвічки, які входять у комплект електроустаткування стартових агрегатів, за своїм технічним станом поділяються на такі категорії:
1-а категорія - справні і придатні для бойового застосування або для довгострокового зберігання коробки, джгути тощо, які задовольняють вимогам креслень, технічних умов, технічних описів та інструкцій з експлуатації, у межах гарантійних строків служби (зберігання), установлених виробником;
2-а категорія - справні і придатні для бойового застосування або для довгострокового зберігання коробки, джгути тощо, які задовольняють вимогам креслень, технічних умов, технічних описів та інструкцій з експлуатації, не гарантійні, у яких призначений ресурс, строк служби (зберігання) не закінчився або його продовжено, а також свічки з продуктами корозії, які видаляються під час протирання дрантям;
3-я категорія - коробки, джгути тощо, які потребують продовження призначених строків служби (зберігання) і (або) доробки за бюлетенями промисловості;
4-а категорія - коробки, джгути тощо, які потребують заводського ремонту;
5-а категорія - коробки, джгути тощо, які:
заборонені для бойового застосування або зняті з озброєння;
непридатні для бойового застосування;
мають механічні ушкодження (обриви проводів, глибокі вм'ятини і тріщини на корпусі, кришках і штепсельних рознімачах);
з несправними електричними ланцюгами та опором ізоляції нижче меж, допустимих інструкціями з експлуатації стартових агрегатів;
з продуктами корозії, які не видаляються під час протирання дрантям.
4.12.5. Категорування порохових зарядів і запалювачів до маршових і стартових реактивних двигунів і агрегатів
Порохові заряди до маршових і стартових двигунів і агрегатів, які споряджаються в частинах (арсеналах, базах, складах), за своїм технічним станом поділяються на такі категорії:
1-а категорія - комплектні і справні за зовнішнім видом заряди, які відповідають вимогам креслень, технічних умов та інструкцій з експлуатації, мають задовільну хімічну стійкість і балістичні (стендові) характеристики і укомплектовані штатними запалювачами 1-ї категорії, у межах гарантійних строків служби (зберігання), установлених виробником;
2-а категорія - комплектні і справні за зовнішнім видом заряди, які відповідають вимогам креслень, технічних умов та інструкцій з експлуатації, мають задовільну хімічну стійкість і балістичні (стендові) характеристики і укомплектовані штатними запалювачами не нижче 2-ї категорії, не гарантійні, у яких призначений ресурс, строк служби (зберігання) не закінчився або його продовжено;
комплектні і справні за зовнішнім видом, які відповідають вимогам креслень, технічних умов та інструкцій з експлуатації, мають задовільну хімічну стійкість і балістичні (стендові) характеристики, але потребують продовження призначених строків служби (зберігання);
комплектні заряди, які мають задовільну хімічну стійкість і балістичні (стендові) характеристики, але потребують заміни шашок з дефектами (тріщини, відколи, вм'ятини тощо), які виходять за межі допусків, передбачених кресленнями, технічними умовами та інструкціями з експлуатації на придатні порохові шашки в обсягах, які допускаються інструкціями з експлуатації порохових зарядів та технологічними процесами;
які укомплектовані запалювачами 3-ї категорії або пороховими шашками з номерами сумішей, які не зазначені у формулярі, але їх заміна допускається і можлива в умовах арсеналу (бази, складу);
некомплектні (не повністю укомплектовані пороховими шашками і штатними запалювачами), якщо доукомплектування їх в умовах арсеналу (бази, складу) допустиме і можливе;
4-а категорія - не встановлюється;
заборонені до бойового застосування або зняті з озброєння;
хімічно нестійкі (за висновками лабораторії);
які не задовольняють вимогам креслень і технічних умов за балістичними (стендовими) характеристиками;
які мають у комплекті порохові шашки з дефектами (тріщини, відколи, вм'ятини тощо), що виходять за межі допусків, передбачених кресленнями, технічними умовами та інструкціями з експлуатації порохових зарядів, а також технологічними процесами, якщо кількість таких шашок у комплекті більше, ніж зазначено в інструкціях з експлуатації або в технологічних процесах;
які укомплектовані запалювачами 3-ї або 5-ї категорії або пороховими шашками з номерами сумішей, не зазначеними у формулярі, якщо заміна їх неможлива;
некомплектні (не повністю укомплектовані пороховими шашками, штатними запалювачами), якщо доукомплектування їх недоцільне або неможливе.
Категорія для порохових зарядів, у комплекті яких знаходяться порохові шашки з нальотом неприпустимого кольору, установлюється після виявлення (у відповідному порядку) причин появи зазначеного нальоту. Використовувати такі порохові заряди для спорядження маршових і стартових двигунів (агрегатів) забороняється до одержання про них позитивного рішення.
4.12.6. Запалювачі до порохових зарядів для маршових і стартових двигунів (агрегатів) за своїм технічним станом поділяються на такі категорії;
1-а категорія - справні за зовнішнім видом запалювачі, які задовольняють вимогам креслень, технічних умов та інструкцій з експлуатації, у межах гарантійних строків служби (зберігання), встановлених виробником;
справні за зовнішнім видом, задовольняють вимогам креслень, технічних умов та інструкцій з експлуатації, не гарантійні, у яких призначений ресурс, строк служби (зберігання) не закінчився або його продовжено;
з продуктами корозії на корпусах або кришках, які видаляються під час протирання дрантям;
які потребують відновлення або виправлення знаків маркування і написів;
3-я категорія - запалювачі, які потребують продовження призначених строків служби (зберігання) і (або) проведення доробок за бюлетенями промисловості;
4-а категорія - не встановлюється;
заборонені для бойового застосування або зняті з озброєння;
з механічними ушкодженнями футлярів (проколи, розриви, тріщини, відставання перкалевих заглушок тощо), які порушують міцність і герметичність запалювача;
з продуктами корозії на корпусах або кришках, які не видаляються під час протирання дрантям.
4.12.7. Категорування піропатронів усіх типів
Піропатрони за своїм технічним станом поділяються на такі категорії:
1-а категорія - піропатрони, що зберігаються в штатній герметичній або умовно-герметичній тарі, а також встановлені в порохові реактивні двигуни, які відповідають вимогам креслень, технічних умов та інструкцій з експлуатації, у межах гарантійних строків служби (зберігання), установлених виробником;
2-а категорія - справні і придатні для бойового застосування або для довгострокового зберігання піропатрони, що зберігаються в штатній герметичній або умовно-герметичній тарі, а також установлені в порохові реактивні двигуни, які відповідають вимогам креслень, технічних умов та інструкцій з експлуатації, не гарантійні, у яких призначений ресурс, строк служби (зберігання) не закінчився або його продовжено, а також піропатрони з продуктами корозії, які видаляються під час протирання дрантям;
3-я категорія - піропатрони, які потребують продовження призначених строків служби (зберігання);
4-я категорія - не встановлюється;
заборонені для бойового застосування або зняті з озброєння;
які зберігалися понад встановлений строк у негерметичній або поза штатною умовно-герметичною тарою;
із несправними містками розжарювання;
із механічними ушкодженнями (наколи на контактних сердечниках, тріщини, розриви, вм'ятини, забоїни різьби, відшаровування герметизуючого покриття тощо);
з продуктами корозії на корпусі, які не видаляються під час протирання дрантям.
4.13. Категорування підривних пристроїв і систем ініціювання підривних пристроїв
4.13.1. Механічні підривні пристрої за своїм технічним станом поділяються на такі категорії:
1-а категорія - справні і придатні для бойового застосування або для довгострокового зберігання, які відповідають вимогам креслень, технічних умов та інструкцій з експлуатації, зберігаються в штатній герметичній або в табельній тарі, у межах гарантійних строків служби (зберігання), установлених виробником;
2-а категорія - не гарантійні, справні і придатні для бойового застосування або для довгострокового зберігання, які відповідають вимогам креслень, технічних умов та інструкцій з експлуатації:
що зберігаються в штатній герметичній або в табельній тарі, а також ті, у яких призначений ресурс, строк служби (зберігання) не закінчився або його продовжено;
що тимчасово зберігаються в негерметичній тарі, але не більше строку, допустимого інструкціями з експлуатації;
що зберігаються в табельній тарі після розснарядження бойових частин у межах установлених строків зберігання;
з продуктами корозії, які видаляються під час протирання дрантям;
3-я категорія - підривні пристрої, які потребують продовження призначених строків служби (зберігання);
4-а категорія - не встановлюється;
5-а категорія - підривні пристрої:
заборонені для бойового застосування або зняті з озброєння;
з механічними ушкодженнями (тріщини, вм'ятини, з деформованими запобіжними і установочними ковпаками, із забоїнами на різьбі запобіжного ковпака і корпусі підривного пристрою тощо), а також із значною корозією на корпусі, яка не піддається видаленню під час протирання дрантям;
з опором ізоляції ланцюга електрозапала, що виходить за межі, допустимі інструкцією з експлуатації;
без запобіжного ковпака і кільця для карабіна, з ушкодженими головкою мембрани і запобіжною мембраною;
що надійшли (зберігалися) з несполученою рискою на сполучній втулці і рискою "П" на установочному ковпаку;
з моментом установочного ковпака, що виходить за межі, які встановлені інструкцією з експлуатації;
по яких наносилися удари або вони падали з висот, більше допустимих;
з часом дії годинникових механізмів, що виходять за межі, які встановлені інструкціями з експлуатації.
4.13.2. Електричні та електромеханічні підривні пристрої та системи ініціювання підривних пристроїв за своїм технічним станом поділяються на такі категорії:
1-а категорія - комплектні; справні і придатні для бойового застосування або для довгострокового зберігання пристрої і системи, що задовольняють вимогам креслень, технічних умов та інструкцій з експлуатації, які зберігаються в штатній герметичній або табельній тарі, у межах гарантійних строків служби (зберігання), установлених виробником, у тому числі пристрої і системи, для яких проводилося відновлення (нанесення) антикорозійного фарбувального покриття та маркування;
2-а категорія - не гарантійні, комплектні; справні і придатні для бойового застосування або для довгострокового зберігання пристрої і системи, які задовольняють вимогам креслень, технічних умов та інструкцій з експлуатації;
що зберігаються в штатній герметичній або табельній тарі, у яких призначений ресурс, строк служби (зберігання) не закінчився або його продовжено, але потребують відновлення (нанесення) антикорозійного фарбувального покриття і маркування;
що зберігаються в штатній або табельній тарі після розснарядження бойових частин у межах установлених строків зберігання;
що тимчасово зберігаються в негерметичній тарі, але не більше строку, допустимого інструкціями з експлуатації;
з продуктами корозії, які видаляються під час протирання дрантям;
3-я категорія - підривні пристрої і системи ініціювання:
які потребують продовження призначених строків служби (зберігання);
які потребують заміни несправних вузлів (вузлів детонаторних) придатними вузлами;
4-а категорія - не встановлюється;
5-а категорія - підривні пристрої і системи ініціювання:
заборонені для бойового застосування або зняті з озброєння;
з механічними ушкодженнями (тріщини, глибокі вм'ятини, обриви кабелів тощо);
з продуктами корозії на корпусі, які не піддаються видаленню під час протирання дрантям;
з несправними електричними ланцюгами;
по яких наносилися удари або вони падали з висот, більше допустимих.
4.13.3. Запобіжно-виконавчі і запалювально-детонуючі механізми, а також споряджені колодки за своїм технічним станом поділяються на такі категорії:
1-а категорія - справні і придатні для бойового застосування або для довгострокового зберігання механізми і колодки, що задовольняють вимогам креслень, технічних умов та інструкцій з експлуатації, які зберігаються в штатній герметичній тарі, у межах гарантійних строків служби (зберігання), установлених виробником, у тому числі механізми та колодки, для яких проводилося відновлення (нанесення) антикорозійного фарбувального покриття та маркування;
2-а категорія - не гарантійні, справні і придатні для бойового застосування або довгострокового зберігання механізми і колодки, які задовольняють вимогам креслень, технічних умов та інструкцій з експлуатації, а також механізми і колодки:
у яких призначений ресурс, строк служби (зберігання) не закінчився або його продовжено, але які потребують відновлення (нанесення) антикорозійного фарбувального покриття і маркування;
що зберігаються в штатній тарі після демонтажу з ракет;
що тимчасово зберігаються в негерметичній тарі, але не більше строку, допустимого інструкціями з експлуатації;
з продуктами корозії, які видаляються під час протирання дрантям;
3-я категорія - механізми і колодки, які потребують продовження призначених строків служби (зберігання);
4-а категорія - не встановлюється;
5-а категорія - механізми і колодки:
заборонені для бойового застосування або зняті з озброєння;
з механічними ушкодженнями (тріщини, вм'ятини, обриви кабелів, зломи, погнутості тощо);
з продуктами корозії, які не піддаються видаленню під час протирання дрантям;
з несправними електричними ланцюгами;
по яких наносилися удари або вони падали з висот, більше допустимих.
4.14. Категорування артилерійського озброєння
4.14.1. До артилерійського озброєння відносяться: артилерійські установки, система приладів управління стрільбою, пости наведення та оптичні прилади.
4.14.2. Встановлення (визначення) категорій артилерійського озброєння проводиться відповідно до вимог пункту 2.5 розділу 2 цієї Інструкції.
4.14.3. Право переведення артилерійського озброєння в нижчу категорію (затвердження акта) залежно від його технічного стану або строку зберігання надається:
у 2-у категорію - командирам кораблів 1, 2, 3 рангів, командирам з'єднаних кораблів 1 рангу, командирам військових частин, начальникам установ і військових навчальних закладів, начальникам арсеналів, баз, складів - на артилерійське озброєння, що знаходиться в експлуатації;
у 3-ю та 4-у категорію - начальнику служби РАО Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України - на озброєння, що знаходиться в експлуатації в підпорядкованих військових частинах;
у 5-у категорію - посадовим особам, визначеним наказами Міністерства оборони України про порядок списання з обліку матеріальних засобів у ЗС України.
4.14.4. Артилерійське озброєння, на якому проведено середній або капітальний ремонт, переводиться у 2-у категорію. Акт технічного стану затверджується начальником (командиром) арсеналу, бази, ремонтного органу (підрозділу), директором ремонтного підприємства після проведення ремонту та перевірки комісією озброєння на відповідність його технічним умовам на ремонт. Про проведений ремонт ставиться відмітка у формулярі (паспорті) зразка.
4.14.5. Категорування окремих частин артилерійського озброєння
До окремих частин артилерійського озброєння відносяться: артилерійські установки, підіймачі боєприпасів, системи дистанційного управління, системи приладів управління стрільбою, пости наведення та оптичні прилади, а також агрегати, прилади і механізми.
Окремі частини артилерійського озброєння в залежності від технічного стану і необхідних (проведених) видів ремонту поділяються на такі категорії:
1-а категорія - нові частини артилерійського озброєння, які мають гарантію, і ті, що знаходяться (були) в експлуатації, справні, придатні для бойового застосування, а також ті, що піддавалися лише поточному ремонту;
2-а категорія - частини артилерійського озброєння, у яких закінчився гарантійний строк, і ті, що знаходяться (були) в експлуатації, справні, придатні для бойового застосування або ті що пройшли середній ремонт;
3-я категорія - частини артилерійського озброєння, які потребують середнього ремонту;
4-а категорія - частини артилерійського озброєння, які потребують капітального ремонту;
5-а категорія - частини артилерійського озброєння, які непридатні для застосування за прямим призначенням, їх відновлення технічно неможливе або економічно недоцільне.
Для встановлення 3-ї та 4-ї категорій потрібно визначити, який вид ремонту потрібен частині артилерійського озброєння, яку категорують.
4.14.6. Категорування навчального озброєння та приладів
Навчальне озброєння та прилади в залежності від технічного стану і необхідних (проведених) видів ремонту поділяються на такі категорії:
1-а категорія - нове озброєння, яке має гарантію, і те, що було в експлуатації, справне і придатне для навчальних цілей;
2-а категорія - не встановлюється;
3-я категорія - озброєння, яке потребує ремонту;
4-а категорія - не встановлюється;
5-а категорія - озброєння, яке не придатне для навчальних цілей.
4.15. Категорування матеріальної частини артилерійських установок
4.15.1. Загальна категорія артилерійської установки визначається в залежності від категорій, установлених окремо для ствола і для установки. Для багатоствольних установок загальна категорія стволів встановлюється по стволу, що має найбільший знос.
Під час визначення загальної категорії артилерійської установки необхідно керуватися такою таблицею:
Лейнери, вільні труби, скріплені стволи і стволи-моноблоки, у тому числі запасні, у залежності від технічного стану і необхідних (проведених) видів ремонту поділяються на такі категорії:
1-а категорія - лейнери, вільні труби та інші стволи, які мають гарантії, що знаходяться в експлуатації, справні і придатні для бойового застосування, піддавалися лише поточному ремонту, зі зносом каналу ствола до 25 %, що мають незначну сітку розпалу, сліди обміднення, але не мають пошкоджень;
2-а категорія - лейнери, вільні труби та інші стволи, у яких закінчився гарантійний строк, і ті, що знаходяться (були) в експлуатації, справні і придатні для бойового застосування, або пройшли середній ремонт із зносом каналу ствола від 25 % до 50 %, мають незначну сітку розпалу, сліди обміднення, але не мають пошкоджень;
3-я категорія - лейнери, вільні труби та інші стволи, які придатні для бойового застосування або пройшли середній ремонт із зносом каналу ствола від 50 % до 80 %, мають незначні пошкодження (невелике роздуття, розплющення полів нарізів) назалежно від ступеня зносу каналу ствола і потребують середнього ремонту;
4-а категорія - стволи, які потребують зміни лейнера внаслідок зносу каналу ствола від 80 % і більше або мають пошкодження каналу ствола, що допускається до бойового використання. При цьому оболонка залишається придатною для використання. Після зміни лейнера, вільної труби або перествоління, ствол переводиться в категорію, яка відповідає категорії лейнера (вільної труби).
Для лейнерів вільних труб стволів-моноблоків четверта категорія не встановлюється.
Лейнеровані стволи, оболонки з вільними трубами у разі невиходу лейнера, вільної труби надсилаються на завод виробник для вирішення питання про подальше використання;
5-а категорія - стволи, лейнери, вільні труби із зносом ствола 80 % та більше або які мають пошкодження каналу ствола або оболонки, непридатні для застосування за прямим призначенням, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне.
4.15.2. Артилерійські установки (без обліку стану стволів) підлягають категоруванню в цілому, категорія артилерійської установки в цілому встановлюється на підставі категорії основних частин.
До основних частин артилерійської установки відносяться;
казенник з затвором і приводом затвору;
люлька з противідкидними приладами;
механізм наведення і стабілізації;
гідравлічна система з гідроприводами;
електрообладнання і система дистанційного управління;
ходові частини пересувних артилерійських установок.
Гідроприводи, що зберігаються на складі окремо від артилерійських установок, категоруються самостійно.
Системи дистанційного управління приладами подачі і зберігання, не зв'язані з артилерійською установкою в одне ціле, категоруються незалежно від артилерійської установки.
Приціли, встановлені в артилерійських установках, категоруються відповідно до пункту 2.22 розділу 2 цієї Інструкції.
4.15.3. Артилерійські установки в залежності від технічного стану і необхідних (проведених) видів ремонту поділяються на такі категорії:
1-а категорія - нові артилерійські установки, які мають гарантію, і ті, що знаходяться (були) в експлуатації, справні, придатні до бойового використання, а також ті, що пройшли лише поточний ремонт;
2-а категорія - артилерійські установки, у яких закінчився гарантійний строк, і ті, що знаходяться (були) в експлуатації, справні, придатні для бойового використання або ті, що пройшли середній ремонт;
3-я категорія - частини артилерійської установки, в яких одна або декілька основних частин, передбачених у пункті 4.15.2 розділу 4 цієї Інструкції, потребують середнього ремонту;
4-а категорія - артилерійські установки, в яких одна або декілька основних частин, передбачених у пункті 4.14.5 розділу 4 цієї Інструкції, потребують капітального ремонту;
5-а категорія - артилерійські установки, непридатні для бойового використання, відновлення яких неможливе або економічно недоцільне.
4.15.4. Категорія основних частин артилерійської установки встановлюється на підставі їх технічного стану, а також в залежності від виду потрібного або проведеного ремонту відповідно до пункту 4.14.5 розділу 4 цієї Інструкції.
Під час визначення виду ремонту основних частин артилерійської установки необхідно керуватися наведеними нижче зразковими короткими переліками характерних робіт, що виконуються під час того або іншого виду ремонту та усунення фактично виявлених несправностей, забезпечення експлуатації і бойового використання.
4.15.5. Під час поточного ремонту можуть виконуватися такі роботи.
Щодо механізмів артилерійської установки, систем заряджання, пристрою та подачі заряджання;
часткове перебирання механізмів;
заміна простих деталей та окремих деталей середньої важкості з ЗІП;
усунення витоків повітря та мастила шляхом підтягування сальників або заміни ущільнень і простих деталей;
відновлення місцевих пошкоджень фарбування;
підйом бортової частини, заміна змащування:
для автоматичних артилерійських установок до калібру 37 мм включно;
для неавтоматичних артилерійських установок до калібру 130 мм включно;
для шарів роликів і бігових доріжок через оглядові вікна опорного пристосування автоматичних артилерійських установок більше ніж 37 мм калібру із заміною окремих шарів;
регулювання механізмів установок до норм ТУ на поточний ремонт.
Щодо гідросистем і гідроприводів:
заміна простих деталей ущільнень із ЗІП без подетального розбирання;
заміна арматури і окремих простих вузлів (фільтрів, клапанів, манометрів тощо);
усунення течі в з'єднаннях і сальниках;
промивка гідроприводів і заміна на робочі рідини;
відновлення місцевих пошкоджень фарбувань.
Щодо електрообладнання і систем дистанційного управління:
часткове розбирання несправних приладів, апаратів і машин;
заміна простих деталей (кріпильні, ізоляційні деталі, прокладки, пружини, контакти тощо);
заміна окремих електроелементів, резисторів, конденсаторів;
заміна арматури окремих приладів, реле, контрольно-вимірювальних приладів;
відновлення пошкодження монтажних проводів;
відновлення опору ізоляції шляхом сушки током або зовнішнім нагрівачем до рівня норм поточного ремонту;
притирання та регулювання щитом;
налаштування апаратів і приладів, наладка і регулювання схеми;
узгодження ДУ з системою ПУС і з артилерійською установкою;
перевірка роботи системи ДУ в статиці та динаміці.
Під час визначення виду ремонту підсилювальної станції і периферійних приладів системи ДУ необхідно керуватися відповідними вказівками для приладів управління стрільбою, наведеними в пункті 4.16 розділу 4 цієї Інструкції.
4.15.6. Під час середнього ремонту можуть виконуватися такі характерні роботи.
Щодо механізмів артилерійської установки, систем заряджання, пристрою та подачі заряджання:
розбирання основних механізмів, чищення, заміна змащування з подальшим збиранням та регулюванням;
заміна деталей середньої складності, що потребують підгонки окремих складних деталей;
ремонт деталей середньої складності;
полірування та зміна шарів пристрою шліфування та поліровка бігових доріжок погона для автоматичних артилерійських установок до калібру 37 мм включно;
підйом обертової частини неавтоматичних артилерійських установок більше ніж 130 мм калібрів, заміна змащування;
відновлення пошкодженого антикорозійного покриття;
регулювання механізмів установки до норм ТУ на середній ремонт.
Щодо гідросистем і гідроприводів:
розбирання на вузли і механізми, подетальне розбирання окремих вузлів, механізмів, гідроприводів, чищення, заміна і підгонка деталей середньої складності та окремих складних деталей;
усунення мертвих ходів шляхом заміни зношених деталей;
відновлення всіх пошкоджених антикорозійних покриттів;
Щодо електрообладнання і систем дистанційного управління:
заміна окремих машин, апаратів і приладів;
повна заміна монтажних приводів в окремих приладах;
ремонт та заміна деталей і вузлів будь-якої складності (крім перемотування обмоток електричних машин);
просочення лаком обмоток гальм і котушок апаратів, пайка та перемотування резисторів;
проточування колекторів балансування якорів електричних машин;
підйом опору ізоляції до рівня норм середнього ремонту;
повне регулювання та перевірка в зібраному вигляді;
відновлення антикорозійних гальванічних і лакофарбових покриттів;
регулювання і перевірка системи ДУ в цілому в комплексі з системою ПУС та артилерійською установкою.
4.15.7. Під час проведення капітального ремонту можуть виконуватися такі характерні роботи.
Щодо механізмів артилерійської установки, систем заряджання, пристрою та подачі заряджання, гідросистем і гідроприводів:
подетальне розбирання всіх механізмів та вузлів, перевірка стану всіх деталей, чищення, заміна змащування, збирання та регулювання до норм ТУ на капітальний ремонт;
заміна та підгонка деталей, вузлів та механізмів будь-якої складності.
Щодо електрообладнання і систем дистанційного управління:
повний монтаж і розбирання всіх приладів і пристроїв;
повна заміна всіх монтажних приводів;
заміна будь-яких машин, апаратів, приладів і деталей;
ремонт деталей будь-якої складності;
регулювання, налаштування, перевірка і випробування на стенді.
4.16. Категорування систем приладів управління стрільбою (ПУС)
4.16.1. Для систем ПУС категорія встановлюється на систему в цілому.
Під час встановлення категорії системи ПУС враховуються категорії всіх приладів, що входять до комплекту, але визначними мають бути категорії стану приладів основної групи даної системи.
Під час зберігання на складах окремих приладів або для більш точного обліку технічного стану комплектних систем ПУС можуть згідно зі спеціальною вказівкою служби РАО КВМС ЗС України встановлюватися також категорії окремих приладів.
4.16.2. Для полегшення категорування систем ПУС усі прилади, які входять до систем ПУС, умовно поділяються на дві групи:
основна група приладів, яка включає складні прилади, що визначають роботу системи, наприклад: лічильно-розв'язувальні та гіроскопічні прилади, станції підсилювачів і основні щити живлення, агрегати живлення з пускорегулюючою апаратурою тощо;
допоміжна група приладів, яка включає прості прилади, наприклад: контрольні та сигнальні прилади, перемикачі, замикачі, релейні коробки, з'єднувальні ящики тощо.
4.16.3. Системи ПУС в залежності від технічного стану, необхідних (проведених) видів ремонту поділяються на такі категорії:
1-а категорія - нові системи ПУС, які мають гарантію, і ті, які знаходяться (знаходились) в експлуатації, справні та придатні для бойового застосування, в яких прилади основної групи не ремонтувались або проходили лише поточний ремонт;
2-а категорія - системи ПУС, в яких закінчився гарантійний строк, і ті, що знаходяться в експлуатації, справні та придатні для бойового застосування, в яких прилади основної групи проходили середній або капітальний ремонт;
3-я категорія - системи ПУС, в яких прилади основної групи або всі прилади потребують середнього ремонту. Прилади допоміжної групи при цьому можуть потребувати середнього, капітального ремонту або заміни;
4-а категорія - системи ПУС, в яких прилади основної групи або всі прилади потребують капітального ремонту. Необхідність проведення капітального ремонту тільки приладів допоміжної групи не може служити підставою для віднесення системи до 4-ї категорії;
5-а категорія - системи ПУС, непридатні для застосування за прямим призначенням, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне.
4.16.4. Категорії окремих приладів встановлюються на підставі їх загального технічного стану та категорій окремих механізмів, вузлів, блоків тощо відповідно до пункту 4.14.5 розділу 4 цієї Інструкції.
4.16.5. Під час встановлення категорій як на систему ПУС в цілому, так і на окремі прилади потрібно керуватись чинною інструкцією, а також наведеними в пунктах 4.16.6-4.16.11 розділу 4 цієї Інструкції приблизними переліками характерних робіт, які виконуються під час того або іншого виду ремонту для усунення фактично виявлених несправностей, забезпечення нормальної експлуатації систем ПУС і її бойового застосування.
4.16.6. Під час поточного ремонту системи ПУС виконуються такі характерні роботи:
поточний ремонт приладів основної групи;
поточний або середній ремонт приладів допоміжної групи;
поточний ремонт кабельних трас та збільшення опору ізоляції до норм ТУ на поточний ремонт;
виставлення механічних та електричних нулів регулювання спостережних систем, регулювання ланцюгів стрільби та узгодження ліній синхронних передач, перевірка, регулювання шляхом рішення задач.
4.16.7. Під час середнього ремонту систем ПУС можуть виконуватися такі характерні роботи:
середній ремонт приладів основної групи;
середній та капітальний ремонт приладів допоміжної групи;
середній ремонт кабельних трас;
проведення повного регулювання та узгодження системи ПУС, ланцюгів стрільби та оптичних приладів із заповненням звітної документації.
4.16.8. Під час капітального ремонту системи ПУС може виконуватися капітальний ремонт будь-яких приладів системи та регулювально-узгоджувальні роботи в будь-якому необхідному об'ємі.
4.16.9. Під час поточного ремонту приладів можуть виконуватися такі характерні роботи:
часткове розбирання механізмів та вузлів;
чищення та заміна змащення приладів;
усунення мертвих ходів штатними регулюючими засобами;
усунення дрібних механічних пошкоджень, пайка, лудження та обплетення кінців, провідників електросхем;
заміна несправних деталей та електроелементів справними з ЗІП;
підвищення опору ізоляції до норм ТУ на ремонт сушінням приладів;
збирання, регулювання та узгодження приладу по порушених лініях;
заміна вугільних стержнів у регуляторах напруги або самих регуляторів з подальшим установленням, підгонкою та регулюванням усієї пускорегулювальної апаратури;
поновлення герметичності приладів шляхом заміни прокладок та сальникових набивок;
поновлення лакових та антикорозійних покриттів, часткова шпаклівка та фарбування приладів тощо.
4.16.10. Під час середнього ремонту приладів можуть виконуватися такі характерні роботи:
розбирання по механізмах основних лічильно-розв'язувальних приладів, гіроскопічних приладів та приладів середньої складності, а також розбирання дефектних вузлів;
повузлове розбирання інших приладів, а також подетальне розбирання дефектних вузлів;
огляд та перевірка ізоляції внутрішнього монтажу приладів та проведення необхідною ремонту (часткова заміна монтажу, обробка кінців жил тощо);
поновлення герметичності приладів, установлених на відкритих майданчиках, шляхом заміни всіх прокладок та сальникових набивок;
поновлення точності та плавності ходів механізмів, перештифтування деталей, заміна шестерень, черв'яків та інших деталей з заводського ЗІП з подальшим регулюванням та перевіркою всього вузла та механізму;
проточування колекторів та контактних кілець, заміна ізоляції між контактними кільцями, статичне балансування роторів тощо;
поновлення антикорозійних та ізоляційних покриттів;
збирання, загальне регулювання, перевірка, шпаклювання, фарбування та випробування приладу у відповідності з ТУ на ремонт з заповненням звітної (технічної) документації.
4.16.11. Під час капітального ремонту приладів можуть виконуватися такі характерні роботи:
повузлове розбирання основних лічильно-розв'язувальних приладів, гіроскопічних приладів та приладів середньої складності, а також подетальне розбирання дефектних вузлів;
огляд та перевірка внутрішнього монтажу приладу та усунення з'ясованих несправностей;
поновлення герметичності приладів шляхом заміни всіх прокладок та сальникових набивок;
складний ремонт або виготовлення та заміна кронштейнів і корпусів будь-якої складності з подальшим регулюванням вузлів та механізмів, що монтуються;
ремонт електроелементів шляхом поновлення, заміни або виготовлення деталей та вузлів будь-якої складності;
збирання, загальне регулювання, перевірка, шпаклювання, фарбування та випробування приладів відповідно до ТУ з заповненням звітної (технічної) документації.
4.17. Категорування оптичних приладів
4.17.1. У залежності від технічного стану і необхідних (проведених) видів ремонту оптичні прилади поділяються на такі категорії:
1-а категорія - нові оптичні прилади, які мають гарантію, та ті, що знаходяться (знаходились) в експлуатації, справні та придатні для бойового використання або ті, що пройшли лише поточний ремонт;
2-а категорія - оптичні прилади, у яких закінчився гарантійний строк, і ті, що знаходяться (знаходились) в експлуатації, що пройшли середній або капітальний ремонт, справні, але мають дефекти, які не впливають на бойове використання приладів (нальоти на сітках, марках, колекторах і на інших оптичних деталях, слабопомітні з боку окуляра в прямому світлі: подряпини на зовнішніх поверхнях зовнішніх оптичних деталей, непомітні під час спостереження в прилад; знос та потертість зовнішніх поверхонь);
3-я категорія - оптичні прилади, які потребують середнього ремонту;
4-а категорія - оптичні прилади, які потребують капітального ремонту;
5-а категорія - оптичні прилади, непридатні для застосування за прямим призначенням, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне.
__________ |
|
4.17.2. Категорування візирів (далекомірів) здійснюється окремо за оптичною частиною та тумбою. Під час визначення загальної категорії візирів (далекомірів) необхідно керуватися такою таблицею:
4.17.3. Під час встановлення категорії оптичних приладів необхідно керуватись чинною інструкцією, а також наведеними в пунктах 4.17.4-4.17.6 розділу 4 цієї Інструкції приблизними переліками характерних робіт, які виконуються під час того або іншого виду ремонту для усунення фактично виявлених несправностей, забезпечення їх нормальної експлуатації та бойового використання.
4.17.4. Під час поточного ремонту можуть виконуватися такі характерні роботи:
перевірка технічного стану приладів, що не потребує використання спеціальних пристосувань;
чищення оптичних поверхонь та заміна несправних оптичних деталей, які доступні без загального розбирання приладу та не потребують загального юстирування;
розбирання та ремонт окремих вузлів та механізмів, що не потребує загального розбирання, регулювання та юстирування приладу шляхом заміни несправних деталей справними з ремонтного ЗІП;
виготовлення простих механічних деталей (монтажні деталі, втулки, гвинти, гайки тощо);
усунення люфтів та мертвих ходів без розбирання приладу;
просте юстирування та узгодження приладу штатними конструктивними пристроями, узгодження нульових відліків на шкалах;
відновлення зовнішнього освітлення, заміна несправних герметизуючих прокладок та сальникових набивок, часткове шпаклювання та фарбування приладу,
4.17.5. Під час середнього ремонту можуть виконуватися такі характерні роботи:
повузлове перебирання приладу з чищенням усіх оптичних деталей та заміною змащування в усіх частинах та з'єднаннях, що труться;
поновлення герметичності приладу шляхом заміни всіх прокладок, сальникової набивки та водонепроникної замазки;
поновлення оптичних характеристик приладу шляхом ремонту оптичних деталей середньої складності (перебирання об'єктивів, окулярів тощо), заміна непридатних оптичних деталей та вузлів запасними з ремонтного ЗІП, юстирування найбільш важливих оптичних вузлів та юстирування їх підгонкою на місці та регулюванням усього вузла механізму;
ремонт та заміна частини кронштейнів, корпусів та внутрішнього освітлення;
поновлення антикорозійних покриттів;
загальне юстирування приладу на коліматорах, фарбування та випробування відповідно до ТУ.
__________ |
|
4.17.6. Під час капітального ремонту можуть виконуватися такі характерні роботи:
подетальне перебирання приладу з чищенням усіх оптичних та механічних деталей із повною заміною змащування вузлів, частин та деталей;
заміна внутрішньої електричної проводки;
поновлення оптичних характеристик приладу шляхом заміни оптичних деталей та вузлів будь-якої складності, юстирування вузлів та приладу в цілому;
поновлення точності та плавності ходу механізмів шляхом заміни несправних або виготовлення нових механічних деталей будь-якої складності з подальшими їх підготовкою та прокаткою;
складний ремонт або виготовлення і заміна кронштейна та корпусів будь-якої складності з подальшим регулюванням вузлів, що монтуються на них, та механізмів;
загальне юстирування на коліматорах, фарбування та випробування відповідно до ТУ.
4.18. Категорування боєприпасів артилерії номенклатури Військово-Морських Сил Збройних Сил України
4.18.1. Під категоруванням боєприпасів артилерії номенклатури Військово-Морських Сил Збройних Сил України розуміється визначення їх технічного стану і ступені придатності для бойового застосування.
Боєприпаси і їх комплектуючі елементи в залежності від технічного стану поділяються на три категорії:
1-а категорія - боєприпаси, придатні для бойового застосування і тривалого зберігання, які не мають дефектів або з окремими дефектами, що не перешкоджають бойовому застосуванню;
2-а категорія - боєприпаси, які потребують ремонту на арсеналах, базах і складах, заміни окремих елементів або усунення дефектів, що з'явилися в процесі експлуатації або розсортування;
3-я категорія - боєприпаси, заборонені, зняті з озброєння, небезпечні для бойового застосування або в службовому поводженні, у тому числі ті, що втратили бойові властивості за висновками відповідних лабораторій (після затвердження висновку начальником служби РАО озброєння логістики Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України), а також, що знаходилися під впливом вибухів, пожеж, а також авто-, авіа- і залізничних катастроф.
4.18.2. Категорування боєприпасів проводиться відповідно до критеріїв, визначених у додатку 11 до цієї Інструкції, під час технічних оглядів боєприпасів, а також під час їх якісного обліку на арсеналах, базах і складах.
4.18.3. Право переведення боєприпасів, контейнерів (тари) у нижчу категорію (затвердження акта) залежно від їх технічного стану або строку зберігання надається:
у 2-у категорію - начальнику служби РАО озброєння логістики Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, начальнику арсеналу;
у 3-ю категорію - начальнику служби РАО озброєння логістики Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України за затвердженого номенклатурою.
Начальник служби РАО озброєння логістики Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України під час переведення боєприпасів у 3-ю категорію діє в межах прав, наданих керівними документами зі списання матеріальних засобів.
Акти кораблів (військових частин) на переведення боєприпасів у третю категорію в необхідних випадках затверджуються після огляду боєприпасів на місці представниками служби РАО озброєння логістики Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
4.18.4. Переведення боєприпасів і їх елементів з 2-ї категорії в 1-у після ремонту або заміни окремих елементів проводиться на підставі відомості та акта, складених на кожну відремонтовану партію (відповідно до вимог чинної технічної документації).
4.18.5. Розпорядження про порядок реалізації або про знищення непридатних боєприпасів дає служба РАО озброєння логістики Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України після отримання від арсеналу актів на переведення боєприпасів у 3-ю категорію. У цих актах повинні бути детально вказані дефекти, за якими боєприпаси віднесені до непридатних для бойового застосування, та надано пропозиції щодо подальшого призначення таких боєприпасів. Опис дефектів має відповідати критеріям, визначеним у додатку 11 до цієї Інструкції.
4.18.6. Боєприпаси, небезпечні в службовому поводженні та бойовому застосуванні, знищуються за вказівкою начальника арсеналу (для боєприпасів, що зберігаються на цьому арсеналі) з подальшим висиланням акта про знищення боєприпасів у службу РАО озброєння логістики Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
4.18.7. Боєприпаси, що надійшли від заводів промисловості або з цехів збирання і ремонту, приймаються відповідно до вимог креслень і ТУ.
4.18.8. Порушення захисних покриттів або маркування на боєприпасах, тарі (за наявності необхідних даних для її відновлення), поява корозії на боєприпасах не можуть служити підставою для зниження категорії. Маркування та лакофарбове покриття повинні бути відновлені, а корозія видалена під час чергових робіт з ремонту цих боєприпасів, здійснених за результатами технічних оглядів.
4.18.9. Під час визначення категорії боєприпасів категорія тари, в якій вони містяться, не враховується, за винятком випадків обов'язкового зберігання боєприпасів у герметичній тарі, передбачених технічною документацією та цією Інструкцією.
4.18.10. Малі партії боєприпасів до зведення їх в збірні партії або до розділення категоруються відповідно до технічного стану боєприпасів, що входять до складу цих партій. Зведення в збірні партії або розділення малих партій боєприпасів проводиться в арсеналі відповідно до вимог Положення про арсенали, бази та склади зберігання ракет і боєприпасів ЗС України, затвердженого наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 30 травня 2017 року № 191дск.
4.18.11. Боєприпасам, які зазнали дії проникаючої радіації, радіоактивного зараження або зараження бойовими отруйними речовинами, але які не були під дією світлового випромінювання та ударної хвилі під час ядерного вибуху, категорія не знижується. Такі боєприпаси повинні бути піддані відповідно дезактивації або дегазації в установленому порядку з подальшою перевіркою їх якісного стану. Після цього приймається остаточне рішення про категорії таких боєприпасів.
Категорування боєприпасів, які зазнали під час ядерного вибуху впливу ударної хвилі або світлового випромінювання, здійснюється залежно від їх технічного стану відповідно до вимог, передбачених у додатку 11 до цієї Інструкції.
4.18.12. Боєприпаси, на бойове застосування яких мається обмеження, а також боєприпаси, які плануються до освіження (за відсутності в них дефектів, що знижують категорію), відносяться до 1-ї категорії.
Додаток 1 |
ПЕРЕЛІК
несправностей і пошкоджень, що визначають технічний стан під час переведення озброєння у 3-ю і 4-у категорії
№ з/п | Несправності і пошкодження, що визначають переведення озброєння | |
у 3-ю категорію | у 4-у категорію | |
1 | 2 | 3 |
1 | Спеціальна частина наземного обладнання ракетних комплексів тактичного призначення, протитанкових ракетних комплексів | |
1.1 | Пускові установки (стартові агрегати) бойові машини, пускові механізми | |
1.1.1 | Пошкодження та знос шпонкових, шліцьових різьбових з'єднань, сполучених поверхонь осей (валів) з отворами в деталях (втулках), зубчастих і черв'ячних передачах, які вимагають виконання складних операцій щодо їх усунення, ремонт зубців наплавленням, постановкою штирів і вставок, відновлення різьби заваркою і наплавленням із подальшим нарізуванням, відновлення шпонкової канавки наплавленням тощо | Несправності і пошкодження, усунення яких не є можливим під час середнього ремонту |
1.1.2 | Погнутість труб, опор, форм, кріплень огорожі та інших трубчастих конструкцій, які потребують складних трубозгинальних, зварювальних та інших операцій | Тріщини на поверхнях і елементах зварювання циліндрів гідросистем, відновлення яких пов'язане зі складними зварювальними роботами і відновленням хромових покриттів |
1.1.3 | Тріщини на трубопроводах і розвальцьовування трубопроводів. Вм'ятини на трубопроводах гідравлічних і пневматичних систем більше 10 % їх поверхні. Механічні пошкодження арматури (каркаса кожуха, передньої панелі), що потребують демонтажу окремих блоків і вузлів радіоелектронної апаратури | Овальність і конусність поршнів і шплінтів |
1.1.4 | Пошкодження (обрив, пробій тощо) більше 10 електричних кабелів і джгутів внутрішньої проводки електронних і електротехнічних пристроїв. Замикання, обрив, пробій ізоляції обмоток електромагнітів, електричних машин тощо | Опір ізоляції ланцюгів, що нижче за норму і не відновлюється після сушіння. Пробої в електричній схемі через старіння елементної бази |
1.1.5 | Механічні пошкодження (деформація, тріщини, корозія) корпусів, вузлів і деталей приладів точної механіки | Зниження електричної міцності ізоляції електричних ланцюгів у результаті старіння. Міжвиткові замикання в обмотках електричних машин трансформаторів, дроселів тощо, перемотування яких потребує складного обладнання |
1.1.6 | Пошкодження, пов'язані зі зміщенням оптичної осі візирних пристроїв, усунення яких пов'язане з застосуванням стандартних контрольно-юстирувальних приладів | Несправності, усунення яких пов'язане з повним розбиранням, складанням і подальшим налаштуванням більше 50 % вузлів і блоків радіоелектронної та електротехнічної апаратури |
1.1.7 | Механічні ушкодження, які погіршують міцність, герметичність, надійність кріплення апаратури | Знос елементної бази понад 50 % складальних одиниць. Несправності і пошкодження, усунення яких вимагає заміни більше 50 % електричних кабелів і джгутів внутрішньої проводки вузлів і блоків |
1.1.8 | Порушення герметичності в з'єднаннях гідравлічних і пневматичних систем, знос і руйнування ущільнювальних деталей | Вм'ятини і випини, що переходять у тріщини (більше граничних розмірів, зазначених у технічній документації по середньому ремонту), повітряних і гідравлічних пристроїв, що вимагають складних зварювальних операцій |
1.1.9 |
| Механічні пошкодження арматури (каркаса, передньої панелі, кожуха), що потребують демонтажу більше 50 % блоків і вузлів. Механічні пошкодження (деформація, тріщини, корозія) вузлів і деталей приладів точної механіки |
1.1.10 |
| Деформація, тріщини та інші пошкодження металевих і оптичних деталей візирних пристроїв, що викликають зміщення оптичної осі приладу, усунення яких пов'язане з застосуванням спеціальної контрольно-юстирувальної апаратури |
1.2 | Пункти і комплекси автоматизованого управління, топоприв'язники всіх типів, комплекси і прилади керування вогнем | |
1.2.1 | Несправності курсопрокладника, що вимагають заміни зубчастої черв'ячної пари, статорних або роторних обмоток, сельсина-приймача, виконавчого двигуна, трансформаторів, регульованого резистора, диференціалів і лічильників, валика введення шляху, тахогенератора і каретки з олівцем на ходовому гвинті | Несправності і пошкодження, усунення яких не є можливим під час середнього ремонту |
1.2.2 | Несправності гіроазимута, що вимагають заміни азимутального корекційного мотора, аретира, кожуха і обмоток збудження і управління статора | Опір ізоляції ланцюгів нижче норми, який не відновлюється сушінням кабельної мережі та апаратури. Пробій або зниження електричної міцності в електричній схемі через старіння елементної бази |
1.2.3 | Несправності перетворювача, що вимагають перемотування обмоток статора, трансформатора, заміни контактора, фільтра, фільтра радіоперешкод і магнітного підсилювача | Міжвиткові замикання в обмотках електричних машин, трансформаторів, дроселів тощо, перемотування яких потребує складного обладнання |
1.2.4 | Несправності високочастотних пристроїв, які потребують заміни клістрона і вентилятора для обдування клістрона, хвилеводів підсилювача-суматора, фільтра низької частоти й балансового фазочутливого детектора | Несправності, усунення яких пов'язане з повним розбиранням, складанням і подальшим налаштуванням більше 50 % вузлів і блоків радіоелектронної та електротехнічної апаратури. Знос елементної бази більше 50 % складальних одиниць |
1.2.5 | Несправності підсилюючих пристроїв, що вимагають заміни пристрою фільтрації, вимірювання частоти і масштабного підсилювача | Несправності і пошкодження, усунення яких вимагає заміни більше 50 % електричних кабелів і джгутів внутрішньої проводки вузлів і блоків. Механічні ушкодження (деформації, тріщини, корозія) вузлів і деталей приладів точної механіки |
1.2.6 | Несправності, які потребують перемотування обмоток задавального трансформатора, вихідного трансформатора, заміни пристроїв захисту від перенапруження і комутаційних реле | Деформація, тріщини та інші пошкодження металевих і оптичних деталей, усунення яких пов'язане із застосуванням спеціальної контрольно-юстирувальної апаратури |
1.2.7 | Несправності, які потребують перемотування котушок індуктивності, заміни генератора несучої частоти і детекторів каналів | Несправності і пошкодження, що вимагають заміни декількох основних систем, агрегатів (вбудовані джерела електроживлення, цифрові обчислювальні машини, лічильно-обчислювальні прилади тощо) і подальшого комплексного налаштування і регулювання виробу |
1.2.8 | Несправності, які потребують заміни автоматичного аретира, фоторезистора, генератора двигуна і вхідного валика перетворювача, блока перетворювача інформації та управління, пристроїв комутації режиму роботи гідромотора, пристроїв розвороту слідкувального корпусу або перепаювання несправних деталей, пристроїв фіксації точок реверсії | Механічні пошкодження (перекіс, тріщина, що порушує міцність виробу) несучої конструкції, рами |
1.2.9 | Несправності координатора, що вимагають заміни датчика нахилу і рідинного маятникового датчика, та перемотування обмоток обертового трансформатора, перепаювання транзисторів і діодів, заміни зубчастих коліс | Пошкодження кузовів, які вимагають заміни або демонтажу більше 50 % апаратури |
1.2.10 | Пошкодження ланок телескопічної антени апаратури передачі даних, яка потребує розбирання антени і правки колін |
|
1.2.11 | Несправності і пошкодження, що вимагають заміни однієї з основних комплектуючих систем, агрегатів (вбудоване джерело електроживлення, апаратура прийому і передачі даних, лічильно-обчислювальний прилад, цифрова обчислювальна машина тощо) і подальшого комплексного налаштування виробу |
|
1.2.12 | Несправності і пошкодження механічних лічильно-обчислювальних приладів, механічних і електромеханічних перетворювачів інформації та інших систем, ремонт яких пов'язаний з точними механічними роботами |
|
1.2.13 | Несправності і пошкодження радіоелектронних блоків, агрегатів, відсутніх в одиночних і групових комплектах ЗІП, що вимагають повного їх розбирання (демонтажу) і комплексного налаштування |
|
1.2.14 | Пошкодження (обрив, прогорання) окремих джгутів, які не потребують їх повного демонтажу, але вимагають розкриття обшивок кабельних магістралей |
|
1.2.15 | Значні механічні пошкодження, деформація каркасів стійок, шаф кузова, обшивки кузова, гнилісні пошкодження деревини, що вимагають заміни окремих дощок, листів, брусків і для відновлення яких не потрібен демонтаж апаратури |
|
1.3 | Контрольно-перевірочна апаратура, машини випробувань, навчально-тренувальні засоби ракетних комплексів та ПТРК | |
1.3.1 | Пошкодження (обрив, пробій, обгорання, замикання тощо) обмоток електромагнітів, електричних машин, трансформаторів | Несправності, усунення яких пов'язане з повним розбиранням, складанням і подальшим налаштуванням більше 50 % вузлів і блоків радіоелектронної та електротехнічної апаратури |
1.3.2 | Наявність пробоїн, тріщин, вм'ятин на поверхні і основі каркаса кузова, що не усуваються в ремонтних органах частин і з'єднань. Пошкодження (обрив, пробій тощо) більше 10 % електричних кабелів і джгутів внутрішньої проводки електронних і електротехнічних блоків | Знос елементів бази більше 50 % складальних одиниць |
1.3.3 | Несправності і пошкодження, усунення яких пов'язане з повним розбиранням, складанням і подальшим налаштуванням окремих блоків | Несправності і пошкодження, усунення яких вимагає заміни більше 50 % електричних кабелів і джгутів внутрішньої проводки вузлів і блоків |
1.3.4 |
| Опір ізоляції нижче норми, що не відновлюється після сушіння. Пробій (замикання) в електричній схемі через старіння елементної бази |
1.3.5 |
| Порушення герметичності, тріщини у ємностях (баках, балонах, трубопроводах, корпусах клапанів, редукторів, вентилів тощо), у гідравлічних системах потребують складних зварювальних операцій |
1.3.6 |
| Вм'ятини і випини, що переходять у тріщини (більше граничних розмірів, зазначених у технічній документації по середньому ремонту) повітряних і гідравлічних пристроїв, що вимагають складних зварювальних операцій |
1.3.7 |
| Механічні пошкодження арматури (каркаса, шасі, передньої панелі, кожуха), що потребують демонтажу більше 50 % блоків і вузлів машини |
1.4 | Транспортні і транспортно-заряджаючі машини, ґрунтові візки, автокрани | |
1.4.1 | Тріщини у зварних з'єднаннях, тріщини, пробоїни, розриви листів, що не усуваються в ремонтних підрозділах військових частин | Вигин або перекіс рами, що призводить до порушення паралельності передньої і задньої опор |
1.4.2 | Пошкодження (обрив, пробій тощо) більше 10 % електричних кабелів і джгутів електрообладнання | Корозійні раковини на внутрішній поверхні гідроциліндрів глибиною більше 0,3 мм |
1.4.3 | Погнутості труб опор, ферм, кріплень, огороджень та інших трубчастих конструкцій, що вимагають складних трубозгинальних, зварювальних та інших операцій | Вм'ятини на корпусах гідроциліндрів глибиною 2 мм і більше |
1.4.4 | Тріщини на трубопроводах і розвальцьовування трубопроводів | Вигин ложементів, при якому прилягання до них поверхні виробів, що транспортуються, становить менше 70 % необхідної |
1.4.5 | Вм'ятини на поверхнях трубопроводів гідравлічних і пневматичних систем більше 10 % | Поперечні тріщини на швелерах балок довжиною більше 100 мм |
1.4.6 |
| Пошкодження або знос механічних зчленувань, зубчастих і черв'ячних передач, які не усуваються поточним і середнім ремонтом |
1.4.7 |
| Зниження електричної міцності електричних кіл у результаті старіння ізоляції |
1.4.8 |
| Механічні пошкодження, для усунення яких потрібен демонтаж більше 50 % механізмів і вузлів машин |
1.5 | Автозаправники окисника, пального, обмивально-нейтралізаційні машини, компресорні станції, підігрівачі повітря, машини ЗІП | |
1.5.1 | Пошкодження і знос корпусів і робочих поверхонь наповнювачів та дренажних пристроїв, вихрових і ручних насосів, що вимагають заміни деталей (вузлів), що не входять в одиночні і групові комплекти ЗІП | Прогин або скручування рами спеціальної частини, які ускладнюють здійснення кріплення рами до шасі ходової частини і складальних одиниць виробів до рами автомобіля |
1.5.2 | Наявність на внутрішній поверхні цистерн раковин глибиною 0,3 мм загальною площею більше 10 % загальної площі поверхні | Механічні пошкодження цистерни, посадкових місць рами спеціальної частини і всіх вузлів і механізмів |
1.5.3 | Наявність на цистерні тріщин у зварювальних швах, усунення яких пов'язане із проведенням складних зварювальних робіт. Знос, зрив витків різьби в з'єднаннях повітряних комунікацій, які не дають змоги забезпечити герметичність з'єднань | Зниження електричної міцності електричних кіл у результаті старіння ізоляції |
1.5.4 | Корозія і механічні пошкодження на сполучених поверхнях корпусів і головок у редукторах, на запобіжних клапанах, сферичних поверхнях вентилів, фільтрів, що вимагають заміни складальних одиниць, що не входять в одиночні і групові комплекти ЗІП | Тріщини, вм'ятини та забоїни на поверхні балонів, що порушують структуру металу. Знос або зрив різьби на балонних вентилях і заглушках |
1.5.5 |
| Прогин або перекіс кузова, що ускладнюють установку його на шасі автомобіля |
2 | Спеціальна частина наземного обладнання зенітник ракетних комплексів і радіотехнічних засобів | |
2.1 | Пускові установки (стартові агрегати), бойові машини, самохідно-вогневі установки і пускозаряджальні пристрої | |
2.1.1 | Пошкодження та знос шпонкових і різьбових з'єднань, сполучених поверхонь осей (валів) з отворами в деталях (втулках), зубчастих і черв'ячних передач, які вимагають виконання складних операцій щодо їх усунення, у тому числі ремонт зубів наплавленням, постановкою штирів і вставок, відновлення різьб заваркою і наплавленням із подальшою нарізкою, відновлення шпонкової канавки наплавленням тощо | Прогин і скручування верстата (що обертається), які призводять: |
2.1.2 | Погнутість труб опор, ферм кріплень, огороджень та інших трубчастих конструкцій, які потребують складних зварювальних та інших операцій | Прогин або скручування люльки (гойдаючої частини), що призводить: |
2.1.3 | Тріщини на трубопроводах і розвальцьовування трубопроводів | Знос зубів зубчастих вінців погонів |
2.1.4 | Вм'ятини на трубопроводах гідравлічних і пневматичних систем більше 10 % їх поверхні | Забоїни на доріжках кочення кульових погонів і сепаруючих втулок |
2.1.5 | Пошкодження (підгорання, знос, забоїни) на колекторах електричних машин і елементах струмознімальних пристроїв, що не можна усунути шліфуванням | Тріщини на поверхнях і в місцях пайки циліндрів гідросистем, відновлення яких пов'язане зі складними зварювальними роботами і відновленням хромових покриттів |
2.1.6 | Механічні пошкодження арматури (каркаса, шасі, передньої панелі, кожуха), що потребують демонтажу окремих блоків і вузлів радіоелектронної апаратури | Овальність і конусність поршнів і циліндрів |
2.1.7 | Пошкодження (обрив, пробій тощо) більше 10 % електричних кабелів і джгутів внутрішньої проводки електронних і електротехнічних блоків | Опір ізоляції електричних машин нижче за норму, що не відновлюється після сушіння |
2.1.8 | Замикання, обрив, пробій ізоляції обмоток електромагнітів, трансформаторів, електричних машин | Пробій в електричній схемі через старіння елементної бази. Зниження електричної міцності електричних кіл у результаті старіння ізоляції (осипання ізоляційного шару). Міжвиткові замикання в обмотках електричних машин, перемотування яких потребує складного технологічного обладнання |
2.1.9 | Механічні пошкодження (деформації, тріщини, корозія) корпусів, вузлів і деталей точної механіки гіроприладів | Наявність деформацій, порушення цілісності елементів конструкції антенно-хвилевих систем, що погіршують параметри і міцність конструкції |
2.1.10 | Пошкодження, викликані зміщенням оптичної осі візирних пристроїв, усунення яких пов'язане з застосуванням стандартних контрольно-юстирувальних приладів | Відхилення електричних параметрів, властивостей елементів антенно-хвильового тракту (збільшення коефіцієнта стоячих хвиль, розв'язка згасання тощо) від допусків, установлених в експлуатаційній документації |
2.1.11 |
| Пробої та іскріння в тракті |
2.1.12 |
| Несправності, усунення яких пов'язане з повним розбиранням, складанням і подальшим налаштуванням більше 50 % вузлів і блоків радіоелектронної та електротехнічної апаратури |
2.1.13 | Знос елементної бази від 10 % до 40 % складальних одиниць | Знос елементної бази більше 40 % складальних одиниць |
2.1.14 |
| Несправності і пошкодження, усунення яких вимагає заміни більше 50 % електричних кабелів і джгутів внутрішньої проводки вузлів і блоків |
2.1.15 |
| Вм'ятини і випини, що переходять у тріщини (більше граничних розмірів, зазначених у технічній документації з середнього ремонту), у повітряних і гідравлічних пристроях, що вимагають складних зварювальних операцій |
2.1.16 |
| Відхилення параметрів, властивостей елементів антенно-хвильового тракту (пробої, іскріння, збільшення коефіцієнта стоячих хвиль, розв'язка, згасання тощо) від вимог технічної документації з середнього ремонту |
2.1.17 |
| Механічні пошкодження арматури (каркаса, шасі, передньої панелі, кожуха), що потребують демонтажу більше 50 % блоків і вузлів |
2.1.18 |
| Механічні пошкодження (деформація, тріщини, корозія) вузлів і деталей точної механіки |
2.1.19 |
| Деформація, тріщини та інші пошкодження металевих і оптичних деталей візирних пристроїв, що викликають зсув оптичної осі приладу, усунення яких пов'язане з застосуванням спеціальної контрольно-юстирувальної апаратури |
2.2 | Радіолокаційні станції всіх типів, станції наведення ракет; станції метеорологічного та вітрового зондування атмосфери, електронно-обчислювальні машини спеціального призначення | |
2.2.1 | Несправності і пошкодження, що вимагають для їх усунення спеціальних видів зварювання або складної механічної обробки металів | Несправності і пошкодження, усунути які не є можливим під час середнього ремонту |
2.2.2 | Несправності і пошкодження, що вимагають розбирання більше 50 % елементів хвильових трактів із порушенням юстирувальних та узгоджувальних регулювань | Механічні пошкодження, прогари в антенно-хвильовій системі, що вимагають її повного розбирання |
2.2.3 | Наявність вм'ятин, механічних вигинів, електричних пробоїв (прогарів) у хвильових елементах до 20 % елементів антенно-хвильової системи | Наскрізні пробоїни, неусувні деформації, тріщини, прогари більше 20 % елементів антенно-хвильової системи |
2.2.4 | Несправності і пошкодження, що вимагають заміни однієї з основних комплектуючих систем, агрегатів (вбудовані джерела електроживлення, радіолінії, цифрові обчислювальні машини, лічильно-обчислювальні прилади, наземні радіолокаційні запитувачі) і подальшого комплексного налаштування і регулювання виробу | Зміщення (роз'юстирування) геометричних і електричних осей антенних систем за рахунок неприпустимої деформації конструкції, станин, основ поворотних (підйомних) пристроїв |
2.2.5 | Несправності і пошкодження радіоелектронних блоків, агрегатів, які потребують ремонту з повним їх розбиранням (демонтажем) та комплексним налаштуванням | Пошкодження кабельної мережі, прихованих джгутових магістралей, що вимагають повного демонтажу останніх |
2.2.6 | Пошкодження (порив, прогар) окремих джгутів, високочастотних кабелів, що не вимагають їх повного демонтажу, але вимагають розкриття обшивок, кабельних магістралей (колодязів) | Несправності і пошкодження, що вимагають заміни декількох основних систем, агрегатів (вбудовані джерела електроживлення, радіолінії, лічильно-обчислювальні прилади, цифрові обчислювальні машини, наземні радіолокаційні запитувачі) і подальшого комплексного налаштування і регулювання виробу |
2.2.7 | Несправності і пошкодження, що вимагають повного розбирання або заміни силових редукторів, поворотних і підйомних механізмів | Пошкодження (деформація) арматури, каркасів шаф, стійок, відновлення яких вимагає демонтажу більше 50 % апаратури виробу |
2.2.8 | Несправності і пошкодження гідропневмосистем та інших трубчастих конструкцій, що вимагають виготовлення трубопроводів складної конфігурації | Механічні пошкодження корпусів, валів, редукторів, поршнів і циліндрів гідросистеми і електроприводів, заміна та ремонт яких пов'язані з повним розбиранням та точним механічним регулюванням. Механічне пошкодження (перекіс, тріщина, що порушують міцність виробу) несучої конструкції, рами |
2.2.9 | Знос у сполученнях рухомих частин і посадкових місць підшипників, зубчастих коліс, шестерень механічних пристроїв | Несправності і пошкодження, що вимагають повного розбирання або заміни безконтактних обертових пристроїв, електромашинних підсилювачів |
2.2.10 | Опір ізоляції виробу менше норми, якщо усунути недолік неможливо без послідовного демонтажу апаратури |
|
2.2.11 | Значні механічні пошкодження, деформація каркасів, стійок, шаф, кузова, обшивки кузова, гнильне пошкодження деревини, що вимагає заміни окремих дощок, листів, брусків, для відновлення яких не потрібен демонтаж апаратури |
|
2.3 | Контрольно-випробувальні рухомі станції, контрольно-перевірочна апаратура, машини випробувань; навчально-тренувальні засоби зенітно-ракетних комплексів | |
2.3.1 | Механічні ушкодження, які погіршують міцність, надійність кріплення апаратури або перешкоджають вільному переміщенню, фіксації блоків і субблоків у направляючих | Несправності, усунення яких пов'язане зі зняттям обшивки кузова-фургона і заміною зовнішніх листів обшивки, розбиранням дерев'яного каркаса кузова-фургона для заміни окремих брусів, заміною більше 50 % електромережі кузова-фургона (кабелів і джгутів) |
2.3.2 | Несправності і пошкодження, усунення яких пов'язане з повним розбиранням, складанням і подальшим налаштуванням блоків | Несправності, усунення яких пов'язане з ремонтом більше 50 % основного обладнання або з повним розбиранням, складанням і подальшим налаштуванням більше 50 % вузлів і блоків радіоелектронної і електромеханічної апаратури |
2.3.3 | Пошкодження (обрив, пробій тощо) більше 10 % електричних кабелів і джгутів внутрішньої проводки електронних та електромеханічних блоків. Електропошкодження (обрив, пробій, обгорання електричних машин, трансформаторів) | Знос елементної бази більше 50 % складальних одиниць |
2.3.4 | Пошкодження та знос механічних зчленувань, зубчастих і черв'ячних передач, які не можна усунути поточним ремонтом | Опір ізоляції нижче норми, який не відновлюється після сушіння. Пробій (замикання) в електричній схемі через старіння елементної бази |
2.3.5 | Порушення герметичності у з'єднаннях гідравлічних і пневматичних систем, знос і руйнування ущільнювальних деталей | Порушення герметичності, тріщини в ємностях (баках, балонах, трубопроводах, корпусах клапанів, редукторів, вентилів тощо) систем гідро- і пневможивлення, стендах, що вимагають складних зварювальних операцій |
2.3.6 | Наявність пробоїн, тріщин і вм'ятин на поверхні і основі каркаса кузова, порушення амортизаторів передньої частини кузова тощо, які не можна усунути в ремонтних підрозділах військових частин | Вм'ятини і опуклості, що переходять у тріщини (більше граничних розмірів, зазначених у технічній документації з середнього ремонту) повітряних і гідравлічних пристроїв, що вимагають складних зварювальних операцій |
2.3.7 | Пошкодження (обрив, прогар) окремих джгутів, які не потребують розтину обшивок кабельних магістралей | Відхилення параметрів, властивостей елементів антенно-хвильового тракту (пробоїни, іскріння, збільшення або зменшення коефіцієнта стоячих хвиль, розв'язка, згасання тощо) від вимог технічної документації з середнього ремонту та експлуатаційної документації |
2.3.8 | Опір ізоляції виробу менше норми, якщо усунути причину не можна без послідовного демонтажу апаратури | Механічні пошкодження арматури (каркаса, шасі, передньої панелі, кожуха), що потребують демонтажу більше 50 % блоків і вузлів машини |
2.3.9 | Значні механічні пошкодження, деформація каркаса стійок, шаф, кузова і його обшивки; гнильне пошкодження деревини, що вимагає заміни окремих дощок, листів, брусків, і для відновлення яких не потрібен демонтаж апаратури | Знос або зрив різьби на балонних вентилях і заглушках стендів |
2.3.10 | Тріщини на трубопроводах і розвальцьовування трубопроводів стендів для випробування вузлів гідравлічних і пневматичних систем. Вм'ятини на поверхнях трубопроводів більше 10 % | Овальність і конусність поршнів і циліндрів обладнання |
2.3.11 | Погнутість труб крана-стріли, козлового крана, що вимагає складних трубозгинальних, зварювальних та інших операцій | Міжвиткові замикання в обмотках електричних машин, трансформаторів, дроселів тощо, перемотування яких потребує складного обладнання |
2.3.12 | Знос, зрив витків різьби у з'єднаннях повітряних комунікацій, стендів, що не дозволяють забезпечити герметичність з'єднань | Деформації, тріщини та інші пошкодження металевих і оптичних деталей контрольно-юстирувальних приладів, що викликають зсув оптичної осі приладу, усунення яких пов'язане із застосуванням спеціальної контрольно-юстирувальної апаратури |
2.3.13 | Пошкодження та знос шпонкових, шліцьових різьбових з'єднань, сполучених поверхонь осей (валів) з отворами в деталях (втулках), зубчастих передачах верстатів і устаткування, які вимагають виконання складних операцій щодо їх усунення, у тому числі ремонт зубів наплавленням, постановкою штирів і вставок, відновлення різьб заваркою і наплавленням із подальшою насадкою, відновлення шпонкової канавки наплавленням тощо | Зниження електричної міцності електричних кіл у результаті старіння ізоляції |
2.3.14 | Пошкодження (обриви, пробої тощо) більше 10 % електричних кабелів і джгутів внутрішньої проводки кузова-фургона |
|
2.3.15 | Замикання, обрив, пробій ізоляції обмоток електричного генератора, електричних машин устаткування, трансформаторів обладнання та кузова-фургона тощо |
|
2.3.16 | Пошкодження, пов'язані зі зміщенням оптичної осі юстирувальних приладів, усунення яких вимагає застосування спеціальних приладів, відсутніх у ремонтних підрозділах військових частин |
|
2.3.17 | Несправності і пошкодження, усунення яких пов'язане з ремонтом більше 20 % радіо- і електровимірювальних приладів у ремонтних майстернях засобів вимірювань |
|
2.3.18 | Вм'ятини та пробоїни в кузові-фургоні, усунення яких потребує часткового зняття обшивки і заміни окремих листів внутрішньої обшивки |
|
2.4 | Транспортні і транспортно-заряджаючі машини та візки | |
2.4.1 | Спінення масла, стукіт у насосі, витікання масла через ущільнення гідросистеми внаслідок їх зносу або руйнування | Вигин або перекіс рами, що призводить до порушення паралельності передньої і задньої опор. Вигин або перекіс рами, що виключає кріплення рами до лонжеронів автомобіля |
2.4.2 | Тріщини у зварних з'єднаннях, тріщини, пробоїни, розриви листів, що не усуваються в ремонтних підрозділах військових частин | Корозійні раковини на внутрішній поверхні гідроциліндрів глибиною більше 0,3 мм |
2.4.3 | Прилягання поверхні виробів, що транспортуються, до ложементів менше 75 % запланованого | Вм'ятини на корпусі гідроциліндрів глибиною більше 2 мм |
2.4.4 | Вм'ятини, прогини, розриви, злами труб, при яких відновлення первісної форми трубчастих зварних конструкцій вимагає складних зварювальних робіт | Вигин ложементів, при яких прилягання до них поверхні виробів, що транспортуються, становить менше 70 % необхідної |
2.4.5 | Пориви і порушення обплетення та ізоляції кабелів, корозія на клемах акумуляторів, пультів управління, у штепсельних рознімачах | Поперечні тріщини довжиною більше 100 мм на швелерах балок |
2.4.6 | Самоопускання стріли з еталонним вантажем на повному вильоті стріли більше допустимого - у результаті окремих несправностей, усунення яких неможливе у військових ремонтних органах | Пошкодження або знос механічних зчленувань, зубчастих і черв'ячних передач, що не усуваються середнім ремонтом |
2.4.7 | Знос у сполученнях рухомих частин і посадкових місць підшипників, зубчастих коліс, шестерень механічних пристроїв. Вигин штока, який призвів до заклинювання поршнів і гідроциліндрів | Зниження електричної міцності електричних кіл у результаті старіння ізоляції |
2.4.8 | Вм'ятини, пробоїни і розриви трубопроводів, що перевищують допустимі розміри | Механічні пошкодження, для усунення яких потрібен демонтаж більше 50 % механізмів машини |
3 | Артилерійське озброєння | |
3.1 | Артилерійські системи причіпної, зенітної артилерії; артилерійські системи танків і бойових машин; спеціальні частини самохідної артилерії, самохідних артилерійських установок; гранатомети, зенітні установки; міномети | |
3.1.1 | Несправності і пошкодження, що вимагають заміни верхнього верстата вертлюга, лафета, нижнього верстата ходу, двигуна, трансмісії, двигуна рульового управління, механічного прицілу, люльки, механізмів досилання, противідкотних пристроїв | Вм'ятини на стволі понад припустимі межі, зазначені в технічній документації з середнього ремонту зразка; заміна ствола, казенника, клину |
3.1.2 | Несправності і пошкодження, що вимагають заміни двигунів механізму підйому, пульта заряджаючого, електромагніту електроспуску; вм'ятини, пробоїни і тріщини дульного гальма, вертлюга, люльки, механізмів досилання, що усуваються різними видами зварювання | Знос деталей, що викликає збільшення зазору між казенним зрізом труби і дзеркалом клину |
3.1.3 | Необхідність усунення неприпустимого провороту дульного гальма | Знос, злам або зрив різьбових деталей, ремонт яких не вказаний у технічній документації з середнього ремонту |
3.1.4 | Відколи хромового покриття на деталях гідропневматичних пристроїв (противідкотного пристрою, врівноважуючого механізму тощо) | Вигин штоків веретен противідкотних пристроїв понад припустимі межі |
3.1.5 | Глибока іржа в деталях гідропневматичних пристроїв (противідкотних пристроїв, врівноважуючих механізмів тощо) | Глибокі раковини на деталях противідкотних пристроїв |
3.1.6 | Пробоїни і тріщини в огородженні і гільзоуловлювачі | Вигин кронштейна прицілу, тріщини і розпал отвору для виходу бійка ударника |
3.1.7 | Знос, злам або зрив гвинтових, черв'ячних і шестерних, а також різьбових з'єднань | Вм'ятини та пробоїни на деталях противідкотних пристроїв |
3.1.8 | Обрив або замикання витків обмоток електричних приладів і машин | Знос складних профілів, які потребують відновлення наплавленням із подальшою механічною або слюсарною обробкою |
3.1.9 | Знос або пошкодження деталей, що вимагають постановки або виготовлення за малюнками технічної документації з середнього ремонту деталей із ремонтними розмірами | Знос деталей, що викликає збільшення зазору між казенним зрізом труби і дзеркалом клину, провисання клину затвора (рами поршня), станин, розвал коліс |
3.1.10 | Знос або пошкодження деталей з кольорових металів та їх сплавів, що вимагають наплавлення або зварювання |
|
3.1.11 | Знос або пошкодження деталей, що потребують цементації, обробки струмом високої частоти (далі - СВЧ) або термічної обробки за заданою категорією твердості |
|
3.1.12 | Вм'ятини або знос зубів зірочки в механізмі досилання |
|
3.1.13 | Обрив ланцюга механізму досилання |
|
3.1.14 | Пошкодження (старіння) електричної проводки, що вимагає заміни джгутів проводки електрообладнання |
|
3.1.15 | Пошкодження, які вимагають розкриття або розбирання агрегатів, не передбачених експлуатаційною документацією |
|
Примітка. Якщо під час заміни клину зазор між казенним зрізом труби та дзеркалом клину має більшу величину, ніж вказана в експлуатаційній документації, виріб підлягає капітальному ремонту (тільки для самохідної і танкової артилерії) | ||
3.2 | Спеціальні частини бойових машин, пускових установок і транспортно-заряджаючих машин реактивних систем залпового вогню | |
3.2.1 | Несправності і пошкодження, що вимагають заміни направляючої, механічного прицілу домкратів | Несправності і пошкодження, що вимагають заміни двох і більше труб, люльки (ферми), основи, погона, рами, шасі |
3.2.2 | Несправності і пошкодження, що вимагають заміни складових частин станції живлення, електроприводу горизонтального і вертикального наведення (тільки для бойових машин, що мають електропривід) | Втрата величини опору ізоляції обмотки, що вимагає повної заміни проводки |
3.2.3 | Поздовжні і поперечні тріщини труби (труб ферми) люльки, основи, що усувають різними видами зварювання | Несправності і пошкодження, що потребують ремонту обмежувачів кутів горизонтального і вертикального наведення, вигин погона, злам зубів шестерні погона |
3.2.4 | Зміщення перехрестя рисок на зрізах труб щодо осі більше зазначеного в експлуатаційних документах | Знос складних профілів, які потребують відновлення наплавленням зі складною подальшою механічною і термічною обробкою, а також випробування наплавленого шару на твердість |
3.2.5 | Знос, злам або зрив гвинтових, черв'ячних і шестерних передач, які потребують відновлення наплавленням або наплавленням їх елементів або їх заміни | Несправності і пошкодження, що потребують ремонту 50 % складових частин електропривода |
3.2.6 | Знос торсіонів |
|
3.2.7 | Вигин кронштейна (консолі) прицілу |
|
3.2.8 | Знос або пошкодження деталей з кольорових металів, що потребують зварювання або наплавлення |
|
3.2.9 | Механічні пошкодження важелів і обертових частин стопорів хитаючої і поворотної частин |
|
3.2.10 | Знос або пошкодження деталей, що потребують цементації, обробки СВЧ або термічної обробки за заданою категорією твердості |
|
3.2.11 | Пошкодження, які вимагають розкриття або розбирання вузлів (агрегатів), не передбачених експлуатаційною документацією |
|
3.2.12 | Несправності, які потребують регулювання положення сектора, щіток і потенціометрів, резисторів (у тому числі резисторів моторного реле часу і двигуна), люфтів валів по осі |
|
3.2.13 | Знос або пошкодження сталей вимагають постановки або виготовлення за малюнками (кресленнями) технічної документації з середнього ремонту |
|
3.2.14 | Знос або замикання витків обмоток електричних приладів двигунів і машин, не передбачених у групових комплектах ЗІП |
|
3.2.15 | Пошкодження (старіння) електричної проводки, що потребує заміни окремих джгутів проводки електрообладнання |
|
4 | Стрілецьке озброєння | |
4.1 | Знос або зрив гвинтових і черв'ячних передач, а також різьбових з'єднань, відновлення яких здійснюється наплавленням із подальшою механічною обробкою або виготовленням деталей із категорійними або пригоночними розмірами | Знос деталей зброї, відновлення яких вимагає хромування |
4.2 | Знос частин зброї, який викликає необхідність постановки запасних частин із ремонтними (категорійними або підвищеними) розмірами на виготовлення таких частин за малюнками (кресленнями) технічної документації з середнього ремонту | Знос деталей автоматики зброї, для усунення якого необхідне наплавлення з подальшою механічною обробкою |
4.3 | Складні вигини ствола, ствольної коробки, затворної рами, спускової коробки, стійок станка, вертлюга, основи люльки, постелі, для усунення яких необхідні термічна обробка, правка їх у пристосуваннях і перевірка випрямлених частин | Порушення пресових посадок газової камори, колодки мушки, прицільної колодки тощо на незмінних стволах |
4.4 | Обрив або замикання витків обмотки електроспуску | Качання планки (кронштейна) для оптичного або нічного прицілу, закріпленої на ствольній коробці |
4.5 |
| Несправності або пошкодження (злам, знос, тріщини, здуття, розриви, обгорання, вигин) частин зброї, що вимагають заміни непридатних деталей (складальних одиниць) і для виготовлення яких необхідна складна механічна і термічна обробка |
4.6 |
| Модернізація зброї, пов'язана зі складною механічною обробкою або підгонкою деталей |
5 | Рухомі артилерійські ремонтні майстерні, ракетно-артилерійські майстерні, контрольно-перевірочні машини, спеціальні рухомі засоби технічного обслуговування, контрольно-перевірочна апаратура | |
5.1 | Механічні ушкодження, які погіршують міцність, надійність кріплення апаратури або перешкоджають вільному переміщенню, фіксації блоків і субблоків у направляючих | Несправності, усунення яких пов'язане зі зняттям обшивки кузова-фургона і заміною зовнішніх листів обшивки, розбиранням дерев'яного каркаса кузова-фургона для заміни окремих брусів, заміною більше 50 % електромережі кузова-фургона (кабелів і джгутів) |
5.2 | Несправності і пошкодження, усунення яких пов'язане з повним розбиранням, складанням і подальшим налаштуванням окремих електронних і електротехнічних блоків | Несправності, усунення яких пов'язане з ремонтом більше 50 % основного обладнання або з повним розбиранням, складанням і подальшим налаштуванням більше 50 % вузлів і блоків радіоелектронної та електромеханічної апаратури |
5.3 | Пошкодження (обрив, пробої тощо) більше 10 % електричних кабелів і джгутів внутрішньої проводки електронних і електротехнічних блоків | Знос елементної бази більше 50 % складальних одиниць |
5.4 | Електричні пошкодження (обрив, пробої, обгорання, замикання тощо) обмоток електромагнітів, електричних машин, трансформаторів | Опір ізоляції нижче норми, що не відновлюється після сушіння. Пробій (замикання) в електричній схемі через старіння елементної бази |
5.5 | Пошкодження та знос механічних зчленувань, зубчастих і черв'ячних передач, що не можна усунути поточним ремонтом | Порушення герметичності, тріщини в посудинах (баках, балонах, трубопроводах, корпусах клапанів, редукторів, вентилів тощо), у системах гідро- і пневможивлення, стендах, що вимагають складних зварювальних операцій |
5.6 | Порушення герметичності у з'єднаннях гідравлічних і пневматичних систем, знос і руйнування ущільнювальних деталей | Вм'ятини і випини, що переходять у тріщини (більше граничних розмірів, зазначених у технічній документації з середнього ремонту), повітряних і гідравлічних пристроїв, що вимагають складних зварювальних операцій. Відхилення параметрів, властивостей елементів антенно-хвильового тракту (пробої, іскріння, збільшення або зменшення коефіцієнта стоячих хвиль, розв'язка, згасання тощо) від вимог технічної документації з середнього ремонту та експлуатаційної документації |
5.7 | Наявність пробоїн, тріщин і вм'ятин на поверхні і основі каркаса кузова, порушення амортизаторів передньої частини кузовів тощо, що не можна усунути в ремонтних підрозділах військових частин | Механічні пошкодження арматури (каркаса, шасі, передньої частини, кожуха), що потребують демонтажу більше 50 % блоків і вузлів машини |
5.8 | Пошкодження (обрив, прогар) з'єднувальних джгутів, які не потребують розтину обшивок, кабельних магістралей | Знос або зрив різьби на балонних вентилях і заглушках стендів |
5.9 | Опір ізоляції виробу менше норми, якщо усунути причину не можна без послідовного демонтажу апаратури | Овальність і конусність поршнів і циліндрів обладнання |
5.10 | Значні механічні пошкодження, деформація каркаса стійок, шаф, кузова і його обшивки | Міжвиткові замикання в обмотках електричних машин, трансформаторів, дроселів тощо, перемотування яких потребує складного обладнання |
5.11 | Гнильне пошкодження деревини, що вимагає заміни окремих дощок, листів, брусків і для відновлення яких не потрібен демонтаж апаратури | Деформації, тріщини та інші пошкодження металевих і оптичних деталей контрольно-юстирувальних приладів, що викликають зсув оптичної осі приладу, усунення яких пов'язане із застосуванням спеціальної контрольно-котирувальної апаратури |
5.12 | Тріщини на трубопроводах і розвальцьовування трубопроводів стендів для випробування вузлів гідравлічних і пневматичних систем. Вм'ятини на поверхнях трубопроводів не більше 10 % | Зниження електричної міцності електричних кіл у результаті старіння ізоляції |
5.13 | Погнутість труб крана-стріли, козлового крана, що вимагає складних зварювальних та інших операцій |
|
5.14 | Знос, зрив витків різьби у з'єднаннях повітряних комунікацій, стендів, що не дозволяють забезпечити герметичність з'єднань |
|
5.15 | Пошкодження та знос шпонкових, шліцьових різьбових з'єднань, сполучених поверхонь осей (валів) з отворами в деталях (втулках), зубчастих передачах верстатів і устаткування, які вимагають виконання складних операцій щодо їх усунення, у тому числі ремонт зубів наплавленням, постановкою штирів і вставок, відновлення різьб заваркою і наплавленням із подальшим налаштуванням, відновлення шпонкової канавки наплавленням тощо |
|
5.16 | Пошкодження (обриви, пробої тощо) більше 10 % електричних кабелів і джгутів внутрішньої проводки кузова-фургона |
|
5.17 | Замикання, обрив, пробій ізоляції обмоток електричного генератора, електричних машин устаткування, кузова-фургона тощо |
|
5.18 | Пошкодження, пов'язані зі зміщенням осі котирувальних приладів, усунення яких вимагає застосування спеціальних приладів, відсутніх у ремонтних підрозділах військових частин |
|
5.19 | Несправності і пошкодження, усунення яких пов'язане з ремонтом більше 20 % радіо- та електровимірювальних приладів у ремонтних майстернях засобів вимірювань |
|
5.20 | Вм'ятини та пробоїни в кузові-фургоні, усунення яких потребує часткового зняття обшивки і заміни окремих листів внутрішньої обшивки |
|
6 | Артилерійські, електронно-оптичні та квантові прилади | |
6.1 | Артилерійські прилади | |
6.1.1 | Несправності і пошкодження деталей оптичної системи: | Несправності і пошкодження деталей оптичної системи: |
6.1.2 | Несправності і пошкодження механізмів: | Несправності і пошкодження механізмів: |
6.1.3 | Несправності, викликані розладом юстирування оптичної системи: | Несправності, викликані розладом юстирування оптичної системи, зазначені в графі для 3-ї категорії, за умови, що їх усунення не передбачено документацією з середнього ремонту |
6.1.4 | Несправності електричних вузлів та кіл: | Несправності електричних вузлів і кіл: |
6.1.5 | Несправності звукометричних станцій: | Несправності звукометричних станцій: |
6.1.6 | Несправності балістичних станцій: | Несправності балістичних станцій: |
6.2 | Електронно-оптичні прилади | |
6.2.1 | Несправності, які потребують заміни електронно-оптичного перетворювача, перетворювача напруги, високовольтної касети, стабілізатора напруги, розрядника, монтажних проводів | Несправності, які потребують заміни електронно-оптичного перетворювача і оптичних деталей, що знаходяться всередині приладу, заміна яких не передбачена документацією з середнього ремонту |
6.2.2 | Несправності, які потребують юстирування оптичної системи для усунення нахилу штрихів сітки, паралакса, непаралельності оптичних осей бінокулярних приладів, пониженої роздільної здатності | Несправності, які потребують ремонту складових частин із використанням ремонтного комплекту ЗІП |
6.2.3 | Несправності, які потребують усунення ексцентриситету марки електронно-оптичного перетворювача відносно поля зору в інфрачервоних приладах | Несправності, які потребують усунення, але не зазначені в документації з середнього ремонту |
6.2.4 | Несправності і пошкодження, що вимагають розбирання і ремонту вузлів, не передбачених експлуатаційною документацією та документацією з поточного ремонту | Несправності, які потребують повного розбирання приладу |
6.2.5 | Несправності механізму перемикання світлофільтрів, механізму шкал, що мають знос або пошкодження деталей, що потребують заміни або виготовлення за малюнками (кресленнями) технічної документації з середнього ремонту | Несправності, перераховані під час категорування артилерійських приладів |
6.2.6 | Несправності, перераховані під час категорування артилерійських приладів | Несправності, які виникли внаслідок бойових пошкоджень корпусу, якщо ремонт доцільний |
6.3 | Квантові прилади | |
6.3.1 | Несправності, перераховані під час категорування артилерійських приладів | Несправності, перераховані під час категорування артилерійських приладів |
6.3.2 | Порушене блокування за високою напругою | Несправності, які потребують юстирування оптичної системи на паралельність приймально-передавальних каналів і візирних гілок (денного і нічного) |
6.3.3 | Амплітуда старт-імпульсу і скидання-імпульсу не відповідає величині, установленій документацією | Несправності, які потребують ремонту оптичного квантового генератора |
6.3.4 | Величина напруги на конденсаторах накачування не відповідає величині, установленій експлуатаційною документацією | Несправності, наведені для 3-ї категорії, усунення яких не передбачене технічною документацією з середнього ремонту |
6.3.5 | Напруга і частоти на виході з перетворювачів і фотоелектронних помножувачів не відповідають величинам, установленим експлуатаційною документацією |
|
6.3.6 | Напруга живлення фотоелектронних помножувачів не відповідає величині, установленій експлуатаційною документацією |
|
6.3.7 | Вихідна напруга вимірювача часових інтервалів не відповідає величині, установленій експлуатаційною документацією | Несправності, які потребують заміни блоків і деталей, не передбачених у нормах утримання ЗІП у ремонтно-відновлювальних військових частинах |
6.3.8 | Величина енергії і ступінь її спрямованості не відповідають експлуатаційній документації |
|
6.3.9 | Опір терморезисторів у стані термосканування не відповідає величині, установленій експлуатаційною документацією |
|
6.3.10 | Час виходу в режими готовності до роботи або вимірювання дальності не відповідає часу, установленому експлуатаційною документацією |
|
6.3.11 | Час запам'ятовування вимірювання дальності не відповідає величині, установленій експлуатаційною документацією |
|
6.3.12 | Нема індикації дальності |
|
6.3.13 | Прилад не працює в режимі КАЛІБРУВАННЯ |
|
6.3.14 | Межі або точність вимірювання дальності не відповідають величинам, установленим експлуатаційною документацією |
|
6.3.15 | Не працює лічильник кількості посилок |
|
6.3.16 | Передавач не випромінює світловий імпульс генерації |
|
6.3.17 | Не забезпечується послідовність вимірювання дальності до цілей, що знаходяться у створі променя |
|
Додаток 2 |
НОРМИ
категорування стволів артилерійських гармат за подовженням зарядної камори
Найменування артилерійських гармат | Індекс | Розмір вимірювального кільця і направляючого диска приладу ПЗК і довжини камори нового ствола, мм | Подовження зарядної камори для переводу ствола з однієї категорії в іншу, мм | ||||
діаметр вимірювального кільця | діаметр направляючого диска | довжина камори | з 1-ї у 2-у | з 2-ї у 3-ю | з 3-ї у 5-у | ||
85-мм дивізійна гармата Д-44 | 52-П-367 | 86,87 | 102,0 | 652 | 3 | 15 | 20 |
152-мм гармата-гаубиця Д-20 | 52-П-546 | 155,56 | 161,3 | 771 | 15 | 90 | 120 |
152-мм самохідна гаубиця 2С3, 2С3М, 2С3М1 | 2А33 | 155,56 | 161,3 | 771 | 15 | 90 | 120 |
122-мм гаубиця Д-30 і Д-30А | 2А18, 2А18М | 124,29 | 139,8 | 594 | 20 | 75 | 90 |
122-мм самохідна гаубиця 2С1 | 2А31 | 124,29 | 139,8 | 594 | 20 | 75 | 90 |
152-мм самохідна гармата 2С5 | 2А37 | 163,4 | - | 990 | 35 | 380 | 420 |
152-мм самохідна гаубиця 2С19 | 2А64 | 155,56 | 161,3 | * | 15 | 90 | 120 |
152-мм гаубиця 2А65 | 2А65 | 155,56 | 161,3 | * | 15 | 90 | 120 |
152-мм гармата 2А36 | 2А36 | 163,4 | - | 990 | 35 | 380 | 420 |
203-мм самохідна гармата 2С7, 2С7М | 2А44 | 214,04 | 228,6 | 1735 | 12 | 35 | 60 |
____________
* - довжина камори нового ствола за формуляром.
__________ |
|
Додаток 3 |
НОРМИ
категорування стволів артилерійських гармат за зносом каналу ствола
Найменування артилерійських гармат | Індекс | Переріз каналу ствола, у якому проводяться вимірювання, мм | Величина діаметрального зносу, заміряного штатним приладом ПКІ у вертикальній площині, для переводу з однієї категорії в іншу | |||
відстань від казенного зрізу труби | відстань від дульного зрізу труби | з 1 -ї у 2-у | з 2-ї у 3-ю | з 3-ї у 5-у | ||
100-мм протитанкові гармати МТ-12, МТ-12Н, МТ-12Р | 2А19 | 930, | - | 1,0 | 3,0 | 3,7 |
1050 | - | |||||
2А29 | 1260 | - | 0,9 | 2,7 | 3,4 | |
2А29М | 1380 | - | 0,7 | 2,2 | 2,7 | |
1500 |
| 0.7 | 2,0 | 2,5 | ||
125-мм танкові гармати типу Д-81 | 2А26, 2А26М-2, 2А46-1, 2А46-2, 2А46, 2А46М, 2А46М-1, 2А46М-4 | 850, 1000, 1100, 1200 | - | 0,9 | 2,6 | 3,3 |
__________ |
|
Додаток 4 |
РЕСУРС (ЖИВУЧІСТЬ)
стволів артилерійських і зенітних артилерійських систем, мінометів, стрілецької зброї і гранатометів
Найменування зразка | Індекс | Орієнтовний ресурс (живучість) ствола, пострілів |
1 | 2 | 3 |
1. Артилерійські і зенітні артилерійські системи | ||
1.1. Живучість стволів артилерійських і зенітних артилерійських систем, що категоруються за подовженням зарядної камори | ||
76-мм гармата зразка 1942 року | ЗИС-3 | 1800/2000 |
85-мм дивізіонна пушка | Д-44 | 1200/1400 |
23-мм автомат до ЗУ-23 | 2А14 | 6000 |
30-мм автоматична гармата: | 2А42, ЗТМ-2, ЗТМ-1 |
|
30-мм автоматична гармата | 2А38 | 8000 |
122-мм гаубиця Д-30 та Д-30А | 2А18, 2А18М | 2500/6000 |
122-мм самохідна гаубиця (2С1) | 2А31 | 2500/6000 |
152-мм самохідна гаубиця (2СЗ, 2СЗМ, 2СЗМ1) | 2А33 | 3500 |
152-мм самохідна гаубиця (2С5) | 2А37 | 1000-1200 |
152-мм гармата | 2А36 | 1000-1200 |
152-мм гаубиця | 2А65 | 2000 на далекобійному заряді або 4000 на зменшеному та повному заряді |
152-мм гаубиця (2С19) | 2А64 | 2000 на далекобійному заряді або 4000 на зменшеному та повному заряді |
152-мм гармата-гаубиця | Д-20 | 3500 |
203-мм самохідна гармата | 2А44 (2С7) | 400 - 450 |
57-мм автоматична зенітна гармата | С-60 | 2700 |
100-мм зенітна гармата | КС-19 | 850 |
1.2. Живучість стволів артилерійських систем, що категоруються за зносом каналу ствола | ||
73-мм гладкоствольна гармата | 2А28 | 1250 |
100-мм протитанкова гармата | Т-12, МТ-12, МТ-12Р | 500 |
125-мм гармата | Д81 (2А26, 2А26М2, 2A46-1, 2А46-2, 2А46, 2А46М, 2А46М-1, 2А46М-4, 2А46М-5 | 320; |
2. Міномети | ||
82-мм автоматичний міномет | 2Б9 (2К21) | 3000 |
82-мм міномет | 2Б14-1, КБА-48М1 | 10000 |
120-мм міномет | 2Б11 (2С12), М-120-15 | 5000 |
3. Стрілецьке озброєння | ||
9-мм пістолет Макарова | ПМ | 4000 |
9-мм пістолет ФОРТ 14ТП | ФОРТ 14ТП | 10000 |
9-мм пістолет ФОРТ 17 | ФОРТ 17 | 8000 |
9-мм автоматичний пістолет Стєчкіна | АПС | 8000 |
9-мм самозарядний пістолет для безшумної, безполум'яної стрільби | ПБ | 2000 |
9-мм автоматичний пістолет для безшумної, безполум'яної стрільби | АПБ | 6000 |
9-мм пістолет ФОРТ 14ТП з глушником | ФОРТ14ТП з глушником | 10000 |
5,45-мм пістолет самозарядний малогабаритний | ПСМ | 3000 |
7,62-мм пістолет | МПС | 1000 |
7,62-мм снайперська гвинтівка Драгунова | СВД | 6000 |
7,62-мм напівавтоматична снайперська гвинтівка | UAR-10 | 6000 |
7,62-мм снайперська гвинтівка | UBR-008 | 6000 |
7,62-мм самозарядний карабін Симонова | СКС | 6000 |
5,45-мм та 7,62-мм автомати Калашникова та їх модифікації | АКМ, АК-74 | 10000 |
5,45-мм штурмова гвинтівка Форт-221, Форт-224 | Форт-221, Форт-224 | 15000 |
7,62-мм кулемети Калашникова та їх модифікації | ПК | 25000 |
Єдиний піхотний кулемет Маяк-7,62 та його модифікації | КМ-7,62, КМ-7,62Т | 15000 |
5,45-мм та 7,62-мм ручні кулемети Калашникова і їх модифікації | РПК, РПК-74 | 20000 |
12,7-мм кулемет | НСВ | 10000 |
12,7-мм кулемет | НСВТ | 10000 |
14,5-мм крупнокаліберний кулемет Владимирова, танковий | КПВТ | 12000 |
14,5-мм вкладна гармата | 2X30 | 4000 |
14,5-мм вкладний ствол | 2X31 | 4000 |
7,62-мм ПУС-7 | ПУС-7 | 6000 |
4. Гранатомети | ||
30-мм автоматичний гранатомет станковий | АГС-17 | 4000 |
30-мм автоматичний гранатомет станковий | КБА | 4000 |
73-мм станковий протитанковий гранатомет і його модифікації | СПГ-9 | 500 |
Ручний протитанковий гранатомет і його модифікації | РПГ-7 | 250 |
Ручний протитанковий гранатомет і його модифікації | РПГ-16 | 500 |
40-мм підствольний гранатомет | ГП-25 (ГП-25У) | 400 |
__________ |
|
Додаток 5 |
НОРМИ
категорування стволів мінометів і гранатометів за зносом каналу ствола
Найменування озброєння | Індекс | Допустимі межі, мм | ||
за кресленням основного виробництва | по всій довжині каналів стволів | на окремих ділянках каналів стволів | ||
60-мм міномет М73 | М73 | 60+0,1 | 60,2 | 60,3 |
82-мм міномет зразка 1937 року | 52-М-832Ш | 82+0,1 | 82,4 | 82,5 |
82-мм міномет "Поднос" | 2Б14-1 | 82,1 | 82,3 | 82,4 |
82-мм міномет КБА-48М1 | КБА-48М1 | 82,1 | 82,3 | 82,4 |
82-мм автоматичний міномет "Васильок" | 2Б9, 2Б9М | 82+0,05 | 82,25 | - |
120-мм міномет зразка 1938 року | 52-М-843Ш | 120+0,15 | 120,4 | 120,5 |
120-мм міномет "Сани" | 2Б11 | 120+0,1 | 120,4 | 120,5 |
120-мм міномет М120-15 "Молот" | М120-15 | 120+0,1 | 120,4 | 120,5 |
Ручні протитанкові гранатомети РПГ-7, РПГ-7Д | 6Г3, 6Г5М | 40,05+0,17 | 40,3 | - |
73-мм станковий гранатомет СПГ-9 | 6Г6 | 82+0,46 | - | - |
73-мм станковий гранатомет СПГ-9Д | 6Г7 | 73+0,06 | 73,2 | - |
73 мм станковий гранатомет СПГ-9М | 6Г13 | 73+0,06 | - | - |
73-мм станковий гранатомет СПГ-9ДМ | 6Г14 | 73+0,06 | - | - |
Ручний протитанковий гранатомет РПГ-16 | 6Г9 | 58,36+0,06 | - | - |
Додаток 6 |
КРИТЕРІЇ
категорій боєприпасів та ракет номенклатури Центрального ракетно-артилерійського управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України
№ | Категорія | ||
1-а | 2-а | 3-я | |
1 | 2 | 3 | 4 |
1 | Артилерійські снаряди, міни і головні частини реактивних снарядів | ||
1.1 | Осколкові, осколково-фугасні, фугасні снаряди всіх типів і калібрів | ||
1.1.1 | Снаряди заводських і збірних партій усіх років виготовлення зі штатним маркуванням | Снаряди із вгвинченими непридатними або забороненими детонаторами і трасерами | Снаряди в остаточному спорядженні, підривники яких віднесені до числа небезпечних для зберігання та використання за призначенням |
1.1.2 | Снаряди, які мають такі дефекти: | Снаряди без виробничих даних про снаряди і вибухові речовини, якщо їх можна відновити | Снаряди, які мають "зростання" вибухової речовини |
1.1.3 |
| Снаряди із розривним зарядом, що вимагає зачищення відшарувань, протирання і лакування зрізу вибухової речовини, за наявності; | Снаряди з відколами вибухової речовини на глибину більше 10 мм або осипання вибухової речовини по всій поверхні |
1.1.4 |
| Снаряди зі "зростанням" вибухової речовини, при якому глибина гнізда під підривник, рахуючи від верхнього зрізу вічка до виточки під детонатор, не менше: | Снаряди зі "зростанням" вибухової речовини, при якому глибина під підривник у вічку менше розмірів для другої категорії |
1.1.5 |
| Снаряди з забоїнами на різьбі вічка або деформацією різьби під підривник, що перешкоджають вгвинчуванню підривника | Снаряди зі "зростанням" вибухової речовини А-1Х-2, що перешкоджає повному вгвинчуванню підривника |
1.1.6 |
| Снаряди з ваговими знаками, що не відповідають фактичній вазі | Снаряди з переміщенням розривного заряду вздовж осі з круговим прокручуванням |
1.1.7 |
| Снаряди з незачищеними забоїнами на центруючому потовщенні глибиною не більше 0,5 мм, на ведучому (обтюрувальному) пояску глибиною до половини висоти його виступаючої частини | Снаряди з відгвинчуваною від зусилля руки головкою, що не піддається виправленню в цехових умовах |
1.1.8 |
|
| Снаряди з деформованою різьбою вічка під підривник, яка не піддається виправленню, і снаряди зі сталистого чавуну з викришеною різьбою більше ніж на два витки по всій різьбі |
1.1.9 |
|
| Снаряди із розходженням ведучого пояска у стику на величину більше 0,1 мм |
1.1.10 |
|
| Снаряди з відставанням тротилових пробок від внутрішнього корпусу, споряджених сурогатними вибуховими речовинами |
1.1.11 |
|
| Снаряди з забоїнами і раковинами, що перевищують розміри, допустимі для другої категорії |
1.1.12 |
|
| Снаряди з тріщинами і свищами в металі корпусу снаряда незалежно від розмірів і кількості |
1.1.13 |
|
| Снаряди з хитанням, прокручуванням стабілізатора, погнутими лопатями і тугим обертанням лопатей стабілізатора на своїх осях, унаслідок чого вони не розкриваються під дією власної ваги |
1.1.14 |
|
| Снаряди з деформованими, частково або повністю, осями лопатей, що відгвинтилися, і зруйнованим пластмасовим кільцем стабілізатора |
1.2 | Бронебійні і бетонобійні снаряди всіх типів і калібрів | ||
1.2.1 | Снаряди заводських і збірних складських партій усіх років виготовлення зі штатним маркуванням | Снаряди, остаточно споряджені з непридатними або забороненими підривниками і трасерами, що підлягають заміні | Снаряди з тріщинами і свищами в металі корпусу незалежно від розмірів і кількості |
1.2.2 | Снаряди, які мають такі дефекти: | Снаряди без виробничих даних, якщо їх можна відновити | Снаряди з балістичними наконечниками, які мають гофри, складки і вм'ятини, спотворюють обрис оживальної частини, і з вм'ятинами в місці закачування балістичного наконечника |
1.2.3 |
| Снаряди зі зміщеними рисками на підривнику і на дні | Снаряди з "витіканням" вибухової речовини |
1.2.4 |
| Снаряди з забоїнами на різьбі вічка під підривник, що перешкоджають вгвинчуванню підривника | Снаряди з раковинами від корозії більше допустимих для 1-ї категорії |
1.2.5 |
| Снаряди з незахищеними забоїнами на центруючому потовщенні і ведучому пояску, які вказані в першій категорії | Снаряди з балістичними наконечниками, які прокручуються (хитаються), або з наскрізними тріщинами на них |
1.2.6 |
| Снаряди з ваговими знаками, що не відповідають фактичній вазі бетонобійного снаряда | Снаряди без балістичних наконечників на снарядах, у яких вони передбачені |
1.2.7 |
|
| Снаряди з забоїнами на центруючому потовщенні глибиною понад 0,5 мм і на ведучому пояску - більше половини висоти його виступаючої частини |
1.2.8 |
|
| Снаряди з деформованою різьбою під підривник, що не піддається виправленню |
1.2.9 |
|
| Снаряди з розбіжністю ведучого пояска в стику на величину понад 0,1 мм |
1.2.10 |
|
| Снаряди зі зміщеними рисками на вгвинченому дні та корпусі. |
1.3 | Бронебійні підкаліберні снаряди всіх типів і калібрів | ||
1.3.1 | Снаряди заводських і збірних партій усіх років виготовлення, які мають штатне маркування і герметизацію футлярів (за їх наявності) | Снаряди з місцевими забоїнами на центруючому потовщенні і ведучому пояску глибиною, що не перевищує розміри для бронебійних снарядів другої категорії (пункт 1.2) | Снаряди з балістичними наконечниками, які провертаються, обтискними кільцями і обтічниками, які зміщуються від зусилля руки. Наскрізні тріщини, пробоїни, раковини балістичних наконечників, обтічників і обтискних кілець, вм'ятини на балістичних наконечниках, що перевищують допустимі межі для 1-ї категорії бронебійних снарядів |
1.3.2 | Снаряди, які мають такі дефекти: | Снаряди з непридатними трасерами | Снаряди без балістичних наконечників, з балістичними наконечниками, сердечниками або головками, які хитаються |
1.3.3 |
| Снаряди без виробничих даних, якщо їх можна відновити | Снаряди з забитою різьбою під трасерну гайку або стопорний гвинт, що не піддається виправленню |
1.3.4 |
| Снаряди з забитою різьбою під трасерну гайку або стопорний гвинт | Снаряди до гладкоствольних гармат з пробками, що випали з отворів секторів |
1.3.5 |
| Снаряди з виступом стопорних гвинтів над поверхнею піддона понад 0,7 мм | Снаряди з хитанням стабілізатора або погнутими лопатями стабілізатора, з осями лопатей стабілізатора, які повністю або частково вигвинтилися |
1.3.6 |
|
| Снаряди з забоїнами на центруючому потовщенні і ведучому (обтюрувальному) пояску, розміри яких перевищують межі, зазначені для другої категорії |
1.3.7 |
|
| Снаряди з пухирчастістю і пухкістю на балістичних наконечниках з алюмінію |
1.4 | Кумулятивні снаряди всіх типів і калібрів | ||
1.4.1 | Снаряди заводських і збірних партій усіх років виготовлення зі штатним маркуванням | Снаряди із вгвинченими непридатними або забороненими підривниками і трасерами | Снаряди з забитою і зірваною різьбою підпідривник і трасерну гайку, що не піддається виправленню |
1.4.2 | Снаряди, що мають такі дефекти: | Снаряди з забитою різьбою під підривник і трасерну гайку, що піддається виправленню | Снаряди з розбіжністю ведучого пояска у стик, на величину понад 0,1 мм |
1.4.3 |
| Снаряди з місцевими забоїнами на центруючому потовщенні глибиною до 0,5 мм і на ведучому пояску глибиною до половини висоти його виступаючої частини, що підлягають зачищенню врівень з поверхнею, і центруючого потовщення і ведучого (обтюрувального) пояска | Снаряди з тріщинами, свищами будь-якої величини і раковинами глибиною більше, ніж зазначено для першої категорії |
1.4.4 |
| Снаряди зі зміщеними ризиками на головці і гайці (для снарядів з детонаторами В-15) | Снаряди з забоїнами на ведучому (обтюрувальному) пояску і центруючому потовщенні величиною більше, ніж вказано для другої категорії |
1.4.5 |
| Снаряди з відсутністю вільного прокручування кільця відносно корпусу снаряда в межах, що допускаються отворами під виступи лопатей стабілізатора | Снаряди з непридатними підривниками, що не піддаються вигвинчуванню штатним ключем |
1.4.6 |
| Снаряди без виробничих даних снарядів і вибухових речовин, якщо їх можна відновити | Снаряди з кумулятивною воронкою без мембранного захисту, засміченою сторонніми предметами, що не піддаються видаленню під час збирання і ремонту, або з механічними пошкодженнями на кумулятивній воронці і центральній трубці |
1.4.7 |
|
| Снаряди з хитанням і прокручуванням стабілізатора, погнутими лопатями стабілізатора |
1.4.8 |
|
| Снаряди з тугим обертанням лопатей стабілізатора на своїх осях, перевірка яких передбачена конструкцією стабілізатора, унаслідок чого лопаті під дією власної ваги не розкриваються (у разі нахилу снаряда) |
1.4.9 |
|
| Снаряди з хитанням або прокручуванням головок від зусилля руки |
1.4.10 |
|
| Снаряди з пошкодженням деталей механізму замикання лопатей стабілізатора, з осями лопатей стабілізатора, які повністю або частково вигвинтилися |
1.4.11 |
|
| Снаряди з великою корозією, яка виступає з-під лопатей стабілізаторів, які не піддаються розбиранню при "цеховому" ремонті |
1.5 | Запалювальні, освітлювальні, димові і пристрілювально-цілевказальні снаряди | ||
1.5.1 | Снаряди заводських і збірних партій усіх років виготовлення зі штатним маркуванням і розпізнавальним фарбуванням | Снаряди з забоїнами на центруючому потовщенні і ведучому пояску глибиною, вказаною для першої категорії, які підлягають зачищенню врівень з поверхнею центруючого потовщення і ведучого пояска | Снаряди з тріщинами, свищами в металевому корпусі |
1.5.2 | Снаряди, які мають такі дефекти: | Снаряди з вгвинченими непридатними або забороненими дистанційними підривниками | Снаряди з виділенням або "протіканням" речовини спорядження |
1.5.3 |
| Снаряди з забитою різьбою вічка під підривник | Снаряди, у яких неможливо виправити забиту різьбу вічка під дистанційний підривник і які мають вибивний заряд із димного пороху |
1.5.4 |
| Снаряди без виробничих даних на снаряд і спорядження, якщо їх можна відновити | Снаряди з розбіжністю ведучого пояска в стику на величину більше 0,1 мм |
1.5.5 |
|
| Снаряди з забоїнами, раковинами, що виходять за межі, допустимі для першої категорії |
1.5.6 |
|
| Снаряди з прокручуванням і хитанням запального стакана |
1.6 | Головні частини реактивних снарядів усіх типів і калібрів | ||
1.6.1 | Снаряди заводських і збірних партій усіх років виготовлення зі штатним маркуванням | Снаряди зі "зростанням" розривного заряду або зі зміщеним додатковим детонатором, що перешкоджає повному вгвинчуванню підривника | Снаряди з "протіканням" вибухової речовини |
1.6.2 | Снаряди, які мають такі дефекти: | Снаряди з відколами у верхній частині додаткового детонатора або розривних зарядів глибиною, вказаною для 1-ї категорії або з осипанням вибухової речовини на глибину, допустиму за розмірами для усадки вибухової речовини | Снаряди з відколами, осипанням вибухової речовини на глибину більше, ніж вказано для 1-ї категорії |
1.6.3 |
| Снаряди із недогвинченим дном | Снаряди з посадкою додаткового детонатора на глибину більше 10 мм проти мінімально допустимого розміру |
1.6.4 |
| Снаряди з забоїнами на різьбі дна головної частини або у вічку під підривник | Снаряди з одностороннім або круговим зазором між корпусом і пригвинченим дном (для М-13) понад 1,5 мм або круговим зазором між перехідною втулкою і корпусом понад 0,3 мм, що не піддається виправленню |
1.6.5 |
| Снаряди з головними частинами без маркування, якщо його можна відновити | Снаряди з тріщинами, свищами і раковинами від (корозії) на корпусі більших розмірів, ніж зазначено для 1-ї категорії |
1.6.6 |
| Снаряди з корозією на стабілізаторі, видалення якої вимагає відділення його від корпусу снаряда | Снаряди зі зруйнованими додатковими детонаторами і вибуховою речовиною на глибину, більшу ніж зазначено для 1-ї категорії |
1.6.7 |
|
| Снаряди з зірваною або забитою різьбою дна головної частини або вічка під підривник, що не піддається виправленню |
1.6.8 |
|
| Снаряди з непідвладними вигвинчуванню холостими пробками у вічку під підривник (М-13, М-13УК), що мають пікриновий додатковий детонатор |
1.7 | Міни всіх типів і калібрів для мінометів | ||
1.7.1 | Міни всіх років виготовлення зі штатним маркуванням і що відрізняються за кольором | Міни із вгвинченими непридатними або забороненими підривниками і засобами запалювання | Міни з тріщинами, наскрізними раковинами і свищами в металі корпусу і стабілізатора |
1.7.2 | Міни, які мають такі дефекти: | Міни з забитою різьбою вічка під підривник, що заважає повному вгвинчуванню підривника, для всіх типів мін (за винятком кумулятивних) | Міни з "протіканням" вибухової речовини |
1.7.3 |
| Міни зі "зростанням" розривного заряду, що заважає повному вгвинчуванню підривника | Міни з погнутими, відірваними лопатями, кільцями стабілізатора без кільцевої виточки на трубці стабілізатора |
1.7.4 |
| Міни зі сколами розривного заряду (незалежно від їх ширини) глибиною до 10 мм і на пресованих детонаторах глибиною до 5 мм, що підлягають зачищенню і лакуванню | Міни зі стабілізаторами, що хитаються або не піддаються вгвинчуванню |
1.7.5 |
| Міни зі стабілізаторами, що відгвинчуються зусиллям руки | Міни з несправною (викришеною) різьбою під підривник загальною довжиною більше двох витків (для 60 - 82-мм мін - більше одного витка), що перешкоджає вгвинчуванню підривників |
1.7.6 |
| Міни з шашками додаткових детонаторів, що випадають і потребують заміни у міру настання їх непридатності | Міни з пошкодженим верхнім зрізом вибухової речовини більше, ніж вказано для 2-ї категорії |
1.7.7 |
| Міни з місцевими забоїнами, що підлягають зачищенню врівень | Міни, що не проходять через контрольну трубу або пройму |
1.7.8 |
| Міни з ваговими знаками, які не відповідають фактичній вазі мін | Міни без вогнепередавальних отворів на трубці стабілізатора (частково або повністю) або з великою кількістю таких отворів |
1.7.9 |
| Міни без виробничих даних про міну і спорядження, при можливості їх відновлення | Міни з розшаруванням металу в лопатях стабілізатора |
1.7.10 |
| Міни з незалакованим зрізом вибухової речовини і детонатора | Міни з раковинами, відколами металу, що виходять за межі, які допускаються для 1-ї категорії |
1.7.11 |
|
| Димові міни з виділенням або "витіканням" речовини спорядження |
1.7.12 |
|
| 60-мм, 82-мм і 120-мм міни з неможливістю входження прохідного калібру в трубку стабілізатора (після видалення старого антикорозійного покриття) |
1.7.13 |
|
| Осколкові міни зі "зростанням" вибухової речовини, що перешкоджає повному вгвинчуванню підривників |
1.7.14 |
|
| Міни з невідповідністю осі вічка під підривник із корпусом запального стакана, що перешкоджає повному вгвинчуванню підривників |
2 | Порохи розсипом і порохові заряди | ||
2.1 | Порох розсипом для зарядів до всіх видів артилерійського озброєння | ||
2.1.1 | Вітчизняні хімічно стійкі, виготовлені у 1946 році і пізніше (у тому числі перероблені, з індексом ПЕР у трафаретному клеймі, а також отримані від розбирання великих іменних партій зарядів і тих, що підлягають ремонту), що зберігаються в герметичній пороховій тарі з повним маркуванням | Зберігаються в придатній тарі, що підлягають переукупорюванню | Хімічно нестійкі (за висновками військової частини А0120) |
2.1.2 | Вітчизняні артилерійські нітрогліцеринові, хімічно стійкі виготовлені до 1945 року включно, що зберігаються в герметичній пороховій тарі з повним маркуванням, які не мають заборони для бойового використання | Отримані від розбирання (у тому числі і пострілів малих партій), що підлягають ремонту (огляду, сортуванню, змішуванню і відстрілу) | Промаслені, засмічені димним порохом або порохами інших рецептур і марок, засмічені домішками, що неможливо видалити під час ремонту, що містять елементи, які мають ознаки розкладання, нештатних марок, підмочені |
2.1.3 | Вітчизняні хімічно стійкі змішані (мають індекс СМ) виготовлені в 1959 році і пізніше, що зберігаються в герметичній пороховій тарі з повним маркуванням | З такими, що дали незадовільні результати під час балістичних випробувань, балістичні характеристики яких можуть бути виправлені корекцією ваги заряду або перемішуванням | З незадовільними балістичними характеристиками за результатами контрольних випробувань, які не підлягають виправленню корекцією ваги заряду і перемішуванням |
2.1.4 |
|
| Порох без виробничих даних (без клейма) |
2.1.5 |
|
| Такі, що підлягають переробці на заводах за рішенням військової частини А0120 |
2.1.6 |
|
| Вітчизняні піроксилінові, хімічно стійкі, виготовлені до 1945 року включно, які зберігаються в герметичній тарі з повним маркуванням |
2.1.7 |
|
| Вітчизняні піроксилінові хімічно стійкі змішані (мають індекс СМ), виготовлені (змішані) по 1958 рік включно, які зберігаються в герметичній тарі |
Примітка. До хімічно стійких відносяться порохи, на які від центральної служби забезпечення не надійшли вказівки до зарахування їх у нестійкі | |||
2.2 | Артилерійські заряди в картузах або посилкових мішках | ||
2.2.1 | Заряди, виготовлені з порохів першої категорії, справні за зовнішнім виглядом, що зберігаються в герметичній тарі, з повним маркуванням; | Заряди, які підлягають розбиранню за рішенням військової частини А0120 | Заряди з хімічно нестійкими порохами (за висновком військової частини А0120) |
2.2.2 | Заряди, отримані від розбирання, придатні відповідно до вимог ТУ для збирання пострілів (у тому числі і малих партій до зведення їх у збірні) | Заряди, які потребують переважування, виправлення маркування на тарі або картузах, заміни запальників або полум'ягасників | Заряди, на які втрачено виробничі дані |
2.2.3 | Імпортні піроксилінові хімічно стійкі, що входять до складу 40-мм пострілів до гармати "Бофорс" | Заряди, отримані від розбирання і які не відповідають вимогам ТУ на складання пострілів |
|
2.2.4 | Заряди з проколами картузів зернами пороху, якщо в місцях проколів картуз не межує з запальником і відсутнє висипання порохових зерен | Заряди некомплектні, з підмоченими, порваними, прілими і такими, що втратили міцність, картузами |
|
2.2.5 |
| Заряди, виготовлені з відхиленнями від вимог креслень |
|
2.2.6 |
| Заряди, які виходять за межі допуску за вагою |
|
Примітки: | |||
2.3 | Артилерійські заряди в гільзах роздільно-гільзового заряджання | ||
2.3.1 | Заряди, виготовлені з порохів першої категорії, які мають штатне маркування і справну герметизацію | Заряди, які підлягають розбиранню за рішенням військової частини А0120 | Заряди з хімічно нестійкими порохами (за висновком військової частини А0120) |
2.3.2 |
| Заряди, які мають такі дефекти: |
|
2.3.3 |
| Заряди з підмоченими, порваними, прілими і такими, що втратили міцність, картузами, що підлягають заміні |
|
2.3.4 |
| Заряди, які мають у своєму складі хоча б один елемент 2-ї категорії |
|
Примітка. Заряди за балістичними характеристиками категоруються військовою частиною А0120 відповідно до вимог, викладених у рядку 2.2 | |||
2.4 | Артилерійські заряди в гільзах зі згораючим корпусом і додаткові заряди у згораючих циліндрах підкаліберних снарядів | ||
2.4.1 | Заряди, виготовлені з порохів 1-ї категорії, що зберігаються в пеналах (футлярах), загерметизованих встановленим способом, зі штатним маркуванням | Заряди, які потребують розсортування, виправлення герметизації пеналів (футлярів), відновлення маркування | Заряди з хімічно нестійкими порохами (за висновком військової частини А0120) |
2.4.2 | Заряди, що мають такі дефекти: |
| Заряди з гільзами (циліндрами), які згорають, що мають знижені механічні, фізико-хімічні і балістичні характеристики (за висновком військової частини А0120) |
2.4.3 | Заряди, зазначені у пункті 2.4.1, які зберігаються в боєукладках танків |
| Заряди, у яких від корпусів відокремилися піддони, які згорають під час пострілу |
2.4.4 |
|
| Заряди з прокручуванням піддонів відносно корпусів, які згорають |
2.4.5 |
|
| Заряди зі значними складками і "зморшками" на корпусах, які згорають, що перешкоджають входженню заряду в повірочну камору |
2.4.6 |
|
| Заряди з розшаруванням корпусу, що згорає, по зрізу дульця, шву корпусу і по скату гільзи |
2.4.7 |
|
| Заряди з відокремленими від корпусу кришками-досилачами і кришками-обмежувачами, які згорають |
2.4.8 |
|
| Заряди з сильно пом'ятими гільзами, циліндрами і піддонами, що перешкоджають входженню заряду в повірочну камору |
2.4.9 |
|
| Заряди з проколами, розривами, тріщинами в матеріалі гільз та циліндрів, які згорають під час пострілу, кришок-досилачів і кришок-обмежувачів |
2.4.10 |
|
| Заряди з металевими піддонами, що мають дефекти, характерні для артилерійських гільз третьої категорії |
2.4.11 |
|
| Заряди з порваними кружечками, що закривають отвори в кришці-обмежувачі і циліндрі, який згорає |
2.4.12 |
|
| Заряди з відшаруванням мастила і наскрізними тріщинами, здуттям і відколами мастики по стику корпусу і піддону |
2.4.13 |
|
| Заряди з порушеною лаковою плівкою, унаслідок чого матеріал корпусу, який згорає, піддався впливу вологи (за висновком військової частини А0120) |
Примітка. Категорування зарядів за балістичними характеристиками проводиться військовою частиною А0120 відповідно до вимог, викладених у рядку 2.2 | |||
2.5 | Полум'ягасники (з полум'ягасного пороху або солей) у картузах | ||
2.5.1 | Виготовлені з порохів 1-ї категорії, придатні за зовнішнім виглядом, що зберігаються в герметичній пороховій тарі зі штатним маркуванням або знаходяться у складі зарядів і готових пострілів, у справних картузах, що не мають ознак розпаду пороху, який відволожився | Отримані від розбирання зарядів або пострілів, підлягають огляду, сортуванню і зведенню в збірні партії під час розбирання | Хімічно нестійкі (за висновками військової частини А0120) |
2.5.2 |
|
| Підмочені, злежані, у порваних або сильно засмічених картузах, що підлягають розбиранню |
2.6 | Заряди до мінометів | ||
2.6.1 | Заряди, виготовлені з порохів 1-ї категорії, що складаються зі стріляних зарядів, що зберігаються в герметичній тарі, у герметичних пеналах або футлярах, а також ті, що перебувають у складі готових пострілів (за винятком 82-мм запалювальних патронів, зі строком зберігання у складі міни до 8 років), зі штатним маркуванням на упаковці і тарі | Некомплектні запалювальні і додаткові заряди, що вимагають перегляду і сортування за зовнішнім виглядом або підлягають зведенню в збірні партії | Заряди з нітрогліцеринових мінометних порохів типу НБ, виготовлених до 1945 року включно |
2.6.2 | Заряди, виготовлені з порохів 1-ї категорії, але отримані від розбирання пострілів (у тому числі і збірних партій), що складаються зі стріляних елементів, які зберігаються в герметичній пороховій тарі, у герметичних пеналах, з повним маркуванням на тарі і упаковці | Заряди, що потребують перекомплектації з заміною додаткових або запалювальних зарядів | Заряди з хімічно нестійких порохів (за висновком військової частини А0120) |
2.6.3 | Заряди, укомплектовані з основних і додаткових зарядів різних заводських і збірних партій, що допускаються без їх відстрілу до бойового застосування, справних за зовнішнім виглядом, що зберігаються в герметичній пороховій тарі або знаходяться у складі готових пострілів, зі штатним маркуванням на упаковці або тарі (щодо 82-мм запалювальних патронів дивитися пункт 2.6.1) | Некомплектні основні і додаткові заряди, малі партії, отримані від вибраковки пострілів під час ремонту | Заряди, непридатні до використання: |
2.6.4 | Некомплектні запалювальні і додаткові заряди заводських партій, виготовлені з пороху, який виготовлено після 1945 року, придатні за зовнішнім виглядом, які зберігаються в герметичній пороховій тарі, зі штатним маркуванням на упаковці і тарі |
| 82-мм запалювальні патрони, що зберігаються вставленими в міни 8 років і більше |
2.6.5 |
|
| Некомплектні додаткові заряди заводських і збірних партій, виготовлені з порохів виробництва до 1946 року |
2.6.6 |
|
| Заряди без виробничих даних про порох |
Примітка. Категорування зарядів за балістичними характеристиками проводить військова частина А0120 відповідно до вимог, викладених у рядку 2.2 | |||
2.7 | Заряди до реактивних снарядів усіх типів | ||
2.7.1 | Заряди з порохів 1-ї категорії всіх років виготовлення, що зберігаються в герметичній укупорці або зібраними в снарядах, з повними виробничими даними | Заряди з порохів 1-ї категорії, хімічно стійких, з допустимими дефектами для зарядів 1-ї категорії, отримані від розбирання снарядів, що вимагають: | Заряди з хімічно нестійких порохів (за висновком військової частини А0120) |
2.7.2 | Заряди з порохів, які мають такі дефекти: |
| Заряди із неусуненими дефектами, що перевищують допустимі норми для 1-ї категорії |
2.7.3 |
|
| Заряди, шашки яких набули білого кольору |
2.7.4 |
|
| Зі сколами пороху до виробу 9М27 на торцях зі сторони каналів і на боковій поверхні більше 5 мм, а глибиною по торцю більше 1 мм |
2.7.5 |
|
| З наскрізними тріщинами та іншими дефектами на бронюванні, що не допускаються кресленнями і нормативно-технічною документацією на заряди |
3 | Димні порохи та запалювачі | ||
3.1 | Димні порохи розсипом | ||
3.1.1 | Димні порохи з вологістю не більше 2 % і запиленістю не більше 0,3 %, без сторонніх домішок, з повними виробничими даними, що зберігаються в герметичній пороховій тарі зі штатним маркуванням | Димні порохи з вологістю не більше 2 % і запиленістю не більше 0,3 %, що підлягають огляду і очищенню від сторонніх домішок, що зберігаються в тарі зі штатним маркуванням | Димні порохи з вологістю більше 2 % |
3.1.2 | Димні порохи з вологістю не більше 2 % і запиленістю не більше 0,3 %, без виробничих даних (у тому числі отримані від розбирання), із вмістом сторонніх домішок у вигляді ниток і дрібних трісок не більше 0,002 %, що зберігаються в герметичній тарі |
| Димні порохи, засмічені піском або іншими домішками, що не піддаються видаленню |
3.1.3 | Змішані димні порохи, відремонтовані базою № 43, які складаються з порохів № 1 і № 2, з вологістю не більше 2 % та запиленістю не більше 0,3 % без сторонніх домішок, що зберігаються в герметичній тарі зі штатним маркуванням |
| Димні порохи підмочені, такі, що взялися грудками, з викристалізацією селітри |
Примітки: | |||
3.2 | Запалювачі з димного пороху у картузах | ||
3.2.1 | Запалювачі, виготовлені з порохів першої категорії, у справних картузах, що зберігаються в герметичній тарі зі штатним маркуванням або знаходяться у складі зарядів і готових пострілів | Запалювачі, отримані від розбирання зарядів і пострілів, що підлягають огляду, сортуванню і зведенню в збірні партії або розбиранню, які зберігаються в герметичній тарі | Запалювачі із рваними або сильно забрудненими картузами, такими, що втратили механічну міцність |
3.2.2 |
|
| Запалювачі підмочені та з ознаками виділення селітри |
3.2.3 |
|
| Запалювачі зі злежаним і таким, що взявся грудками і втрачає свою форму під час легкого розминання, порохом |
3.3 | Вологостійкі запалювачі у футлярах | ||
3.3.1 | Запалювачі, виготовлені з порохів 1-ї категорії, що зберігаються в герметичній тарі зі штатним маркуванням або знаходяться у складі готових пострілів, а також отримані від розбирання пострілів, справні за зовнішнім виглядом | Запалювачі, отримані від розбирання пострілів і такі, що підлягають огляду, сортуванню і зведенню в збірні партії, які зберігаються в герметичній тарі | Підмочені запалювачі, з порохом, який взявся грудками |
3.3.2 |
|
| Запалювачі з наскрізними тріщинами футляра і з іншими пошкодженнями, що порушують герметичність |
3.3.3 |
|
| Запалювачі з механічними пошкодженнями утримувачів, решіток, що заважають правильній збірці |
3.3.4 |
|
| Запалювачі з несправними електричними запалами, обірваними проводами або пошкодженою ізоляцією |
4 | Артилерійські гільзи | ||
4.1 | Гільзи суцільнотягнуті латунні та сталеві | ||
4.1.1 | Нові, усіх років виготовлення, не стріляні, отримані під час розбирання пострілів, які відповідають вимогам креслень і нормативно-технічної документації, з відповідними клеймами, не потребують ремонту | Такі, що вимагають: | Дуже пом'яті і такі, що не піддаються виправленню, з розривами, розташованими нижче верхнього зрізу запресованої посиленої кришки |
4.1.2 | Оновлені, що мають такі дефекти: |
| З викришеною різьбою під капсульну втулку загальною довжиною більше одного витка (без урахування верхнього та нижнього витків), із наскрізним прогаром різьби у вічку |
4.1.3 |
|
| З тріщинами по корпусу гільзи в межах 50 мм від фланця |
4.1.4 |
|
| З поверхневими, не наскрізними тріщинами по корпусу понад 50 мм від фланця |
4.1.5 |
|
| З тріщинами по дну і по соску вічка з внутрішньої або зовнішньої сторони гільзи |
4.1.6 |
|
| З наскрізними тріщинами на дульці, довжина і кількість яких виходять за межі, зазначені в додатку 7 до цієї Інструкції |
4.1.7 |
|
| Не піддаються видаленню (з застосуванням спеціальних пристроїв) засобами займання |
4.1.8 |
|
| З раковинами від корозії глибиною більше 1/3 товщини стінки, поширеними більше ніж на половині поверхні гільзи |
4.1.9 |
|
| Зі складками в кутку дна латунних гільз |
4.1.10 |
|
| З увігнутістю і вигнутістю дна, що виходять за межі вимог нормативно-технічної документації і не піддаються виправленню під час обтискання |
4.2 | Гільзи сталеві з корпусом, який скручується | ||
4.2.1 | Оновлені, що піддавалися відстрілу не більше двох разів | Стріляні, які потребують оновлення | Гільзи, що піддавалися відстрілу, більше двох разів |
4.2.2 |
|
| З корозією по зварювальному шву та по стику з дном, з відходом металу і наявністю зазорів у місцях сполучення |
4.2.3 |
|
| З раковинами від корозії глибиною більше 1/3 товщини стінки, поширеними більше ніж на половині поверхні гільзи |
4.2.4 |
|
| Не входять до повірочної камори після триразового обтискання на пресі |
4.3 | Гільзи для холостих пострілів | ||
4.3.1 | Спеціально виготовлені для холостих пострілів | Що потребують оновлення | Що не відповідають вимогам до 1 -ї і 2-ї категорій |
4.3.2 | Стріляні, оновлені, які не мають тріщин на дні, наскрізних тріщин на поверхні і розривів на дульці, що знаходяться нижче рівня розміщення холостого заряду (з числа непридатних для бойових пострілів) |
|
|
5 | Ракетні частини реактивних снарядів і зарядні пристрої до мін для безвідкатних гармат | ||
5.1 | Ракетні частини реактивних снарядів усіх калібрів | ||
5.1.1 | Ракетні частини всіх років виготовлення, з пофарбованою (оцинкованою) зовнішньою і залакованою внутрішньою поверхнями | Ракетні частини з забоїнами і погнутостями кромок лопатей стабілізаторів у М-13, М-13УК, М-13УК1 та МД-20 | Ракетні частини з дефектами різьби, що не піддаються виправленню, або з зірваною різьбою на один виток і більше загальною довжиною, що перевищує 1/3 довжини витка |
5.1.2 | Ракетні частини з окремими вм'ятинами на лопатях стабілізатора або обтічника глибиною до 2 мм і площею 2 см для М-13 і М-13УК, глибиною до 3 мм і площею не більше 4 см для МД-20, з кількістю не більше двох з кожної сторони лопаті або не більше трьох на обтічнику, із вм'ятинами на каморі і герметизуючих кільцях глибиною до 1 мм | Ракетні частини з забитою різьбою камори або з забоїнами на тангенціальних отворах | Ракетні частини з тангенціальними отворами, які мають забоїни, що не піддаються виправленню |
5.1.3 | Ракетні частини з раковинами від корозії на зовнішній та внутрішній поверхнях глибиною до 0,2 мм, розташованими окремими суцільними осередками на площі розміром менше 30 см 2 або у вигляді безперервних смуг по обрису камори на довжині менше 150 мм | Ракетні частини з корпусами піросвічок, які відгвинчуються (крім М-13), непридатними контактами і різьбою заглушки | Ракетні частини з тріщинами, пробоїнами, свищами на корпусі ракетної камори і з розшаруванням крил стабілізатора |
5.1.4 | Ракетні частини з неможливістю входження одного з уступів кожної лопаті у пази сухарів за умови входження іншого не менше 1,5 мм (виріб 9М22У) | Ракетні частини з забоїнами на напрямних штифтах і вм'ятинами на стабілізаторах, що виходять за межі, допустимі для 1-ї категорії | Ракетні частини із вм'ятинами, що не піддаються виправленню, і корозійними раковинами, розміри яких виходять за межі, припустимі для 1-ї та 2-ї категорій |
5.1.5 | Ракетні частини зі сколами пластмаси в місцях з'єднання з металевою арматурою глибиною не більше 0,5 мм і шириною не більше 2 мм, загальною довжиною не більше ніж 1/3 довжини кола | Ракетні частини з недогвинченим сопловим дном | Ракетні частини з погнутими, зламаними або такими, що вигвинчуються зусиллям руки або хитаються, направляючими штифтами |
5.1.6 |
| Ракетні частини з раковинами від корозії на пружинах або зі зламаними пружинами лопатей стабілізаторів (9М22У) | Ракетні частини з корпусами піросвічок у М-13, які відгвинчуються або проіржавіли |
5.1.7 |
| Ракетні частини з розбитою сопловою кришкою | Ракетні частини з діафрагмою, яка випадає |
5.1.8 |
|
| Ракетні частини зі зміщеними сопловими кришками, що не піддаються виправленню |
5.1.9 |
|
| Ракетні частини з порушеною герметичністю соплового дна, а також із вм'ятинами на герметизуючому кільці, що порушують герметичність соплового дна |
5.1.10 |
|
| Ракетні частини з такими соплами (МД-20), що відгвинчуються зусиллям руки |
5.1.11 |
|
| Ракетні частини з пробкою діафрагми, що відгвинчується, і неукріпленою діафрагмою |
5.1.12 |
|
| Ракетні частини з круговим або з одностороннім зазором між каморою і сопловим дном, що не піддається виправленню вгвинчуванням |
5.1.13 |
|
| Ракетні частини з такими стабілізаторами в снарядах М-13, що відгвинчуються зусиллям руки |
5.1.14 |
|
| Ракетні частини з круговим або одностороннім зазором більше 0,2 мм між хвостовою і головною трубами, між хвостовою трубою і переднім конусом і сопловою кришкою і заднім конусом, із круговим або одностороннім зазором між хвостовим конусом і стабілізатором більше 0,5 мм |
5.2 | Зарядні пристрої до мін Б-11 | ||
5.2.1 | Зарядні пристрої, отримані від розбирання пострілів, що не мають дефектів | Зарядні пристрої з забитістю різьби, що перешкоджає повному згвинчуванню трубки з піддоном | Стріляні зарядні пристрої |
5.2.2 | Зарядні пристрої з місцевими подряпинами на внутрішній поверхні піддона глибиною до 0,5 мм |
| Зарядні пристрої з тріщинами на металевих деталях або їх деформацією |
5.2.3 | Зарядні пристрої з ушкодженнями внутрішньої різьби піддона не більше ніж у 1/3 виткі в і загальною довжиною, що не перевищує 1/3 довжини витка |
| Зарядні пристрої з забитістю різьби або пошкодженням її в піддоні більше ніж у 1/3 всіх витків загальною довжиною понад 1/3 довжини витка, що перешкоджає згвинчуванню з трубкою і не піддається виправленню під час цехового ремонту |
5.2.4 |
|
| Зарядні пристрої з відсутністю стопора, пружини або чеки у штирі зарядного пристрою |
6 | Підривники боєприпасів усіх типів | ||
6.1 | Виготовлені або перероблені на заводах промисловості, відремонтовані на арсеналах (базах) у 1946 році і пізніше, що зберігаються в заводській герметичній тарі | Виготовлені або перероблені у 1946 році і пізніше, що вимагають ремонту | Без клейм і розпізнавального фарбування |
6.2 |
| Підривники без герметизуючих ковпачків, передбачених кресленнями, що підлягають укомплектуванню ковпачками | Із сильно деформованими запобіжними й герметизуючими ковпачками |
6.3 |
|
| З зірваними або пошкодженими мембранами (проколи, глибокі вм'ятини, тріщини) |
6.4 |
|
| З порушеною установкою ПК і суцільною корозією на корпусі і утримувачі |
6.5 |
|
| З ушкодженням корпусу або утримувача (тріщини, глибокі подряпини, вм'ятини і забоїни) |
6.6 |
|
| З утримувачем, що відкручується зусиллям руки |
6.7 |
|
| З дефектом різьби, що перешкоджає повному вгвинчуванню підривника у вічко снаряда, міни (гранати) або не забезпечує його надійне кріплення |
6.8 |
|
| З зірваними ключовими гніздами, що виключають можливість затяжки ручним ключем при вгвинчуванні у вічко снаряда |
6.9 |
|
| З прогином мембрани (у МГ-37) глибиною більше 0,9 мм |
6.10 |
|
| Підривники, що не викручуються зі снарядів під час ремонту на арсеналах (базах) військової частини А0120 |
6.11 |
|
| З відсутністю електричного кола у п'єзоелектричних підривниках усіх типів, що встановлюється спеціальним оглядом на збиральних арсеналах (базах) військової частини А0120 |
6.12 |
|
| Підривники МД-7, вгвинчені у снаряди (після закінчення 15 років з часу виготовлення) |
7 | Засоби запалювання | ||
7.1 | Капсульні втулки, ударні й електроударні запалювальні втулки всіх типів | ||
7.1.1 | Виготовлені і перероблені у 1946 році і пізніше, що зберігаються в заводській герметичній тарі або вгвинченими (запресованими) в гільзи пострілів | Виготовлені у 1946 році і пізніше, отримані від розбирання пострілів (зарядів), що потребують ремонту і переукупорювання в герметичну тару або підлягають використанню у складі готових пострілів після ремонту без укупорювання | Із суцільною корозією на корпусі, тріщинами і зірваними ключовими гніздами |
7.1.2 | Отримані від розбирання пострілів (зарядів), які відремонтовані і зберігаються в герметичній тарі зі штатним маркуванням або вгвинченими (запресованими) в гільзи пострілів |
| З забитою різьбою, що заважає вгвинчуванню і вигвинчуванню їх з очка гільзи |
7.1.3 | ЗТН і УТ-36, виготовлені в 1946 році або пізніше |
| З зірваною або викришеною різьбою загальною довжиною більше півтора витків |
7.1.4 | Такі, що вказані в пунктах 7.1.1 - 7.1.3, але зберігаються в негерметичній тарі |
| З пошкодженням (проколи, відставання від корпусу), ураженням корозією або порушенням закачування фольги |
7.1.5 | Реставровані, які зберігаються в герметичній тарі або у складі готових пострілів (використовуються за вказівкою військової частини А0120) |
| З випинами порохових петард або з прикметами виділення селітри з пороху |
7.1.6 |
|
| Отримані від розбирання пострілів (зарядів) ударні запалювальні трубки |
7.1.7 |
|
| Без клейма |
7.1.8 |
|
| Виготовлені (крім ЗТН і УТ-36) і реставровані до 1945 року включно |
7.1.9 |
|
| Електроударні запалювальні втулки з несправностями електричного кола |
7.2 | Піротехнічні патрони, електрозапалювачі і запалювальні патрони всіх типів | ||
7.2.1 | Виготовлені у 1946 році і пізніше, що зберігаються в заводській герметичній тарі (у тому числі і в коробках з проколами для стравлювання надлишкового тиску) або у складі готових снарядів | Отримані від розбирання готових снарядів, які підлягають перевірці на придатність містків розжарювання, а в піротехнічних патронах до ЗП-2, крім того, - перевірці на величину опору ланцюга містка розжарювання | З несправними містками розжарювання або з величиною опору, більше допустимої відповідно до нормативно-технічної документації |
7.2.2 | Отримані від розбирання готових снарядів (витягнутих із танкових вогнеметів), відремонтовані і придатні за зовнішнім виглядом, у тому числі і збірних партій |
| З тріщинами або механічними пошкодженнями корпусу |
7.2.3 |
|
| З продуктами корозії на корпусі, що не видаляються витиранням сухим ганчір'ям |
7.2.4 |
|
| Піротехнічні патрони ЗП-2 з тріщинами лакового покриття фольгового кружка |
7.2.5 |
|
| Виготовлені до 1945 року включно |
7.2.6 |
|
| З порушеною герметизацією вибивного порохового заряду |
7.2.7 |
|
| З хитанням піротехнічних патронів у корпусі піросвічки після загвинчування заглушки |
8 | Допоміжні елементи | ||
8.1 | Флегматизатори всіх типів | ||
8.1.1 | Справні за зовнішнім виглядом з повними виробничими даними (припускаються осипання складу в місцях згину аркушів не більше 2 мм по ширині) | Не існує | Отримані від розбирання пострілів (зарядів) |
8.1.2 |
|
| Несправні за зовнішнім виглядом: |
8.2 | Кришки, кружки, циліндрики та інші вироби з картону | ||
8.2.1 | Нові, які не були використані і отримані від розбирання пострілів, придатні для повторного використання (крім посилених кришок) | Отримані від розбирання пострілів, які потребують сортування, відповідно до ступеня придатності і приведення до придатного стану для зберігання і повторного збирання | З дефектами, які заважають використанню їх для збирання пострілів: |
8.2.2 |
|
| Посилені кришки, отримані від розбирання |
8.3 | Пробки холості для вічка під підривник снарядів (гранат) і мін, кришки для ракетних частин реактивних снарядів і ПТКР | ||
8.3.1 | Нові (металеві і пластмасові) придатні за зовнішнім виглядом | Отримані від розбирання пострілів, снарядів, мін, гранат і ПТКР, які потребують сортування за технічним станом, звільнення від старого мастила, бруду і продуктів корозії | Непридатні для використання, за такими ознаками: |
8.3.2 | Отримані від розбирання пострілів, снарядів, мін, гранат і ПТКР, що мають такі дефекти: | Нові або отримані від розбирання холості пробки, які потребують висушування внаслідок розбухання від вологості під час ремонту на арсеналах (базах) військової частини А0120 | Мають сколи шліца пробки, що порушують герметичність вічка снаряда, міни, гранати і ПТКР |
8.3.3 |
|
| Такі, що за наявності вм'ятин, забитості різьби або зміни розмірів пробки (кришки), пов'язаної з тривалим зберіганням, не вгвинчуються у вічко |
9 | Постріли артилерійські, мінометні, до реактивних снарядів | ||
9.1 | Артилерійські і мінометні постріли | ||
9.1.1 | Зібрані (скомплектовані) з елементів першої категорії, зі штатним маркуванням на снарядах (мінах), гільзах, зарядах і тарі | Без виробничих даних, відновити які неможливо | Постріли унітарного заряджання з підривниками, небезпечними у використанні або з підривниками, які не піддаються вигвинчуванню посиленим ключем |
9.1.2 | З прокручуванням або хитанням снаряда в дульці гільзи, що не заважає заряджанню | Такі, що мають у своєму складі хоча б один елемент 2-ї або 3-ї категорії |
|
9.1.3 |
| З перекосом або хитанням снаряда, що заважає заряджанню, або зі снарядом, що випадає з дульця гільзи |
|
9.1.4 |
| Зі снарядом без балістичних знаків, які не можуть бути визначені без розбирання пострілів (примітка 1) |
|
9.1.5 |
| Такі, що мають повне пересипання пороху бойового заряду в гільзі (примітка 2) |
|
9.1.6 |
| Із врізанням дульця гільзи у ведучий (обтюрувальний) поясок артилерійських снарядів |
|
9.1.7 |
| Із капсульними втулками, виступаючими за донний зріз гільзи, із зірваними ключовими гніздами під капсульні втулки або з такими, що не піддаються вигвинчуванню капсульних втулок посиленим ключем |
|
9.1.8 |
| З основними (запалювальними) патронами, що випадають із трубок стабілізатора мін |
|
9.1.9 |
| З кумулятивними снарядами, що мають корозію, видалення якої потребує відділення стабілізатора від корпусу |
|
9.1.10 |
| З хитанням, прокручуванням підкаліберних снарядів у піддоні, що відділяється від пострілів з підкаліберними снарядами |
|
Примітки: | |||
9.2 | 23-мм і 30-мм патрони | ||
9.2.1 | Що мають повні виробничі дані, зберігаються в герметичній і негерметичній тарі | Без виробничих даних, що потребують розсортування і складання збірних партій | З хімічно нестійкими порохами (за висновками військової частини А0120) |
9.2.2 | Мають такі дефекти: |
| Мають такі дефекти: |
9.3 | Постріли до безвідкотних гармат | ||
9.3.1 | Скомплектовані або зібрані з елементів 1-ї категорії | Такі, що мають у своєму складі хоч би один елемент 2-ї або 3-ї категорії | З підривником, небезпечним у використанні |
9.3.2 |
|
| Такі, що не піддаються розбиранню на елементи способами, установленими технічною документацією з ремонту боєприпасів |
9.4 | Зібрані некеровані реактивні снаряди | ||
9.4.1 | Зібрані з елементів 1-ї категорії, зі штатним маркуванням на ракетних і головних частинах | Мають хоч один елемент 2-ї або 3-ї категорії | Не піддаються розбиранню на елементи способами, встановленими технічною документацією з ремонту боєприпасів |
9.4.2 | Снаряди збірних партій, придатні за зовнішнім виглядом, зібрані з елементів 1-ї категорії | Зі стертим маркуванням на ракетних частинах (за відсутності даних для їх відновлення), що підлягають розбиранню |
|
9.4.3 | Без маркування на головних частинах | З корозією пружин, корпусу блока стабілізатора виробів 9М22У |
|
9.4.4 |
| Зібрані снаряди з несправним електроколом або які не зійшли з направляючих |
|
9.4.5 |
| З наявністю дефектного запалювача |
|
10 | Гранатометні постріли | ||
10.1 | Протитанкові і осколкові гранати всіх типів і калібрів | ||
10.1.1 | Заводських партій, усіх років виготовлення, зі штатним маркуванням, що зберігаються в герметичних мішках, за виключенням ПГ-82 (ОГ-82) | Із вгвинченими (вставленими у гранати ПГ-2) непридатними підривниками | З несправною різьбою, що заважає вгвинчуванню підривників, скручуванню корпусу з каморою (трубкою стабілізатора), яка не піддається виправленню, і викришеною різьбою вічка під підривник довжиною більше ніж встановлено відповідними кресленнями для 1-ї категорії |
10.1.2 | З різьбою вічка під підривник, що викришилася, загальною довжиною не більше двох витків із всієї нарізки гранат (ПГ-82 і ОГ-82) і не більше ніж 1/3 всієї кількості витків на довжину не більше 1/3 витка у решти типів гранат | З центруючими лапками стабілізатора, що не проходять через прохідну сторону повірочного кільця (або непрохідна сторона кільця проходить над відігнутими лапками) у гранат ПГ-82, ОГ-82 | З тріщинами, наскрізними раковинами і свищами в металі корпусу або стабілізатора |
10.1.3 | Такі, що зберігаються в мішках з порушеною герметичністю, придатні за зовнішнім виглядом, зі штатним маркуванням | Гранати, що мають такі дефекти: | З такими стабілізаторами і обтічником головної частини, що хитаються або прокручуються зусиллям руки |
10.1.4 | З окремими вм'ятинами на головній частині глибиною не більше 1 мм і загальною площею 4 см 2 | Без маркування або з неповним маркуванням (за наявності даних для відновлення) | З такою кришкою (обтічником) гранати, що відкручується вручну або зрушена з місця |
10.1.5 |
| Зі сколами або осипанням вибухової речовини на глибину до 10 мм (у шашці детонатора - до 5 мм) | Із вм'ятинами: |
10.1.6 |
| З шашками додаткових детонаторів, які випадають | З відсутніми трасерами, деформованими і відірваними лопатями, повним або частково порушеним кріпленням їх на трубці стабілізатора |
10.1.7 |
|
| З погнутими кільцями, ребрами, відсутністю двох і більше суміжних лопаток ребер стабілізатора, що не піддаються виправленню у гранатах ПГ-82 (ОГ-82) |
10.1.8 |
|
| З виступаючими над поверхнею піддона капсулем-запалювачем або ковпачком, що закриває осьовий канал |
10.1.9 |
|
| З холостими пробками, які не піддаються вигвинчуванню (тільки для ПГ-82) |
10.1.10 |
|
| З тріщинами і викришуванням на корпусах запалів, зі зрізаною чекою бійка, з порушеною герметичністю, пошкодженнями запалу ЗП-82 |
10.1.11 |
|
| З порушеною герметичністю отворів соплового блока |
10.1.12 |
|
| Зі "зростанням" вибухової речовини, що заважає повному вгвинчуванню підривника, або з тріщинами, сколами вибухової речовини (шашки детонатора) глибиною більше, ніж вказано для 2-ї категорії |
10.2 | Порохові, стартові і метальні заряди гранатометних пострілів | ||
10.2.1 | Такі, що зберігаються в герметичних пеналах (пакетах), зі штатним маркуванням на пеналах і тарі | З великою корозією на цоколі стартового заряду ПГ-2 | Без виробничих даних про порох |
10.2.2 |
| З порушеним або неповним маркуванням (за наявності даних для його відновлення) на гільзах і пеналах | Непридатні для використання за такими ознаками: |
10.2.3 |
| Отримані від розбирання, що потребують перегляду, переупаковки в герметичні поліетиленові мішки (пенали), сортування і зведення у збірні партії |
|
10.3 | Готові гранатометні постріли з кумулятивними і осколковими гранатами | ||
10.3.1 | Зібрані з елементів першої категорії, що зберігаються в герметичних поліетиленових мішках зі штатним маркуванням | Такі, що мають у своєму складі елементи пострілу 2-ї або 3-ї категорії | З підривниками, небезпечними в користуванні або такими, що не піддаються вигвинчуванню |
10.3.2 | Зібрані з елементів 1-ї категорії, що зберігаються в бойових машинах без поліетиленових мішків. | З механічними пошкодженнями (тріщини, глибокі вм'ятини, проколи) на запобіжному ковпачку головної частини підривника | З дефектами експлуатаційного характеру (відломи лопатей стабілізатора, гетинаксової шайби тощо), що заважають бойовому застосуванню |
10.3.3 |
| З гранатами зі стартовими (метальними) зарядами, що не згвинчуються |
|
11 | Ручні і реактивні гранати | ||
11.1 | Корпуси (спорядження) гранат усіх типів | ||
11.1.1 | Усіх років виготовлення, пофарбовані, з повними виробничими даними про спорядження або без них (крім гранат РГ-42) | Такі, що потребують сортування за ступенями придатності і фарбування | Із зірваною різьбою вічка, яка не може втримати запал (в осколкових гранатах) |
11.1.2 |
| Зі зламаними і холостими пробками, що залишились у вічці або не вигвинчуються зусиллям руки (осколкові гранати) | З наскрізними раковинами від корозії або тріщинами в металі від корозії |
11.1.3 |
|
| З деформованими гніздами, центральними трубками або їх корозією, що заважають вільному і повному входженню запалу |
11.1.4 |
|
| З висипанням вибухової речовини із вічка під запал гранати |
11.1.5 |
|
| Гранати РГ-42, що не мають маркування про шифр вибухової речовини |
11.1.6 |
|
| Із зірваною або забитою різьбою, що заважає згвинчуванню рукоятки з корпусом |
11.2 | Запали до гранат усіх типів | ||
11.2.1 | Виготовлені (перероблені) у 1946 році і пізніше, що зберігаються в герметичній тарі з повними виробничими даними | Не існує | Визнані непридатними для бойового застосування за висновками військової частини А0120 |
11.2.2 | Виготовлені у 1946 році і пізніше, з повними виробничими даними, що зберігаються не більше двох років у негерметичній тарі |
| Деформовані (зім'яті), що не входять у вічко гранати, або з тріщинами на втулці, уповільнюючій трубці або корпусі |
11.2.3 |
|
| Такі, що зберігаються в негерметичній тарі більше двох років |
11.3 | Рукоятки до протитанкових гранат | ||
11.3.1 | Усіх років виготовлення, зберігаються в заводській герметичній або відкритій тарі, з повними виробничими даними (у тому числі і малих партій, що підлягають зведенню у збірні партії) | Потребують сортування за ступенями придатності | Дуже деформовані (пом'яті) рукоятки |
11.3.2 |
|
| Із зірваною або забитою різьбою, що заважають нагвинчуванню |
11.3.3 |
|
| Без запобіжних чек (шплінтів) |
11.4 | Комплектні гранати | ||
11.4.1 | Ручні гранати, укомплектовані елементами 1-ї категорії | Ручні гранати, що потребують сортування за ступенями придатності корпусів, запалів і рукояток | Ручні гранати з дефектами, вказаними в 3-й категорії для корпусів запалів і рукояток, при цьому до 3-ї категорії зараховують тільки той елемент, який має дефект |
11.4.2 | Реактивні гранати РПГ-18 усіх років виготовлення в пускових трубах 1-ї категорії, що зберігаються в герметичних поліетиленових мішках зі штатним маркуванням | Ручні гранати, що мають хоча б один елемент 2-ї або 3-ї категорії | Реактивні гранати РПГ-18, що відмовили після 2-ї осічки, зараховуються у третю категорію і підлягають знищенню в установленому порядку |
12 | Піротехнічні засоби | ||
12.1 | Освітлювальні і сигнальні патрони всіх типів | ||
12.1.1 | Виготовлені у 1946 році і пізніше, що зберігаються у справній герметичній тарі, з повними виробничими даними (у тому числі і в коробках з проколами для стравлювання надлишкового тиску) | Підлягають сортуванню за зовнішнім виглядом, калібруванню і вилученню патронів з дефектами, вказаними в пункті 12.1.3 для 3-ї категорії | Забраковані для бойового застосування за висновками військової частини А0120 |
12.1.2 | Виготовлені у 1946 році і пізніше, що зберігаються у відкритій заводській тарі, яку загерметизовано мастилом встановленим порядком, з повними виробничими даними |
| Дали відмову в дії |
12.1.3 |
|
| Мають такі дефекти: |
Примітка. За наявності в партії більше 50 % виробів з дефектами, вказаними у пункті 12.1 для 3-ї категорії, уся партія переводиться в 3-ю категорію | |||
12.2 | Імітаційні засоби (ШИРАС, вибухові пакети, ИУ-59 тощо) | ||
12.2.1 | Заводських партій, що зберігаються у справній тарі, мають повні виробничі дані (зі строком зберігання для ШИРАС і ИУ-59 не більше чотирьох років) | Підлягають розсортуванню за зовнішнім виглядом і вилученню виробів з дефектами, вказаними в пункті 12.2.3 для 3-ї категорії | Забраковані за висновками військової частини А0120 |
12.2.2 |
|
| ШИРАС і ИУ-59 зі строками зберігання більше чотирьох років (не враховуючи року виготовлення) |
12.2.3 |
|
| Мають такі дефекти: |
12.3 | Імітаційні патрони і електровибухові пакети | ||
12.3.1 | Зберігаються у справній заводській герметичній тарі, мають повні виробничі дані | Підлягають розсортуванню за зовнішнім виглядом і вилученню виробів з дефектами, вказаними для третьої категорії | Мають такі дефекти: |
12.4 | Трасери | ||
12.4.1 | Усіх років виготовлення, зберігаються в заводській герметичній тарі, з повними виробничими даними | Отримані від розбирання пострілів, що потребують розсортування за зовнішнім виглядом, звільнення від забруднення і зведення їх у збірні партії | Забраковані для бойового застосування за висновками військової частини А0120 |
12.4.2 |
|
| Мають такі дефекти: |
12.4.3 |
|
| З такими, що втратили механічну міцність, розчавлюються в руці (такі, що не мають оболонок) |
13 | Боєприпаси до стрілецької зброї (до 14,5-мм калібру включно) | ||
13.1 | Бойові патрони до стрілецької зброї всіх номенклатур і калібрів | ||
13.1.1 | Виготовлені у 1946 році і пізніше, зберігаються в заводській герметичній тарі, з повними виробничими даними (у тому числі у "цинках" (коробках) з проколами для стравлювання надлишкового тиску) | Виготовлені у 1946 році і пізніше, зберігаються в негерметичній тарі, у стрічках і магазинах більше п'яти років, зберігаються розсипом, що потребують сортування за родом дії куль і ступеня придатності, а також ті, що потребують очищення від продуктів корозії і відновлення розпізнавального фарбування куль на арсеналах, базах і складах | Усіх років виготовлення до 1945 року включно, що зберігаються в заводській герметичній тарі, у негерметичній тарі, розсипом або у стрічках, з повними виробничими даними і без них |
13.1.2 | Виготовлені у 1946 році і пізніше, зберігаються в негерметичній тарі, у стрічках і магазинах строком не більше п'яти років | Без виробничих даних, що потребують сортування і зведення у збірні партії | З такими, що дали осічки (з відтисками бойка на капсулі) |
13.1.3 | Зі збірних складських партій патронів, виготовлених у 1946 році і пізніше |
| З хімічно нестійкими або балістично нестабільними порохами за висновками військової частини А0120 |
13.1.4 |
|
| З тріщинами на зрізі, корпусі або фланці гільзи і вм'ятинами на кулях або гільзах |
13.1.5 |
|
| З корозією на поверхні гільз і куль, що не піддаються видаленню чищенням |
13.1.6 |
|
| З кулями, що хитаються або випадають |
13.1.7 |
|
| З капсулями, що уражені оксидом |
13.1.8 |
|
| З ознаками тривалого перебування у воді або мастилі |
14 | Протитанкові керовані ракети | ||
14.1 | Корпуси ракет (неспоряджені) | ||
14.1.1 | Відповідають вимогам креслень і ТУ, придатні для спорядження, із незакінченими гарантійними строками і з продовженими строками технічної придатності, а також придатні за результатами регламентних робіт, що мають штатне маркування і формуляри | Відповідають вимогам креслень і ТУ, із закінченими гарантійними строками або строками технічної придатності | Потребують ремонту на заводах промисловості |
14.1.2 |
| Потребують ремонту на арсеналах (базах) військової частини А0120 | Із закінченим ресурсом часу наробітку бортової апаратури |
14.1.3 |
|
| Забраковані за параметрами бортової апаратури |
14.2 | Бойові частини | ||
14.2.1 | Відповідають вимогам креслень і ТУ, зі штатним маркуванням, з закінченими гарантійними строками зберігання або з продовженими строками технічної придатності (у тому числі і отримані від розбирання ракет) | Із закінченими гарантійними строками або строками технічної придатності | Потребують ремонту на заводах промисловості |
14.2.2 |
| Потребують ремонту на арсеналах (базах) військової частини А0120 | Непридатні для бойового застосування, ремонт яких технічно неможливий і економічно недоцільний |
14.2.3 |
| Отримані від розбирання ракет і потребують сортування за ступенем придатності | З підривниками непридатними, небезпечними у службовому користуванні і які не піддаються вигвинчуванню (роз'єднанню) |
14.2.4 |
|
| Зі сколами вибухової речовини на передавальному заряді (для ЗН18) |
14.2.5 |
|
| З порушенням герметичності |
14.3 | Порохові заряди | ||
14.3.1 | Хімічно стійкі, справні за зовнішнім виглядом, які зберігаються в герметичній тарі або зібраними в ракетах, зі штатним маркуванням, із незакінченими строками зберігання | Хімічно стійкі, із закінченими гарантійними строками або строками технічної придатності | Із хімічних нестійких порохів за висновками військової частини А0120 |
14.3.2 | Відповідають вимогам креслень і ТУ, зберігаються в герметичній тарі або зібрані у снаряди, зі штатним маркуванням, із продовженими строками технічної придатності (у тому числі і отримані від розбирання снарядів) | Отримані від розбирання снарядів і які потребують сортування за ступенями придатності | З балістичними характеристиками, які не відповідають вимогам нормативно-технічної документації на заряди |
14.3.3 |
|
| З тріщинами, пухкою структурою, сіризною та іншими дефектами, що не допускаються за нормативно-технічною документацією на заряди |
14.3.4 |
|
| Без виробничих даних щодо пороху і заряду (за неможливості їх відновлення) |
14.3.5 |
|
| За наявності у комплекті заряду одного елемента 3-ї категорії |
14.4 | Підривники і донні частини головодонних вибухових пристроїв (ПДМ) | ||
14.4.1 | Усіх років виготовлення, що зберігаються в заводській герметичній тарі або вгвинченими (приєднаними) в бойові частини із незакінченими гарантійними строками або продовженими строками технічної придатності | Із закінченими гарантійними строками або строками технічної придатності | Без клейм і виробничих даних |
14.4.2 | Усіх років виготовлення, вигвинчені (роз'єднані) із бойових частин і відремонтовані на арсеналах (базах) військової частини А0120 | Вигвинчені (роз'єднані) із бойових частин, що потребують ремонту на арсеналах (базах) військової частини А0120 | З пошкодженими корпусами вихідних контактів у вигляді тріщин, глибоких вм'ятин, подряпин, забоїн, зламів і гнутостей |
14.4.3 |
|
| Із суцільною корозією корпусу і контактів |
14.4.4 |
|
| З несправними різьбами, що не піддаються виправленню |
14.4.5 |
|
| Забраковані за висновками військової частині А0120 |
14.5 | Запалювачі й інші піротехнічні вузли | ||
14.5.1 | Ті, що зберігаються в заводській герметичній тарі або зібраними у снарядах, зі штатним маркуванням, незакінченими гарантійними строками зберігання або із продовженими строками технічної придатності | Із закінченими гарантійними строками технічної придатності | З проколами, тріщинами та іншими пошкодженнями, що порушують герметичність виробів |
14.5.2 | Отримані від розбирання снарядів, розсортовані і відповідають вимогам нормативно-технічної документації | Отримані від розбирання снарядів, що потребують сортування | З відірваними або з тими, що слабо тримаються, проводами електрозапалів |
14.5.3 |
|
| З опором ланцюгів та ізоляції електрозапалів, що виходить за межі вимог креслень |
14.5.4 |
|
| З пошкодженнями або засміченістю каліброваних отворів |
14.5.5 |
|
| Забраковані за висновками військової частини А0120 |
14.6 | Трасери | ||
14.6.1 | Зберігаються в заводській герметичній тарі або установлені на снарядах, зі штатним маркуванням, з незакінченими гарантійними строками зберігання або з продовженими строками технічної придатності | Із закінченими гарантійними строками або строками технічної придатності | Мають такі дефекти: |
14.6.2 | Отримані від розбирання снарядів, розсортовані і відремонтовані | Отримані від розбирання снарядів, такі, що потребують сортування і ремонту | З опором кіл електрозапалів, що виходить за межі вимог креслень |
14.6.3 |
|
| Забраковані за висновками військової частини А0120 |
14.7 | Ракети готові (споряджені) | ||
14.7.1 | Мають у своєму складі всі елементи 1-ї категорії, з незакінченими гарантійними строками технічної придатності, з відповідним маркуванням і формулярами | З закінченими гарантійними строками або строками технічної придатності | З підривниками і бойовими частинами, небезпечними у використанні |
14.7.2 |
| Мають у своєму складі хоча б один елемент 2-ї або 3-ї категорії |
|
14.7.3 |
| Потребують ремонту на арсеналах (базах) військової частини А0120 (заміни несправних комплектуючих елементів, окремих вузлів і деталей та усунення інших несправностей, пов'язаних із розбиранням виробів) |
|
14.7.4 |
| Такі, що потребують розпорядження у зв'язку із бракуванням за параметрами бортової апаратури |
|
14.7.5 |
| Без формулярів |
|
Примітка. Категорування комплектуючих елементів, що постачаються на арсенали (бази) військової частини А0120 заводами-виробниками понад комплект, здійснюється у відповідності з цією Інструкцією | |||
Додаток 7 |
ДОПУСТИМІ НАСКРІЗНІ ТРІЩИНИ І РОЗРИВИ
на дульці пострілів унітарного і роздільно-гільзового заряджання, що починаються від зрізу гільзи (або знаходяться на межі зрізу гільзи, що стикається з запоясковою циліндричною частиною снаряду пострілів унітарного заряджання)
Найменування артилерійських систем | Типи пострілів або зарядів | Допустима довжина тріщини, мм | Кількість тріщин |
1 | 2 | 3 | 4 |
37-мм зенітна гармата | Для всіх пострілів | 3 | У необмеженій кількості |
5 | не більше двох | ||
З підкаліберним снарядом | 5 | У необмеженій кількості | |
10 | не більше однієї | ||
57-мм протитанкова гармата | з бронебійно-трасуючим снарядом | 5 | у необмеженій кількості |
з осколковим снарядом | 10 | не більше двох | |
5 | у необмеженій кількості | ||
57-мм зенітна гармата | Для всіх пострілів | 15 | не більше двох |
3 | у необмеженій кількості | ||
76-мм дивізійні, гірські і танкові гармати | З підкаліберним снарядом | 5 | У необмеженій кількості |
10 | не більше однієї | ||
з бронебійно-трасуючим снарядом | 5 | у необмеженій кількості | |
10 | не більше двох | ||
з іншими снарядами | 5 | у необмеженій кількості | |
15 | не більше двох | ||
85-мм дивізійні, танкові і самохідні гармати | З підкаліберним снарядом | 5 | У необмеженій кількості |
10 | не більше двох | ||
З іншими снарядами | 5 | у необмеженій кількості | |
12 | не більше двох | ||
85-мм протитанкові гармати Д-48, Д-48Н | Для всіх пострілів | 5 | У необмеженій кількості |
100-мм польові, танкові і самохідні гармати | Для всіх пострілів | 5 | У необмеженій кількості |
Вироби 2А19, 2А19-1, 2А19-М | Для всіх пострілів | 5 | У необмеженій кількості |
Виріб 2А20 | Для всіх пострілів | 5 | У необмеженій кількості |
122-мм і 152-мм гаубиці, гаубиці-гармати і гармати-гаубиці | Для всіх зарядів | 15 | У необмеженій кількості |
122-мм гармата | Для всіх зарядів | 15 | У необмеженій кількості |
Виріб 2А17 | Для зарядів під бронебійно-трасуючий снаряд | 10 | Не більше двох |
130-мм гармата КС-30 | Для зарядів під осколково-дистанційний снаряд | 10 | Не більше двох |
130-мм гармата М-46 | Для всіх зарядів | 16 | У необмеженій кількості |
122-мм і 152-мм гаубиці, гармати і гаубиці-гармати | Для всіх зарядів (за винятком виробу 2А17, для якого порватості і загини не допускаються) | - | Порватості і загини глибиною до 15 мм і загальною довжиною до половини довжини кола (якщо вони не перешкоджають входженню гільзи в повірочну камору і не заважають запресовці нормальної і посиленої кришок) |
__________ |
|
КАТЕГОРІЇ
авіаційних засобів ураження
№ з/п | Найменування АЗУ | 1-а категорія | 2-а категорія | 3-я категорія | 4-а категорія | 5-а категорія |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
1 | Некеровані авіаційні ракети | + | + | + | + | + |
2 | Фугасні, осколково-фугасні, осколкові та кумулятивні бомби, бомбові касети, зв'язки | + | + | + | + | + |
3 | Запалювальні бомби, баки, бомбові касети | + | + | + | + | + |
4 | Освітлювальні та сигнально-орієнтовні бомби, парашутні мішені | + | + | + | + | + |
5 | Фотобомби | + | + | + | + | + |
6 | Димові бомби | + | + | + | + | + |
7 | Імітаційні бомби | + |
| + |
| + |
8 | Практичні бомби | + |
| + |
| + |
9 | Стартові порохові реактивні двигуни | + | + | + | + | + |
10 | Вибухові та дистанційні трубки всіх типів, запобіжно-виконавчі механізми, розривні бомби | + | + | + | + | |
11 | Снаряди (набої) до авіаційних гармат (кулеметів) | + | + | + | ||
12 | Розривні заряди та додаткові детонатори всіх типів, фосфорні патрони | + | + | + | ||
13 | Піропатрони та порохові заряди катапультування | + | + | |||
14 | Сигнальні ракети, освітлювальні патрони, трасери | + | + | + | ||
15 | Піропатрони, пірозапали, пірозаряди | + | + | + | ||
16 | Капсулі-детонатори, капсулі-запалювачі, електродетонатори | + | + | + | ||
17 | Ланки авіаційних патронів | + | + | + | + | |
18 | Дерев'яні укупорки авіаційних боєприпасів, навчальні авіаційні боєприпаси | + | + | + | ||
19 | Навчальні авіаційні боєприпаси | + |
| + |
__________ |
|
НОРМИ
призначеного ресурсу та строку служби РЕТ
Тип РЕТ | Строки до капітального ремонту (КР), модернізації (М) та списання | |||||||
До 1-го КР (М) | До 2-го КР (М) | Після 2-го КР (М) | До списання | |||||
годин | років | годин | років | годин | років | годин | років | |
22Ж6 | 18000 | 10 | 12000 | 8 | - | - | 30000 | 18 |
5Н87 | 12000 | 8 | 10000 | 7 | 8000 | 5 | 30000 | 20 |
64Ж6 | 12000 | 8 | 10000 | 7 | 8000 | 5 | 30000 | 20 |
П-37 | 15000 | 8 | 12000 | 7 | 10000 | 5 | 37000 | 20 |
19Ж6 | 18000 | 10 | 12000 | 8 | - | - | 30000 | 18 |
35Д6 | 18000 | 10 | 12000 | 8 | - | - | 30000 | 18 |
35Д6М | 18000 | 10 | 12000 | 8 | - | - | 30000 | 18 |
79К6 | 15000 | 15 | 15000 | 10 | - | - | 30000 | 25 |
5Н69 | 15000 | 8 | 12000 | 7 | 10000 | 5 | 37000 | 20 |
35Н6 | 18000 | 10 | 12000 | 8 | - | - | 30000 | 18 |
П-15 | 15000 | 8 | 12000 | 7 | 10000 | 5 | 37000 | 20 |
П-19 | 15000 | 8 | 12000 | 7 | 10000 | 5 | 37000 | 20 |
П-19МА | 50000 | 10 | 50000 | 10 | - | - | 100000 | 20 |
1Л22МА | 50000 | 10 | 50000 | 10 | - | - | 100000 | 20 |
РАВРЛ | 20000 | 20 | 20000 | 10 | - | - | 40000 | 30 |
55Ж6 | 18000 | 10 | 12000 | 8 | - | - | 30000 | 18 |
5Н84А | 15000 | 8 | 12000 | 7 | 10000 | 5 | 37000 | 20 |
5Н84 | 15000 | 8 | 12000 | 7 | 10000 | 5 | 37000 | 20 |
НОРМАТИВНІ СТРОКИ СЛУЖБИ
ракетного озброєння номенклатури Військово-Морських Сил Збройних Сил України
(згідно з вимогами ОТТ МО 6.1.5-86)
Найменування виду озброєння | Строк служби до капітального ремонту з початку експлуатації | Повний призначений строк служби озброєння з початку експлуатації |
Комплекси ракетної зброї з КР | 10 років | 25 років |
Комплекси ракетної зброї з ЗКР | 15 років | 25 - 30 років |
Комплекси наземного устаткування КР | 10 років | 25 років |
Комплекси наземного устаткування ЗКР | 15 років | 25 років |
Комплекси КПА КР | 10 років | 25 років |
Комплекси КПА ЗКР | 15 років | 25 років |
Додаток 11 |
КРИТЕРІЇ
категорій боєприпасів артилерії та тари номенклатури Військово-Морських Сил Збройних Сил України
№ | Категорія | ||
1-а | 2-а | 3-я | |
1 | 2 | 3 | 4 |
1 | Артилерійські постріли унітарного заряджання і реактивні снаряди | ||
1.1 | Постріли унітарного заряджання | ||
1.1.1 | Зібрані з елементів 1-ї категорії, справні за зовнішнім виглядом, зі штатним маркуванням на снарядах і гільзах | Постріли, що мають у своєму складі хоча б один елемент 2-ї або 3-ї категорії | З елементами пострілу, небезпечними в поводженні |
1.1.2 |
| Без виробничих даних, якщо їх можна відновити |
|
1.1.3 |
| Мають такі дефекти: |
|
1.1.4 |
| Зі снарядами без знаків маси, якщо знаки не можуть бути визначені без розбирання пострілів |
|
1.1.5 |
| З забоїнами або пом'ятостями на гільзі або снаряді, якщо вони перешкоджають входженню їх у повірочну камору або в патронник гармати |
|
1.1.6 |
| З капсульними втулками і запалювачами, що виступають за донний зріз гільзи або утоплені понад встановлені складальними кресленнями допуски, з зірваними ключовими гніздами під КВ або які не піддаються вигвинчуванню КВ посиленим ключем |
|
1.1.7 |
| Зі слабким кріпленням підривників у снарядах або капсульних втулок і запалювачів у гільзах, що відгвинчуються без застосування ключа |
|
1.1.8 |
| З забитою різьбою вічка снаряду під підривник, що перешкоджає вгвинчуванню підривника |
|
1.1.9 |
| З тріщинами на дульці та інших частинах гільзи, з різкими забоїнами на корпусі гільзи |
|
1.1.10 |
| Підмочені |
|
1.1.11 |
| Зі зміщенням чорного кола запалювача більше ніж на 3/4 вогнепередаючого отвору гільзи |
|
1.1.12 |
| Зі зміщенням запалювача з димного рушничного пороху, при якому в частині картузика, видимій через запальний отвір соска гільзи, відсутній димний порох |
|
1.1.13 |
| З наявністю порохових зерен у запальному отворі соска гільзи, а також під картузиком запальника, видимих через запальний отвір соска гільзи |
|
1.1.14 |
| Що підлягають розбиранню на елементи |
|
1.2 | 25-мм і 30-мм артилерійські набої | ||
1.2.1 | Зібрані з основних елементів першої категорії, справні за зовнішнім виглядом, що мають повні виробничі дані | Без виробничих даних, що потребують розсортування і складання збірних партій | Такі, що мають елементи, заборонені до бойового застосування |
1.2.2 | Мають такі дефекти: |
| Мають такі дефекти: |
1.2.3 |
|
| Підмочені |
1.3 | Зібрані некеровані реактивні снаряди | ||
1.3.1 | Зібрані з елементів першої категорії, справні за зовнішнім виглядом, зі штатним маркуванням | Мають хоч один елемент 2-ї або 3-ї категорії | Не піддаються розбиранню на елементи способами, встановленими технічною документацією з ремонту боєприпасів |
1.3.2 | Мають такі дефекти: | Без виробничих даних, якщо відновлення їх можливе | Заборонені до бойового використання і зняті з озброєння |
1.3.3 |
| Зі стертим маркуванням на ракетних частинах (за відсутності даних для їх відновлення), що підлягають розбиранню |
|
1.3.4 |
| З несправним електроколом або які не зійшли з направляючих |
|
1.4. | Освітлювальні вироби "Світло" | ||
1.4.1 | Справні за зовнішнім виглядом, що мають належне маркування і зберігаються в герметичній упаковці | Потребують видалення незначних забоїн, подряпин, корозії, відновлення маркування та пакування в справну герметичну упаковку | Такі, що мають дефекти: |
1.4.2 | Мають такі дефекти: |
| З закушуванням проводів між пером і контактним пристроєм у зборі; |
1.4.3 |
|
| З переміщенням порохової шашки в камері двигуна, якщо його усунення в умовах арсеналу і бази неможливе |
1.4.4 |
|
| Заборонені до бойового використання і зняті з озброєння |
1.4.5 |
|
| З переміщенням діафрагми в камері двигуна |
1.4.6 |
|
| З переміщенням елементів спорядження в освітлювальній головці |
1.4.7 |
|
| З наявністю оксидів металу на контактних кільцях |
2 | Артилерійські снаряди і головні частини реактивних снарядів | ||
2.1 | Бронебійні, напівбронебійні, фугасні, осколкові, осколково-фугасні, глибоководні, дистанційні, осколково-трасуючі, осколково-запально-трасуючі і бронебійно-трасуючі снаряди всіх калібрів | ||
2.1.1 | Заводських і збірних партій різних років виготовлення, справні за зовнішнім виглядом, зі штатним маркуванням | Без виробничих даних, якщо їх можна відновити | З тріщинами і свищами по корпусу, дну і бронебійному наконечнику незалежно від їх розмірів і кількості |
2.1.2 | Мають такі дефекти: | З утопанням вгвинченого дна щодо корпусу снаряда більше 1 мм, якщо його усунення в умовах арсеналу можливе | З балістичним наконечником, що має гофри, складки і пом'ятості, які спотворюють обрис оживальної частини снаряда, і з вм'ятинами в місці закатки балістичного наконечника |
2.1.3 | Ті, хто має на балістичних наконечниках гофри або хвилястість глибиною до 0,3 мм, вм'ятини діаметром і глибиною до 0,05 калібру, забоїни глибиною до 2 мм сумарною площею до 2 см 2 без тріщин | З забоїнами на різьбі очка під детонатор або трасерну гайку, що перешкоджають повному вгвинчуванню детонатора або нагвинчуванню трасерної гайки; | З зірваними ведучими поясками або з ведучими поясками, які лопнули, з нещільною посадкою ведучих поясків, а також з розходженням ведучого пояска у стику розміром більше 0,1 мм |
2.1.4 |
| З забоїнами на центруючому потовщенні глибиною не більше 0,5 мм і на ведучому пояску глибиною до половини висоти виступаючої його частини, що підлягають зачищенню врівень з поверхнею центруючого потовщення і ведучого пояска | З деформованою різьбою очка під підривник або трасерну гайку загальною довжиною більше одного витка, якщо дефект не піддається виправленню |
2.1.5 |
| З розривним зарядом, що вимагає підчищення, лакування відколів вибухової речовини глибиною не більше 3 мм | Мають такі дефекти: |
2.1.6 |
| З розривним зарядом з тротилу, які мають "зростання", якщо дефект перешкоджає вільному вгвинчуванню підривника | З забоїнами і раковинами від корозії, які перевищують розміри, допустимі для 2-ї і 1-ї категорій, а також з раковинами від корозії, що з'єднуються між собою по всій ширині центруючого потовщення |
2.1.7 |
| Споряджені роздільним методом з шашками розривного заряду, що випадають, провертаються, ремонт яких можливий в умовах арсеналів | З підривниками, трасерами і металевими пробками (донними гвинтами), що не піддаються вигвинчуванню |
2.1.8 |
| Такі, що мають кругове або однобічне неприлягання балістичних наконечників, перехідних втулок до зрізу корпусу снаряда, що перевищує розміри, які допускають креслення і ТУ, якщо заміна наконечників і втулок в умовах арсеналу можлива | З угвинченими підривниками, віднесеними до числа небезпечних для зберігання і службового поводження |
2.1.9 |
| З підривниками, які відгвинчуються від руки, і зі зміщеними рисками на підривнику і дні снаряда | Такі, що мають "протікання" вибухової речовини |
2.1.10 |
| З ваговими знаками, що не відповідають фактичній вазі снаряда | Мають такі дефекти: |
2.1.11 |
| Такі, що мають напливи лаку, пухирчастість, відшарування лакової плівки від поверхні зрізу розривного заряду | Що підлягають переспорядженню за вказівками служби РАО озброєння логістики Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України |
2.1.12 |
|
| Заборонені до бойового використання і зняті з озброєння |
2.2 | Освітлювальні снаряди | ||
2.2.1 | Заводських і збірних партій усіх років виготовлення, які справні за зовнішнім виглядом, зі штатним маркуванням | З деформованою різьбою очка під підривник, що перешкоджає повному вгвинчуванню підривника | З тріщинами і свищами по корпусу і дну незалежно від їх розмірів і кількості |
2.2.2 | Мають такі дефекти: | З забоїнами на центруючому потовщенні глибиною до 0,5 мм і на ведучому пояску глибиною до половини висоти його частини, яка виступає, що підлягають зачищенню в місцях забоїн урівень з поверхнею центруючого потовщення та ведучого пояска | З зірваними або такими, що лопнули, ведучими пасками, з нещільною посадкою ведучих пасків, а також із розбіжностями ведучого паска в стику на величину більше 0,1 мм |
2.2.3 |
| З угвинченими забороненими підривниками, які підлягають заміні | З деформованою або забитою різьбою очка під підривник, якщо дефект не піддається виправленню, а також з різьбою, що викришилася по довжині в сумі понад один виток |
2.2.4 |
| Які потребують заміни вибивного заряду (для всіх парашутних снарядів і для безпарашутних снарядів, які викидають спорядження через дно) | З корозією в частині очка снаряда за різьбою і на діафрагмі, якщо корозія не піддається видаленню |
2.2.5 |
| Які потребують заміни гумового кільця під пробкою, що герметизує | З забоїнами і раковинами, що перевищують розміри, допустимі для першої категорії, а також із раковинами від корозії, що з'єднуються між собою по всій ширині центруючого потовщення |
2.2.6 |
| З ваговими знаками, що не відповідають фактичній вазі снаряда | З непридатними або зірваними герметизируючими стрічками |
2.2.7 |
| Такі, що мають виступ дна, що вгвинчується за донний зріз корпусу снаряда | З підривниками і пробками, що не піддаються вигвинчуванню |
2.2.8 |
|
| Заборонені до бойового застосування і зняті з озброєння |
2.2.9 |
|
| З угвинченими підривниками, віднесеними до числа небезпечних для зберігання і службового поводження |
2.3 | Протирадіолокаційні снаряди | ||
2.3.1 | Справні за зовнішнім виглядом, зі штатним маркуванням | З деформованим різьбленням очка під підривник, що перешкоджає вгвинчуванню підривника, але який піддається виправленню | З тріщинами і свищами в металі корпусу і дна незалежно від їх розмірів і кількості |
2.3.2 | Мають такі дефекти: | З забоїнами на центруючому потовщенні глибиною до 0,5 мм і на ведучому пояску до половини висоти виступаючої його частини, що підлягають зачищенню врівень з поверхнею центруючого потовщення і ведучого пояска | З ведучими поясками, які зірвані або лопнули, з нещільною посадкою ведучих поясків, а також із розходженням їх у стику розміром більше 0,1 мм |
2.3.3 |
| З угвинченими забороненими підривниками, які підлягають заміні | З забоїнами і раковинами, що перевищують розміри, допустимі для 1-ї і 2-ї категорій, а також із раковинами від корозії, що з'єднуються між собою по всій ширині центруючого потовщення |
2.3.4 |
| Потребують заміни вибивного заряду (тріщини, сколи, наявність порохового пилу тощо) | З деформованою різьбою очка під підривник, якщо дефект не піддається виправленню, а також з різьбою, що викришилася по довжині в сумі понад один виток |
2.3.5 |
| З ваговими знаками, що не відповідають фактичній вазі снаряда | З підривниками, що не піддаються вигвинчуванню |
2.3.6 |
| Потребують заміни герметизируючого кільця під пробкою | Заборонені до бойового застосування і зняті з озброєння |
2.3.7 |
| З виступанням вгвинтного дна за донний зріз корпусу снаряда |
|
2.4 | Практичні, практичні зенітні (з димовим елементом), спеціальні практичні снаряди і ядра | ||
2.4.1 | Справні за зовнішнім виглядом, зі штатним маркуванням | З деформованою різьбою очка під підривник або трасерну гайку, що перешкоджає вгвинчуванню підривника або трасерної гайки, але піддається виправленню | З тріщинами і свищами в металі корпусу і дна незалежно від їх розмірів і кількості |
2.4.2 | Мають такі дефекти: | З забоїнами на центруючому потовщенні глибиною до 0,5 мм і на ведучому пояску глибиною до половини висоти його частини, яка виступає, що підлягають зачищенню врівень з поверхнею центруючого потовщення і ведучого пояска | З зірваними або такими, що лопнули, ведучими поясками, з нещільною посадкою ведучих поясків, а також із розходженням їх у стику розміром більше 0,1 мм |
2.4.3 |
| З угвинченими забороненими підривниками і трасерами, що підлягають заміні | З деформованою різьбою очка під підривник або трасерну гайку, якщо дефект не піддається виправленню, а також із різьбою, що викришилася по довжині, у сумі понад один виток |
2.4.4 |
| Потребують підчищення і лакування відколів вибухової речовини (тільки для спеціальних практичних снарядів) | З забоїнами та раковинами від корозії, які перевищують розміри, допустимі для 1-ї і 2-ї категорій, а також із раковинами від корозії, що з'єднуються між собою по всій ширині центруючого потовщення |
2.4.5 |
| Потребують переспорядження (тільки для практичних зенітних снарядів з димовим елементом) | З зарізом дна і з днами, що не піддаються відгвинчуванню |
2.4.6 |
| Зі зміщеними рисками на вгвинтному дні і корпусі снаряда (потребують підтискання днищ) | З підривниками, балістичними втулками і пробками, що не піддаються відгвинчуванню |
2.4.7 |
| З ваговими знаками, що не відповідають фактичній вазі снаряда | З угвинченими підривниками, віднесеними до небезпечних для зберігання і службового поводження (підлягають знищенню) |
2.4.8 |
|
| З тріщинами, осипанням, усадкою, сколами та іншими дефектами вибухової речовини, що виходять за межі допусків чинних технічних умов (для спеціальних практичних снарядів) |
2.5 | Головні частини некерованих реактивних снарядів | ||
2.5.1 | Заводських і збірних партій усіх років виготовлення зі штатним маркуванням | Отримані від розбирання снарядів і вимагають сортування за ступенем придатності | З тріщинами, глибокими вм'ятинами, раковинами і забоїнами на корпусі більше зазначених для 1-ї і 2-ї категорій |
2.5.2 | Із вм'ятинами і забоїнами глибиною до 2 мм і раковинами глибиною до 1 мм (крім різьби) | З головними частинами без маркування, якщо його можна відновити | З деформованими різьбами, що не піддаються виправленню |
2.5.3 |
| З місцевими забоїнами на центруючому потовщенні глибиною не більше 0,5 мм | Заборонені до бойового використання і зняті з озброєння |
2.5.4 |
| З угвинченими забороненими підривниками | З виділенням або "течею" вибухової речовини |
2.5.5 |
| Потребують заміни вибивного заряду (тріщини, відколи, наявність порохового пилу тощо) |
|
2.5.6 |
| З недогвинченим перехідним дном |
|
2.5.7 |
| З осьовим переміщенням спорядження |
|
2.6. | Корпуси снарядів (неспоряджені) | ||
2.6.1 | Справні за зовнішнім виглядом і відповідають вимогам технічних умов і креслень, з належним захисним покриттям | З деформованою різьбою очка під підривник або трасерну гайку, що перешкоджає вгвинчуванню підривника або трасерної гайки, але піддається виправленню | З тріщинами і свищами в металі корпусу незалежно від їх розмірів і кількості |
2.6.2 | Мають такі дефекти: | З забоїнами на центруючому потовщенні глибиною до 0,5 мм і на ведучому пояску глибиною до половини висоти його частини, яка виступає, що підлягає зачищенню врівень з поверхнею центруючого потовщення і ведучого паска | З ведучими пасками, які лопнули або зірвані, із нещільною посадкою ведучих пасків, а також із розходженням їх розмірів більше 0,1 мм |
2.6.3 |
|
| З деформованою різьбою очка під підривник або трасерну гайку, якщо дефект не піддається виправленню, а також із таким, що викришилося, різьбленням по довжині в сумі понад один виток |
2.6.4 |
|
| З забоїнами і раковинами від корозії, які перевищують розміри, допустимі для 1-ї і 2-ї категорій, а також з раковинами від корозії, що з'єднуються між собою по всій ширині центруючого потовщення |
2.6.5 |
|
| З зарізом дна і днами, що не піддаються вигвинчуванню |
3 | Порохи і метальні заряди | ||
3.1 | Порохи розсипом | ||
3.1.1 | Виготовлені або отримані від розбирання великих іменних партій зарядів, справні за зовнішнім виглядом, що задовольняють встановленим нормам за хімічною стійкістю і вимогами за балістичними характеристиками для порохів 1-ї категорії, що зберігаються в герметичній упаковці з належним маркуванням | Задовольняють встановленим нормам за хімічною стійкістю та балістичними характеристиками для порохів 1-ї категорії, але вимагають: | Хімічно нестійкі (за висновком лабораторії) |
3.1.2 | Сумішеві з індексом "см" незалежно від часу виготовлення порохів, що входять в сумішеві партії, які зберігаються в герметичній упаковці з належним маркуванням | Отримані від розбирання зарядів, що підлягають зняттю напливів нітроклею і відбитків від зв'язок шнура у вигляді зазубрин з гострими краями, видалення включень аміантину у вигляді ворсу і ниток, а також підлягають включенню в сумішеві партії | Промаслені, засмічені димним порохом або порохами інших рецептур і марок, засмічені домішками, що неможливо видалити під час ремонту; |
3.1.3 | Отримані від розбирання зарядів і мають: | Ті, що мають незадовільні результати при балістичних випробуваннях, балістичні характеристики яких можуть бути виправлені коригуванням маси заряду або перемішуванням | Порохові трубки з тріщинами і з зім'ятими каналами, якщо величина вм'ятини перевищує половину діаметра каналу |
3.1.4 |
| Отримані від розбирання пострілів (зарядів) дрібних партій, що підлягають ремонту | Обрізки порохів, непридатні для виготовлення зарядів і пороху, що підлягають використанню для вибухових робіт за вказівками начальника служби РАО озброєння логістики Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України |
3.1.5 |
| Дрібні партії у кількостях у партії, менше зазначених для зарядів дрібних партій (пункт 3.2.15 цієї Інструкції), а також для зарядів 2-ї категорії, які підлягають використанню за вказівкою начальника служби РАО озброєння логістики Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України | З незадовільними балістичними характеристиками за результатами контрольних випробувань, які не підлягають виправленню корекцією ваги заряду і перемішуванням |
3.1.6 |
|
| Без виробничих даних (без клейм) |
3.2 | Заряди метальні картузного і роздільно-гільзового заряджання і заряди в посилковій упаковці | ||
3.2.1 | У картузах і в посилковій упаковці, виготовлені з порохів 1-ї категорії, справні за зовнішнім виглядом, що зберігаються в герметичній упаковці зі штатним маркуванням на картузах і упаковці | Потребують заміни одного з елементів заряду (запальника, флегматизатора, гільзи, капсульної втулки, кришки, картуза) | З хімічно нестійкого пороху (за висновком контрольно-порохової лабораторії), що підлягають знищенню |
3.2.2 | У гільзах, зібрані з порохів та інших елементів 1-ї категорії, справні за зовнішнім виглядом, які задовольняють за балістичними характеристиками вимогам для зарядів 1-ї категорії, зі штатним маркуванням на гільзах | Що дали незадовільні результати при балістичних випробуваннях, балістичні характеристики яких можуть бути виправлені коригуванням маси заряду або перемішуванням | Картузного заряджання, на які втрачені виробничі дані |
3.2.3 | З відхиленнями балістичних характеристик більше величин, установлених для зарядів 1-ї категорії, але допущені за вказівкою начальника служби РАО озброєння логістики Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України для бойових і практичних стрільб | Не задовольняють за балістичними характеристиками вимоги, встановлені для зарядів 2-ї категорії, за можливості підбору нової маси заряду до штатної артилерійської системи |
|
3.2.4 |
| Потребують повного відновлення маркування |
|
3.2.5 |
| Зі стертим маркуванням щодо порохового заряду на гільзах, якщо маркування не може бути відновлене без розбирання зарядів у гільзах |
|
3.2.6 |
| Потребують виправлення або відновлення герметизації зарядів у гільзах (мають дефекти: хитання, провертання та відхід коркової кришки від зрізу дульця гільзи, що не піддаються виправленню без розбирання заряду в гільзі) |
|
3.2.7 |
| З вільним переміщенням усього заряду в гільзі |
|
3.2.8 |
| Шнурової в'язки з ослабленими зв'язками шовкового шнура, з переміщенням в'язки і випадінням трубок при легкому струшуванні |
|
3.2.9 |
| Підмочені, промаслені або засмічені сторонніми домішками, що вимагають оброблення врозсип і розсортування порохових елементів |
|
3.2.10 |
| У несправних картузах (порваних, прілих, підмочених або які втратили міцність), що підлягають заміні |
|
3.2.11 |
| З перехресними пороховими трубками, зі слабко прикріпленими запальниками, з нещільним приляганням картуза |
|
3.2.12 |
| Зі зміщенням флегматизатора вздовж і навколо осі заряду, з накладенням країв флегматизатора один на другий, при обгортанні навколо заряду |
|
3.2.13 |
| Із втраченими виробничими даними, які підлягають розбиранню |
|
3.2.14 |
| З піроксилінових порохів у негерметичній упаковці, що вимагають перепакування в герметичну упаковку |
|
3.2.15 |
| Дрібних партій з кількістю в партії менше: |
|
Примітки: | |||
3.3 | Заряди до некерованих реактивних снарядів | ||
3.3.1 | Комплектні і справні за зовнішнім виглядом, відповідають вимогам креслень і ТУ, що зберігаються в герметичній упаковці або зібраними в снарядах, з повними виробничими даними | З порохів 1-ї категорії, хімічно стійких, з допустимими дефектам и для зарядів 1-ї категорії, отримані від розбирання снарядів, що вимагають: | З хімічно нестійкого пороху (за висновком лабораторії), що підлягають знищенню |
3.3.2 | Заряди з порохів, які мають такі дефекти: |
| З неусувними дефектами, що перевищують допустимі норми для 1-ї категорії |
3.33 |
|
| Мають такі дефекти шашок: |
3.3.4 |
|
| З втраченими виробничими даними |
4 | Димні порохи, запалювачі і вибивні заряди | ||
4.1 | Димні порохи | ||
4.1.1 | З вологістю не більше 2 %, запиленістю не більше 0,3 %, без сторонніх домішок, з повними виробничими даними, що зберігаються в герметичній упаковці зі штатним маркуванням | З вологістю не більше 2 %, запиленістю більше 0,3 %, підлягають перегляду та очищенню від сторонніх домішок, що зберігаються в герметичній упаковці | З вологістю більше 2 % |
4.1.2 |
|
| Засмічені піском або іншими домішками, які не піддаються видаленню |
4.1.3 |
|
| Підмочені, зім'яті, з викристалізацією селітри (мають білий наліт), які втрачають свою форму під час легкого розминання |
| Примітки: | ||
4.2 | Запалювачі і вибивні заряди з димного пороху в картузах | ||
4.2.1 | Виготовлені з порохів 1-ї категорії або отримані від розбирання зарядів (пострілів), у справних картузах, що зберігаються в герметичній упаковці зі штатним маркуванням, або знаходяться в складі зарядів (пострілів) | Отримані від розбирання зарядів (пострілів), які підлягають перегляду, сортуванню і зведенню в збірні партії або розбиранню, з заміною окремих призм і картузів, що зберігаються в герметичній упаковці | Із рваними або сильно забрудненими, що втратили механічну міцність, картузами |
4.2.2 | Ті, що мають сколи на кожній призмі загальним обсягом не більше 0,5 см 3 (до зарядів для практичних стрільб допускаються запальники зі сколами призм обсягом до 1,0 см 3) |
| Підмочені та з ознаками виділення селітри |
4.2.3 |
|
| Зі злежалим, зім'ятим порохом, який втрачає форму при легкому розминанні |
4.2.4 |
|
| Зі сколами призм загальним обсягом понад 1,0 см 3 та з тріщинами, а також з канальцями, заповненими пороховою масою |
4.3 | Картонні стрижневі запальники | ||
4.3.1 | Виготовлені з порохів 1-ї категорії, які зберігаються в герметичній упаковці зі штатним маркуванням, а також отримані від розбирання пострілів, справні за зовнішнім виглядом | Отримані від розбирання пострілів і підлягають перегляду, сортуванню та зведенню в збірні партії, які зберігаються в герметичній упаковці | Підмочені, зі зім'ятим порохом |
4.3.2 | Мають такі дефекти: |
| З механічними ушкодженнями обклеювання |
4.4. | Запалювачі у футлярах | ||
4.4.1 | Виготовлені з порохів 1-ї категорії або отримані від розбирання реактивних снарядів, справні за зовнішнім виглядом, що зберігаються в герметичній упаковці з повними виробничими даними або знаходяться в складі готових снарядів | Отримані від розбирання снарядів і підлягають перегляду, сортуванню і зведенню в збірні партії, які зберігаються в герметичній упаковці | Мають такі дефекти: |
4.4.2 |
|
| Підмочені, зі зім'ятим порохом |
5 | Артилерійські гільзи (суцільнотягнуті латунні і сталеві) | ||
5.1 | Нові, усіх років виготовлення, не стріляні, отримані під час розбирання пострілів, які відповідають вимогам креслень і нормативно-технічної документації, з відповідними клеймами, не потребують ремонту | Такі, що вимагають: | З грубим и забоїнами і вм'ятинами, що не піддаються виправленню і заважають заряджанню (входженню в повірочну камору) |
5.2 | Оновлені, що мають такі дефекти: |
| З тріщинами, прогарами, надривами і рванинами незалежно від їх кількості та місцезнаходження, за виключенням гільз, зазначених у примітці |
5.3 |
|
| З різьбою, що викришилася більше одного витка (без урахування верхнього і нижнього витків), з наскрізним прогаром різьби у вічку |
5.4 |
|
| З раковинами від корозії глибиною більше 1/3 товщини стінки, поширеними більше ніж на половині поверхні сталевої гільзи |
5.5 |
|
| З увігнутістю і вигнутістю дна, що виходять за межі вимог ТУ і не піддаються виправленню під час обтискання |
5.6 |
|
| З розшаруванням металу, складками в місцях сполучення різних розмірів, з бульбашками площею і кількістю понад допустимі за ТУ, з різким гофруванням, запресовкою сторонніх тіл, а також зі складками і недопресовками в кутку дна латунних гільз |
5.7 |
|
| Із засобами запалювання, які не піддаються видаленню (із застосуванням спеціальних пристроїв) |
5.8 |
|
| Які пройшли встановлену для даних гільз кратність використання |
5.9 |
|
| Не задовольняють вимогам технічних умов на збірку пострілів за інструментальним контролем |
5.10 |
|
| Заборонені до бойового використання і зняті з озброєння |
Примітки: | |||
6 | Ракетні частини некерованих реактивних снарядів | ||
6.1 | Комплектні, справні за зовнішнім виглядом і які мають належне захисне покриття зовнішньої і внутрішньої поверхонь | З деформованими різьбами корпусу ракетної частини і соплового дна (різьба вічка під свічку), які потребують виправлення | З тріщинами, пробоїнами і свищами на корпусі ракетної частини |
6.2 | Мають такі дефекти: | З забоїнами і подряпинами на корпусі ракетної частини | Із вм'ятинами більше допустимих кресленням і ТУ, та з забоїнами на корпусі ракетної частини, що не піддаються виправленню |
6.3 |
| З виступом стопорного гвинта над поверхнею корпусу ракетної частини | З корозійними раковинами, розміри яких виходять за межі, допустимі для 1-ї категорії |
6.4 |
| З недогвинченим сопловим дном | З порушеною герметичністю соплового дна, а також із вм'ятинами на герметизуючому кільці, які порушують герметичність соплового дна |
6.5 |
| Які потребують заміни дефектних вузлів і деталей на придатні | З дефектами різьби, що не піддаються виправленню, або з зірваною різьбою одного витка і більшою загальною довжиною, що перевищує 1/3 довжини витка |
6.6 |
|
| З одностороннім зазором між торцем корпусу ракетної частини і опорною поверхнею соплового дна, що перевищує межі, допустимі для 1-ї категорії, і з круговим зазором, які не піддаються виправленню догвинчуванням |
6.7 |
|
| З діафрагмою соплового дна, яка випадає або хитається |
6.8 |
|
| Заборонені до бойового використання і зняті з озброєння |
7 | Підривники | ||
7.1 | Головні і донні підривники | ||
7.1.1 | Виготовлені або перероблені на заводах промисловості у 1946 році і пізніше, що зберігаються в заводській герметичній тарі | Потребують розсортування за виробничими даними, ремонту (виправлення різьби, зачищення напливів металу від кернування, що перешкоджають догвинчуванню підривника, тощо) та пакування в герметичну упаковку | Без клейм і виробничих даних |
7.1.2 | Виготовлені або перероблені у 1946 році і пізніше, відремонтовані на арсеналах (базах) і зберігаються в заводській герметичній тарі |
| Без запобіжних або герметизуючих ковпаків (якщо вони повинні бути) або з несправними (пробитими, сильно деформованими) герметизируючими ковпаками |
7.1.3 | Виготовлені або перероблені у 1946 році і пізніше, що зберігаються угвинченими в снаряди, а також в негерметичній упаковці (у тому числі з запобіжними ковпаками, що зазнали згвинчення і знову загерметизовані встановленим способом) |
| З зірваними або пошкодженими мембранами (проколи, зрізання мембрани по всьому колу або в окремих місцях, тріщини), а також з мембранами, ураженими корозією, що не видаляється встановленим способом, із вм'ятинами і з прогином мембрани глибиною більше 0,9 мм (тільки для МГ-37) |
7.1.4 | Мають такі дефекти, які не перешкоджають бойовому застосуванню: |
| З суцільною корозією на корпусі і утримувачі |
7.1.5 | Виготовлені до 1945 року включно, справні за зовнішнім виглядом, що не мають заборон і зберігаються в герметичній упаковці або в такій, яка розкривалася, але загерметизирована встановленим способом |
| З порушеною установкою ПК |
7.1.6 |
|
| З утримувачами підривиків, які відгвинчуються від зусилля руки |
7.1.7 |
|
| З механічними ушкодженнями корпусу, балістичного ковпака або утримувача (тріщини, глибокі подряпини, вм'ятини і забоїни) |
7.1.8 |
|
| З дефектами різьби у вигляді вибоїн, вм'ятин і зривів, що не піддаються виправленню і перешкоджають вгвинчуванню підривника у вічко снаряда або тих, що не забезпечують надійного кріплення в снаряді |
7.1.9 |
|
| З зірваними ключовими гніздами, що виключають можливість затягування ручним ключем під час вгвинчування у вічко снаряда |
7.1.10 |
|
| З випинаннями дистанційного складу, які мають ознаки викристалізації (виділення) селітри |
7.1.11 |
|
| Підмочені в процесі зберігання |
7.1.12 |
|
| Механічні дистанційні підривники, які мають підтиснення установлювального ковпака з'єднувальним кільцем з моментом тертя нижче і з моментом зсуву вище встановлених кресленням і спеціальною інструкцією |
7.1.13 |
|
| З балістичним ковпаком, який розхитаний або не провертається під час установки |
7.1.14 |
|
| Заборонені до бойового використання і зняті з озброєння |
7.1.15 |
|
| Зі зрізаними штифтами балістичного ковпака |
7.2 | Підривники типу 76 | ||
7.2.1 | Зберігаються в заводській герметичній упаковці менше строку, встановленого кресленнями, або в заводській герметичній упаковці, яка відкривалася та загерметизована пайкою, а також зберігаються в пристосованій елеваторній герметичній упаковці Я-25, Я-30 або угвинченими в снаряди зі строком зберігання до 5 років з моменту розкриття заводської герметичної упаковки і загальним строком зберігання не більше 10 років | Вигвинчені зі снарядів та вимагають розсортування за зовнішнім виглядом і виробничими даними, ремонту (видалення корозії і забруднень із зовнішньої поверхні корпусів, виправлення різьби) і пакування | Без належних клейм і виробничих даних |
7.2.2 | Зберігаються в заводській герметичній упаковці або в упаковці, яка відкривалася та загерметизована пайкою, у пристосованій елеваторній упаковці Я-25, Я-30 або угвинченими в снаряди, які пройшли належні контрольні випробування і мають подовжені строки придатності |
| З наскрізними отворами, тріщинами, вм'ятинами на поверхні пластмасової головної частини, з розкритим радіоблоком |
7.2.3 | Які вигвинчені зі снарядів, оглянуті і відремонтовані на арсеналах і на базах |
| З розбитими (зруйнованими) ампулами джерел живлення |
7.2.4 | Такі, що мають на поверхні пластмасової головної частини дефекти, що не перешкоджають бойовому застосуванню: |
| З зірваними ключовими гніздами, що виключає можливість затягування ручним ключем під час вгвинчування у вічко снаряда |
7.2.5 | Такі, що мають на корпусі: |
| З дефектами різьби у вигляді вибоїн, вм'ятин і зривів, які не підлягають виправленню і перешкоджають вгвинчуванню підривника у вічко снаряда або які не забезпечують надійне кріплення в снаряді |
7.2.6 |
|
| Підмочені в процесі зберігання і експлуатації |
7.2.7 |
|
| Заборонені до бойового використання і зняті з озброєння |
8 | Засоби запалювання | ||
8.1 | Капсульні втулки, запальні, електроударні, гальванічні і гальваноударні трубки | ||
8.1.1 | Виготовлені або перероблені в 1946 році і пізніше, що зберігаються в заводській герметичній упаковці або в упаковці, яка відкривалася, але загерметизована (крім гальванічних і гальваноударних трубок) або ж вгвинченими (запресованими) в гільзи пострілів (зарядів) | Отримані від розбирання пострілів (зарядів), які потребують розсортування, ремонту та пакування в герметичну упаковку або підлягають використанню в складі пострілів (зарядів) після ремонту без пакування | З тріщинами і суцільним окисненням по корпусу, з зірваними або сильно деформованими ключовими гніздами (для капсульних втулок і запальних трубок) |
8.1.2 | Отримані від розбирання пострілів (зарядів), які відремонтовані і зберігаються в загерметизованій упаковці зі штатним маркуванням або угвинченими (запресованими) в гільзи пострілів (зарядів) |
| З тріщинами, вм'ятинами і глибокими подряпинами по корпусу, з продуктами корозії більше половини зовнішньої поверхні, а також із сильно окисненим дном і зі слідами удару бойка (для ударних, гальванічних і гальваноударних трубок) |
8.1.3 | ЗТН і УТ-36, виготовлені в 1946 році або пізніше |
| З забитою різьбою, що перешкоджає вгвинчуванню капсульної втулки у вічко гільзи |
8.1.4 | Зазначені в пунктах 8.1.1, 8.1.2, але які зберігаються в негерметичній упаковці (за винятком гальванічних і гальваноударних трубок) |
| З зірваною або такою, що викришилася, різьбою загальною довжиною більше одного витка |
8.1.5 | Визнані за результатами контрольних випробувань придатними тільки для комплектації практичних, допоміжних і розрядкових пострілів |
| З пошкодженою (проколи, відставання від корпусу) або окисненою фольгою за місцем закачування |
8.1.6 | Мають такі дефекти: |
| З випинанням, випадінням порохових запресовок (петард) або з ознаками виділення селітри з пороху |
8.1.7 |
|
| Отримані від розбирання пострілів запальні трубки, що мають сильне окиснення і виступи капсуля-запалювача над зрізом корпусу трубки, порушення мастики (лакового покриття), грубі забоїни, пом'ятості, погнутості, тріщини і надриви |
8.1.8 |
|
| Гальванічні та гальваноударні трубки, які зберігаються в негерметичній упаковці |
8.1.9 |
|
| Ударні трубки УТ-36 і гальванічні трубки ГТК-2, виготовлені до 1945 року включно |
8.1.10 |
|
| Гальванічні і гальваноударні трубки з порушеною електропровідністю (обривом містка розжарювання) або з опором, що виходять за межі встановлених допусків, які виявлені в процесі експлуатації |
8.1.11 |
|
| Без клейм |
8.1.12 |
|
| Заборонені до бойового використання і зняті з озброєння |
8.2 | Піропатрони | ||
8.2.1 | Справні за зовнішнім виглядом, що зберігаються в заводській герметичній упаковці з належним маркуванням | Отримані від розбирання готових снарядів, підлягають перевірці на справність містків розжарювання, перевірці на величину опору ланцюга містка розжарювання | З несправними містками розжарювання або з опором більше допустимого вимогами креслення |
8.2.2 | Отримані від розбирання готових снарядів, відремонтовані, справні за зовнішнім виглядом |
| З механічними ушкодженнями корпусу: |
8.2.3 | Такі, що мають засвітлення полуди і механічні мітки на корпусі і контактному сердечнику |
| З порушенням лакового покриття |
8.2.4 |
|
| Зі здуттям чи зідраністю полуди |
8.2.5 |
|
| З корозією на корпусі, що не видаляється сухим ганчір'ям |
9 | Допоміжні елементи | ||
9.1 | Флегматизатори (листові, рифлені і пластинчасті) | ||
9.1.1 | Справні за зовнішнім виглядом, що відповідають вимогам креслень і ТУ, з повними виробничими даними | Пластинчасті флегматизатори, що мають дефекти: | Отримані від розбирання пострілів (зарядів) листові флегматизатори |
9.1.2 | Отримані від розбирання пострілів (зарядів) рифлені і пластинчасті флегматизатори, що мають місцеві надриви, розшарування листів, окремі складки і зморшки листів, перекіс рифлення й інші дефекти в межах, допустимих технічними умовами |
| Отримані від розбирання пострілів (зарядів) рифлені і пластинчасті флегматизатори зі складом невідомої рецептури |
9.1.3 | Без виробничих даних, але зі складом відомої рецептури (дозволеної для використання) |
| Такі, що мають механічні пошкодження (порвані, сильно пом'яті, потріскані, ЗІ складом, який обсипається та відшаровується) та інші дефекти, що не допускаються технічними умовами і не піддаються усуненню під час ремонту |
9.1.4 |
|
| Виготовлені за рецептурами, забороненими для користування (знятими з постачання) |
9.2 | Кришки пробкові ПК-30 і картонного лиття | ||
9.2.1 | Справні за зовнішнім виглядом, що відповідають вимогам креслень і ТУ | Потребують сортування за ступенем придатності і приведення в стан, придатний для зберігання і збирання зарядів | З дефектами, що перешкоджають використанню кришок для збирання зарядів: |
9.2.2 | Мають такі дефекти: |
|
|
9.3 | Обтюрувальні пристрої | ||
9.3.1 | Нові, що не були у використанні, справні за зовнішнім виглядом і відповідають вимогам креслень і ТУ | Пострілів, що вимагають сортування за ступенем придатності та приведення в стан, придатний для зберігання і повторного збирання пострілів | Мають такі дефекти: |
9.3.2 | Отримані від розбирання пострілів, придатні для повторного використання | Отримані від розбирання | Деформовані (втратили форму) |
9.3.3 |
|
| Відвологлі, з цвіллю на поверхні |
9.3.4 |
|
| З забрудненням поверхонь механічними домішками і органічними речовинами |
9.3.5 |
|
| Які не відповідають креслярським розмірам |
9.3.6 |
|
| Посилені кришки, отримані від розбирання |
9.4 | Пробки для вічка під підривник снаряда | ||
9.4.1 | Нові металеві та пластмасові, справні за зовнішнім виглядом і відповідають вимогам креслень і ТУ | Вигвинчені зі снарядів, що вимагають розсортування за технічним станом, сушіння, очищення від старого мастила, забруднення і корозії | Мають такі дефекти: |
9.4.2 | Отримані після оброблення пострілів (снарядів, головних частин реактивних снарядів), що мають: | Не вгвинчуються у вічко снаряда через наявність вм'ятин, забитості різьби або зміни розмірів пробки, що пов'язано з тривалим зберіганням, і не піддаються виправленню | |
9.5 | Донні гвинти і балістичні втулки | ||
9.5.1 | Справні за зовнішнім виглядом, що не мають відхилень від креслярських розмірів, з належним відмінним забарвленням | Вигвинчені зі снарядів і потребують ремонту (чищення, видалення напливів металу з ключових пазів, виправлення різьби тощо) і нанесення належного відмінного забарвлення | З зірваною, забитою або пом'ятою різьбою, що перешкоджає вгвинчуванню у вічко снаряда і не піддається виправленню |
9.5.2 | Мають такі дефекти: |
| З зірваними ключовими гніздами, що виключають можливість затягування ручним ключем під час вгвинчування у вічко снаряда |
9.5.3 |
|
| З механічними ушкодженнями корпусу балістичних втулок (тріщини, відколи, вм'ятини і забоїни) |
9.5.4 |
|
| З хитанням і провертанням пластмасової частини балістичної втулки в металевій основі |
10 | Піротехнічні засоби | ||
10.1 | Комбіновані сигнальні патрони (КСП) | ||
10.1.1 | Справні за зовнішнім виглядом, що зберігаються в герметичній упаковці, з належним маркуванням | Потребують огляду, розсортування за зовнішнім виглядом з видаленням середньої та великої корозії і перепакування в герметичну упаковку | Забраковані для бойового застосування за результатами контрольних випробувань |
10.1.2 |
|
| Без виробничих даних |
10.1.3 |
|
| Непридатні для бойового використання, мають дефекти: |
10.1.4 |
|
| Такі, що мають відмови в дії |
10.1.5 |
|
| З корозією, що викликає порушення механічної міцності і герметичності патронів |
10.2 | Морські сигнальні факели та імітаційні вироби "Осередок пожежі" | ||
10.2.1 | Справні за зовнішнім виглядом, що відповідають вимогам ТУ і креслень, що мають повні виробничі дані | Підлягають розсортуванню за зовнішнім виглядом і потребують ремонту (очищення від продуктів корозії, лакування гільз, забарвлення касет тощо) | Забраковані для бойового використання або визнані небезпечними в обігу і під час зберігання за підсумками контрольних випробувань |
10.2.2 | Імітаційні вироби "Осередок пожежі", що мають дефекти: | Мають такі дефекти: | |
10.2.3 |
| Набряклі, мають відмови в дії | |
10.3 | Вибухові пакети палубні і для відсіку | ||
10.3.1 | Справні за зовнішнім виглядом, що відповідають вимогам ТУ і креслень, що зберігаються в штатній герметичній упаковці або в упаковці, що відкривалася, але загерметизована в установленому порядку, мають повні виробничі дані | Підлягають розсортуванню за зовнішнім виглядом для вилучення виробів з дефектами, зазначеними в пункті 10.3.2 для 1-ї категорії | Забраковані для бойового використання або визнані небезпечними в обігу і під час зберігання за підсумками контрольних випробувань |
10.3.2 | Мають такі дефекти на корпусі: | Потребують усунення порушення заливки нітроклеєм місця виходу провідників електрозапалу з пробки, а також порушення ізоляції провідників | Мають такі дефекти: |
10.3.3 |
|
| Підмочені (набряклі) |
10.4 | Трасери | ||
10.4.1 | Усіх років виготовлення, справні за зовнішнім виглядом, що зберігаються в штатній герметичній упаковці, з повними виробничими даними | Отримані від розбирання пострілів, що вимагають розсортування за зовнішнім виглядом, очищення від забруднень, видалення продуктів корозії, відомості в збірні партії, герметизації | Забраковані для бойового застосування за результатами контрольних випробувань |
10.4.2 | Зберігаються в негерметичній упаковці або отримані від розбирання пострілів, розсортовані, справні за зовнішнім виглядом, з задовільними результатами контрольних випробувань |
| Мають такі дефекти: |
10.4.3 | Отримані від розбирання пострілів, розсортовані і відремонтовані, мають такі дефекти: |
| Такі, що не входять до гайки (корпусу) трасера |
10.4.4 |
|
| Такі, що не піддаються вилученню з трасерних гайок |
10.4.5 |
|
| Мають такі дефекти: |
10.4.6 |
|
| Що втратили механічну міцність (безоболонкові трасери, які розчавлюються в руці) |
10.4.7 |
|
| Підмочені |
11 | Сигнальні ручні гранати СРГ-66 | ||
11.1 | Справні за зовнішнім виглядом, що зберігаються в заводській герметичній упаковці або в розкритій, але загерметизованій в установленому порядку упаковці, з повними виробничими даними | Потребують розсортування за ступенем придатності, видалення корозії, відновлення забарвлення і пакування в герметичну упаковку | З наскрізними тріщинами на корпусі, кришці і стакані рукоятки з вибуховим зарядом |
11.2 | Такі, що мають незначні подряпини, забоїни, вм'ятини на корпусі і кришці, які не впливають на бойові властивості |
| З забитою, деформованою або зірваною різьбою кришки під пробку з кільцем, яка не піддається виправленню |
11.3 |
|
| З порушеною герметичністю, усунення якої неможливо в умовах арсеналів і баз |
11.4 |
|
| З пошкодженим краном, що не дозволяє виконати установку гранати з запобіжного положення в бойове і навпаки |
11.5 |
|
| Заборонені до бойового застосування і зняті з озброєння |
12 | Реактивні снаряди до морського комплексу висадки (тросомета) | ||
12.1 | Справні за зовнішнім виглядом, з належним маркуванням | Потребують ремонту: | Такі, що можуть відмовити у дії, демонтовані в результаті недотримання правил експлуатації |
12.2 | Мають такі дефекти: |
| Такі, що мають раковини, розшарування, тріщини, здуття і сторонні включення на сопловому блоці |
13 | Лінеметальні вироби | ||
13.1 | Ракети для аварійних лінеметальників АЛ-1, АЛ-1Т і лінеметального пристрою ЛУ-1 | ||
13.1.1 | Справні за зовнішнім виглядом, з повними виробничими даними | Потребують розсортування за ступенем придатності, огляду і проведення таких робіт: | З тріщинами і пробоїнами на камері, пробці або соплі |
13.1.2 |
|
| Зі значними механічними пошкодженнями (вм'ятинами, забоїнами), що перешкоджають входженню ракети в трубу |
13.1.3 |
|
| З головками, кришками і трасерами, що провертаються або хитаються (для ЛУ-1) |
13.1.4 |
|
| З поздовжнім переміщенням заряду в камері |
13.1.5 |
|
| Забраковані для використання під час контрольних випробувань |
13.1.6 |
|
| Без виробничих даних, якщо відновити їх неможливо |
13.2 | Патрони для аварійних лінеметальників АЛ-1 і АЛ-1Т | ||
13.2.1 | Справні за зовнішнім виглядом, з повними виробничими даними | Потребують розсортування за ступенем придатності, видалення нальоту продуктів корозії з металевої поверхні дна гільзи, відновлення лакового покриття і маркування | Такі, що мають відмови в дії |
13.2.2 | Мають такі дефекти: |
| Мають такі дефекти: |
13.2.3 |
|
| Підмочені |
14 | Патрони для діропробивного підводного пістолета (ПДП) | ||
14.1 | Справні за зовнішнім виглядом, з повними виробничими даними, що зберігаються в герметичній упаковці | Потребують огляду, розсортування за ступенем придатності, видалення корозії і перепакування в герметичну упаковку | З тріщинами і пробоїнами на гільзі, донці, різьбовій шпильці або пробійнику |
14.2 | Мають такі дефекти: |
| Із вм'ятинами і вибоїнами, що перешкоджають нормальному входженню набою в пістолет |
14.3 | З забитою, деформованою або зірваною різьбою різьбової шпильки на корисній довжині понад 0,5 витка, яка не піддається виправленню | ||
14.4 | Заборонені до використання | ||
15 | Навчальні та навчально-тренувальні постріли | ||
15.1 | Справні за зовнішнім виглядом, що відповідають вимогам креслень і ТУ, з належним маркуванням | Потребують ремонту в арсеналах і на базах | Непридатні для використання за прямим призначенням, ремонт яких неможливий або недоцільний |
15.2 | Справні за зовнішнім виглядом, які були у використанні, мають дефекти, що не впливають на використання за прямим призначенням, у тому числі односторонній і круговий зазор між дульцем гільзи і зрізом провідного паска розміром до 1 мм | З виступанням гайки за донний зріз гільзи |
|
15.3 |
| З провертанням, хитанням корпусу снаряда в дульці гільзи |
|
16 | Тара для боєприпасів | ||
16.1 | Дерев'яні ящики всіх зразків і типів і рулонна тара | ||
16.1.1 | Нові або які були у використанні, але які не потребують ремонту або піддавалися ремонту, справні за зовнішнім виглядом, що відповідають вимогам креслень, ТУ і ГОСТ, придатні для зберігання і транспортування боєприпасів | Які були у використанні, що вимагають розсортування за ступенем придатності та ремонту у відповідності з вимогами ТУ на ремонт дерев'яної тари | Непридатні для ремонту та використання за прямим призначенням, що втратили механічну міцність і вимагають заміни більше двох стінок або однієї стінки і більше двох дощок у дні (кришці), або більше трьох дощок у дні і більше трьох дощок у кришці - у прямокутній тарі і заміни понад двох напівден, більше 50 % конусів і більше 50 % поздовжніх брусків - у рулонній тарі |
16.1.2 | Які були у використанні, придатні для зберігання і транспортування боєприпасів, але мають такі дефекти: | Потребують переробки з переобладнанням внутрішніх деталей | Непридатні для розбирання на деталі внаслідок економічної недоцільності (великі витрати і малий вихід одержуваної ділової деревини) |
16.1.3 | Уражені хатнім грибком і гнилизною, які втратили механічну міцність (підлягають спалюванню) | ||
16.2 | Дерев'яні футляри | ||
| Нові або які були у використанні, відремонтовані, справні за зовнішнім виглядом, що відповідають вимогам креслень, ТУ і ГОСТ | Які були у використанні, що вимагають розсортування за ступенями придатності та ремонту відповідно до вимог ТУ на ремонт дерев'яної тари | Непридатні для ремонту та використання, які потребують заміни більше семи дощок у стінках футляра, заміни дна або кришки, що підлягають розбиранню на деталі |
16.3 | Дерев'яні обрешітки для металевих футлярів і елеваторних ящиків, решітчасті ящики для гільз | ||
16.3.1 | Нові або які були у використанні, справні за зовнішнім виглядом, що відповідають вимогам креслень, ТУ і ГОСТ, придатні для зберігання і транспортування металевих футлярів і елеваторних ящиків з боєприпасами | Такі, що були у використанні і вимагають розсортування за ступенями придатності та ремонту відповідно до вимог ТУ на ремонт дерев'яної тари | Непридатні для використання за прямим призначенням і для ремонту |
16.3.2 | Відремонтовані, придатні для зберігання і транспортування металевих футлярів і елеваторних ящиків із боєприпасами |
| Уражені домовим грибком і гнилизною (трухлявою, ситовою, заболонною) |
16.3.3 | Мають такі дефекти: |
|
|
16.4 | Металева тара | ||
16.4.1 | Нові або які були у використанні, справні за зовнішнім виглядом, що відповідають вимогам креслень, ТУ і ГОСТ, придатні для тривалого зберігання і транспортування боєприпасів | Які були у використанні, що вимагають розсортування за ступенем придатності та проведення ремонту відповідно до вимог ТУ на тару металеву, відремонтовану | Непридатні для використання за прямим призначенням і для ремонту внаслідок наявності: |
16.4.2 | Відремонтовані і придатні для тривалого зберігання і транспортування боєприпасів |
| Зняті з постачання і підлягають реалізації |
16.4.3 | Мають такі дефекти: |
|
|
16.5 | М'які пенали для 152-мм зарядів | ||
16.5.1 | Нові або які були у використанні, справні за зовнішнім виглядом, що відповідають вимогам креслень і ТУ, придатні для пакування в них зарядів | Що були у використанні, які вимагають розсортування за ступенем придатності та ремонту (сушіння, зашивання або заклеювання невеликих рванин, підбору кришок, заміни або зшивання лямок, усунення забруднення та інших дефектів) | Непридатні для використання і ремонту внаслідок: |
16.5.2 | Відремонтовані, придатні для пакування в них зарядів |
|
|
16.5.3 | Які були у використанні, придатні для пакування в них зарядів, але мають незначне забруднення зовнішньої поверхні і невеликі потертості |
|
|
{Текст взято з сайту Міноборони України http://www.mil.gov.ua}
