У К А ЗПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
Про примусове лікування і трудове перевихованняхворих на наркоманію
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1969, N 17, ст. 133 )
( Указ затверджено Законом
N 2009-VII ( 2009-07 ) від 20.06.69, ВВР, 1969, N 26, ст. 207 )
( Із змінами, внесеними згідно з УказамиПрезидії Верховної Ради УРСР
N 2718-VIII ( 2718-08 ) від 17.06.74, ВВР, 1974, N 27, ст. 222
N 4290-X ( 4290-10 ) від 16.11.82
N 3070-XI ( 3070-11 ) від 03.11.86, ВВР, 1986, N 46, ст. 933
N 4452-XI ( 4452-11 ) від 21.08.87, ВВР, 1987, N 35, ст. 674
N 663-XII ( 663-12 ) від 28.01.91, ВВР, 1991, N 8, ст. 56 )
Враховуючи побажання громадських організацій і колективів
трудящих і з метою поліпшення організації лікування хворих на
наркоманію, Президія Верховної Ради Української РСР
п о с т а н о в л я є:
1. Встановити, що хворі на наркоманію зобов'язані проходити
лікування в лікувально-профілактичних закладах органів охорони
здоров'я. Хворі, які ухиляються від лікування або продовжують після
лікування вживати наркотичні засоби без призначення лікаря і
систематично порушують при цьому громадський порядок або права
інших осіб, підлягають направленню до лікувально-трудового
профілакторію, а неповнолітні, які досягли 16-річного віку, - до
лікувально-виховного профілакторію для примусового лікування на
строк від шести місяців до одного року. ( Частина друга статті 1 в
редакції Указів Президії Верховної Ради УРСР N 3070-XI ( 3070-11 )
від 03.11.86, N 663-XII ( 663-12 ) від 28.01.91 ) Стаття 1 в редакції Указу Президії Верховної Ради УРСР
N 2718-VIII ( 2718-08 ) від 17.06.74 )
2. Питання про направлення до лікувально-трудового або
лікувально-виховного профілакторію осіб, зазначених у статті 1
цього Указу, розглядається за поданням органу внутрішніх справ,
погодженим з прокурором, районним (міським) народним судом при
наявності медичного висновку за клопотанням трудових колективів,
державних органів, установ, громадських організацій або близьких
родичів.
Розгляд матеріалів провадиться не пізніше двадцяти днів з дня
їх одержання у відкритому судовому засіданні з обов'язковою участю
особи, щодо якої порушено клопотання, та за її бажанням -
адвоката, а в необхідних випадках - також представників державного
органу, установи, громадської організації, трудового колективу,
близького родича зазначеної особи, які порушили клопотання про
направлення її на примусове лікування. Якщо в судовому засіданні
бере участь прокурор, суд повинен призначити адвоката незалежно
від бажання особи, щодо якої порушено клопотання.
Постанову суду про направлення або відмову в направленні до
лікувально-трудового або лікувально-виховного профілакторію може
бути оскаржено у вищестоящий суд особою, щодо якої порушено
клопотання, а також особою, органом, що порушили клопотання, чи
опротестовано прокурором протягом семи днів з моменту її
проголошення.
Постанова суду виконується органом внутрішніх справ. Стаття 2 із змінами, внесеними згідно з Указами Президії
Верховної Ради УРСР N 4290-X ( 4290-10 ) від 16.11.82, N 3070-XI
( 3070-11 ) від 03.11.86, в редакції Указу Президії Верховної Ради
УРСР N 663-XII ( 663-12 ) від 28.01.91 )
3. Підготовка матеріалів про направлення хворих на наркоманію
на примусове лікування і трудове перевиховання та передача цих
матеріалів у суд здійснюється органами внутрішніх справ.
Особи, відносно яких порушено клопотання про примусове
лікування і трудове перевиховання, в разі ухилення їх від явки на
медичний огляд або в суд, підлягають приводу органами внутрішніх
справ. Стаття 3 із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
Верховної Ради УРСР N 4290-X ( 4290-10 ) від 16.11.82 )
4. Встановити, що особа, направлена до лікувально-трудового
або лікувально-виховного профілакторію, може бути достроково
звільнена за поданням адміністрації профілакторію районним
(міським) народним судом за місцем знаходження профілакторію після
закінчення курсу спеціального лікування при наявності медичного
висновку про те, що надалі утримувати її у лікувально-трудовому
або лікувально-виховному профілакторії недоцільно. ( Частина перша
статті 4 із змінами, внесеними згідно з Указом Президії Верховної
Ради УРСР N 3070-XI ( 3070-11 ) від 03.11.86 )
За постановою суду особа, яка знаходиться у профілакторії,
може бути достроково виписана в разі тяжкого захворювання, що
перешкоджає дальшому перебуванню у цій установі.
4-1. У разі систематичного порушення особою, яка перебуває в
лікувально-трудовому профілакторії, порядку примусового лікування
і трудового виховання, в результаті чого заходи
лікувально-виховного впливу не дали позитивних наслідків, за
поданням адміністрації профілакторію, погодженим з прокурором, на
підставі медичного висновку районний (міський) народний суд за
місцем знаходження профілакторію може продовжити їй строк
перебування в профілакторії. При цьому загальний строк перебування
в профілакторії не може перевищувати двох років.
Зазначене подання розглядається судом у десятиденний строк з
моменту його одержання з обов'язковою участю особи, щодо якої
порушено питання про продовження строку перебування в
профілакторії, та за її бажанням - адвоката.
Постанову суду про продовження або відмову в продовженні
строку перебування в профілакторії може бути оскаржено у
вищестоящий суд особою, щодо якої розглядалося це питання, та
адміністрацією профілакторію чи опротестовано прокурором протягом
семи днів з моменту її проголошення. Указ доповено статтею 4-1 згідно з Указом Президії Верховної
Ради УРСР N 663-XII ( 663-12 ) від 28.01.91 )
5. Постанова суду про направлення особи до
лікувально-трудового або лікувально-виховного профілакторію є
підставою для звільнення її з роботи, виключення з навчального
закладу на період лікування. ( Частина перша статті 5 із змінами,
внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР N 3070-XI
( 3070-11 ) від 03.11.86 )
Час перебування в лікувально-трудовому профілакторії
зараховується в загальний трудовий стаж. ( Частина друга статті 5
із змінами, внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР
N 3070-XI ( 3070-11 ) від 03.11.86, в редакції Указу Президії
Верховної Ради УРСР N 663-XII ( 663-12 ) від 28.01.91 )
Із заробітної плати або пенсії особи, яка утримується в
лікувально-трудовому профілакторії, проводяться відрахування на її
харчування і утримання, а також інші відрахування на загальних
підставах. Якщо у таких осіб є непрацездатні члени сім'ї, то за
час перебування цих осіб у профілакторії їх заробітна плата після
відповідних відрахувань направляється сім'ї, а при відсутності
непрацездатних членів сім'ї - зараховується на особовий рахунок
особи, яка утримується в профілакторії.
Особам, які перебувають у лікувально-виховному профілакторії,
харчування, одяг, білизна, взуття і лікування надаються безплатно.
( Статтю 5 доповнено частиною згідно з Указом Президії Верховної
Ради УРСР N 3070-XI ( 3070-11 ) від 03.11.86 )
6. Особи, які повертаються з лікувально-трудового або
лікувально-виховного профілакторію, проходять обов'язкове
протирецидивне лікування протягом трьох років у
лікувально-профілактичних установах Міністерства охорони здоров'я
УРСР за місцем проживання. ( Частина перша статті 6 із змінами,
внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР N 3070-XI
( 3070-11 ) від 03.11.86 )
Трудове влаштування і направлення на навчання осіб, які
повернулись з лікувально-трудового або лікувально-виховного
профілакторію, здійснюється протягом одного місяця після
повернення, як правило, за місцем їх попередньої роботи або
навчання і покладається на виконавчі комітети місцевих Рад
народних депутатів. ( Частина друга статті 6 в редакці Указу
Президії Верховної Ради УРСР N 3070-XI ( 3070-11 ) від 03.11.86 )
За особами, які перебувають у лікувально-трудовому або
лікувально-виховному профілакторії, зберігається право на жилу
площу за попереднім місцем їх проживання. ( Частина третя статті 6
із змінами, внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР
N 3070-XI ( 3070-11 ) від 03.11.86 ) Стаття 6 із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
Верховної Ради УРСР N 4290-X ( 4290-10 ) від 16.11.82 )
7. Втеча з лікувально-трудового профілакторію або з дороги до
профілакторію карається за статтею 184 Кримінального кодексу
Української РСР. ( Стаття 7 в редакції Указу Президії Верховної
Ради УРСР N 4290-X ( 4290-10 ) від 16.11.82 )
Особа, яка втекла з лікувально-виховного профілакторію,
підлягає розшуку і в примусовому порядку поверненню у
профілакторій для закінчення лікування і перевиховання. ( Статтю 7
доповнено частиною другою згідно з Указом Президії Верховної Ради
УРСР N 3070-XI ( 3070-11 ) від 03.11.86 )
8. Не підлягають направленню до профілакторію:
особи, які страждають на хронічну душевну хворобу або іншу
тяжку хворобу, що перешкоджає перебуванню їх у цій установі,
інваліди першої та другої груп, вагітні жінки і матері, що мають
грудних дітей, а також чоловіки віком понад 60 років і жінки понад
55 років. Стаття 8 із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
Верховної Ради УРСР N 2718-VIII ( 2718-08 ) від 17.06.74, в
редакці Указу Президії Верховної Ради УРСР N 3070-XI ( 3070-11 )
від 03.11.86 )
8-1. Хворі на наркоманію, які страждають на тяжкі супутні
захворювання, що перешкоджають їх перебуванню в
лікувально-трудових профілакторіях, інваліди першої та другої
груп, чоловіки віком понад 60 років і жінки - понад 55 років, які
ухиляються від добровільного лікування, направляються в
установленому порядку до спеціальних наркологічних відділень для
примусового лікування на строк від трьох місяців до одного року.
Направлення зазначених осіб до спеціальних наркологічних
відділень провадиться в порядку, передбаченому статтями 2, 3, 5
цього Указу. Указ доповнено статтею 8-1 згідно з з Указом Президії Верховної
Ради УРСР N 4452-XI ( 4452-11 ) від 21.08.87 )
9. Цей Указ ввести в дію з 1 січня 1970.
10. Доручити Раді Міністрів Української РСР прийняти
постанову про проведення необхідних заходів, що випливають з цього
Указу, і затвердити Положення про лікувально-трудові профілакторії
для примусового лікування та трудового перевиховання хворих на
наркоманію.
Перший заступник Голови Президії
Верховної Ради Української РСР С.СТЕЦЕНКО
Секретар Президії
Верховної Ради Української РСР А.ЗЛЕНКО
м. Київ, 14 квітня 1969 р.N 1819а-VII
