Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2019, № 43, ст.248)
{Із змінами, внесеними згідно із Законом
№ 465-IX від 16.01.2020, ВВР, 2020, № 30, ст.206}
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11 із наступними змінами) такі зміни:
{Пункт 1 розділу I виключено на підставі Закону № 465-IX від 16.01.2020}
2. У частині другій статті 6:
пункт 1 доповнити словами "до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску";
{Абзац другий пункту 2 розділу I із змінами, внесеними згідно із Законом № 465-IX від 16.01.2020}
пункт 4 викласти в такій редакції:
"4) подавати звітність про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування".
{Абзац четвертий пункту 2 розділу I із змінами, внесеними згідно із Законом № 465-IX від 16.01.2020}
3. Пункт 4 частини другої статті 12 викласти в такій редакції:
"4) за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування встановлює форми, порядок прийняття та обробки звітності, зокрема в електронній формі, від платників щодо нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку)".
4. У статті 17:
частину другу викласти в такій редакції:
"2. Між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та Пенсійним фондом, які ведуть Державний реєстр, та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування здійснюється обмін інформацією на безоплатній основі в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування";
абзац другий частини п’ятої викласти в такій редакції:
"Обмін інформацією про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушення законодавства про працю, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в порядку, затвердженому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення";
абзац перший частини шостої викласти в такій редакції:
"6. Інформація з реєстру страхувальників Державного реєстру надається на запит платників єдиного внеску та/або застрахованих осіб у порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування".
5. Абзац перший частини першої статті 18 викласти в такій редакції:
"1. Джерелами формування Державного реєстру є відомості, що надходять до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та Пенсійного фонду від".
6. У статті 19:
абзац другий частини першої викласти в такій редакції:
"Реєстр страхувальників формує та веде центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, користувачами цього реєстру є Пенсійний фонд та фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування";
частину третю викласти в такій редакції:
"3. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті дані з реєстру страхувальників про взяття на облік страхувальника".
7. Частину першу статті 21 викласти в такій редакції:
"1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та Пенсійний фонд забезпечують захист інформації Державного реєстру відповідно до законодавства".
8. Частину другу статті 23 викласти в такій редакції:
"2. Пенсійний фонд та фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування зобов’язані надавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості про свої рахунки, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для перерахування на них страхових коштів та завчасно повідомляти про зміну таких рахунків.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, Пенсійний фонд, фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування здійснюють обмін інформацією у випадках, передбачених цим Законом. Порядок здійснення такого обміну визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування".
9. У статті 25:
пункт 7 частини одинадцятої викласти в такій редакції:
"7) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) накладаються штрафи, передбачені за порушення порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків у розмірах та порядку, встановлених статтею 119 Податкового кодексу України";
абзац третій частини чотирнадцятої викласти в такій редакції:
"Оскарження рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов’язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки".
{Абзац п'ятий пункту 9 розділу I із змінами, внесеними згідно із Законом № 465-IX від 16.01.2020}
10. У статті 26:
абзац третій частини першої викласти в такій редакції:
"неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності (відомостей) про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку)";
абзац перший частини третьої викласти в такій редакції:
"3. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та Пенсійний фонд, його органи та посадові особи за розголошення інформації про застрахованих осіб, невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків, визначених цим Законом, несуть відповідальність згідно із законом".
11. Абзац другий пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" викласти в такій редакції:
"Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням із фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування".
{Пункт 12 розділу I виключено на підставі Закону № 465-IX від 16.01.2020}
1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2021 року.
2. Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо приведення у відповідність із цим Законом підзаконних нормативно-правових актів, забезпечивши набрання ними чинності одночасно з набранням чинності цим Законом шляхом:
приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
забезпечення приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом.
Установити, що з 1 січня 2021 року зазначені у цьому пункті нормативно-правові акти до їх приведення у відповідність із цим Законом застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
