ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
Р І Ш Е Н Н Я
03.02.2003
(Витяг)
Печерський районний суд м. Києва, розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Києві справу за скаргою Черновецького
Леоніда Михайловича на постанову Правління Національного банку
України від 29 березня 2001 року N 135 ( z0368-01 ) "Про
затвердження Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в
національній валюті" та дії Міністерства юстиції України,
встановив:
Заявник просить суд визнати недійсними абзац 2 п. 4, абзац 3
п. 7, п. 13, п. 15 розділу 5 Інструкції про безготівкові
розрахунки в Україні в національній валюті в частині примусового
списання (стягнення) коштів (податкового боргу) з рахунків у
національній валюті ( z0368-01 ) клієнтів банку податковими
органами на підставі платіжних вимог податкових органів на
підставі їх рішень.
Свої вимоги заявник обгрунтовує тим, що вказані положення
суперечать Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей
в Україні" ( 2346-14 ), оскільки допускають примусове списання
коштів на погашення податкового боргу з рахунків у національній
валюті клієнтів банків на підставі платіжних вимог податкових
органів, та порушують права та охоронювані інтереси заявника як
акціонера та вкладника АКБ "Правекс-Банк".
Представник заявника ... в судовому засіданні скаргу
підтримала з цих же підстав.
Представники НБУ ... в судовому засіданні скаргу не визнали,
посилаючись на те, що зазначені положення Інструкції про
безготівкові розрахунки в національній валюті ( z0368-01 ), що
оскаржуються, повністю відповідають Конституції України
( 254к/96-ВР ) та діючому законодавству та не порушують прав та
охоронюваних законом інтересів заявника.
Представник МЮ ... в судовому засіданні скаргу не визнала з
тих же підстав.
Постановою Правління Національного банку України від
29 березня 2001 року N 135 ( z0368-01 ) була затверджена
Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній
валюті.
Відповідно до абз. 2 п. 4 розділу 5 Інструкція про
безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті
( z0368-01 ), зі змінами та доповненнями, внесеними постановою
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318
( z0818-01 ) та постановою Правління Національного банку України
від 10.05.2002 р. N 173 ( z0448-02 ), платіжна вимога про
примусове списання податкового боргу за рішенням податкового
органу оформляється та подається податковим органом.
Відповідно до абз. 3 п. 7 розділу 5 вказаної Інструкції
( z0368-01 ) у разі списання (стягнення) коштів на підставі
рішення податкового органу в реквізиті "Призначення платежу"
стягувач зазначає назву, номер і дату цього рішення, а також назву
та статтю закону, що передбачає списання (стягнення) коштів.
Рішення, на підставі якого оформлено платіжну вимогу, у банк не
подається.
Відповідно до п. 13 розділу 5 вказаної Інструкції
( z0368-01 ), зі змінами, внесеними згідно з постановою Правління
Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318 ( z0818-01 ),
якщо стягувач і платник обслуговуються в різних банках і платіжну
вимогу на примусове списання (стягнення) коштів у банк платника
надсилає безпосередньо державний виконавець або податковий орган
(відповідно до п. 13 розділу 2 цієї Інструкції), то всі примірники
платіжної вимоги, супровідні документи та не менш ніж один
примірник реєстру повертаються банком стягувача цьому державному
виконавцю або податковому органу, а перший примірник реєстру
платіжних вимог залишається в банку, що обслуговує його.
Відповідно до п. 15 розділу 5 вказаної Інструкції
( z0368-01 ), з доповненнями згідно з постановою Правління
Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318 ( z0818-01 ),
платіжні вимоги стягувачів приймаються банком до виконання
незалежно від наявності достатнього залишку коштів на рахунку
платника.
Ці платіжні вимоги виконуються банком частково в межах
наявного залишку коштів платника (у порядку, передбаченому п. 18
цього розділу ( z0368-01 ), а в невиконаній сумі повертаються
разом із супровідними документами, що надавалися разом з ними: якщо платіжна вимога надійшла від банку стягувача, то вона
повертається стягувачу через цей банк у порядку, передбаченому
пунктами 15 і 16 розділу 2 цієї Інструкції ( z0368-01 ); якщо платіжна вимога надійшла безпосередньо від державного
виконавця або податкового органу і в ній зазначено його адресу -
безпосередньо цьому державному виконавцю або податковому органу
(відповідно до п. 17 розділу 2 цієї Інструкції ( z0368-01 ) не
пізніше наступного робочого дня із зазначенням причин повернення
(відповідно до пунктів 15 і 16 розділу 2 цієї Інструкції).
Якщо адресу державного виконавця / податкового органу в
платіжній вимозі не зазначено, то вона повертається через банк, що
обслуговує цього державного виконавця / податковий орган (у
порядку, передбаченому пунктами 15 і 17 розділу 2 цієї
Інструкції ( z0368-01 ).
До настання дати валютування сума переказу, яка надійшла
одержувачу, не може бути об'єктом примусового списання
(стягнення), що застосовується до одержувача.
Вказані положення Інструкції про безготівкові розрахунки в
Україні в національній валюті ( z0368-01 ), якими передбачено
примусове списання (стягнення) податковими органами коштів
(податкового боргу) з рахунків в національній валюті клієнтів
банків, суперечать ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та
переказ грошей в Україні" ( 2346-14 ), ч. 6 ст. 59 Закону України
"Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) та порушують права
заявника акціонера та вкладника АКБ "Правекс-Банк", передбачені
ст. 22 Конституції України ( 254к/96-ВР ), ст. 13 Закону України
"Про власність" ( 697-12 ) та ст. 10 Закону України "Про
господарські товариства" ( 1576-12 ).
У зв'язку з тим, що зазначені положення Інструкції про
безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті,
затвердженої постановою Правління Національного банку України від
29 березня 2001 року N 135 ( z0368-01 ), не відповідають чинному
законодавству та порушують права заявника, їх треба визнати
неправомірними та скасувати.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 22 Конституції
України ( 254к/96-ВР ), ст. 1 Закону України "Про платіжні системи
та переказ грошей в Україні" ( 2346-14 ), ч. 6 ст. 59 Закону
України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ), ст. 13
Закону України "Про власність" ( 697-12 ) та ст. 10 Закону України
"Про господарські товариства" ( 1576-12 ), статтями 15, 151, 30,
32, 62, 202, 203 ЦПК України ( 1501-06, 1502-06 ), суд
В И Р І Ш И В:
скаргу Черновецького Леоніда Михайловича задовольнити.
Визнати неправомірним та скасувати: - абзац 2 пункту 4 розділу 5 Інструкції про безготівкові
розрахунки в Україні, затвердженої постановою Правління
Національного банку України від 29 березня 2001 року N 135
( z0368-01 ), зі змінами та доповненнями, внесеними постановою
Правління Національного банку України від 1 серпня 2001 року N 318
( z0818-01 ) та постановою Правління Національного банку України
від 10 травня 2002 року N 173 ( z0448-02 ); - абзац 3 пункту 7 розділу 5 Інструкції про безготівкові
розрахунки в Україні, затвердженої постановою Правління
Національного банку України N 135 ( z0368-01 ) від 29 березня
2001 року; - пункт 13 розділу 5 Інструкції про безготівкові розрахунки в
Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку
України N 135 ( z0368-01 ) від 29 березня 2001 року, зі змінами,
внесеними згідно з постановою Правління Національного банку
України від 1 серпня 2001 року N 318 ( z0818-01 ); - пункт 15 розділу 5 Інструкції про безготівкові розрахунки в
Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку
України N 135 ( z0368-01 ) від 29 березня 2001 року, з
доповненнями згідно з постановою Правління Національного банку
України від 1 серпня 2001 року N 318 ( z0818-01 ).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до
апеляційного суду м. Києва протягом одного місяця з наступного дня
після його проголошення.
P.S. Рішення Печерського суду було оскаржене в апеляційному
суді м. Києва. 23 липня суд виніс ухвалу, що рішення Печерського
районного суду відповідає вимогам чинного законодавства України, а
тому підстав для його скасування немає.
Джерело:Офіційний портал ВРУ
