Пенсійна реформа
9 липня 2003 р. Верховна Рада України ухвалила Закони України
"Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" N 1058-IV
( 1058-15 ) та "Про недержавне пенсійне забезпечення" N 1057-IV
( 1057-15 ), які набирають чинності з 1 січня 2004 р.
У чому принципова різниця між новоюта існуючою пенсійними системами?
Однорівнева солідарна система пенсійного забезпечення
склалася в Україні історично і тривалий час в цілому задовольняла
потреби суспільства. Проте в умовах розвитку ринкових відносин та
на тлі об'єктивного процесу старіння населення така система не
спроможна ефективно виконувати покладені на неї
соціально-економічні функції. Сьогодні ми говоримо, що людина може
і повинна отримувати пенсію відповідно до стажу роботи та розміру
заробітної плати, обчисленого за всі періоди її трудового життя.
Принциповою різницею нової пенсійної системи є перехід від
пенсійного забезпечення до системи пенсійного страхування, яка
базуватиметься на чіткому розподілі матеріального забезпечення в
старості залежно від трудової участі громадян у здійсненні
соціального внеску до системи пенсійного страхування. Іншими
словами, ті, хто працював та сплачував пенсійні внески до
Пенсійного фонду, матимуть право на забезпечення в старості за
загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням (пенсія
залежно від сплачених внесків), а ті, хто не працював та не
сплачував внески до Пенсійного фонду, отримають підтримку за
рахунок державних коштів відповідно до законодавства про державну
соціальну допомогу.
Якою буде структура пенсійної системи в Україні?
Відповідно до ст. 2 Закону N 1058-IV ( 1058-15 ) система
пенсійного забезпечення складається з трьох рівнів.
Перший рівень - солідарна система пенсійного страхування, що
базується на засадах субсидування та здійснення пенсійних виплат
за рахунок коштів Пенсійного фонду.
Другий рівень - накопичувальна система, яка функціонуватиме
на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у
Накопичувальному фонді.
Третій рівень - система недержавного пенсійного забезпечення,
яка грунтуватиметься на засадах добровільної участі громадян,
роботодавців та їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень з
метою отримання громадянами пенсійних виплат, передбачених
законодавством про недержавне пенсійне забезпечення.
Запровадження такої системи пенсійного забезпечення розширить
можливості для підвищення добробуту людей та економічного
зростання в Україні.
На кого не поширюється Закон N 1058-IV ( 1058-15 )?Як будуть нараховувати пенсії?
Положення зазначеного Закону ( 1058-15 ) виключають із
системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування: - військовослужбовців офіцерського складу,
військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за
контрактом Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ
України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у
справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи,
Служби безпеки України, Прикордонних військ України, управління
державної охорони України, осіб начальницького складу органів
внутрішніх справ України, кримінально-виконавчої системи України,
осіб начальницького складу податкової міліції, інших військових
формувань, утворених відповідно до законів України, яким пенсії
будуть призначатися відповідно до Закону України "Про пенсійне
забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 09.04.92
p. N 2262-XII ( 2262-12 ); - осіб, які досягли 18 років та навчаються у вищих або
професійно-технічних закладах на денній (очній) формі навчання, а
також осіб, які навчаються в аспірантурі, докторантурі,
інтернатурі або клінічній ординатурі. Вони мають право брати
добровільну участь у системі пенсійного страхування.
Як буде визначатися страховий стаж у солідарній системі?
До страхового стажу враховуватимуться: - періоди трудового стажу до набрання чинності Законом
N 1058-IV ( 1058-15 ); - періоди роботи після набрання чинності Законом N 1058-IV
( 1058-15 ) - за умови сплати страхових внесків; - час догляду за дітьми до досягнення трирічного віку; - час догляду за дитиною-інвалідом, інвалідом I групи, за
престарілим, який потребує постійного стороннього догляду або
досяг 80-річного віку, якщо працездатні особи, які здійснюють
догляд за зазначеними особами, отримують допомогу або компенсацію
відповідно до законодавства; - час професійної підготовки, перепідготовки або підвищення
кваліфікації з відривом від виробництва за направленням
підприємств, установ, організацій (без збереження заробітної плати
та з отриманням стипендії); - час від дня визнання особи інвалідом до дня досягнення цією
особою пенсійного віку - до страхового стажу для обчислення
розміру пенсії за віком інваліда; - час від дня смерті годувальника до дня, коли годувальник
досягнув би пенсійного віку, - до страхового стажу для обчислення
розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Страховий стаж обчислюватиметься територіальними органами
Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі
персоніфікованого обліку, а за періоди до запровадження системи
персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку,
визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом
N 1058-IV ( 1058-15 ).
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи
зараховується до страхового стажу за умови, що сума сплачених за
цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний
страховий внесок.
Періоди до набрання чинності Законом враховуватимуться у тому
ж порядку, що передбачений чинним законодавством, тобто з
урахуванням пільгового обчислення стажу. Після набрання чинності
Законом N 1058-IV ( 1058-15 ), тобто з 1 січня 2004 р., всі
періоди страхового стажу враховуватимуться в одинарному розмірі.
Як визначатиметься розмір заробітної плати (доходу)для обчислення пенсії?
Відповідно до ст. 40 Закону N 1058-IV ( 1058-15 ) для
обчислення розміру пенсій враховуватиметься заробітна плата
(дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд
до 1 липня 2000 р., незалежно від перерв, та за весь період
страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 р.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж
зазначено, враховуватиметься заробітна плата (дохід) за фактичний
страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за
який враховуватиметься заробітна плата (дохід) для обчислення
пенсії, виключатиметься період до 60 календарних місяців підряд за
умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків
тривалості страхового стажу.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня
2000 р. враховуватиметься для обчислення пенсії на підставі
документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у
порядку, встановленому законодавством, а за період страхового
стажу, починаючи з 1 липня 2000 р., - за даними, що містяться в
системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до ст. 41 Закону N 1058-IV ( 1058-15 ) для
обчислення пенсії враховуватиметься заробітна плата у розмірі, що
не перевищує сім середніх заробітних плат, але не менше ніж
максимальна величина заробітку, з якого сплачувалися внески до
Пенсійного фонду (з 1 травня 2003 р. - 2660 грн.). За періоди до
запровадження максимального обмеження розміру заробітної плати, з
якої сплачувалися внески до соціальних фондів, для обчислення
пенсії враховуватиметься заробіток у сумі, що не перевищує 5,6
розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання
заробітку.
Для того щоб визначити заробітну плату, з якої буде
обчислюватися розмір пенсії, фактична заробітна плата, яку подає
особа для обчислення пенсії, порівнюється із середньою заробітною
платою в Україні за відповідний місяць. Фактично шляхом ділення
заробітної плати особи на середню заробітну плату в Україні у
розрізі кожного місяця періоду, поданого особою для обчислення
пенсії, визначатимуться щомісячні коефіцієнти заробітку.
Як розраховуються сьогодні і як розраховуватимутьсяза новим Законом ( 1058-15 ) пенсії за віком
у солідарній системі?
Законом ( 1058-15 ) передбачено два варіанти обчислення
розміру пенсії за віком, з яких особа може обирати найбільш
вигідний для себе. Перший варіант - за новою формулою, другий - за
так званою двоскладовою формулою.
Основою для обчислення розміру пенсії за новою формулою є
скоригована заробітна плата та коефіцієнт страхового стажу. Розмір
пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп х Кс,
де П - розмір пенсії (у грн.); Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, з якої
обчислюється пенсія (у грн.); Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Для визначення однієї зі складових цієї формули - Зп -
заробітної плати необхідно визначити середньоарифметичний
індивідуальний коефіцієнт заробітку. Його обчислюють шляхом
ділення заробітної плати особи за кожен місяць періоду, за який
враховується заробіток, на середню заробітну плату в галузях
економіки за цей же місяць. Суму коефіцієнтів за весь період, за
який враховують заробітну плату, ділять на кількість місяців, за
які розраховано коефіцієнти заробітку.
Другий варіант - за двоскладовою формулою. Визначається
розмір пенсії, яка складається із двох частин: частина, яка
припадає на період стажу до набрання чинності Законом, та частина
пенсії, яка припадає на період страхового стажу після набрання
чинності Законом N 1058-IV ( 1058-15 ). Перша із цих двох частин
(стаж до 1 січня 2004 р.) визначається відповідно до Закону
України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 р. N 1788-XII
( 1788-12 ) (зі змінами та доповненнями) та з обмеженням пенсії
максимальним розміром, який діятиме на момент набрання чинності
Законом N 1058-IV. Друга частина обчислюватиметься за нормами
нового Закону без обмеження максимальним розміром. Частина пенсії,
обчислена за період стажу до 1 січня 2004 р., буде проіндексована
до моменту фактичного виходу на пенсію та підсумована з другою
частиною пенсії, обчисленою за період страхового стажу після
набрання чинності Законом N 1058-IV.
Як буде заохочуватися вихід на пенсіюу більш пізньому віці?
Право на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26
Закону N 1058-IV ( 1058-15 ) матимуть застраховані особи, які
досягли пенсійного віку: чоловіки - 60 років, жінки - 55 років та
мають не менше 5 років страхового стажу.
У разі пізнішого виходу на пенсію та відмови від отримання
виплати пенсії під час роботи (за умови сплати внесків до
Пенсійного фонду) призначена після звільнення з роботи пенсія
підвищуватиметься на певний відсоток за шкалою залежно від
кількості років більш пізнього виходу на пенсію. Наприклад, за
один повний рік пізнішого виходу на пенсію розмір пенсії буде
підвищено на 3 відсотки, за три повних роки - на 11,83 відсотка,
за п'ять років - на 27,07 відсотка, а за 10 повних років - на
85,32 відсотка. Неповні роки відстрочки виходу на пенсію для
підвищення розміру пенсії за віком не враховуватимуться.
Яку пенсію отримуватиме офіцер, якщо він не вислужив 25 років, потрібних для призначення військової пенсії?
Військовослужбовцям офіцерського складу, військовослужбовцям
надстрокової служби та військової служби за контрактом Збройних
Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства
України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту
населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Служби безпеки
України, Прикордонних військ України, управління державної охорони
України, особам начальницького складу органів внутрішніх справ
України, кримінально-виконавчої системи України, особам
начальницького складу податкової міліції, інших військових
формувань, утворених відповідно до законів України, пенсії
призначатимуться відповідно до Закону N 2262-XII ( 2262-12 ).
У випадках, коли військовослужбовці офіцерського складу не
набудуть права на пенсію відповідно до зазначеного спеціального
Закону, то при призначенні їм пенсії за Законом N 1058-IV
( 1058-15 ) період військової служби зараховуватиметься до
страхового стажу за умови надання Пенсійному фонду державних
дотацій з відповідних бюджетів, які покриватимуть суми несплачених
страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування за відповідні роки військової служби щодо цих осіб.
Хто, як, коли і навіщо перераховуватимевже призначені пенсії?
Перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, у зв'язку з
втратою годувальника, за вислугу років, призначених до набрання
чинності Законом N 1058-IV ( 1058-15 ), здійснюватиметься за
новими нормами на підставі документів про вік, страховий стаж,
заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час
перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам
законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів,
одержаних органами Пенсійного фонду (ст. 43 Закону N 1058-IV). Для
перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом,
враховується заробітна плата, з якої було раніше обчислено пенсію
відповідно до Закону N 1788-XII ( 1788-12 ), за документами,
наявними у пенсійній справі.
Відповідно до Закону N 1058-IV ( 1058-15 ) пенсіонер може
надати додаткові документи про заробітну плату за будь-які 60
календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 р.,
незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи
з 1 липня 2000 р.
При перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим
Законом ( 1058-15 ), базою для визначення скоригованої заробітної
плати для обчислення пенсії визначено середню заробітну плату
працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2002 р.
(376,38 грн.). Тобто при перерахунку розмірів пенсій, призначених
до 1 січня 2004 р., заробітна плата для обчислення розміру пенсії
буде визначатиметься шляхом множення середньої заробітної плати в
Україні за 2002 р. на середньоарифметичний коефіцієнт заробітку,
визначений для особи, виходячи із даних про її заробітну плату.
За яких умов і як індексуватимуться пенсії?
У ст. 42 Закону N 1058-IV ( 1058-15 ) зазначено, що пенсії,
призначені за цим Законом, індексуються відповідно до
законодавства про індексацію грошових доходів населення.
Відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів
населення" від 03.07.91 р. N 1282-XII ( 1282-12 ) (зі змінами та
доповненнями) та постанови Кабінету Міністрів України від
17.07.2003 р. N 1078 ( 1078-2003-п ) "Про затвердження Порядку
проведення індексації грошових доходів населення" індексація
грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина
індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який
встановлюється в розмірі 101 відсотка. Індексації підлягають
грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму,
встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп
населення. Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий
мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних
груп населення, індексації не підлягає.
Крім індексації пенсії, у разі якщо величина середньої
заробітної плати в Україні за даними спеціально уповноваженого
центрального органу виконавчої влади у галузі статистики за
минулий рік зросла, то з 1 березня поточного року розмір пенсії
підвищується на коефіцієнт, який відповідає не менш ніж 20
відсоткам темпів зростання середньої заробітної плати в Україні
порівняно з попереднім роком.
Розмір та порядок такого підвищення пенсії визначаються у
межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів
України.
У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії
продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з
урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Кожен наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як
через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням
страхового стажу після призначення пенсії.
Які пенсії матимуть особи, які займаються бізнесом?
Особам, які займаються бізнесом, пенсії теж призначатимуться
залежно від тривалості страхового стажу та розмірів доходів, з
яких сплачено страхові внески.
На сьогодні ці особи сплачують внески до Пенсійного фонду
України у складі податків (фіксованого податку, єдиного податку,
оплати за торговий патент). З 1 січня 2004 р. передбачено, що ці
особи сплачуватимуть внески до Пенсійного фонду у фіксованому
розмірі. Це означає, що для обчислення розміру пенсії буде
враховуватися дохід, визначений з розміру фіксованого внеску.
Порядок визначення доходу передбачено частинами третьою та
четвертою ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. N 1058-IV ( 1058-15 ).
Кому і за яких умов призначається пенсія по інвалідностіу солідарній системі?
Відповідно до ст. 30 Закону N 1058-IV ( 1058-15 ) пенсія по
інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що
спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок
загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з
роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу.
У цій статті визначено тривалість необхідного стажу для
призначення пенсії по інвалідності, і вона є набагато меншою, ніж
на сьогодні.
Особи, визнані інвалідами, мають право на пенсію по
інвалідності за наявності такого страхового стажу на час настання
інвалідності: - до досягнення особою 23 років включно - 2 роки; - від 24 років до досягнення особою 26 років включно - 3
роки; - від 27 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки; - для осіб 32 років і старших - 5 років.
Якщо інвалідність настала в період проходження строкової
військової служби, то пенсія по інвалідності призначається особі
незалежно від наявності страхового стажу.
Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли
настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи
після припинення роботи.
Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві
та професійного захворювання призначається відповідно до Закону
України від 23.09.99 р. N 1105-XIV ( 1105-14 ) "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" (зі змінами та доповненнями).
Як розраховуються розміри пенсій по інвалідностіу солідарній системі?
Пенсії по інвалідності призначаються виходячи з розміру
пенсії за віком, яка визначається з урахуванням заробітку, з якого
сплачено страхові внески, та тривалості страхового стажу.
Відповідно до ст. 33 Закону N 1058-IV ( 1058-15 ) пенсії по
інвалідності залежно від групи інвалідності призначаються в таких
розмірах: інвалідам I групи - 100% пенсії за віком; інвалідам II
групи - 90% пенсії за віком; інвалідам III групи - 50% пенсії за
віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Таким чином, спочатку визначається розмір пенсії за віком,
яку б мала особа, що стала інвалідом, а потім від розміру цієї
пенсії за наведеними вище відсотками визначають розмір пенсії по
інвалідності.
До страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії
за віком, зараховується період з дня настання інвалідності до дня
досягнення пенсійного віку.
Хто має право отримувати пенсію у зв'язку з втратоюгодувальника (в тому числі годувальника, який помер
внаслідок нещасного випадку на виробництві)?
Закон N 1058-IV ( 1058-15 ) визначає коло осіб, які мають
право на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Це,
зокрема: 1) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10
місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не
досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами
до досягнення 18 років. Діти, які навчаються за денною формою навчання у вищих
навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та
професійно-технічних навчальних закладах, - до закінчення такими
дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними
23 років. Діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того,
навчаються вони чи ні; 2) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами
або досягли пенсійного віку; 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з
батьків, або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого
годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона)
не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого
годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
Інші норми Закону N 1058-IV ( 1058-15 ), що визначають умови
призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, повністю
перейшли з нині чинного Закону України від 05.11.91 р. N 1788-XII
( 1788-12 ) "Про пенсійне забезпечення" (зі змінами та
доповненнями).
Пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок
нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання,
призначаються відповідно до Закону N 1105-XIV ( 1105-14 ).
Як розраховується і на який час призначається пенсіяу зв'язку з втратою годувальника?
Відповідно до ст. 37 Закону N 1058-IV ( 1058-15 ) пенсія у
зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного
непрацездатного члена сім'ї - 50% пенсії за віком померлого
годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100%
пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними
рівними частками.
Якщо дитина втратила обох батьків (кругла сирота), то пенсія
їй призначається в розмірі по 50% пенсії за віком померлих батька
та матері.
Відповідно до ст. 38 Закону N 1058-IV ( 1058-15 ) пенсія у
зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період,
протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається
непрацездатним: - дітям померлого годувальника, які не досягли 18 років або
старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18
років; - дітям, які навчаються за денною формою навчання у вищих
навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та
професійно-технічних навчальних закладах, - до закінчення такими
дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними
23 років; - дітям-сиротам - до досягнення ними 23 років незалежно від
того, навчаються вони чи ні, а членам сім'ї, які досягли
пенсійного віку (чоловіки 60 років, жінки 55 років), - довічно.
Що таке Накопичувальний фонд і як він працює?
Накопичувальний фонд - цільовий позабюджетний фонд, в якому
акумулюються страхові внески. Ці кошти інвестуються з метою
отримання доходу на користь застрахованих осіб. Кошти
Накопичувального фонду є власністю застрахованих осіб, які
сплачували страхові внески до цього фонду, та належать кожній
застрахованій особі в частині, облікованій на її накопичувальному
пенсійному рахунку.
Функціонування Накопичувального фонду здійснюється під
керуванням Ради Накопичувального фонду, до складу якої входять
представники центральних органів виконавчої влади - Мінпраці,
Мінфіну, Мінекономіки, Ради національної безпеки та оборони
України та інших.
Органи Пенсійного фонду України обліковують кошти, належні
кожній особі, на індивідуальних накопичувальних пенсійних
рахунках.
Інвестування активів Накопичувального фонду здійснюється
компаніями з управління активами, які обираються на конкурсних
засадах.
Кошти Накопичувального фонду використовуються на цілі,
передбачені Законом N 1058-IV ( 1058-15 ), тобто виключно для
здійснення пенсійних виплат, у тому числі й через страхові
організації.
Закон N 1058-IV ( 1058-15 ) не визначає точної дати
запровадження Накопичувального фонду, передбачено лише виконання
певних умов.
Якими є гарантії збереження і примноженняпенсійних внесків Накопичувального фонду?
Відповідно до ст. 78 Закону N 1058-IV ( 1058-15 )
Накопичувальний фонд створюється Пенсійним фондом як цільовий
позабюджетний фонд. Адміністративне управління Накопичувальним
фондом здійснює виконавча дирекція Пенсійного фонду. Він буде
зобов'язаний вести облік страхових внесків кожної застрахованої
особи, які спрямовуються до цього фонду, отримуваного
інвестиційного доходу внаслідок розміщення та інвестування цих
коштів, а також надавати розпорядження банку-зберігачу щодо
перерахування суми накопичених коштів до страхової організації.
Положення Закону N 1058-IV ( 1058-15 ) спрямовано на
забезпечення гарантії збереження накопичених коштів застрахованих
осіб. Накопичувальний фонд не може бути визнано банкрутом.
Основними механізмами захисту коштів у накопичувальній
системі є: - відокремлення функцій по управлінню активами від функції
зберігання цих коштів; - визначення напрямів інвестування коштів Накопичувального
фонду та обмеження щодо інвестування цих коштів; - визначення обмежень винагороди компаніям з управління
активами та банку-зберігачу; - обов'язкове оприлюднення інформації щодо діяльності
Накопичувального фонду; - здійснення нагляду за діяльністю накопичувальної пенсійної
системи державними органами нагляду: Державна комісія з
регулювання ринків фінансових послуг, Державна комісія з цінних
паперів та фондового ринку, Національний банк України,
Антимонопольний комітет України.
Серед передбачених механізмів захисту коштів Накопичувального
фонду можна розглядати і функції банку-зберігача.
Банк-зберігач фізично зберігає кошти та цінні папери
Накопичувального фонду і виконує розпорядження щодо інвестування
коштів, передачі пенсійних активів на визначені цілі.
Кошти, акумульовані в Накопичувальному фонді, не належатимуть
ні урядові, ні Пенсійному фонду. Вони вважатимуться власністю
виключно кожної застрахованої особи.
Хто і в яких сумах сплачуватиме пенсійні внески доНакопичувального фонду і на який розмір пенсії
можна буде розраховувати?
Страхові внески до Накопичувального фонду сплачуються
застрахованими особами, яким на день їх запровадження не
виповнилося: чоловікам 40, жінкам 35 років.
Застраховані особи - чоловіки віком від 40 до 50 років, а
жінки - від 35 до 45 років можуть прийняти рішення щодо
перерахування страхових внесків до Накопичувального фонду протягом
року з дня запровадження перерахування цих внесків. Якщо ці особи
не прийняли рішення щодо перерахування внесків до Накопичувального
фонду в зазначений термін, вони втрачають право на перерахування
таких внесків до Накопичувального фонду.
Чоловіки, яким на день запровадження страхових внесків до
Накопичувального фонду виповнилося 50 років, та жінки, яким на
день запровадження цих внесків виповнилося 45 років, не мають
права та обов'язку сплачувати страхові внески до Накопичувального
фонду.
Розмір страхових внесків, що спрямовуються до
Накопичувального фонду, встановлює Верховна Рада України. Їх
максимальний розмір не може перевищувати 7% від суми заробітної
плати (доходу).
На практиці сплата внесків до Накопичувального фонду може
виглядати як спрямування, наприклад, 2% заробітної плати (доходу),
які сьогодні відраховуються до Пенсійного фонду. Водночас слід
зазначити, що у разі, якщо Верховною Радою України буде
встановлено розмір відрахувань до Накопичувального фонду в розмірі
7% від заробітної плати, перерахування страхових внесків буде
здійснено в разі підвищення заробітної плати.
Розмір пенсійних виплат за рахунок коштів Накопичувального
фонду розраховується виходячи із суми накопичених застрахованою
особою коштів з урахуванням інвестиційного доходу.
Якщо особа за рахунок коштів Накопичувального фонду здійснить
оплату договору страхування довічної пенсії, розмір пенсії буде
обчислено страховою організацією актуарно, виходячи з вартості
оплаченого договору страхування довічної пенсії, з урахуванням
майбутнього інвестиційного доходу, забезпечуваного страховою
організацією, видатків, пов'язаних з подальшим інвестуванням
зазначених сум, та з урахуванням середньої для чоловіків і жінок
величини тривалості життя.
Які види пенсій можна отримуватиза кошти Накопичувального фонду?
Відповідно до ст. 54 Закону N 1058-IV ( 1058-15 )
застрахована особа в разі досягнення пенсійного віку має право на
отримання довічної пенсії або одноразової виплати за рахунок
коштів Накопичувального фонду, облікованих на її накопичувальному
пенсійному рахунку. Страхування і виплата довічної пенсії
здійснюються згідно із Законом України від 07.03.96 р. N 85/96-ВР
( 85/96-ВР ) "Про страхування" (у редакції Закону України від
04.10.2001 р. N 2745-III ( 2745-14 ) страховою організацією, яку
обрала застрахована особа.
Згідно зі ст. 57 Закону N 1058-IV ( 1058-15 ) страхова
організація, що здійснює виплати довічних пенсій, зобов'язана
пропонувати застрахованій особі такі види довічних пенсій: - довічна пенсія з установленим періодом; - довічна обумовлена пенсія; - довічна пенсія подружжя.
З назви цих пенсій випливає, що вони виплачуються довічно,
тобто доти, доки живе пенсіонер. Різниця між ними полягає у
методиці розрахунку розмірів пенсій.
Наприклад, довічна пенсія подружжя - це щомісячна виплата,
яка здійснюється протягом життя пенсіонера, а після його смерті -
його дружині або чоловікові, які досягли пенсійного віку, протягом
їх життя.
Застрахована особа має право вільного вибору одного з видів
довічних пенсій, зазначених у цій статті.
Як буде перераховано пенсії нинішнім пенсіонерамза нормами Закону України "Про загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) ?
Перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, у зв'язку з
втратою годувальника, за вислугу років, призначених до набрання
чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. N 1058-IV ( 1058-15 )
(набирає чинності з 01.01.2004 р.), здійснюватиметься за новими
нормами на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну
плату (дохід) та інших документів, що містяться на час перерахунку
в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, яке
діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами
Пенсійного фонду (ст. 43 Закону N 1058-IV).
Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим
Законом ( 1058-15 ), враховується заробітна плата, з якої було
раніше обчислено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне
забезпечення" від 05.11.91 р. N 1788-XII ( 1788-12 ) (зі змінами
та доповненнями), за документами, наявними у пенсійній справі,
тобто можливі такі варіанти: - за 12 останніх календарних місяців роботи підряд перед
зверненням за пенсією; - за 24 останні календарні місяці роботи підряд перед
зверненням за пенсією; - за 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї
трудової діяльності; - за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом
усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за
період роботи починаючи з 1 липня 2003 р. до моменту звернення за
пенсією; - за фактично відпрацьований час (1, 2, 3 місяці); - або, за вибором пенсіонера, враховується заробітна плата
(дохід) за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд до 1
липня 2000 р., незалежно від перерв, та весь період стажу
починаючи з 1 липня 2000 р.
Заробітну плату (дохід) за період стажу, набутого до 1 липня
2000 р., враховують на підставі документів (довідок) про
нараховану заробітну плату, а за період стажу починаючи з 1 липня
2000 р. - за даними системи персоніфікованого обліку.
Це означає, що у випадках, коли особа отримувала високу
заробітну плату, а страхові внески до Пенсійного фонду сплачувала
тільки з частини отримуваного заробітку, то для розрахунку розміру
пенсії буде враховано лише той заробіток, з якого сплачено
страхові внески та який обліковано у системі персоніфікованого
обліку Пенсійного фонду.
До заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії
враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою
особою до набрання чинності цим Законом ( 1058-15 ), у межах сум,
на які відповідно до законодавства нараховувалися внески на
державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне
пенсійне страхування.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2003
р. N 605 ( 605-2003-п ) "Про внесення зміни до постанови Кабінету
Міністрів України від 7 березня 2001 р. N 225" з 1 червня
поточного року граничну суму заробітної плати (доходу), з якої
справляються страхові внески, встановлено на рівні 2660 грн.
(раніше ця величина становила 1000 грн., 1600 грн., 2200 грн.).
За періоди до липня 1998 р. (тобто до часу, коли було вперше
запроваджено обмеження максимального розміру заробітної плати
(доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір) до
заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми,
що включалися до заробітної плати, з якої обчислювали пенсію
відповідно до Закону N 1788-XII ( 1788-12 ). Ці суми не повинні
перевищувати 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на
день отримання зазначених сум. Наприклад, при обчисленні
індивідуального коефіцієнта заробітку заробіток особи за будь-який
місяць 1978 р. може бути враховано в межах 818,72 крб.
(146,2 х 5,6).
Для визначення розміру пенсії за новими правилами
враховуватимуться два основних показники - страховий (трудовий)
стаж і заробітна плата особи.
За страховим (трудовим) стажем буде обчислено коефіцієнт
стажу (Кс), а заробітну плату використано для визначення
індивідуального коефіцієнта заробітку і заробітної плати (Зп), з
якої обчислюють пенсію.
Законом N 1058-IV ( 1058-15 ) передбачено, що розмір пенсії
за віком обчислюється за новою формулою, яка виглядає таким чином:
П = Зп х Кс,
де П - розмір пенсії, грн.; Зп - осучаснений заробіток (дохід) застрахованої особи; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Виходячи із зазначеної формули для обчислення розміру пенсії
необхідно визначити дві її складові: Зп - заробітну плату (дохід),
з якої обчислюється пенсія, і Кс - коефіцієнт стажу.
Коефіцієнт стажу (Кс)
Коефіцієнт стажу визначається виходячи із наявного страхового
стажу за документами пенсійної справи на час перерахунку пенсії.
Періоди до набрання чинності Законом N 1058-IV ( 1058-15 )
враховуватимуться у тому самому порядку, що передбачений чинним
законодавством, тобто з урахуванням пільгового обчислення стажу
(наприклад, робота чи військова служба під час Великої Вітчизняної
війни враховується один рік за два роки, реабілітованим громадянам
- один рік за три, час перебування у фашистських концтаборах,
гетто та інших місцях примусового утримання - один рік за три
тощо). Після набрання чинності Законом N 1058-IV, тобто з 1 січня
2004 р., всі періоди страхового стажу враховуватимуться в
одинарному розмірі.
Періоди роботи до 1 січня 1991 р. у районах Крайньої Півночі
та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього
Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховуються до
страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених
законодавством, що було чинним до 1 січня 1991 р. При цьому
страховий стаж визначається відповідно до Переліку районів
Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої
Півночі, в редакції постанови Ради Міністрів СРСР від 03.01.83 р.
N 12 ( v0012400-83 ) і застосовується пільгове обчислення
страхового стажу з 01.08.45 р. по 01.03.60 р. у подвійному
розмірі, а за період роботи з 01.03.60 р. - у півторакратному
розмірі. Зазначений порядок обчислення страхового стажу
застосовується і при проведенні перерахунків пенсій, призначених
до 1 січня 2004 р., за наявності документів, які підтверджують
факт роботи цих осіб у даних місцевостях та те, що на них
поширювались пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах
Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої
Півночі.
Коефіцієнт страхового стажу визначатиметься за формулою
См х ВсКс = ------------ , 100% х 12
де См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена Законом N 1058-IV ( 1058-15 ) величина оцінки
одного року страхового стажу (у відсотках).
Загальна величина коефіцієнта страхового стажу не може
перевищувати 0,75, а для осіб, які працювали на роботах з особливо
шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком N 1, -
0,85.
Заробіток для обчислення пенсії (Зп)
Для того щоб визначити заробітну плату, з якої
обчислюватиметься розмір пенсії, фактична заробітна плата,
відомості про яку подає особа для обчислення пенсії, порівнюється
із середньою заробітною платою в Україні за відповідний місяць.
Фактично шляхом ділення заробітної плати особи на середню
заробітну плату в Україні у розрізі кожного місяця періоду, який
вибрано особою для обчислення пенсії, визначатимуться щомісячні
коефіцієнти заробітку. Коефіцієнт заробітку визначається числом з
п'ятьма знаками після коми.
Потім щомісячні коефіцієнти заробітку підсумовуватимуться та
при діленні цієї суми на їх кількість визначатиметься середній
(середньоарифметичний) коефіцієнт заробітку особи.
Враховуючи те, що статистичні дані про середню заробітну
плату в Україні до 1 січня 1992 р. у розрізі кожного місяця
відсутні, у разі подання застрахованою особою для обчислення
розміру пенсії даних про заробітну плату за період до 1 січня 1992
р. при визначенні коефіцієнта заробітної плати середня заробітна
плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається
щомісячною середньою заробітною платою в Україні відповідного року
(кварталу).
Зп = Зс (Ск : К),
де Зс - середня заробітна плата в Україні за календарний рік,
що передує року звернення за призначенням (перерахунком) пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітку застрахованої особи за
кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - кількість місяців страхового стажу в періоді, за які
розраховано коефіцієнти заробітку.
Визначення заробітку для обчислення пенсії провадиться шляхом
множення середньої заробітної плати в Україні за попередній рік
(перед зверненням за призначенням пенсії) на середньоарифметичний
(середній) коефіцієнт заробітку особи.
Із отриманої величини скоригованого (осучасненого) заробітку
обчислюватиметься розмір пенсії за віком.
При перерахунку пенсії, призначеної до 1 січня 2004 р., Зп
визначають шляхом множення середньої заробітної плати працівників,
зайнятих у галузях економіки України за 2002 р. (вона становить
306,45 грн.), на середньоарифметичний індивідуальний коефіцієнт
заробітку.
Слід зазначити, що не всі пенсіонери можуть розраховувати на
підвищення розміру пенсії з 1 січня 2004 р. (у декого з них після
перерахунку пенсії за вищенаведеною формулою вона зменшиться). Але
Закон N 1058-IV ( 1058-15 ) гарантує право пенсіонера продовжувати
отримувати пенсію, обчислену за нині діючим пенсійним
законодавством, тобто з урахуванням ст. 19 Закону N 1788-XII
( 1788-12 ). При цьому розмір пенсії не може перевищувати
максимальних розмірів пенсій, визначених Законом N 1788-XII для
відповідних категорій пенсіонерів (трьох чи чотирьох мінімальних
пенсій за віком, відповідно - 150 грн. та 200 грн.), і не може
бути нижчим за розмір трудової пенсії за віком з урахуванням
цільової грошової допомоги (91,80 грн.).
Виплата пенсій працюючим пенсіонерам
Пенсії у солідарній системі працюючим пенсіонерам
виплачуватимуться у повному розмірі незалежно від отримуваного
доходу. Виняток становлять лише особи, яких було звільнено за
півтора року до досягнення пенсійного віку за скороченням штатів у
зв'язку з реорганізацією чи ліквідацією підприємства, пенсії яким
призначено відповідно до ст. 26 Закону України "Про зайнятість
населення" від 01.03.91 р. N 803-XII ( 803-12 ) (зі змінами та
доповненнями). Такі пенсії виплачуватимуться тільки непрацюючим
пенсіонерам.
Призначення (перерахунок) пенсії по інвалідностіта у зв'язку з втратою годувальника згідно
з Законом України "Про загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування" ( 1058-15 )
Право на призначення (перерахунок) пенсій по інвалідності та
у зв'язку з втратою годувальника мають особи, яким встановлено
відповідну групу інвалідності (чи якщо вони втратили
годувальника), або особи, які отримують трудові пенсії по
інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника.
Умовою для набуття права на такі види пенсії згідно із
Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування" від 09.07.2003 р. N 1058-IV ( 1058-15 ) є наявність
необхідного страхового (трудового) стажу.
Особам, які не мають необхідного стажу для призначення пенсій
по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника, до ухвалення
спеціального законодавчого акта про державну соціальну допомогу
призначатимуть та виплачуватимуть відповідні соціальні пенсії
згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91
р. N 1788-XII ( 1788-12 ) (зі змінами та доповненнями).
Це зумовлено тим, що в основу нової пенсійної системи,
побудованої на принципах страхування, покладено страховий стаж і
трудовий внесок людини. Отже, якщо особа не набула певного
страхового стажу, вона має право на призначення виплат із системи
державної соціальної допомоги.
Пенсії по інвалідності
Пенсії по інвалідності призначаються в разі настання
інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату
працездатності внаслідок загального захворювання (у тому числі
каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за
наявності необхідного страхового стажу залежно від віку визнання
особи інвалідом. Згідно із Законом N 1058-IV ( 1058-15 )
мінімальний страховий стаж, необхідний для призначення пенсії по
інвалідності (ст. 32 зазначеного Закону), установлено для різних
вікових груп такий:
------------------------------------------------------------------ | Вік особи, визнаної інвалідом | Страховий стаж | | | (роки) | |--------------------------------------------+-------------------| |до досягнення 23 років включно | 2 | |--------------------------------------------+-------------------| |від 24 років до досягнення 26 років включно | 3 | |--------------------------------------------+-------------------| |від 27 років до досягнення 31 року включно | 4 | |--------------------------------------------+-------------------| |від 32 років і старших | 5 | ------------------------------------------------------------------
Військовослужбовцям строкової служби, які отримали
інвалідність у період проходження військової служби, пенсія по
інвалідності призначається незалежно від наявності страхового
стажу.
Пенсії по інвалідності визначаються у відсотках до пенсії за
віком залежно від групи інвалідності (ст. 33 Закону N 1058-IV
( 1058-15 ).
При призначенні пенсії по інвалідності важливим є те, що до
страхового стажу зараховується період від дня визнання
застрахованої особи інвалідом до дня досягнення нею
загальновстановленого пенсійного віку.
Наприклад, якщо особу визнано інвалідом у 31 рік і вона має
10 років страхового стажу, для обчислення її пенсії до страхового
стажу зараховується період до досягнення пенсійного віку (чоловіки
60 років, жінки 55 років).
Якщо особа після визнання її інвалідом працюватиме і
сплачуватиме внески до Пенсійного фонду, вона має право на
загальних підставах звернутися до органів Пенсійного фонду, щоб
при обчисленні розміру пенсії врахували її заробіток, з якого
сплачувалися страхові внески. Відпрацьований стаж у цьому випадку
не матиме визначального впливу на розмір пенсії, оскільки до
страхового стажу вже зараховується період перебування на
інвалідності.
Для визначення пенсії по інвалідності або у разі втрати
годувальника спочатку необхідно обчислити розмір пенсії за віком,
який у даному випадку є базовим для визначення розмірів пенсії по
інвалідності або в разі втрати годувальника.
Розмір пенсій за віком обчислюється за формулою
П = Зп х Кс,
де П - розмір пенсії, (грн.); Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена
відповідно до ст. 40 Закону N 1058-IV ( 1058-15 ), з якої
обчислюють пенсію, (грн.); Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи,
визначений відповідно до ст. 25 Закону N 1058-IV ( 1058-15 ).
Таким чином, враховується: 1) тривалість страхового стажу; 2) заробіток, з якого сплачено страхові внески до Пенсійного
фонду; 3) індивідуальний коефіцієнт заробітку (доходу) особи; 4) середня заробітна плата в Україні за рік, що передує року
звернення за призначенням пенсії, або середня заробітна плата в
Україні за 2002 р. (у разі перерахунку пенсій, призначених до
набрання чинності Законом N 1058-IV ( 1058-15 ).
Залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи
інвалідності.
Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який
встановлюється інвалідність, визначаються органом
медико-соціальної експертизи згідно із законодавством.
Розмір пенсій по інвалідності визначають залежно від розміру
пенсії за віком, а саме: інвалідам I групи - 100% пенсії за віком; інвалідам II групи - 90% пенсії за віком; інвалідам III групи - 50% пенсії за віком.
У разі зміни групи інвалідності пенсію в новому розмірі
виплачуватимуть з дня, коли змінено групу інвалідності, а якщо
особу визнано інвалідом нижчої групи, пенсію виплачують за
попередньою групою до кінця місяця, в якому її змінено. У випадку
визнання особи, яка пройшла повторний огляд, здоровою, пенсію
виплачуватимуть до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.
Пенсії у разі втрати годувальника
Пенсії у разі втрати годувальника призначаються
непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які перебували
на його утриманні, за наявності необхідного страхового стажу на
момент смерті застрахованої особи, тривалість якого визначається
залежно від віку, в якому застрахована особа померла.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються: - чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або
досягли пенсійного віку (чоловіки 60 років, жінки 55 років); - діти (у тому числі ті, які народилися до спливу 10 місяців
із дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли
18 років або старші, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18
років; - діти, які навчаються за денною формою навчання у вищих
навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та
професійно-технічних навчальних закладах, - до закінчення
навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років; - діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від
того, навчаються вони чи ні; - чоловік (дружина), а у разі їх відсутності - один з
батьків, або брат чи - сестра, дідусь чи бабуся померлого
годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона)
не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого
годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
Мінімальний страховий стаж, необхідний для призначення пенсії
у разі втрати годувальника, Законом N 1058-IV ( 1058-15 )
встановлено такий, як і для призначення пенсії по інвалідності.
Розміри пенсій у разі втрати годувальника обчислюються у
відсотках до розмірів пенсій за віком. До страхового стажу також
зараховується період від дня смерті особи до дня, коли вона
досягла б загальновстановленого пенсійного віку.
Пенсії у разі втрати годувальника призначають у таких
розмірах: - на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 % пенсії за
віком померлого годувальника; - на двох і більше непрацездатних членів сім'ї - 100 % пенсії
за віком померлого годувальника; - круглим сиротам пенсію призначають виходячи з розмірів
пенсій за віком кожного з батьків.
На всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати
годувальника, призначається одна спільна пенсія. На вимогу члена
сім'ї із загальної суми пенсії виділяють його частку, яку
виплачують окремо.
Пенсія по інвалідності призначається на весь строк
встановлення інвалідності (ст. 34 Закону N 1058-IV ( 1058-15 ).
Інвалідам-чоловікам понад 60 років і жінкам понад 55 років пенсії
по інвалідності призначаються довічно.
Ірина Багнюк заступник начальника Управління пенсійного
реформування Мінпраці та соціальної політики України
"Вісник податкової служби України",
N 37, N 38, жовтень 2003 р., N 47, грудень 2003 р.,
N 12, березень 2004 р.
