П О С Т А Н О В АВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Про стан виконання законів і постановВерховної Ради України з питань правопорядку і
заходи щодо посилення боротьби із злочинністю
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 11, ст.87 )
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою ВРN 330/95-ВР від 15.09.95, ВВР, 1995, N 40, ст.298 )
Беручи до уваги надзвичайне загострення криміногенної
обстановки та виходячи з потреби рішучої активізації боротьби із
злочинністю, Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
1. Вважати, що одним з найважливіших завдань діяльності всіх
органів державної влади і посадових осіб є забезпечення виконання
актів законодавства з питань зміцнення законності і правопорядку.
Зобов'язати представницькі та виконавчі органи державної влади
включати в програми соціального і економічного розвитку держави
спеціальний розділ, в якому передбачати відповідні
адміністративні, цивільні та інші правові заходи, спрямовані на
усунення причин злочинності і зловживань службовою владою.
2. Керівникам і колегіям Міністерства внутрішніх справ,
Служби безпеки, Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури
України посилити вимогливість до підлеглих органів за належне
виконання ними своїх обов'язків щодо забезпечення законності і
правопорядку, захисту прав та безпеки громадян. З дотриманням
закону звести до мінімуму число осіб, які тривалий час перебувають
під вартою в очікуванні суду. З метою відповідного спрямування зусиль у боротьбі з
організованою злочинністю підготувати і протягом місяця внести на
розгляд Верховної Ради України погоджені пропозиції щодо
законодавчого визначення понять "мафія", "корупція", "тіньова
економіка", "спекуляція", "чесна праця" тощо.
3. Рекомендувати Верховному Суду України з урахуванням
соціально-економічної реальності узагальнити практику застосування
мір покарання щодо осіб, які вчинили тяжкі, в тому числі
корисливо-насильницькі, злочини, і дати судам необхідні
роз'яснення щодо застосування законодавства з тим, щоб їх рішення
були ефективними, своєчасними, відповідали тяжкості злочину.
4. Кабінету Міністрів України: разом з відповідними комісіями Верховної Ради України на
підставі аналізу чинного законодавства та міжнародно-правових
рекомендацій щодо організації боротьби з корупцією внести до 1
березня 1993 року на розгляд Верховної Ради України проекти
законів, спрямованих на поліпшення правового регулювання заходів
для боротьби з організованою злочинністю та посилення
відповідальності за службові злочини і невиконання вимог закону.
Прискорити розробку Кримінального, Кримінально-процесуального,
Кримінально-виконавчого кодексів, а також системи
цивільно-правових норм, що мають врегулювати форми власності,
підприємницьку, економічну та фінансову діяльність в умовах ринку; разом з правоохоронними органами до 1 березня 1993 року
розробити та здійснити заходи щодо удосконалення роботи слідчого
апарату та розширення функцій органів дізнання у розслідуванні
злочинів.
5. Кабінету Міністрів України: внести протягом місяця необхідні зміни і доповнення до
державної програми боротьби із злочинністю і забезпечити її
неухильне виконання; подати у місячний строк на розгляд Верховної Ради України
проект державної програми боротьби з організованою злочинністю; організувати і провести у першому кварталі 1993 року, на базі
юридичних наукових і навчальних закладів із залученням
висококваліфікованих фахівців у галузі фінансового, митного,
податкового контролю і практичних працівників, вивчення досвіду
правотворчої та правозастосовної практики держав з традиційно
ринковою економікою, маючи на увазі проблему боротьби з
економічними злочинами у підприємницькій діяльності. На підставі
цього дослідження та аналізу стану економічного розвитку України
розробити і подати на розгляд Верховної Ради України проект
державної програми боротьби із злочинами у сфері економіки; підготувати і подати на розгляд сьомої сесії Верховної Ради
України проект Закону про військову міліцію в складі Збройних Сил
України; передбачити в проекті бюджету на 1993 рік асигнування на
удосконалення структури правоохоронних органів, приведення їх
штатної чисельності, матеріально-технічної бази та оснащення у
відповідність з існуючими нормативами і реальними потребами,
насамперед підрозділів слідства, карного розшуку, захисту
економіки, боротьби з організованою злочинністю, матеріальне
стимулювання сумлінної праці працівників цих органів та збільшення
випуску спеціалістів юридичними навчальними закладами; розглянути питання про створення Фонду відшкодування збитків
громадянам, які потерпіли від злочинів та зловживань владою. Вважати за доцільне з метою посилення охорони громадського
порядку відновити в Міністерстві внутрішніх справ України
міліцейські моторизовані частини з матеріально-технічним
оснащенням у кількості, яку вони мали за станом на 1 серпня 1991
року.
( Пункт 6 втратив чинність в частині заборони приватним
особам, комерційним, приватним магазинам та приватним відділам у
державних магазинах торгівлі виробленими державними підприємствами
України тютюновими, лікеро-горілчаними та коньячними виробами
на підставі Постанови ВР N 330/95-ВР від 15.09.95 ) 6. Заборонити
приватним особам, комерційним, приватним магазинам та приватним
відділам у державних магазинах торгівлю виробленими державними
підприємствами України тютюновими, лікеро-горілчаними, коньячними
виробами, цукром (за винятком одержаного в порядку натуральної
оплати), будь-якими лікарськими препаратами (крім гомеопатичних),
товарами дитячого асортименту. Встановити, що виключне право торгівлі вищезгаданими товарами
належить державним підприємствам (організаціям) торгівлі,
торговельним закладам споживчої кооперації, а також радгоспам,
колективним сільськогосподарським підприємствам, фермерським
господарствам у разі, якщо ці товари вироблені з їх давальницької
сировини. Кабінету Міністрів України разом з відповідними органами до 1
лютого 1993 року скасувати раніше видані дозволи (ліцензії) на
торгівлю зазначеними товарами та затвердити Положення про порядок
заняття торговельною діяльністю і запровадження необхідних
облікових документів.
7. Кабінету Міністрів України переглянути існуючі правила
вивезення за межі України і ввезення в Україну продовольчих і
непродовольчих товарів народного споживання, виробничо-технічного
призначення, сировини підприємствами, установами, організаціями
незалежно від форм власності, а також приватними особами і
встановити такі правила ліцензування, квотування та митні тарифи,
які б виключали можливість, щоб вони своєю зовнішньоекономічною
діяльністю завдавали шкоди національній економіці та внутрішньому
споживчому ринку. Затвердити в січні 1993 року перелік товарів, щодо експорту
яких встановлюється режим ліцензування і квотування на наступний
рік, передбачивши в ньому, крім включених до переліку на 1992
рік, такі товари підвищеного попиту, як холодильники,
телерадіоапаратура, посуд, меблі, взуття, комбікорми, м'ясо і
м'ясопродукти, масло тваринне та інші дефіцитні товари. Вважати
за потрібне заборонити видачу ліцензій на вивезення товарів
народного споживання та виробничо-технічного призначення
невласного виготовлення будь-яким установам і підприємствам,
посередницьким організаціям незалежно від форм власності, а також
приватним особам. Скасувати ліцензії, раніше видані зазначеним
юридичним та фізичним особам.
8. Національному банку України в січні - лютому 1993 року
організувати перевірку дотримання банками порядку кредитування
кооперативів, спільних і малих підприємств, інших комерційних
структур, здійснення контролю за цільовим використанням кредитів
та їх поверненням; при наявності даних або матеріалів про
зловживання чи інші порушення закону такі перевірки провести разом
із Службою безпеки і Міністерством внутрішніх справ України. За
результатами перевірки вжити відповідних заходів і доповісти про
них Верховній Раді України.
9. Кабінету Міністрів України, Верховному Суду, Службі
безпеки та Генеральній прокуратурі України про хід виконання цієї
Постанови доповісти Верховній Раді України до 1 липня 1993 року.
Голова Верховної Ради України І.ПЛЮЩ
м. Київ, 26 січня 1993 рокуN 2931-XII
