Д Е К Л А Р А Ц І Я
Про загальні засади державної молодіжноїполітики в Україні
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 16, ст.166 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 655-XIV ( 655-14 ) від 13.05.99, ВВР, 1999, N 26, ст.220
N 3421-IV ( 3421-15 ) від 09.02.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.199 }
I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Державна молодіжна політика в Україні є пріоритетним і
специфічним напрямом діяльності держави і здійснюється: в інтересах молодої людини, суспільства, держави; з урахуванням можливостей України, її економічного,
соціального, історичного, культурного розвитку і світового досвіду
державної підтримки молоді. Ця Декларація є основою для подальшого розвитку державної
молодіжної політики, її правової бази, практичної діяльності
органів державної влади і управління, яка спрямовується на
сприяння повноцінного розвитку молодих громадян України. Головним гарантом здійснення державної молодіжної політики є
Україна як суверенна держава.
II. МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА ПРИНЦИПИ ДЕРЖАВНОЇМОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ
2. Державна молодіжна політика - це системна діяльність
держави у відносинах з особистістю, молоддю, молодіжним рухом, що
здійснюється в законодавчій, виконавчій, судовій сферах і ставить
за мету створення соціально-економічних, політичних,
організаційних, правових умов та гарантій для життєвого
самовизначення, інтелектуального, морального, фізичного розвитку
молоді, реалізації її творчого потенціалу як у власних інтересах,
так і в інтересах України.
3. Головними завданнями державної молодіжної політики є: вивчення становища молоді, створення необхідних умов для
зміцнення правових та матеріальних гарантій щодо здійснення прав і
свобод молодих громадян, діяльності молодіжних організацій для
повноцінного соціального становлення та розвитку молоді; допомога молодим людям у реалізації й самореалізації їх
творчих можливостей та ініціатив, широке залучення юнаків і дівчат
до активної участі у національно-культурному відродженні
українського народу, формуванні його свідомості, розвитку традицій
та національно-етнічних особливостей; залучення молоді до активної участі в економічному розвитку
України; надання державою кожній молодій людині соціальних послуг по
навчанню, вихованню, духовному і фізичному розвитку, професійній
підготовці; координація зусиль всіх організацій та соціальних інститутів,
що працюють з молоддю.
4. Головними принципами державної молодіжної політики є: повага до поглядів молоді та її переконань; надання права і залучення молоді до безпосередньої участі у
формуванні й реалізації політики та програм, що стосуються
суспільства взагалі і молоді зокрема; правовий та соціальний захист молодих громадян, перш за все
осіб, які не досягли 18 років, з метою створення необхідних
стартових можливостей для їх повноцінного соціального становлення
та розвитку; сприяння ініціативі та активності молоді в усіх сферах
життєдіяльності суспільства.
5. Державна молодіжна політика поширюється на громадян
України віком від 14 до 28 років незалежно від походження,
соціального і майнового стану, расової і національної належності,
статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять
і здійснюється через органи державної виконавчої влади, установи,
соціальні інститути та об'єднання молодих громадян. ( Пункт 5
розділу II із змінами, внесеними згідно із Законом N 655-XIV
( 655-14 ) від 13.05.99 )
III. ГОЛОВНІ НАПРЯМИ ДЕРЖАВНОЇ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ
6. Головними напрямами державної молодіжної політики в
Україні є: розвиток і захист інтелектуального потенціалу молоді,
поліпшення умов і створення гарантій для здобуття молоддю освіти,
спеціальної професійної підготовки та перепідготовки; забезпечення зайнятості молоді, її правового захисту з
урахуванням економічних інтересів, професійних і соціальних
можливостей суспільства; створення умов для оволодіння духовними і культурними
цінностями українського народу та для безпосередньої участі
молодих людей у їх відродженні і розвитку, в охороні та
відтворенні навколишнього природного середовища; формування у молоді почуття національної гордості,
патріотизму, готовності захищати суверенітет України; охорона здоров'я молоді, формування у неї глибокої потреби в
духовному і фізичному розвитку, вжиття інших заходів, які б
забезпечували здоровий генофонд народу України.
7. Державна молодіжна політика в Україні щодо освіти,
соціально-політичної, економічної галузей, розвитку духовного,
культурного, фізичного потенціалу молоді та функціонування
молодіжних організацій визначається законодавством України.
IV. МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇМОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ
8. Державна молодіжна політика формується та реалізується
шляхом: прийняття законодавчих актів, рішень державних органів,
спрямованих на реалізацію державної молодіжної політики; проведення у Верховній Раді України щорічних слухань про
становище молоді та підготовки доповіді з цього питання Верховній
Раді України, Президенту України; діяльності в органах державної влади та управління всіх
рівнів структурних підрозділів, що займаються проблемами молоді; створення соціальних служб для молоді та підготовки
соціальних працівників; розробки та реалізації державних цільових програм з питань
молодіжної політики; { Абзац шостий пункту 8 розділу IV із
змінами, внесеними згідно із Законом N 3421-IV ( 3421-15 ) від
09.02.2006 } виділення у державному та місцевих бюджетах цільових коштів
на фінансування державної молодіжної політики, залучення
матеріальних і фінансових ресурсів підприємств, установ і
організацій, об'єднань громадян, заінтересованих у роботі з
молоддю; утворення спеціальних фондів.
м. Київ, 15 грудня 1992 рокуN 2859-XII
