КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 16 червня 1992 р. N 332
Київ
Про вдосконалення грошового забезпеченнявійськовослужбовців Збройних Сил України
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМN 432 ( 432-94-п ) від 23.06.94
N 77 ( 77-95-п ) від 01.02.95
N 1096 ( 1096-97-п ) від 03.10.97 }
Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Військовим комісаріатам за місцем проживання
військовослужбовців, звільнених з дійсної військової строкової
служби, які до призову працювали на підприємствах, в установах і
організаціях незалежно від форм власності і господарювання,
виплачувати одноразову матеріальну допомогу в розмірі середньої
місячної заробітної плати, яку вони одержували до призову, але не
менше мінімальної заробітної плати, передбаченої законодавством
України на день їх звільнення з військової служби.
2. Виплачувати особам офіцерського складу, прапорщикам,
мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби при переїзді на
нове місце служби підйомні у розмірі місячного грошового
забезпечення і на кожного члена сім'ї - 50 процентів від місячного
грошового забезпечення, що отримує військовослужбовець. Вказаним
військовослужбовцям добові виплачуються в установлених розмірах.
( Пункт 3 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 432
( 432-94-п ) від 23.06.94 )
4. Військовим формуванням надавати сім'ям і батькам
військовослужбовців, які загинули (померли) у період проходження
військової служби, допомогу у проведенні похорон і компенсувати
матеріальні витрати на ритуальні послуги та спорудження
пам'ятників у розмірі 5 посадових окладів, які визначаються від
коефіцієнту 10,0 співвідношення посадового окладу до мінімального
розміру заробітної плати (розмір посадового окладу підвищується у
порядку, передбаченому чинним законодавством). Пункт 4 в редакції Постанови КМ N 77 ( 77-95-п ) від 01.02.95 )
5. Виплатити одноразову грошову компенсацію батькам і
неповнолітнім (за станом на 1 січня 1992 р.) дітям
військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти
під час проходження служби починаючи з 1945 року (крім
військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти
під час Великої Вітчизняної війни) по 31 грудня 1990 р. (до
введення державного обов'язкового особистого страхування
військовослужбовців) у розмірі 670 гривень. { Абзац перший пункту
5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1096
( 1096-97-п ) від 03.10.97 }
Підставою для виплати грошової компенсації є документ, що
стверджує факт загибелі (смерті) військовослужбовця під час
проходження військової служби. У разі відсутності такого документа
військовий комісаріат вживає заходів щодо розшуку відомостей для
підтвердження факту смерті військовослужбовця під час проходження
військової служби.
Виплату грошової компенсації розпочати з 1 липня 1992 року.
Провести у 1992 році виплату грошової компенсації батькам і
неповнолітнім дітям військовослужбовців, які загинули (померли) в
період 1945-1979 років; в 1993 році - батькам і неповнолітнім
дітям військовослужбовців, які загинули в 1980-1990 роках.
Виплата грошової компенсації провадиться військовими
комісаріатами рівними частками за місцем проживання батьків і
неповнолітніх дітей загиблого (померлого) військовослужбовця.
Грошова компенсація не сплачується батькам і неповнолітнім
дітям військовослужбовців загиблих (померлих) внаслідок вчинення
ними злочину під час проходження військової служби. Виплату одноразової грошової компенсації, передбаченої пунктом
5, продовжити до 31 грудня 1997 р. згідно з Постановою КМ N 1096
( 1096-97-п ) від 03.10.97 }
6. Абзац п'ятий пункту 1 і постанови Кабінету Міністрів
України від 31 березня 1992 р. N 161 ( 161-92-п ) "Про грошове
забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України" викласти в
такій редакції:
"військовослужбовцям, звільненим з дійсної військової
строкової служби, грошову допомогу в розмірі двох мінімальних
заробітних плат, а зазначеним особам із числа дітей-сиріт і дітей,
які залишилися без опіки батьків - трьох мінімальних заробітних
плат".
7. Дія цієї постанови поширюється на військовослужбовців
Прикордонних військ і Національної гвардії України, військ
цивільної оборони, інших військових формувань, що створюються
Верховною Радою України, а також військовослужбовців, які
проходять військову службу в міністерствах, відомствах,
організаціях і установах України.
Перший
