КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 4 червня 1992 р. N 306
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМN 781 ( 781-93-п ) від 18.09.93 )
Питання Державного комітету Українипо хлібопродуктах
Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Положення про Державний комітет України по
хлібопродуктах, що додається.
2. Дозволити Державному комітетові України по хлібопродуктах
мати чотирьох заступників голови Комітету, в тому числі одного
першого, а також колегію у кількості дев'яти чоловік.
3. Установити граничну чисельність центрального апарату
Державного комітету України по хлібопродуктах у кількості 140
одиниць.
4. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету
Міністрів України від 18 грудня 1991 р. N 365 ( 365-91-п ) "Про
затвердження Положення про Державний комітет України по
хлібопродуктах".
Прем'єр-міністр України В.ФОКІН
МіністрКабінету Міністрів України В.ПЄХОТА
Інд. 22
ЗАТВЕРДЖЕНЕпостановою Кабінету Міністрів України
від 4 червня 1992 р. N 306
ПОЛОЖЕННЯпро Державний комітет України по хлібопродуктах
1. Державний комітет України по хлібопродуктах
(Держхлібопродукт України) є центральним органом державної
виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів України. Комітет
входить до складу агропромислового комплексу.
Комітет реалізує державну політику у галузі хлібопродуктів,
сприяє структурній перебудові економіки, формує систему заходів
щодо забезпечення економічної самостійності України.
Комітет, використовуючи економічні методи, будує свою
діяльність за принципами розмежування функцій державної виконавчої
влади та безпосереднього господарювання, що здійснюється
підприємствами, організаціями, установами та об'єднаннями.
2. Держхлібопродукт України у своїй діяльності керується
Конституцією ( 888-09 ) і законами України, постановами Верховної
Ради України, указами і розпорядженнями Президента України,
постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також
цим Положенням. У межах своєї компетенції Комітет організує
виконання актів законодавства України і здійснює систематичний
контроль за їх виконанням.
Комітет узагальнює практику застосування законодавства з
питань, що входять до його компетенції, розробляє пропозиції щодо
його вдосконалення та вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів
України.
3. Головними завданнями Держхлібопродукту України є
організація закупівлі в державні ресурси зерна, олійних культур,
сортового насіння зернових та олійних культур, гібридного насіння
кукурудзи, насіння трав, сіна і трав'яного борошна, їх
нагромадження, раціональне розміщення, зберігання, використання та
розподіл між Республікою Крим і областями, виробництво та поставка
борошна, крупи, хлібобулочних, макаронних і кондитерських виробів,
комбікормів, білково-вітамінних добавок і преміксів.
4. Держхлібопродукт України відповідно до покладених на нього
завдань:
а) розробляє та обгрунтовує проекти цільових державних
програм, короткострокових і довгострокових прогнозів динаміки форм
власності та пов'язаних з цим змін і показників розвитку галузі;
б) визначає потребу в зерні, створює насінні фонди,
забезпечує закладання хлібопродуктів у державний резерв та для
інших державних потреб; формує і розміщує в установленому порядку
державне замовлення на зернові та олійні культури;
в) разом з Мінсільгосппродом України розробляє порядок
укладання колективними сільськогосподарськими підприємствами,
радгоспами та іншими господарствами договорів контрактації на
закупівлю зерна, олійних культур, сортового насіння зернових та
олійних культур, гібридного насіння кукурудзи, насіння трав, сіна
і трав'яного борошна;
г) розробляє баланси використання державних ресурсів зерна,
продуктів його переробки, олійних культур з урахуванням замовлень
споживачів цієї продукції;
д) координує роботу хлібоприймальних підприємств, спрямовану
на безперебійне приймання зерна, доведення його до встановлених
кондицій;
є) організує надання на договірній основі через об'єднання
підприємств хлібопродуктів послуг колективним
сільськогосподарським підприємствам, радгоспам та іншим
господарствам по зберіганню, сушінню, очищенню, переробці,
визначенню якості зерна та інших хлібопродуктів, розробляє
рекомендації щодо вдосконалення взаємовідносин хлібоприймальних і
зернопереробних підприємств з товаровиробниками;
ж) забезпечує регіональне використання державних хлібних
ресурсів, їх розміщення на хлібоприймальних і зернопереробних
підприємствах, виконання завдань по створенню державного хлібного
резерву; здійснює оперативне маневрування державними ресурсами
зерна;
з) готує пропозиції щодо асортименту та обсягів виробництва й
поставок товарів та продукції, що виробляються підприємствами
галузі для державних потреб, організує укладання із споживачами
договорів на їх поставку, контролює виконання цих договорів;
і) організує виробництво з сировини державних ресурсів
борошна, крупи, хліба, хлібобулочних, макаронних і кондитерських
виробів, комбікормів, білково-вітамінних добавок, преміксів,
сприяє збільшенню їх виробництва із додатково закупленої сировини;
к) здійснює координацію роботи, пов'язаної з розробкою нових
видів продукції та прогресивних технологій, контролює впровадження
їх у виробництво;
л) здійснює інспектування та державний контроль за якістю,
зокрема хімічним і радіоактивним забрудненням, зерна, олійних
культур, трав'яного борошна, інших видів сировини, що надходять в
державні ресурси, в тому числі про експортно-імпортних операціях,
з видачею в установленому порядку відповідних документів;
м) забезпечує формування в межах галузі єдиного підходу до
економічних та технічних вимог і стандартів на зерно, продукти
його переробки, хлібобулочні, макаронні й кондитерські вироби,
насіння олійних культур, комбікорми, білково-вітамінні добавки,
премікси, роботи і послуги;
н) розробляє та вносить до Кабінету Міністрів України
пропозиції про норми виходу, втрат продукції та сировини при їх
виробництві, зберіганні й перевезенні;
о) визначає основні напрями соціального та економічного
розвитку галузі на перспективу, сприяє комплексному вирішенню
питань поліпшення умов праці, техніки безпеки, життя і побуту
працівників, їх соціальної та правової захищеності; вживає заходів
до захисту прав і законних інтересів підприємств, організацій,
установ та об'єднань;
п) розробляє разом з центральними органами державної
виконавчої влади, органами Республіки Крим, місцевими державними
адміністраціями, органами місцевого й регіонального
самоврядування схему розвитку та розміщення зернопереробних,
хлібоприймальних, хлібопекарських і макаронних підприємств для
забезпечення формування ринку продукції і товарів галузі;
р) сприяє розвиткові підприємництва та конкуренції, створенню
самостійних недержавних структур з ринковим механізмом
саморозвитку і регулювання, здійснює роботу по демополізації
виробництва й роздержавленню власності;
с) розвиває міжнародне економічне співробітництво та
міждержавні зв'язки, здійснює експортно-імпортні операції по зерну
та насінню олійних культур;
т) проводить інвестиційну політику з метою забезпечення
оптимального співвідношення державних централізованих капітальних
вкладень і коштів підприємств; розробляє та розміщує на
підприємствах державне замовлення на введення в дію об'єктів
виробничого й соціального призначення;
у) організує будівництво нових, реконструкцію та технічне
переозброєння діючих підприємств і об'єктів природоохоронного
призначення з використанням високопродуктивного обладнання;
здійснює фінансування будівництва об'єктів; проводить експертизу
проектів;
ф) здійснює науково-технічну політику в галузі; утворює за
рахунок добровільних відрахувань підприємств інноваційний фонд
розвитку науки і техніки, централізований валютний та інші фонди;
вносить пропозиції про розробку нових видів обладнання і приладів
для підприємств, організує виробництво обладнання та запасних
частин;
х) організує роботу по стандартизації та уніфікації продукції
на підприємствах, контролює дотримання стандартів і
патентно-ліцензійних вимог, здійснює сертифікацію продукції,
робіт, послуг, розробку прогресивних норм і нормативів;
ц) обгрунтовує потребу в матеріально-технічних ресурсах, що
розподіляються в централізованому порядку; здійснює комплектування
й матеріально-технічне забезпечення підприємств устаткуванням,
приладами, кабельними та іншими виробами, за винятком ресурсів, що
передаються для вільної реалізації; сприяє розвиткові біржової
торгівлі;
ч) розробляє та подає Мінфіну України з необхідними
розрахунками й обгрунтуваннями проект бюджету по галузі, що
мобілізує внутрігосподарські резерви для скорочення бюджетних
коштів, що виділяються на фінансування капітальних вкладень; бере
участь у розробці пропозицій щодо зміни цін на продукцію галузі та
здійснює контроль за їх застосуванням;
ш) сприяє здійсненню підготовки спеціалістів за замовленнями
підприємств і організацій галузі.
5. Держхлібопродукт України при виконанні покладених на нього
функцій взаємодіє з іншими центральними органами державної
виконавчої влади України, органами Республіки Крим, місцевими
державними адміністраціями, органами місцевого й регіонального
самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.
6. Держхлібопродукт України має право:
а) одержувати від центральних органів державної виконавчої
влади інформацію, необхідну для виконання передбачених цим
Положенням завдань і функцій;
б) видавати розпорядження на централізоване переміщення та
використання державних хлібних ресурсів, а також давати висновки з
питань якості зерна та продуктів його переробки.
7. Держхлібопродукт України у межах своєї компетенції видає
на основі й на виконання чинного законодавства накази, організує
та контролює їх виконання.
Комітет у необхідних випадках видає разом з іншими
центральними та місцевими органами державної виконавчої влади,
органами місцевого і регіонального самоврядування та громадськими
об'єднаннями спільні акти.
8. Держхлібопродукт України очолює голова, який призначається
Кабінетом Міністрів України.
Голова Комітету має заступників, яких за його поданням
призначає Кабінет Міністрів України. Розподіл обов'язків між
заступниками голови провадиться головою Комітету.
Голова Держхлібопродукту України несе персональну
відповідальність за виконання покладених на Комітет завдань і
здійснення ним своїх функцій, встановлює ступінь відповідальності
заступників голови Комітету, керівників підрозділів Комітету.
9. Для погодженого вирішення питань, що належать до
компетенції Держхлібопродукту України, обговорення найважливіших
напрямів діяльності та розвитку галузі хлібопродуктів у Комітеті
утворюється колегія у складі голови Комітету (голова колегії),
заступників голови Комітету за посадою, а також інших керівних
працівників Комітету.
До складу колегії можуть входити керівники інших центральних
органів державної виконавчої влади та представники відповідних
громадських об'єднань.
Члени колегії Комітету затверджуються Кабінетом Міністрів
України.
Рішення колегії провадяться в життя, як правило, наказами
Комітету.
10. Для розгляду наукових рекомендацій та пропозицій з
основних напрямів розвитку науки і техніки, визначення науково
обгрунтованої єдиної технічної політики в галузі у
Держхлібопродуктів України створюється науково-технічна рада.
Для розгляду пропозицій з питань економічного розвитку
галузі, переходу підприємств системи хлібопродуктів на ринкові
відносини у Комітеті створюється економічна рада.
Склад науково-технічної та економічної рад і положення про
них затверджуються головою Комітету.
11. Гранична чисельність і фонд оплати праці працівників
центрального апарату Держхлібопродукту України затверджується
Кабінетом Міністрів України.
Структура центрального апарату Комітету затверджується
Віце-прем'єр-міністром України.
Штатний розпис центрального апарату і положення про його
структурні підрозділи затверджується головою Комітету.
12. Держхлібопродукт України є юридичною особою, має
самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах
банків, печатку із зображенням Державного герба України і своїм
найменуванням.
