З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про вступ України до Міжнародного валютного фонду,Міжнародного банку реконструкції та розвитку,
Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної
асоціації розвитку та Багатостороннього
агентства по гарантіях інвестицій
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 33, ст.474 )
Стаття 1. Згідно з цим Законом Кабінету Міністрів України
надаються повноваження вирішувати всі питання, що стосуються
вступу України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку
реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації,
Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по
гарантіях інвестицій (надалі - "Фонд", "Банк", "Корпорація",
"Асоціація", "Агентство") шляхом приєднання до їх угод, Конвенції
про створення Агентства ( 995_268 ) з поправками та прийняття
строків і умов, визначених у резолюціях відповідних Рад Директорів
про членство України у зазначених організаціях. Кабінет Міністрів України набуває повноважень щодо прийняття
Третьої поправки до Угоди Фонду.
Стаття 2. Прем'єр-міністру України або іншій уповноваженій
ним особі передаються повноваження щодо підписання оригіналів угод
Фонду, Банку, Корпорації, Асоціації та Конвенції про створення
Агентства, а також щодо підписання і передачі на зберігання
документів, що засвідчують вступ України до зазначених
організацій, та інших документів, необхідних для досягнення цієї
мети.
Стаття 3. Після прийняття України до Фонду на Кабінет
Міністрів України покладається виконання усіх зобов'язань щодо
участі її в Департаменті Спеціальних прав запозичення Фонду і
вчинення всіх дій, необхідних для виконання Україною цих
зобов'язань. Підписання та депонування до Фонду будь-якого документа,
потрібного для участі України у Департаменті Спеціальних прав
запозичення Фонду, здійснюється Міністром фінансів України або
іншою особою, уповноваженою Кабінетом Міністрів України.
Стаття 4. Кабінет Міністрів України набуває повноважень від
імені України щодо сплати або внесення іншим чином платежів до
Фонду, Банку, Корпорації, Асоціації та Агентства відповідно до
їх угод і Конвенції про створення Агентства, а також щодо сплати
Україною платежів, необхідних для участі України у Департаменті
Спеціальних прав запозичення Фонду. Національний банк України уповноважується випускати в обіг
цінні папери, необхідні для участі України у Фонді, Банку,
Корпорації, Асоціації та Агентстві відповідно до їх угод та
Конвенції про створення Агентства.
Стаття 5. На Міністерство фінансів України як фінансового
агента відповідно до статті 5 розділу I Угоди Фонду та статті 3
розділу II Угоди Банку покладається здійснення всіх фінансових
операцій відповідно до статей угод Фонду і Банку, а також
забезпечення зв'язку відповідно до статті 4 розділу X Угоди
Корпорації, статті 6 розділу X Угоди Асоціації і статті 38
Конвенції про створення Агентства.
Стаття 6. Кабінет Міністрів України має право одержувати
кошти на будь-яку суму, що повинна бути сплачена або переведена до
України під час здійснення операцій відповідно до всіх без винятку
статей угод Фонду або Банку.
Стаття 7. Національний банк України виступає як
банк-депозитарій будь-яких сум Фонду, Банку, Корпорації, Асоціації
та Агентства на території України.
Стаття 8. Угоди Фонду, Банку, Корпорації, Асоціації та
Конвенція про створення Агентства з відповідними поправками
набирають чинності на території України у повному обсязі.
Стаття 9. Міністерство фінансів України або Національний банк
України в разі необхідності відповідно до цього Закону видають
інструкції, необхідні для виконання зобов'язань України згідно з
угодами та Конвенцією, зазначеними у статті 1 цього Закону.
Стаття 10. Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Президент України Л.КРАВЧУК
м. Київ, 3 червня 1992 рокуN 2402-XII
