П О С Т А Н О В АВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
{ Щодо застосування на території України з дня набуттячинності Конституції України ( 254к/96-ВР ) див.
Лист КМ N 15430/0/2-23 ( v5430120-23 ) від 19.06.2023 }
Про Концепцію проживання населення на територіяхУкраїнської РСР з підвищеними рівнями радіоактивного
забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи
( Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, N 16, ст.197 )
Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної
Республіки п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити у другому читанні Концепцію проживання
населення на територіях Української РСР з підвищеними рівнями
радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
2. Доручити Президії Верховної Ради Української РСР до 1
березня 1991 року розглянути питання про створення Національної
комісії радіаційного захисту населення України (НКРЗУ), положення
про цей орган та його голову і внести відповідні рішення на
затвердження Верховної Ради Української РСР до 10 березня 1991
року.
3. Доручити Раді Міністрів Української РСР розглянути питання
та підготувати пропозиції щодо: - запровадження науково обгрунтованої системи реконструкції
дозового навантаження радіоактивним опроміненням населення
внаслідок Чорнобильської катастрофи та розрахунку індивідуальної
ефективної еквівалентної дози опромінення (з 26 квітня 1986 року); - визначення об'єктивного стану радіоактивного забруднення
території України (в тому числі м. Києва) внаслідок Чорнобильської
катастрофи та створення республіканської незалежної системи
радіоекологічного моніторингу; - створення республіканського центру радіаційної медицини та
радіобіології в м. Києві.
Про хід виконання даної Постанови Раді Міністрів Української
РСР доповісти Верховній Раді Української РСР у травні 1991 року.
Голова Верховної Ради Української РСР Л.КРАВЧУК
м. Київ, 27 лютого 1991 рокупроживання населення на територіях Української РСР
з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення
внаслідок Чорнобильської катастрофи
Критичний стан справ, що склався внаслідок
Чорнобильської катастрофи, відсутність системного підходу до
ліквідації її наслідків, неможливість наукового обгрунтування
безпечного проживання населення на територіях, що зазнали
радіоактивного забруднення, зволікання з вирішенням питань
реконструкції дозового навантаження та розробки норм радіаційної
безпеки зумовлює необхідність прийняття цієї Концепції. Мета Концепції - зменшення негативного впливу Чорнобильської
катастрофи на здоров'я населення. Базовий принцип Концепції полягає в тому, що для критичної
групи населення (діти 1986 року народження) величина ефективної
еквівалентної дози додаткового опромінення, пов'язаного з
Чорнобильською катастрофою, не повинна перевищувати 1,0 мЗв
(0,1 бер) за рік і 70,0 мЗв (7,0 бер) за життя понад дозу, яку
одержувало населення у доаварійний період в конкретних природних
умовах. Ситуація, що склалася на радіоактивно забруднених територіях,
свідчить про низьку ефективність системи контрзаходів, спрямованих
на усунення шкідливого впливу радіоактивного опромінення на
здоров'я людей. За цих обставин відселення людей із зазначеної
місцевості набуває особливого значення. Для прийняття рішення про відселення, до того часу, поки не
буде встановлена індивідуальна ефективна еквівалентна доза
опромінення населення, за тимчасовий критерій приймається
щільність забруднення грунту радіонуклідами. Враховуючи існуючу небезпеку для здоров'я населення, яке
проживає на територіях з різними рівнями забрудненості
радіоактивними речовинами, а також відсутність можливості
одночасного переселення великої кількості людей у радіоекологічно
чисті місцевості, встановлюється принцип поетапного відселення:
I етап - безумовне (обов'язкове) відселення
З територій із щільністю забруднення ізотопами цезію від 15,0
Кі/км кв. та вище, або стронцію від 3,0 Кі/км кв. та вище, або
плутонію від 0,1 Кі/км кв. та вище, де проживання населення в
існуючих умовах може призвести до перевищення додаткової за
рахунок Чорнобильської катастрофи ефективної еквівалентної дози
опромінення 5,0 мЗв (0,5 бер) за рік, що з точки зору шкоди
здоров'ю є небезпечним.
II етап - гарантоване добровільне відселення
З територій із щільністю забруднення цезієм від 5,0 до 15,0
Кі/км кв. або стронцієм від 0,15 до 3,0 Кі/км кв., або плутонієм
від 0,01 до 0,1 Кі/км кв., де проживання населення в існуючих
умовах може призвести до перевищення додаткової за рахунок
Чорнобильської катастрофи ефективної еквівалентної дози
опромінення 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік, що з точки зору шкоди
здоров'ю є небезпечним. На цих територіях необхідне запровадження системи
контрзаходів по радіаційному захисту населення. Для прийняття рішення про відселення застосовуються також
додаткові критерії, зокрема: - якщо у сільській місцевості немає можливості для
виробництва чистої продукції; - якщо державна і кооперативна сільськогосподарська
діяльність не може гарантувати виробництво, переробку та збут
радіоактивно чистої продукції. Внаслідок Чорнобильської катастрофи з'явилися умови для
комбінованої дії радіоактивного опромінення та чинників
нерадіоактивного походження (синергізм), що значно підвищує
негативний вплив малих доз радіоактивного опромінення на стан
здоров'я населення, особливо дітей. За цих обставин ступінь наявності синергізму є додатковим
критерієм для прийняття рішень про реалізацію будь-яких
протирадіаційних заходів. Проживання громадян у місцевостях із щільністю забруднення
ізотопами цезію від доаварійного рівня до 5,0 Кі/км кв., або
стронцію від доаварійного рівня до 0,15 Кі/км кв. або плутонію від
доаварійного рівня до 0,01 Кі/км кв. допускається за умови
посиленого радіоекологічного контролю з урахуванням
природно-кліматичної, комплексної екологічної характеристики
конкретної території та неперевищення додаткової за рахунок
Чорнобильської катастрофи ефективної еквівалентної дози
опромінення 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік. При невиконанні цієї умови населенню надається можливість
відселення в радіоекологічно чисті райони. Юридичне та виконавче забезпечення положень Концепції
здійснюється на підставі та відповідно до Законів Української РСР
"Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного
забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 791а-12 ), "Про
статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ), положення про Національну
комісію радіаційного захисту населення України (НКРЗУ) та інших
відповідних законодавчих актів Української РСР. У разі виявлення
додаткових даних про негативний вплив радіоактивного опромінення
на стан здоров'я населення вносяться відповідні зміни до чинного
законодавства Української РСР.
