У К А ЗПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих
актів Української РСР з питань, що стосуються жінок, сім'їта дитинства
( Із змінами, внесеними згідно з Кодексом
N 2947-III ( 2947-14 ) від 10.02.2002, ВВР, 2002, N 21-22, ст.135
- набуває чинності 01.01.2003Законом
N 407-IV ( 407-15 ) від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 7, ст.70 )
З метою подальшого вдосконалення законодавства Української
РСР з питань, що стосуються жінок, сім'ї та дитинства, Президія
Верховної Ради Української РСР п о с т а н о в л я є:
Внести зміни і доповнення до таких законодавчих актів
Української РСР:
( Розділ 1 втрачає чинність з вступом у дію Сімейного Кодексу
України, прийнятого Верховною Радою України 10.02.2002 року
N 2947-III ( 2947-14 ) згідно із Законом N 407-IV ( 407-15 ) від
26.12.2002 ) 1. До кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР
( 2006-07 ) (Відомості Верховної Ради Української РСР, 1969 р.,
додаток до N 26, ст. 204; 1973 р., N 21, ст. 181; 1980 р., N 38,
ст. 754; 1984 р., N 7, ст. 146):
1. Доповнити Кодекс статтями 6'1, 6'2 і 65'1 такого змісту:
"Стаття 6'1. Здійснення прав і виконання обов'язків, щовиникають із шлюбних та сімейних відносин
Права, що виникають із шлюбних та сімейних відносин,
охороняються законом, за винятком тих випадків, коли ці права
здійснюються в суперечності з їх призначенням.
Використання членами сім'ї своїх прав не повинно завдавати
шкоди інтересам суспільства і держави, правам інших громадян.
При здійсненні прав і виконанні обов'язків громадяни повинні
додержувати законів, поважати загальнолюдські принципи, всемірно
сприяти зміцненню сім'ї.
Стаття 6'2. Захист прав, що виникають із шлюбних тасімейних відносин
Захист прав, що виникають із шлюбних та сімейних відносин,
здійснюється судом, органами опіки і піклування та органами запису
актів громадянського стану.
Захист прав, що виникають із шлюбних та сімейних відносин,
здійснюється також товариськими судами, трудовими колективами,
профспілковими та іншими громадськими організаціями у випадках і в
порядку, встановлюваних законодавством".
"Стаття 65'1. Право діда і баби на спілкування з онуками
Дід і баба мають право спілкування з своїми неповнолітніми
онуками. В разі відмови батьків від надання діду чи бабі
можливості спілкуватися з онуками органи опіки і піклування можуть
зобов'язати батьків надавати діду і бабі побачення з онуками в
порядку, встановленому цими органами, якщо такі побачення не
перешкоджають нормальному вихованню дитини.
У тих випадках, коли батьки не підкоряються рішенню органу
опіки і піклування, дід і баба вправі звернутися за вирішенням
спору до суду".
2. Статтю 28 доповнити частиною другою такого змісту:
"Суд може визнати майно, нажите кожним із подружжя під час їх
роздільного проживання при фактичному припиненні шлюбу, власністю
кожного з них".
3. У частині першій статті 32 слова "протягом півтора року"
замінити словами "протягом трьох років".
4. Частину першу статті 40 викласти в такій редакції:
"При розгляді справи про розірвання шлюбу суд повинен
установити дійсні мотиви розлучення, з'ясувати фактичні взаємини
подружжя і зобов'язаний вжити заходів до їх примирення".
5. Статтю 56 після слів "в книзі записів народжень" доповнити
словами "або особа, яка фактично є батьком дитини, в разі смерті
матері чи позбавлення її батьківських прав";
доповнити статтю частинами другою і третьою такого змісту:
"Особа, записана батьком дитини за її заявою або за спільною
заявою з матір'ю дитини, не має права оспорювати батьківство, якщо
в момент подачі заяви їй було відомо, що вона фактично не є
батьком цієї дитини.
Чоловік, який дав письмову згоду на запліднення своєї дружини
за допомогою донора, записується батьком народженої нею дитини і
не має права оспорювати проведений запис".
6. У статті 61: назву і частину першу викласти в такій редакції:
"Стаття 61. Права і обов'язки батьків по вихованню дітей
Батьки мають право і зобов'язані виховувати своїх дітей,
піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний
розвиток, навчання, готувати їх до суспільно корисної праці";
доповнити статтю частиною третьою такого змісту:
"При неналежному виконанні батьками (одним з них) обов'язків
по вихованню або при зловживанні батьківськими правами діти вправі
звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органів опіки і
піклування".
7. У статті 62:
частину другу викласти в такій редакції:
"Припинення шлюбу або визнання шлюбу недійсним не тягне за
собою зміни прізвища дітей. Якщо той з батьків, у якого дитина
залишилася жити після припинення шлюбу або визнання шлюбу
недійсним, бажає присвоїти їй своє прізвище, органи опіки і
піклування, виходячи з інтересів дитини, вправі дозволити зміну
прізвища неповнолітнього";
доповнити статтю частинами третьою і четвертою такого змісту:
"У такому ж порядку вирішується питання про зміну прізвища
неповнолітнього, в запис акту про народження якого відомості про
батька було внесено відповідно до статті 55 цього Кодексу.
Той з батьків, прізвище якого носить дитина, повідомляється
про порушення клопотання про зміну прізвища дитини і його думка,
поряд з іншими обставинами, враховується органами опіки і
піклування при вирішенні питання про зміну прізвища
неповнолітнього, виходячи з інтересів дитини".
8. Назву статті 64 викласти в такій редакції:
"Стаття 64. Здійснення батьками прав і виконання нимиобов'язків по вихованню і навчанню дітей"
9. Статтю 65 викласти в такій редакції:
"Стаття 65. Порядок вирішення спорів між батьками з питаньвиховання дітей
Питання виховання дітей вирішуються батьками спільно.
Один з батьків, який проживає окремо від дітей, зобов'язаний
брати участь у їх вихованні і має право спілкуватися з ними. Той з
батьків, при якому проживають діти, не в праві перешкоджати
другому з батьків спілкуватися з дітьми і брати участь у їх
вихованні.
Якщо батьки не можуть дійти згоди про участь у вихованні
дітей одного з батьків, який проживає окремо, то цей порядок
визначається органами опіки і піклування з участю батьків,
виходячи з інтересів дитини.
У тих випадках, коли батьки не підкоряються рішенню органу
опіки і піклування, останній, а також кожен з батьків вправі
звернутися за вирішенням спору до суду.
При невиконанні рішення суду щодо того з батьків, який є
винним, застосовуються заходи, передбачені статтею 417 Цивільного
процесуального кодексу Української РСР.
При злісному невиконанні рішення суду той з батьків, який
проживає окремо, виходячи з інтересів дитини, вправі звернутися з
позовом до суду про передачу йому дитини".
10. Статтю 67 доповнити словами "виходячи з інтересів дітей і
з урахуванням їх бажання".
11. У статті 70:
частину першу після слів "обов'язків по вихованню дітей"
доповнити словами "у тому числі при відмові без поважних причин
взяти дитину з родильного будинку (відділення) та інших дитячих
лікувально-профілактичних і навчально-виховних закладів";
доповнити статтю частиною третьою такого змісту:
"Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських
прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки злочину, він
повідомляє про це прокурора або порушує кримінальну справу".
12. Доповнити статтю 76 після частини першої новою частиною
такого змісту:
"У виняткових випадках, при безпосередній загрозі життю або
здоров'ю дитини, орган опіки і піклування вправі прийняти рішення
про негайне відібрання дитини у батьків або інших осіб, на
вихованні яких вона фактично перебуває. У цих випадках орган опіки
і піклування зобов'язаний негайно повідомити прокурора і в
семиденний строк після прийняття рішення звернутися до суду з
позовом про позбавлення батьків або одного з них батьківських прав
чи про відібрання дитини":
частини другу і третю статті вважати відповідно частинами
третьою і четвертою.
13. Статтю 81 викласти в такій редакції:
"Стаття 81. Обов'язки дітей щодо батьків
Діти зобов'язані піклуватися про батьків і подавати їм
допомогу.
Утримання непрацездатних батьків, які потребують допомоги, є
обов'язком їх повнолітніх дітей.
Повнолітні діти, які сплачують аліменти на батьків, можуть
бути притягнуті до участі в додаткових витратах, викликаних
винятковими обставинами (тяжка хвороба, каліцтво, оплата праці
осіб, які доглядають за батьками, та ін.).
Діти можуть бути звільнені від обов'язків щодо утримання
своїх батьків і стягнення витрат по догляду за ними, якщо судом
буде встановлено, що батьки ухилялися від виконання батьківських
обов'язків".
14. Статтю 87 викласти в такій редакції:
"Стаття 87. Кошти дітей, влаштованих у дитячі заклади
Кошти на утримання дітей, влаштованих у дитячі заклади,
можуть бути стягнені з їх батьків у розмірах, встановлених у
статті 82 цього Кодексу. Кошти, зазначені у частині першій цієї статті, для дітей,
влаштованих у дитячі заклади, і призначені їм державні пенсії та
допомога перераховуються на особисті рахунки цих дітей в ощадні
банки".
15. Частину першу статті 106 викласти в такій редакції:
"Усиновлення може бути проведено без згоди батьків. якщо вони
понад шість місяців не проживають разом з дитиною і без поважних
причин не беруть участі в її вихованні та утриманні, не проявляють
відносно дитини батьківської уваги і турботи".
16. Статтю 134 після слів "без опікування батьків" доповнити
словами "або про неналежне виконання батьками (одним з них)
обов'язків по вихованню чи про зловживання батьківськими правами".
2. До Житлового кодексу Української РСР ( 5464-10 )
(Відомості Верховної Ради УРСР, 1983 р., додаток до N 28, ст. 573;
1986 р., N 21, ст. 414):
1. Доповнити Кодекс статтями 46'1 і 114'1 такого змісту:
"Стаття 46'1. Забезпечення жилим приміщенням дитячихбудинків сімейного типу
При внесенні в установленому порядку рішення про організацію
дитячого будинку сімейного типу особам, які призначені
батьками-вихователями, для спільного проживання з дітьми,
переданими їм на виховання, надається поза чергою індивідуальний
жилий будинок або багатокімнатна квартира за нормою, що
встановлюється Радою Міністрів Української РСР. Користування наданим жилим приміщенням здійснюється в
порядку, встановленому законодавством для користування службовими
жилими приміщеннями".
"Стаття 114'1. Виселення з дитячих будинків сімейного типу
У випадках ліквідації дитячого будинку сімейного типу
батьки-вихователі повинні звільнити надане їм жиле приміщення
(стаття 46,1), а в разі відмови - підлягають виселенню з наданням
їм іншого благоустроєного жилого приміщення. При усуненні
батьків-вихователів від подальшого виховання дітей вони можуть
бути виселені із займаного ними жилого приміщення з наданням
іншого жилого приміщення".
2. Доповнити абзац дев'ятий частини першої статті 45 після
слів "багатодітним сім'ям" словами "сім'ям, що виховують
дітей-інвалідів".
3. Доповнити частину першу статті 114 абзацом четвертим
такого змісту:
"громадян, позбавлених батьківських прав, якщо вони
проживають спільно з дітьми, відносно яких позбавлені батьківських
прав".
4. З частини першої статті 116 виключити слова "Без надання
іншого жилого приміщення може бути виселено також осіб,
позбавлених батьківських прав, якщо їх спільне проживання з
дітьми, відносно яких вони позбавлені батьківських прав, визвано
неможливим".
3. До Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ):
Викласти частину першу статті 48 в такій редакції:
"Недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в
тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх
дітей".
Голова Верховної Ради Української РСР Л. КРАВЧУК
м. Київ, 28 січня 1991 рокуN 660-XII
