П О С Т А Н О В АПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
{ Щодо застосування на території України з дня набуттячинності Конституції України ( 254к/96-ВР ) див.
Лист КМ N 15430/0/2-23 ( v5430120-23 ) від 19.06.2023 }
Про інформацію Комісії Верховної Ради Української РСРу справах жінок, охорони сім'ї, материнства і
дитинства "Про додержання вимог законодавства
про охорону здоров'я в частині організації
санаторного лікування дітей"
( Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, N 3, ст. 12 )
Президія Верховної Ради Української РСР
п о с т а н о в л я є:
1. З висновками Комісії Верховної Ради Української РСР у
справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства, викладеними
в інформації "Про додержання вимог законодавства про охорону
здоров'я в частині організації санаторного лікування дітей",
погодитись.
2. Враховуючи виняткову соціально-політичну значимість
порушених Комісією питань, наявність серйозних недоліків у роботі
органів державного управління в організації санаторно-курортної
допомоги дітям, матеріали Комісії надіслати Раді Міністрів УРСР
для вжиття необхідних заходів (додаються).
Голова Верховної Ради Української РСР Л.КРАВЧУК
м. Київ, 24 грудня 1990 рокуN 576-XII
Про додержання вимог законодавства про охоронуздоров'я в частині організації санаторного
лікування дітей
Комісія Верховної Ради Української РСР у справах жінок,
охорони сім'ї, материнства і дитинства разом з Міністерством
охорони здоров'я УРСР, Міністерством народної освіти УРСР, Радою
федерації незалежних професійних спілок України розглянула стан
додержання вимог законодавства про охорону здоров'я в частині
організації санаторного лікування дітей.
Члени Комісії зазначили, що, незважаючи на заходи, які
вживаються в республіці на виконання прийнятих урядом постанов з
цього питання, стан санаторно-курортної допомоги дітям залишається
вкрай незадовільним.
Як свідчать факти, хронічна захворюваність дітей зростає.
Протягом п'яти років число дітей, що перебувають під лікарським
наглядом, збільшилося майже на півмільйона і досягло
2,7 млн. чоловік. Водночас мережа та ліжковий фонд дитячих
санаторних закладів не тільки не збільшилися, а навіть
скоротилися.
Наявний ліжковий фонд не відповідає потребам як за кількістю,
так і за профілем і спеціалізацією. Лікувально-оздоровча база
дитячих санаторіїв дозволяє нині охопити санаторним лікуванням
лише 1 процент дітей із захворюваннями дерматологічної групи,
близько 5 - психоневрологічної, 14 - ортопедичної, 15 -
кардіологічної і 17 процентів гастроентерологічної груп.
Загострюється проблема забезпечення санаторним лікуванням
дітей дошкільного і молодшого шкільного віку. Завдання, визначені
постановами державних органів, щодо переведення 90 процентів
будинків відпочинку і пансіонатів на обслуговування батьків з
дітьми, в тому числі перепрофілювання 16 пансіонатів в оздоровниці
для дітей раннього віку з матерями, не виконано. Із 508 санаторіїв
та пансіонатів з лікуванням, розташованих на території республіки,
до цього підготовлені тільки 8 на 5,8 тисячі ліжко-місць.
Практика організації влітку поточного року оздоровлення дітей
з матерями навіть з потерпілих від аварії на Чорнобильській АЕС
областей, ще раз засвідчила, що в республіці не створено умов для
їх оздоровлення. Майже кожна третя путівка для матерів з дітьми і
вагітних жінок пропонувалася на бази відпочинку, де відсутнє
лікування і не забезпечується належний медичний нагляд. Тому
значні матеріальні, фінансові, трудові затрати на проведення
оздоровчих заходів у багатьох випадках виявились малоефективними.
Відсутність можливості оздоровити дітей у санаторних закладах
призводить до постійного зростання числа сімей, які виїжджають на
курорти самостійно, що не тільки ускладнює організацію їх
лікування, харчування і побуту, а й призводить до загострення
соціально-політичної ситуації в цих регіонах.
Майже дві третини санаторного ліжкового фонду розгорнуто в
оздоровчих закладах місцевого підпорядкування, переважна більшість
яких не має належної матеріальної і лікувальної бази. Близько 80
процентів дитячих санаторіїв розміщено в пристосованих
приміщеннях, кожний четвертий заклад не має центрального
водопостачання й опалення. Накреслені постановою Ради Міністрів
УРСР від 14 листопада 1985 року заходи щодо поліпшення
матеріальної бази дитячих санаторіїв кардинально цієї проблеми не
вирішили. У багатьох випадках виконання постанови не забезпечено.
Особливо непокоїть те, що в умовах загострення екологічної
ситуації, зростання захворюваності дітей під впливом наслідків
аварії на Чорнобильській АЕС в республіці слабо використовуються
значні запаси унікальних мінеральних джерел Карпатського регіону,
які можуть з успіхом застосовуватись для реабілітації здоров'я
дітей, що отримали підвищені дози радіоактивного опромінення, а
також тих, хто має гастроентерологічні та урологічні захворювання,
порушення ендокринної та кровотворної систем. Не передбачає змін
на краще з цих питань і постанова Ради Міністрів Української РСР
від 23 серпня 1990 року N 228, згідно з якою переважна частина
матеріальних і фінансових ресурсів спрямовується на дальший
розвиток дитячих санаторних закладів у південному регіоні
республіки, де вже зосереджено майже 50 процентів ліжко-місць
дитячих санаторіїв. А будівництво жодного дитячого оздоровчого
закладу на курортах Закарпатської, Івано-Франківської областей
знову не планується.
Нераціонально, на думку Комісії, витрачати значні кошти,
передбачені зазначеною постановою, на будівництво та реконструкцію
оздоровниць для дітей і матерів з дітьми в областях, території
яких радіаційно забруднені внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Результати безпосереднього вивчення на місцях стану справ свідчать
про відсутність попиту населення на оздоровлення дітей у місцевих
санаторіях, піонерських таборах санаторного типу цього регіону.
Не забезпечується виконання завдань, доведених постановами
Ради Міністрів УРСР (постанова N 315 ( 315-89-п ) від 14 грудня
1989 року та N 127 від 9 червня 1990 року) виконкомам
Житомирської, Київської, Ровенської, Черкаської, Чернігівської
обласних Рад народних депутатів, по розміщенню оздоровниць в
екологічно чистих зонах. Звернення зазначених виконкомів до
органів державного управління інших областей з цього приводу не
завжди знаходять підтримку.
На засіданні Комісії зазначалося, що незадовільний стан
організації санаторно-курортної допомоги дітям значною мірою
зумовлений тим, що Міністерство охорони здоров'я УРСР не має
науково обгрунтованої, соціально й економічно виваженої концепції
її становлення. Виконкоми обласних Рад народних депутатів,
Міністерство охорони здоров'я УРСР і Міністерство народної освіти
УРСР повільно усувають прояви формального, байдужого, а подекуди й
безвідповідального ставлення до оздоровлення дітей. Уряд
республіки по-примиренському ставиться до фактів невиконання своїх
розпоряджень і не забезпечує організаційного виконання прийнятих
рішень.
За наслідками обговорення зазначеного питання Комісія
надіслала заінтересованим міністерствам і відомствам деякі
рекомендації щодо поліпшення організації санаторного лікування
дітей.
Водночас, враховуючи виняткову соціальну і політичну
важливість порушеної проблеми, Комісія вважає за необхідне
доручити Раді Міністрів УРСР розробити спеціальну програму
розвитку в тринадцятій п'ятирічці санаторно-курортної допомоги
дітям з цільовим фінансовим і ресурсним її забезпеченням.
Складовою частиною такої програми мають бути:
спорудження в кожній екологічно чистій області типового
дитячого багатопрофільного санаторію з наступним утриманням його
за рахунок місцевого бюджету. За попередніми підрахунками
будівництво такого об'єкта становить 5-6 млн. карбованців;
будівництво оздоровниць для матерів з дітьми в Карпатському
регіоні, передусім для жителів районів, що потерпіли від аварії на
Чорнобильській АЕС. Забезпечення завершення довгобудов санаторіїв,
що зводяться тут підприємствами союзних та республіканських
міністерств і відомств, та відповідна їх спеціалізація. Затрати на
проведення цих робіт доречно провести за рахунок програми "Діти
Чорнобиля";
реорганізація значної частини загальноосвітніх
шкіл-інтернатів, які виконали свою первинну соціальну роль, у
санаторні школи-інтернати для хворих дітей та профілювання їх
відповідно до структури дитячої захворюваності;
здійснення заходів по перепрофілюванню частини дитячих
санаторіїв та санаторних шкіл-інтернатів туберкульозного профілю в
оздоровчі заклади для дітей з найбільш поширеними нині
захворюваннями.
Просимо розглянути.
Голова Комісії Г.ХОДОРОВСЬКИЙ
