У К А ЗПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
{ Указ втратив чинність на підставі КодексуN 4651-VI ( 4651-17 ) від 13.04.2012, ВВР,
2013, N 9-10, N 11-12, N 13, ст.88 }
Про внесення змін і доповнень до статей 120 і 156Кримінально-процесуального кодексу
Української РСР
( Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1990, N 2, ст.15 )
{ Указ затверджено Законом
N 8816-XI ( 8816-11 ) від 17.02.1990, ВВР, 1990, N 10, ст.133 }
Відповідно до Закону Союзу Радянських Соціалістичних
Республік "Про внесення змін і доповнень до статті 34 Основ
кримінального судочинства Союзу РСР і союзних республік" Президія
Верховної Ради Української РСР п о с т а н о в л я є:
Внести до Кримінально-процесуального кодексу Української РСР
( 1001-05, 1002-05 ) такі зміни і доповнення:
1. У статті 120:
частину першу доповнити словами: "Цей строк може бути
продовжено районним, міським прокурором, військовим прокурором
армії, флотилії, з'єднання, гарнізону та прирівненим до них
прокурором у разі неможливості закінчити розслідування - до трьох
місяців";
частину другу викласти в такій редакції:
"В особливо складних справах строк попереднього слідства,
встановлений частиною 1 цієї статті, може бути продовжено
прокурором області, прокурором міста Києва, військовим прокурором
виду Збройних Сил СРСР, округу, групи військ, флоту і прирівненим
до них прокурором або їх заступниками на підставі мотивованої
постанови слідчого - до шести місяців".
2. У статті 156:
частину першу замінити п'ятьма частинами такого змісту:
"Тримання під вартою при розслідуванні злочинів у
кримінальних справах не може тривати більше двох місяців. Цей
строк може бути продовжено районним, міським прокурором,
військовим прокурором армії, флотилії, з'єднання, гарнізону та
прирівненим до них прокурором у разі неможливості закінчити
розслідування та при відсутності підстав для зміни запобіжного
заходу - до трьох місяців. Дальше продовження строку може бути
здійснено лише через особливу складність справи прокурором
області, прокурором міста Києва, військовим прокурором виду
Збройних Сил СРСР, округу, групи військ, флоту і прирівненим до
них прокурором - до шести місяців, а Прокурором Української РСР і
Головним військовим прокурором - до дев'яти місяців з дня взяття
під варту.
Продовження строку тримання під вартою понад дев'ять місяців
допускається у виняткових випадках і тільки щодо осіб, які
обвинувачуються у вчиненні тяжких злочинів. Таке продовження
здійснюється заступником Генерального прокурора СРСР - до одного
року і Генеральним прокурором СРСР - до півтора року.
Дальше продовження строку не допускається, обвинувачений,
якого тримають під вартою, підлягає негайному звільненню.
Матеріали закінченої розслідуванням кримінальної справи
повинні бути пред'явлені для ознайомлення обвинуваченому та його
захиснику не пізніш як за місяць до скінчення граничного строку
тримання під вартою, встановленого частиною 2 цієї статті.
Час ознайомлення обвинуваченого та його захисника з
матеріалами кримінальної справи при обчисленні строку тримання під
вартою як запобіжного заходу не враховується".
У зв'язку з цим частину другу вважати частиною шостою,
замінивши в ній слово і цифру "частиною 1" словами і цифрами
"частинами 1, 2 і 5".
Голова Президії
Верховної Ради Української РСР В.ШЕВЧЕНКО
Секретар Президії
Верховної Ради Української РСР М.ХОМЕНКО
м. Київ, 29 грудня 1989 р.N 8595-XI
