ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
N 10 від 03.10.86м.Київ
vd861003 vn10
Про практику застосування судами України законодавства, спрямованого на подолання пияцтва і алкоголізму, викоренення самогоноваріння і виконання постановиПленуму Верховного Суду України з цього питання
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами ПленумуВерховного Суду України
N 3 ( v0003700-93 ) від 04.06.93
N 12 ( v0012700-97 ) від 03.12.97 )
Пленум Верховного Суду України, обговоривши узагальнення
судової практики по застосуванню законодавства, спрямованого на
подолання пияцтва і алкоголізму, викоренення самогоноваріння, і
матеріали практики роботи судів Запорізької і Чернігівської
областей, зазначає, що суди в основному забезпечують правильне
застосування антиалкогольного законодавства і виконання постанови
Пленуму Верховного Суду України з цього питання. ( Абзац перший
преамбули в редакції Постанови Пленуму Верховного Суду України N
3 ( v0003700-93 ) від 04.06.93 ) Разом з тим у діяльності судів є істотні недоліки і помилки.
Деякі суди не завжди виконують вимоги антиалкогольного
законодавства і роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду
України від 11 жовтня 1985 р. N 7 "Про практику застосування
судами України законодавства, спрямованого на подолання пияцтва і
алкоголізму, викоренення самогоноваріння". Зазначені у цій
постанові помилки і недоліки усуваються повільно. ( Абзац другий
преамбули в редакції Постанови Пленуму Верховного Суду України N
3 ( v0003700-93 ) від 04.06.93 ) Ще є факти прийняття судами до провадження поверхово
розслідуваних справ і неналежно оформлених матеріалів цієї
категорії, неглибокого дослідження при судовому розгляді обставин,
що мають істотне значення, неправильної кваліфікації вчиненого і
призначення необгрунтовано м'яких мір покарання. При розгляді справ про злочини неповнолітніх окремі суди не
приділяють належної уваги з'ясуванню обставин придбання і вживання
ними спиртного, виявленню дорослих осіб, які втягують підлітків у
пияцтво, і притягненню їх до передбаченої законом
відповідальності. Всупереч вимогам п.11 ст.41 КК України ( 2001-05 ) вчинення
злочину у стані сп'яніння інколи не одержує належної правової
оцінки і не враховується судами при призначенні покарання як
обставина, що обтяжує відповідальність. Не зжиті відмічені у раніше прийнятих постановах Пленуму
недоліки при розгляді матеріалів про направлення хронічних
алкоголіків у лікувально-трудові профілакторії. ( Абзац шостий
преамбули із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду України N 3 ( v0003700-93 ) від 04.06.93 )
Пленум Верховного Суду України П О С Т А Н О В Л Я Є:
1. Звернути увагу судів України на необхідність рішучого
усунення недоліків у застосуванні законодавства, спрямованого на
подолання пияцтва і алкоголізму, викоренення самогоноваріння, і
неухильне виконання постанови Пленуму Верховного Суду України з
цього питання. ( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з
Постановою Пленуму Верховного Суду України N 3 ( v0003700-93 )
від 04.06.93 ) 2. Зобов'язати суди підвищити вимогливість до якості
оформлення протокольної форми досудової підготовки матеріалів
дізнання і попереднього слідства у справах цієї категорії з тим,
щоб були вжиті передбачені законом заходи для встановлення усіх
обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. 3. Ще раз звернути увагу судів на ретельне з'ясування
обставин, пов'язаних з втягненням неповнолітніх у пияцтво або
доведенням їх до стану сп'яніння, а також придбанням і вживанням
ними спиртного. Необхідно вживати заходів до встановлення дорослих
осіб, які втягують підлітків у пияцтво, і вирішувати питання про
притягнення їх до передбаченої законом відповідальності. 4. При розгляді справ про самогоноваріння суди повинні
звертати особливу увагу на повноту дослідження даних про джерело
придбання сировини, з'ясовувати мету виготовлення самогону та
інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення, встановлювати
усіх причетних до злочину осіб для вирішення питання про їх
відповідальність. 5. Враховуючи, що згідно з п.11 ст.41 КК України ( 2001-05 )
вчинення злочину у стані сп'яніння є обставиною, що обтяжує
відповідальність, суди при призначенні покарання зобов'язані її
враховувати, керуючись при цьому вказівками, що містяться у п.3
постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 жовтня 1985 р.
N 7 ( v0007700-85 ). ( Пункт 5 із змінами, внесеними згідно з
Постановою Пленуму Верховного Суду України N 3 ( v0003700-93 )
від 04.06.93 ) 6. Розглядаючи справи про направлення у лікувально-трудові
профілакторії хронічних алкоголіків, які продовжують пиячити після
лікування, а також про продовження строку перебування в
профілакторії, суди повинні ретельно з'ясовувати причини
повторного направлення і низької результативності їх лікування.
При виявленні недоліків у лікувальному і трудовому впливі на таких
осіб реагувати на них. 7. Судам необхідно послідовно удосконалювати профілактичну
роботу. Шляхом винесення окремих ухвал (постанов) реагувати на
кожний випадок порушення законодавства, спрямованого на подолання
пияцтва і алкоголізму, викоренення самогоноваріння. ( Пункт 7 в
редакції Постанови Пленуму Верховного Суду України N 3
( v0003700-93 ) від 04.06.93, із змінами, внесеними згідно з
Постановою Пленуму Верховного Суду N 12 ( v0012700-97 ) від
03.12.97 ) 8. Судовим колегіям Верховного Суду України, іншим судам
касаційної та наглядної інстанцій посилити нагляд за точним і
неухильним додержанням антиалкогольного законодавства, встановити
належний контроль за виконанням постанови Пленуму Верховного Суду
України з цього питання і вжити заходів, що забезпечують
винесення законних і обгрунтованих рішень у кожній справі.
( Абзац перший пункту 8 в редакції Постанови Пленуму Верховного
Суду України N 3 ( v0003700-93 ) від 04.06.93 ) Періодично узагальнювати практику застосування законодавства
при розгляді справ цієї категорії, використовуючи матеріали
узагальнень для удосконалення судової діяльності, усунення помилок
у роботі судів і підвищення рівня правосуддя. 9. Внести у постанову Пленуму Верховного Суду України від
11 жовтня 1985 р. N 7 ( v0007700-85 ) такі зміни і доповнення. 1. Пункт 9 викласти в такій редакції: "9. Роз'яснити, що дії службових осіб, які відпускають
сировину, продукти і матеріали, надають транспортні засоби або
приміщення завідомо для виготовлення, зберігання або збуту
самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення і
апаратів для їх виготовлення, належить кваліфікувати за ст.19
( 2001-05 ), 149 ( 2002-05 ) КК України, а якщо вони завдали
істотної шкоди державним чи громадським інтересам, то додатково і
за ст.165 КК України ( 2002-05 )". 2. Пункт 11 доповнити четвертим абзацом такого змісту: "Скуповування і перепродаж з метою наживи самогону та інших
міцних спиртних напоїв домашнього вироблення і апаратів для їх
виготовлення, за наявності ознак ст.154 КК України ( 2002-05 ), є
сукупністю злочинів і підлягає кваліфікації за статтями
Кримінального кодексу України ( 2001-05, 2002-05 ), що
передбачають відповідальність за збут вказаних спиртних напоїв
або апаратів, а також за спекуляцію ними." 3. Доповнити постанову пунктом 20-1 такого змісту: "20-1. Звернути увагу судів, що при застосуванні
адміністративного стягнення до осіб, які вперше притягуються до
відповідальності за ч.III ст.178 Кодексу України про
адміністративні правопорушення ( 80731-10 ), необхідно мати на
увазі, що притягнення раніше такої особи до адміністративної
відповідальності за розпивання спиртних напоїв у громадських
місцях або появу в громадських місцях у п'яному вигляді є
кваліфікуючою ознакою ч.III ст.178 вказаного кодексу, тому само по
собі не може розглядатися як винятковий випадок і бути підставою
для застосування адміністративного арешту."
