ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
N 6 від 23.12.83м.Київ
vd831223 vn6
Про практику застосування судами України законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх узлочинну та іншу антигромадську діяльність
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами ПленумуВерховного Суду України
N 4 від 28.03.86
N 10 від 12.10.89
N 3 ( v0003700-93 ) від 04.06.93
N 12 ( v0012700-97 ) від 03.12.97 )
Заслухавши і обговоривши повідомлення голів Донецького і
Запорізького обласних судів та доповідь судді Верховного Суду
України, Пленум Верховного Суду України відмічає, що суди України
в основному забезпечують правильне застосування законодавства у
справах про втягнення неповнолітніх у злочинну та іншу
антигромадську діяльність. Разом з тим у роботі судів є й недоліки. Деякі суди
недооцінюють запобіжне значення закону, який передбачає
кримінальну відповідальність за такі діяння, не завжди належним
чином реагують на факти невстановлення органами попереднього
слідства ролі дорослих у спільному з неповнолітнім злочині і не
застосовують при цьому закон про кримінальну відповідальність за
втягнення неповнолітніх у злочинну та іншу антигромадську
діяльність. Не завжди з достатньою повнотою досліджуються докази
вини дорослих осіб у втягненні неповнолітніх у вчинення злочину,
пияцтво, азартні ігри, у схилянні їх до вживання наркотичних
засобів і до вчинення інших антигромадських дій. Вироки не в усіх випадках достатньо мотивуються. Не по кожній
справі додержуються вимоги закону про індивідуалізацію
відповідальності і покарання, а також не повною мірою виконуються
вимоги статей 23, 23-2 КПК України ( 1001-05 ) по виявленню і
усуненню причин та умов, що сприяли втягненню неповнолітніх у
злочинну та іншу антигромадську діяльність. ( Абзац третій
преамбули із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду N 3 ( v0003700-93 ) від 04.06.93 ) Касаційні та наглядні інстанції по окремих справах не
виявляють належної вимогливості до судів щодо правильного й
обгрунтованого застосування закону і не завжди усувають виявлені
недоліки.
З метою усунення недоліків і вжиття дійових заходів до
неухильного виконання вимог закону Пленум Верховного Суду України
П О С Т А Н О В Л Я Є:
1. Звернути увагу судів на те, що послідовне і неухильне
застосування закону, який встановлює відповідальність за
втягнення неповнолітніх у злочинну та іншу антигромадську
діяльність, своєчасний і якісний розгляд таких справ та
призначення винним покарання відповідно до вчиненого і з
урахуванням даних про особу є важливим засобом запобігання
злочинності серед неповнолітніх. ( Пункт 1 із змінами, внесеними
згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду N 12 ( v0012700-97 )
від 03.12.97 ) 2. При розгляді справ щодо неповнолітніх суди повинні
ретельно досліджувати не тільки обставини пред'явленого їм
обвинувачення, а й питання про те, чи не були вони втягнуті у
злочини дорослими особами, оскільки це має важливе значення для
індивідуалізації покарання неповнолітньому, виявлення й усунення
причин і умов, що сприяли вчиненню злочину. Якщо буде встановлено, що органи попереднього слідства не
вжили усіх передбачених законом заходів до виявлення і притягнення
до кримінальної відповідальності осіб, які втягнули неповнолітніх
у вчинення злочину, суд має повернути справу на додаткове
розслідування. 3. Роз'яснити судам, що кримінальну відповідальність за
ст.208 КК України ( 2002-05 ) несуть тільки особи, які на момент
вчинення злочину досягли вісімнадцятирічного віку, при здійсненні
ними умисних дій, спрямованих на втягнення неповнолітніх у
злочинну чи іншу зазначену в законі антигромадську діяльність. При цьому особа підлягає кримінальній відповідальності за
ст.208 КК України як тоді, коли вона знала про неповнолітній вік
втягуваного, так і тоді, коли за обставинами справи вона могла й
повинна була це передбачити. Вирішуючи зазначені питання, суди
повинні ураховувати не тільки показання самого обвинуваченого, але
й ретельно перевіряти їх відповідність конкретним обставинам
справи. Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду N 3 ( v0003700-93 ) від 04.06.93 ) 4. За змістом ст.208 КК України втягнення неповнолітнього у
вчинення злочину передбачає певні дії дорослої особи, пов'язані з
безпосереднім психічним чи фізичним впливом на неповнолітнього,
вчинені з метою викликати у нього прагнення взяти участь в одному
чи кількох злочинах. Суди повинні мати на увазі, що втягнення неповнолітнього у
злочинну діяльність передбачає всі види фізичного насильства і
психічного впливу (переконання, залякування, підкуп, обман,
розпалювання почуття помсти, заздрості або інших низьких
спонукань, пропозиція вчинити злочин, обіцянка придбати або збути
викрадене, давання порад про місце й способи вчинення або про
приховання слідів злочину, розпиття спиртних напоїв з
неповнолітнім з метою полегшити схилення його до вчинення злочину
та ін.). ( Абзац другий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з
Постановою Пленуму Верховного Суду N 3 ( v0003700-93 ) від
04.06.93 ) У тих випадках, коли втягнення неповнолітніх у злочинну або
іншу антигромадську діяльність супроводжувалось заподіянням
тілесних ушкоджень, мордуванням, погрозою вчинити вбивство й
іншими діями, що утворюють самостійний склад злочину,
відповідальність повинна наставати за сукупністю вчинених
злочинів. 5. Під втягненням у заняття азартними іграми або жебрацтвом
слід розуміти умисне схилення неповнолітнього до систематичної гри
на гроші чи інші матеріальні цінності або їх випрошування у
сторонніх осіб. Якщо втягнення неповнолітнього у заняття азартними іграми або
жебрацтвом було способом одержання дорослою особою нетрудових
доходів, її дії повинні кваліфікуватися за ст.208 КК України і за
ознакою використання неповнолітнього з метою паразитичного
існування. Пункт 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду N 3 ( v0003700-93 ) від 04.06.93 ) 6. У разі одиночного випадку доведення дорослим
неповнолітнього до стану сп'яніння, суд повинен згідно з ст.7
Указу Президії Верховної Ради УРСР від 20 травня 1985 р. "Про
заходи по посиленню боротьби проти пияцтва і алкоголізму,
викоріненню самогоноваріння" вирішувати питання про притягнення
такої дорослої особи відповідно до адміністративної чи
кримінальної відповідальності. 7. Злочин, передбачений ст.208 КК України ( 2002-05 ),
вважається закінченим з моменту здійснення винним дій, спрямованих
на втягнення неповнолітнього у злочинну або іншу антигромадську
діяльність, незалежно від того, чи вчинив неповнолітній злочин або
інші правопорушення, зазначені у законі. 8. Суди повинні мати на увазі, що для наявності складу
злочину, передбаченого ст.208 або статтями 208-1, 208-2, ч.2
ст.229-5 КК України , не має значення ступінь сп'яніння, а також
той факт, що неповнолітній раніше вживав спиртні напої, наркотичні
засоби або психотропні речовини чи допускав немедичне вживання
лікарських та інших засобів, які не є наркотичними і які
викликають одурманювання. ( Пункт 8 в редакції Постанови Пленуму
Верховного Суду N 3 ( v0003700-93 ) від 04.06.93, із змінами,
внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду N 12
( v0012700-97 ) від 03.12.97 ) 9. Під схиленням неповнолітнього до вживання наркотичних
засобів або психотропних речовин, відповідальність за яке настає
за ч.2 ст.229-5 КК України ( 2002-05 ), необхідно розуміти
будь-які умисні дії, спрямовані на те, щоб збудити у
неповнолітнього бажання вживати наркотичні засоби або психотропні
речовини. Відповідальність за вказані дії настає незалежно від
того, вжила неповнолітня особа наркотичні засоби або психотропні
речовини чи відмовилася це зробити. ( Пункт 9 в редакції Постанови
Пленуму Верховного Суду N 12 ( v0012700-97 ) від 03.12.97 ) 10. При призначенні покарання винним у вчиненні злочинів,
передбачених статтями 208, 208-1, 208-2 і ч.2 ст.229-5 КК України
( 2002-05 ), суди повинні суворо додержувати вимог ст.39 КК
України ( 2001-05 ) і при цьому враховувати форми і способи
втягнення неповнолітніх у злочинну та іншу антигромадську
діяльність, ступінь негативного впливу на правильне виховання,
нормальний розвиток і здоров'я неповнолітнього, а також шкідливі
наслідки, які настали. ( Абзац перший пункту 10 із змінами,
внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду N 3
( v0003700-93 ) від 04.06.93 ) З метою підвищення запобіжного значення кримінальної
відповідальності за втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу
антигромадську діяльність рекомендувати судам при призначенні міри
покарання дорослій особі за сукупністю злочинів ширше
застосовувати принцип повного чи часткового складання призначених
покарань у межах, встановлених статтею закону, яка передбачає
більш суворе покарання. 11. При розгляді справ про втягнення неповнолітніх у злочинну
або іншу антигромадську діяльність суди повинні згідно зі статтями
23, 23-2 КПК України ( 1001-05 ) виявляти причини і умови, які
сприяли вчиненню злочину, а також причини незайнятості суспільно
корисною працею як дорослих, так і неповнолітніх, обставини
придбання, вживання неповнолітніми спиртних напоїв, наркотичних
засобів, лікарських та інших засобів, що викликають одурманювання.
При виявленні таких фактів суд повинен реагувати у передбаченому
законом порядку. ( Пункт 11 із змінами, внесеними згідно з
Постановою Пленуму Верховного Суду N 3 ( v0003700-93 ) від
04.06.93 ) 12. Судовій колегії в кримінальних справах Верховного Суду
України, іншим судам касаційної та наглядної інстанцій забезпечити
належний судовий нагляд за правильним застосуванням законодавства
у справах цієї категорії, регулярно аналізувати судову практику і
своєчасно вживати заходів до усунення помилок і недоліків в
діяльності судів. ( Пункт 12 із змінами, внесеними згідно з
Постановою Пленуму Верховного Суду N 3 ( v0003700-93 ) від
04.06.93 )
