У К А ЗПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
Про внесення змін і доповнень до Кодексу законівпро працю Української РСР
( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1981, N 32, ст. 513 )
З метою приведення законодавства про працю Української РСР у
відповідність з Конституцією СРСР, Конституцією Української РСР,
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 12 березня 1980 року "Про
внесення змін і доповнень до Основ законодавства Союзу РСР і
союзних республік про працю" та дальшого його вдосконалення
Президія Верховної Ради Української РСР п о с т а н о в л я є:
Внести до Кодексу законів про працю Української РСР
( 322-08 ) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до
N 50, ст. 375; 1973 р., N 40, ст. 343; 1977 р., N 1, ст. 4) такі
зміни і доповнення:
1. Доповнити Кодекс статтею 257-1 такого змісту:
"С т а т т я 257-1. Встановлення основних умов видачі ірозмірів допомоги по соціальному
страхуванню
Відповідно до Основ законодавства Союзу РСР і союзних
республік про працю основні умови видачі і розміри допомоги по
державному соціальному страхуванню встановлюються Радою Міністрів
СРСР спільно з ВЦРПС".
2. В абзаці восьмому преамбули і в статтях 68, 196, 259, 263
слова "депутатів трудящих" замінити словами "народних депутатів".
Крім того, в абзаці восьмому преамбули слова "всенародну
(державну)" замінити словами "державну (загальнонародну)".
3. Статтю 2 викласти в такій редакції:
"С т а т т я 2. Основні трудові права та обов'язки робітниківі службовців
Право громадян Української РСР на працю, - тобто на одержання
гарантованої роботи з оплатою праці відповідно до її кількості та
якості і не нижче встановленого державою мінімального розміру, -
включаючи право на вибір професії, роду занять і роботи відповідно
до покликання, здібностей, професійної підготовки, освіти та з
урахуванням суспільних потреб, забезпечується соціалістичною
системою господарства, неухильним зростанням продуктивних сил,
безплатним професійним навчанням, підвищенням трудової
кваліфікації і навчанням нових спеціальностей, розвиток систем
професійної орієнтації і працевлаштування.
Робітники і службовці реалізують право на працю шляхом
укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в
установі, організації. Робітники і службовці мають право на
відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та
робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на
здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки,
на участь в управлінні виробництвом, на матеріальне забезпечення
за рахунок держави в порядку державного соціального страхування в
старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати
працездатності.
Додержання трудової дисципліни, бережливе ставлення до
народного добра, виконання встановлених державою з участю
професійних спілок норм праці становлять обов'язок всіх робітників
і службовців".
4. У частині третій статті 5 слова "До відання Української
РСР" замінити словами "До відання Союзу РСР і Української РСР".
5. У пункті 5 статті 36 слова "іншу роботу" замінити словами
"інше підприємство, в установу, організацію".
6. Статтю 47 доповнити частиною другою такого змісту:
"У разі звільнення працівника з ініціативи адміністрації вона
зобов'язана також у день звільнення видати йому копію наказу про
звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу
видається на вимогу працівника".
7. Статтю 62 після частини першої доповнити новою частиною
такого змісту:
"Адміністрація може застосовувати надурочні роботи лише у
виняткових випадках, що визначаються законодавством Союзу РСР і в
частині третій цієї статті".
У зв'язку з цим частину другу цієї статті вважати частиною
третьою.
8. Статтю 71 викласти в такій редакції:
"С т а т т я 71. Заборона роботи у вихідні дні. Винятковийпорядок застосування такої роботи
Робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих
робітників і службовців до роботи у ці дні допускається тільки з
дозволу фабричного, заводського, місцевого комітету профспілки і
лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством Союзу
РСР і в частині другій цієї статті.
Залучення окремих робітників і службовців до роботи у вихідні
дні допускається в таких виняткових випадках:
1) для відвернення громадського або стихійного лиха,
виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;
2) для відвернення нещасних випадків, загибелі або псування
державного чи громадського майна;
3) для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт,
від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота
підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих
підрозділів;
4) для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних
робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи
скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.
Залучення робітників і службовців до роботи у вихідні дні
провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) адміністрації
підприємства, установи, організації".
9. Частину другу статті 72 доповнити словами:
"Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами
статті 107 цього Кодексу".
10. Частину першу статті 73 після слів "9 травня - День
Перемоги" доповнити словами "7 жовтня - День Конституції СРСР",
виключивши з неї слова "5 грудня - День Конституції СРСР".
11. У частині четвертій статті 86 та в статті 103 слова "за
два тижні" замінити словами "за один місяць".
12. Частину другу статті 115 викласти в такій редакції:
"Відповідно до Основ законодавства Союзу РСР і союзних
республік про працю для окремих категорій робітників і службовців
законодавством Союзу РСР і Української РСР можуть бути встановлені
інші строки виплати заробітної плати".
13. У частині третій статті 135-2 слова "Державним комітетом
Ради Міністрів СРСР по праці і соціальних питаннях" та у частині
другій статті 135-3 слова "Державним комітетом цін Ради Міністрів
СРСР" замінити відповідно словами "Державним комітетом СРСР по
праці і соціальних питаннях" та "Державним комітетом СРСР по
цінах".
14. У статтях 157, 159, 259, 262 слова "міністерства,
відомства", "міністерства і відомства" замінити відповідно словами
"міністерства, державні комітети, відомства" та "міністерства,
державні комітети і відомства".
15. Статтю 195 доповнити словами:
"Відпустки за перший рік роботи працівникам молодше
вісімнадцяти років надаються за їх заявою і до закінчення
одинадцяти місяців безперервної роботи на даному підприємстві, в
установі, організації".
16. У частині другій статті 244 слова "розвитку народного
господарства" замінити словами "економічного і соціального
розвитку".
17. Заголовок статей 256 і 257 викласти в такій редакції:
"С т а т т я 256. Забезпечення допомогою у зв'язку зтимчасовою непрацездатністю";
"С т а т т я 257. Забезпечення допомогою по вагітності іродах".
18. Статтю 258 викласти в такій редакції:
"С т а т т я 258. Пенсійне забезпечення
Пенсії робітникам, службовцям і членам їх сімей призначаються
відповідно до Закону СРСР про державні пенсії".
19. Частину четверту статті 259 викласти в такій редакції:
"Найвищий нагляд за точним і однаковим виконанням законів про
працю на території Української РСР здійснюється Генеральним
прокурором СРСР та підлеглими йому Прокурором Української РСР і
нижчестоящими прокурорами відповідно до Закону СРСР про
прокуратуру СРСР".
20. Частину першу статті 260 викласти в такій редакції:
"Державний нагляд за додержанням правил по безпечному веденню
робіт у деяких галузях промисловості і на деяких об'єктах
здійснюється (порядок з технічною інспекцією праці професійних
спілок) Комітетом Української РСР по нагляду за безпечним веденням
робіт у промисловості і гірничому нагляду та його місцевими
органами".
Голова Президії
Верховної Ради Української РСР О.ВАТЧЕНКО
Секретар Президії
Верховної Ради Української РСР Я.КОЛОТУХА
м. Київ, 29 липня 1981 р.N 2240-X
