Про затвердження Положення про порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення
{Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
№ 344 від 29.03.2024}
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Положення про порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, що додається.
2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Ради Міністрів УРСР від 21 серпня 1980 р. № 492 “Про затвердження Положення про порядок забудови площ залягання загальнопоширених корисних копалин” (ЗП УРСР, 1980 р., № 9, ст. 71).
Прем'єр-міністр України | В. МАСОЛ |
Перший заступник |
|
Інд. 24 |
ПОЛОЖЕННЯ
про порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення
1. Це Положення встановлює єдиний порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення і є обов’язковим для всіх підприємств, установ, організацій та громадян, які здійснюють проектування і будівництво населених пунктів, промислових комплексів та інших об’єктів на території України.
2. Забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення (надалі - забудова), а також будівництво на ділянках їх залягання споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, допускається тільки у виняткових випадках лише за погодженням з відповідними територіальними геологічними підприємствами та органами державного гірничого нагляду на основі спеціальних дозволів, що видаються відповідними Радами народних депутатів, на території яких знаходяться ці корисні копалини.
При цьому необхідно здійснювати:
а) заходи для забезпечення ефективного видобування з надр корисних копалин;
б) консервацію мінімальної кількості балансових запасів корисних копалин з невисокими якісними показниками;
в) розміщення об’єктів будівництва відповідно до проекту і плану розвитку гірничих робіт даного родовища;
г) заходи охорони об’єктів будівництва від шкідливого впливу гірничих робіт;
д) охорону гірничих виробок та родовищ корисних копалин від негативного впливу забудови та об’єктів будівництва, які знижують якість корисних копалин і промислову цінність родовища або ускладнюють його розробку;
е) техніко-економічне обгрунтування забудови у межах впливу гірничих робіт.
У разі розміщення об’єктів будівництва на земній поверхні нафтових і газових родовищ повинні здійснюватись заходи, які б забезпечували можливість видобування з надр корисних копалин через бурові свердловини всіх категорій.
3. Вибір площадок, розроблення містобудівної проектної документації на забудову здійснюється лише за наявності гірничо-геологічного обгрунтування і підлягають погодженню з територіальними геологічними підприємствами, органами державного гірничого нагляду та охорони навколишнього природного середовища.
Для будівництва окремих об’єктів необхідна лише довідка територіального геологічного підприємства, якщо вони розміщуються відповідно до зазначеної містобудівної документації, де геологорозвідувальні роботи не проводились.
Якщо площа залягання корисних копалин, що намічається під забудову, має нескладні гірничо-геологічні умови, а об’єкти будівництва не являють собою великої цінності (окремі одноповерхові будівлі тощо) і не потребують спеціальних заходів охорони від шкідливого впливу гірничих робіт, зміст гірничо-геологічного обгрунтування забудови за погодженням з органами державного гірничого нагляду може бути скорочений і спрощений.
4. Розміщення об’єктів будівництва на земній поверхні або підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, в масиві гірських порід, під якими видобуто корисні копалини, допускається, як правило, після закінчення процесу зсуву земної поверхні та у разі відсутності непогашених гірничих виробок і пустот, розташованих на малих глибинах. Якщо процес зсуву земної поверхні не закінчився, забудова територій допускається тільки за погодженням з Держкоммістобудування і Держнаглядохоронпраці.
5. Підприємства, установи, організації та громадяни, які порушують клопотання на забудову або будівництво підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, для одержання погодження подають до відповідних територіальних геологічних підприємств та органів державного гірничого нагляду заяву, в якій зазначається повне найменування (прізвище) і адреса заявника; місцезнаходження площі залягання корисних копалин; гірничо-геологічне обгрунтування забудови, що складається з:
а) копії топографічного плану площі, яка намічається до забудови, та прилеглої до неї території в масштабі не дрібніше 1:25000, а для забудови шляхів, ліній електропередачі і зв’язку, трубопроводів та інших лінійних споруд - в масштабі 1:50000 з зображенням на ній елементів гірничо-геологічної ситуації, контурів існуючої забудови і забудови, що проектується, кордонів зон шкідливого впливу гірничих розробок на об’єкти забудови та небезпечних зон під час виконання вибухових робіт;
б) викопіювання з геологічної карти гіпсометричних планів розташування всіх покладів корисних копалин, які залягають під площею майбутньої забудови, у масштабі не дрібніше 1:25000, а також копії геологічних розрізів на цій площі (для родовищ нафти та газу - структурних карт та профілів) і у разі необхідності - копії планів гірничих робіт;
в) пояснювальної записки, яка включає:
найменування проектної організації, яка підготувала гірничогеологічне обгрунтування;
найменування об’єкта будівництва; відомості про те, для яких цілей і для якого підприємства, установи, організації чи громадянина буде споруджуватись об’єкт; адреса будівництва, що намічається; на площі залягання якої корисної копалини та на території якого підприємства з видобування корисних копалин передбачається будівництво; коротка характеристика та розміри площі забудови, що планується (загальні відомості); найменування проектної організації, яка розроблятиме проектну документацію на будівництво зазначеного об’єкта;
коротку геологічну характеристику району, в якому намічається забудова (геологічна будова району, глибина залягання, будова тіл основних та спільних з ними корисних копалин, які залягають; кількість та якість запасів; гірничо-геологічні, інженерно-геологічні умови та ін.);
опис об’єктів будівництва, що намічається, з зазначенням їх призначення, кількості поверхів, характеристики матеріалів фундаментів та стін, кріплення підземних споруд; можливі зміни залежно від часу характеру експлуатації об’єктів будівництва;
обгрунтування необхідності будівництва та порівняння його з іншими можливими варіантами з урахуванням економічних результатів від очікуваних втрат корисних копалин у зв’язку з забудовою площі їх залягання;
розрахунок, зроблений на основі чинних нормативних документів, очікуваних деформацій земної поверхні від виїмки корисних копалин, які залягають під ділянкою забудови, а також допустимі величини деформацій об’єктів будівництва і технологічного устаткування під час їх підробки;
план необхідних заходів з охорони об’єктів будівництва від шкідливого впливу гірничих робіт, що включає гірничо-технічні та конструктивно-будівельні заходи.
Пояснювальна записка та графічна документація підписуються керівником організації, що розробила гірничо-геологічне обгрунтування забудови;
{Абзац дев’ятий підпункту “в” пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 344 від 29.03.2024}
г) копії висновків підприємства, організації, установи, які заінтересовані у видобутку корисних копалин, що залягають під площею забудови, про можливість та умови забудови, що намічається. У висновках висвітлюються перспективи розвитку гірничих робіт, очікувані втрати і консервація запасів корисних копалин, у зв’язку з забудовою, що намічається, а також відомості про час початку і закінчення процесу зсуву земної поверхні від впливу гірничих розробок. У разі забудови у межах діючих підприємств з видобутку корисних копалин повинні бути представлені їх висновки;
д) довідка відповідного територіального геологічного підприємства про кількість запасів і якість основних і спільно з ними залягаючих корисних копалин під площею забудови, що намічається, а також про стан їх розвідання;
е) копії висновків спеціалізованої організації про відсутність або наявність на території забудови зон небезпечних за виділенням газу на поверхню, на основі яких проектна організація повинна розробити заходи, що виключають можливе проникнення газу в будівлі та технічні споруди.
Подані матеріали відповідним територіальним геологічним підприємствам та органам державного гірничого нагляду повинні бути ними розглянуті та погоджені не пізніше місячного терміну.
6. Погоджені матеріали та заяву про надання спеціального дозволу на забудову розглядають у місячний термін відповідні Ради народних депутатів і повідомляють заявника, інші заінтересовані підприємства, установи та організації про своє рішення.
Наявність спеціального дозволу посвідчується на копії топографічного плану відміткою у вигляді дозвільного напису за формою згідно з додатком.
Дозвіл на забудову реєструється відповідно до чинного законодавства.
7. Один примірник документів, зазначених у пунктах 5, 6 цього Положення, передається заявникові, другий зберігається в архіві відповідної Ради народних депутатів, а третій направляється підприємству, установі та організації, заінтересованим в експлуатації родовища корисних копалин.
8. Спеціальний дозвіл на забудову може бути переглянутий відповідною Радою народних депутатів за участю заінтересованих підприємств, установ та організацій з урахуванням стану будівництва у разі:
а) виявлення додатковою геологічною розвідкою істотних змін у даних про корисні копалини, що залягають під площею, забудова якої дозволена;
б) зміни термінів і способів розробки родовища, якщо ці зміни спричинять погіршення умов забудови.
9. Спеціальний дозвіл на забудову може бути анульований відповідною Радою народних депутатів, якщо:
а) не додержуються вимоги забудови, передбачені у дозволі;
б) забудова чинить більш шкідливий, ніж передбачено проектом, вплив на навколишнє природне середовище, збереження експлуатованих та законсервованих гірничих виробок, бурових свердловин та інших підземних споруд;
в) забудову, на яку одержано спеціальний дозвіл не розпочато протягом двох років і не заявлено про продовження дії дозволу;
г) є інші підстави, передбачені чинним законодавством.
10. Рішення Ради народних депутатів з питання розгляду заяви про забудову може бути оскаржене у порядку, передбаченому чинним законодавством.
11. Особа, яка здійснює забудову (реконструкцію об’єктів) або будівництво підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, після завершення робіт зобов’язана подати підприємству, установі, організації чи громадянину, які розробляють родовище корисних копалин під площею забудови та експлуатують збудований об’єкт:
виконавчий план побудованих об’єктів з координатами вуглових точок;
виписку із акта прийняття об’єкта будівництва (реконструкції) про виконання конструктивних заходів, що забезпечують збереження зазначених об’єктів від шкідливого впливу гірничих робіт під час їх підробки, відповідно до проекту та вимог, за яких дозволена забудова.
12. Будівництво у межах гірничого відводу об’єктів, безпосередньо не пов’язаних з гірничими роботами, не допускається.
У виняткових випадках така забудова допускається лише в порядку, встановленому цим Положенням.
13. За наявності гірничого відводу і затвердженої проектно-кошторисної документації на розробку родовища корисних копалин забудова тимчасовими службовими і технічними спорудами, передбаченими для цілей експлуатації родовища, допускається без спеціального дозволу.
14. Якщо під площею підприємства з видобування корисних копалин, яке проектується, залягають корисні копалини, не передбачені до розробки цим підприємством, дозвіл на забудову одержується у порядку, встановленому цим Положенням.
15. Забороняється передача одержаних дозволів на забудову іншим особам.
