КОМІТЕТ У СПРАВАХ НАГЛЯДУ ЗА СТРАХОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
Н А К А З
N 12 від 2.03.94 Зареєстровано в Міністерствім.Київ юстиції України
17 травня 1994 р.
за N 101/310
Про затвердження "Тимчасового положенняпро порядок формування і розміщення
страхових резервів"
Чинним законодавством України не урегульовано порядок
формування і розміщення страхових резервів. З метою врегулювання
цього питання Н А К А З У Ю:
1. Затвердити "Тимчасове положення про порядок формування і
розміщення страхових резервів" (додається). 2. Начальнику організаційно-аналітичного відділу Бондаренку
А.А. ознайомити з положенням співробітників Комітету для
використання його при виконанні службових обов'язків.
Голова Комітету І.В.Яковенко
ЗАТВЕРДЖЕНОнаказом Комітету у справах
нагляду за страховою діяльністю
від 12.03.94 N 12
ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯпро порядок формування і розміщення
страхових резервів
1. Загальні положення
1.1. Страхові резерви (резерви) передбачені виключно для
забезпечення майбутніх виплат страхових сум та страхового
відшкодування. 1.2. Резерви утворюються окремо по договорах страхування
життя, медичного страхування та по ризикових видах страхування.
2. Формування страхових резервів
2.1. Резерви створюються страховиками шляхом відповідних
відрахувань від надходжень страхових платежів (страхових внесків,
страхових премій) а також від доходів, одержаних від розміщення
тимчасово вільних коштів. 2.2. Резерви поділяються на: а) технічні резерви - страхові резерви, які створюються для
забезпечення виконання страховиками набутих зобов'язань згідно
укладених договорів страхування; б) вільні резерви - страхові резерви, які виконують функції
додаткового забезпечення платоспроможності страховиків і не
зв'язані конкретними зобов'язаннями по заключених договорах
страхування. 2.3. У випадку недостатності резервів для здійснення
страхових виплат відповідні резерви повинні поповнюватись за
рахунок прибутку. 2.4. Забороняється здійснювати виплати по ризикових видах
страхування за рахунок резервів по страхуванню життя і медичному
страхуванню. Використання (зменшення) обсягів резервів для будь-яких
цілей, крім страхових виплат, забороняється. 2.5. Страховики зобов'язані створювати такі технічні резерви
з ризикових видів страхування: резерви премій (резерви незароблених премій) - по договорах,
термін дії яких ще не минув; резерви збитків (зарезервовані несплачені суми страхового
відшкодування по відомих вимогах страхувальників). Страховики можуть також самостійно створювати інші резерви
відповідно до прийнятої технології формування страхового портфеля. 2.6. Страховики зобов'язані створювати такі технічні резерви
по страхуванню життя і медичному страхуванню: резерви довгострокових зобов'язань (математичні резерви); резерви належних виплат страхових сум. Резерви довгострокових зобов'язань розраховуються окремо по кожному договору. 2.7. Технічні резерви з обов'язкових видів страхування
створюються окремо від інших видів страхування. 2.8. Страховики зобов'язані самостійно, не рідше ніж один раз
на місяць, здійснювати необхідний перерозподіл створених резервів
відповідно до страхових подій, що настали. 2.9. При здійсненні операцій перестраховування ризиків у
страховика (цедента) обсяг страхових резервів не зменшується при
передачі ризику перестрахувальнику. При цьому в активі балансу
суми, які передані в перестрахування, відображаються по статті
активу "Участь перестрахувальників у технічних резервах". При
здійсненні страхових виплат по ризиках, що передані в
перестрахування, відповідні резерви зменшуються на суму виплат. 2.10. На звітну дату страховики зобов'язані при реформації
балансу здійснити поповнення відповідних резервів та відобразити
їх використання для страхових виплат.
3. Розміщення резервних фондів
3.1. Для забезпечення вимог безпечності, прибутковості та
ліквідності активів страховика, достатніх для виконання прийнятих
зобов'язань, сума наявних технічних резервів і 50 відсотків
сформованого статутного фонду страховика повинна бути представлена
(покрита) активами таких категорій (допустимими активами): - грошові кошти на розрахунковому рахунку; - банківські вклади (депозити); - нерухоме майно; - цінні папери і права участі, що передбачають одержання
доходів; - державні цінні папери; - іноземна валюта, що віднесена до цієї категорії НБУ; - грошові позики юридичним особам і фізичним
особам-страхувальникам; - готівка; - права вимоги до перестрахувальників (участь
перестрахувальників у технічних резервах). 3.2. Резерви не можуть бути розміщені (інвестовані) в цінні
папери та права участі інших страховиків. Видані позики фізичними особами-страхувальниками, які уклали
договори страхування життя, повинні бути в межах, що не
перевищують подвоєних внесених страхових премій по цих договорах. 3.3. При визначенні рівня покриття до заліку приймаються в
обмежених обсягах такі активи (у відсотках до суми, визначеної в
пунккті 3.1.): - банківські вклади (депозити) - не більше 30 в одному банку; - нерухоме майно - не більше 10; - іноземна валюта у вигляді платіжних документів та інших
цінних паперів - не більше 5; - цінні папери (крім державних цінних паперів) і права участі
- не більше 40, в тому числі: а) акцій, які не котуються на фондовій біржі - не більше 15,з них акцій одного емітента - не більше 2; б) акцій, які котуються на фондовій біржі - не більше 5
одного емітента; в) облігацій - не більше 5; - грошові позики юридичним особам і фізичним
особам-страхувальникам - не більше 30, в тому числі: а) позики юридичним особам, не забезпечені банківськимигарантіями, або гарантіями інших страховиків - не більше
5, з них, розмір позики окремому позикоодержувачу не
повинен перевищувати 1 відсотка; б) позики юридичним особам, які забезпечені банківськими або
страховими гарантіями, не повинні перевищувати 5 відсотків
окремому позикоодержувачу; - права вимоги до перестрахувальників (участь
перестрахувальників у технічних резервах) - не більше 50 відсотків
обсягів страхових зобов'язань, переданих в перестрахування. 3.4. Не менше 90 відсотків резервів повинні бути розміщені
(інвестовані) на території України, якщо інше передбачено чинним
законодавством та міжнародними угодами, що укладені Україною. 3.5. Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю може
дозволити страховикам іншу структуру покриття створених
обов'язкових резервів та сформованого статутного фонду. Для
одержання індивідуального дозволу страховики повинні подати
необхідне обгрунтування доцільності запропонованої структури
такого покриття, в якому підтверджується підвищення безпечності і
ліквідності допустимих активів.
4. Порядок введення в дію
4.1. Страховики зобов'язані до 1 жовтня 1994 року привести
свої активи і облік страхових резервів у відповідність з цим
Тимчасовим положенням. 4.2. При виявленні порушень страховиками вимог цього
Положення Комітет видає приписи про їх усунення, а у разі
невиконання приписів, зупиняє або обмежує дію ліцензій цих
страховиків до усунення виявлених порушень або приймає рішення про
відкликання ліцензій. 4.3. Це Тимчасове положення обов'язкове для виконання всіма
страховиками і діє до його відміни Комітетом у справах нагляду за
страховою діяльністю.
