КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 16 липня 1993 р. N 545
Київ
Про затвердження Порядку обчислення розміруфактичних витрат закладу охорони здоров'я на
стаціонарне лікування потерпілого від злочинного
діяння та зарахування стягнених з винних осіб
коштів до відповідного бюджету і їх використання
На виконання пункту 2 постанови Верховної Ради України від
22 квітня 1993 р. "Про введення в дію Закону України "Про
доповнення Цивільного кодексу Української РСР та
Кримінально-процесуального кодексу України нормами щодо порядку
відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від
злочину" ( 3133-12 ) Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:
Затвердити Порядок обчислення розміру фактичних витрат
закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від
злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до
відповідного бюджету і їх використання, що додається.
Прем'єр-міністр України Л. КУЧМА
МіністрКабінету Міністрів України В. ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд.39
ЗАТВЕРДЖЕНИЙпостановою Кабінету Міністрів України
від 16 липня 1993 р. N 545
ПОРЯДОКобчислення розміру фактичних витрат закладу
охорони здоров'я на стаціонарне лікування
потерпілого від злочинного діяння та зарахування
стягнення з винних осіб коштів до відповідного
бюджету і їх використання
1. Згідно із статтею 459-1 Цивільного кодексу УРСР
( 1540-06 ) кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на
стаціонарне лікування особи потерпілої від злочину, за винятком
випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної
оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптово
виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з
боку потерпілого, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила
злочин, у розмірі фактичних витрат. У разі заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого неповнолітніми,
зазначеними у статтях 446 і 447 цього Кодексу, витрати на його
стаціонарне лікування відшкодовуються особами, які за законом
несуть за неповнолітніх матеріальну відповідальність.
2. Сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається
закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні
потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в
стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день.
Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки
стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які
підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із
стаціонара лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один
ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і
загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось
лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат
на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря
та обладнання.
3. Відповідно до статті 93-1 Кримінально-процесуального
кодексу України ( 1001-05) визначена сума коштів на лікування
потерпілого стягується з винної особи судом при постановленні
вироку за позовом закладу охорони здоров'я, органу Мінфіну або
прокуратури. Якщо позов не було подано, суд при постановленні вироку має
право з власної ініціативи вирішити питання про відшкодування
зазначених витрат. У разі коли при постановленні вироку сума коштів, витрачених
на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і
рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення
провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних
юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на
стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочинного
діяння, в разі закриття кримінальної справи чи відмови у порушенні
справи за обставин, передбачених пунктами 3, 4, 6 частини першої
статті 6, а також статтями 7, 7-2, 8, 9 і 10
Кримінально-процесуального кодексу України ( 1001-05 ).
4. Стягнені в установленому порядку кошти залежно від
джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував
на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до
відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства),
якій належить заклад охорони здоров'я.
5. Витрачання зазначених надходжень провадиться у загальному
порядку на заходи, передбачені бюджетом (відомством).
