КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 3 квітня 1993 р. N 248
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМN 766 ( 766-95-п ) від 27.09.95 )
Питання Державного комітету з легкоїі текстильної промисловості
Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Положення про Державний комітет України з
легкої і текстильної промисловості, що додається.
2. З метою впорядкування використання адміністративного
будинку по вул. Куйбишева, 8/10, у м.Києві передати його в
оперативне управління Державного комітету з легкої і текстильної
промисловості.
Прем'єр-міністр України Л.КУЧМА
Перший заступник МіністраКабінету Міністрів України В.НЕСМІХ
Кабінету Міністрів України В.НЕСМІХ
Інд.23
ЗАТВЕРДЖЕНЕпостановою Кабінету Міністрів України
від 3 квітня 1993 р. N 248
ПОЛОЖЕННЯпро Державний комітет України з легкої і
текстильної промисловості
1. Державний комітет України з легкої і текстильної
промисловості (Держкомлегтекс) є центральним органом державної
виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів України. Комітет реалізує державну політику з питань розвитку легкої і
текстильної промисловості, сприяє структурній перебудові в галузі,
здійснює систему заходів щодо забезпечення народного господарства
та населення продукцією легкої і текстильної промисловості.
2. Держкомлегтекс у своїй діяльності керується Конституцією
( 888-09 ) та законами України, постановами Верховної Ради
України, указами й розпорядженнями Президента України, декретами,
постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також
цим Положенням. У межах своїх повноважень Комітет організує
виконання актів законодавства України і здійснює контроль за їх
реалізацією. Комітет узагальнює практику застосування законодавства з
питань, що входять до його компетенції, розробляє пропозиції щодо
його вдосконалення та вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів
України.
3. Основними завданнями Держкомлегтексу є: організація виробництва і насичення ринку товарами легкої і
текстильної промисловості, забезпечення поставок спеціальних видів
одягу і взуття для окремих галузей народного господарства,
речового майна для військових формувань, а також поставок
відповідно до міжурядових угод; проведення єдиної науково-технічної та інвестиційної
політики, координація зовнішньоекономічної діяльності в галузі,
забезпечення ефективного використання основних фондів, трудових,
матеріальних і фінансових ресурсів; вирішення питань забезпечення підприємств легкої і
текстильної промисловості, які входять до сфери управління
Комітету, основними матеріально-технічними ресурсами, обладнанням
і запасними частинами; організація будівництва об'єктів легкої і текстильної
промисловості та соціально-культурного призначення; сприяння вирішенню питань соціально-економічного розвитку
підприємств галузі; сприяння збереженню і розвитку народних художніх промислів.
4. Держкомлегтекс відповідно до покладених на нього завдань: 1) забезпечує розробку і реалізацію програм розвитку легкої
і текстильної промисловості, вносить відповідні пропозиції
Кабінету Міністрів України; 2) укладає державні контракти, бере участь у формуванні та
розміщує державне замовлення, координує діяльність підприємств по
виконанню державних контрактів і державних замовлень; 3) вживає заходів до розвитку кооперованих поставок і пошуку
нових ринків сировини та збуту готової продукції; 4) організує роботу з укладання договорів на поставку
основних видів сировини, в тому числі закупівлю її за імпортом; 5) готує пропозиції про розміщення нових і ліквідацію
застарілих виробництв; 6) бере участь у формуванні державних замовлень на
будівництво найважливіших об'єктів легкої і текстильної
промисловості, а також об'єктів соціальної сфери; 7) здійснює розподіл централізованих капіталовкладень на
найважливіших об'єктах, а також визначає пріоритети надання
іноземних кредитів; 8) координує роботу, пов'язану із здійсненням державної
політики в питаннях праці та заробітної плати; 9) проводить роботу, спрямовану на забезпечення охорони праці
та соціального захисту працівників; 10) забезпечує виконання підприємствами чинного законодавства
з питань охорони природи та навколишнього природного середовища; 11) розробляє цільові програми розвитку науки і технологій в
легкій і текстильній промисловості, сприяє впровадженню їх у
виробництво; 12) виступає замовником наукових досліджень і проектних робіт
комплексного характеру з технологічних, організаційних,
екологічних проблем розвитку легкої і текстильної промисловості; 13) організує роботу з питань стандартизації, контролю
додержання стандартів і патентно-ліцензійних вимог, здійснює
сертифікацію продукції легкої і текстильної промисловості,
проводить експертну оцінку програм і проектів; 14) розробляє і здійснює заходи щодо зростання експортного
потенціалу підприємств, надає їм допомогу у вирішенні питань
зовнішньоекономічної діяльності; 15) готує пропозиції щодо квотування і ліцензування продукції
легкої і текстильної промисловості;
16) сприяє виконанню міжнародних договорів України з питань
легкої і текстильної промисловості; 17) координує роботу щодо забезпечення підприємств
висококваліфікованими фахівцями, добору і розстановки керівних
кадрів, підготовки спеціалістів і робочих кадрів, забезпечує
реалізацію державної політики з питань зайнятості; 18) здійснює управління майном, що є у загальнодержавній
власності підприємств, установ і організацій, які входять до сфери
управління Комітету (надалі - підприємства); приймає рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію
підприємств, заснованих на загальнодержавній власності; затверджує статути (положення) підприємств, контролює їх
дотримання та приймає рішення у зв'язку з порушенням статутів
(положень); укладає і розвиває контракти з керівниками підприємств; здійснює контроль за ефективністю використання і збереженням
закріпленого за підприємствами державного майна; дає згоду Фондові державного майна на створення спільних
підприємств будь-яких організаційно-правових форм, до статутного
фонду яких передається майно, що є загальнодержавною власністю; дає згоду на передачу в оренду цілісних майнових комплексів
підприємств, їх структурних підрозділів, а також нежитлових
приміщень та погоджує істотні умови договору оренди; готує разом з відповідними місцевими Радами народних
депутатів висновки та пропозиції Кабінетові Міністрів України про
розмежування державного майна між загальнодержавною,
республіканською (Республіки Крим) і комунальною власністю; бере участь в опрацюванні та реалізації проектів приватизації
майна, що є у загальнодержавній власності; здійснює інші функції управління майном, передбачені чинним
законодавством.
5. Держкомлегтекс має право створювати в установленому
порядку спеціальний фонд позабюджетних коштів і фонд фінансового
регулювання.
6. Держкомлегтекс при виконанні покладених на нього функцій
взаємодіє з іншими центральними органами державної виконавчої
влади України, органами Республіки Крим, місцевими державними
адміністраціями, органами місцевого і регіонального
самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.
7. Держкомлегтекс у межах своїх повноважень видає на основі й
на виконання чинного законодавства накази, організує та контролює
їх виконання. Комітет у разі необхідності видає разом з іншими центральними
органами державної виконавчої влади та місцевими державними
адміністраціями спільні акти.
8. Держкомлегтекс очолює голова, який призначається Кабінетом
Міністрів України. Голова Комітету має заступників, яких за його поданням
призначає Кабінет Міністрів України. Розподіл обов`язків між
заступниками голови провадиться головою Комітету. Голова Державного комітету з легкої і текстильної
промисловості несе персональну відповідальність за виконання
покладених на Комітет завдань і здійснення ним своїх функцій,
встановлює ступінь відповідальності заступників голови, керівників
підрозділів Комітету.
9. Для погодженого вирішення питань, що належать до
повноважень Держкомлегтексу, обговорення найважливіших напрямів
розвитку легкої і текстильної промисловості в Комітеті утворюється
колегія у складі голови Комітету (голова колегії), його
заступників та керівників окремих підрозділів Комітету. Члени колегії Комітету затверджуються Кабінетом Міністрів
України. Рішення колегії проводяться в життя, як правило, наказами
голови Комітету.
10. Для вирішення найважливіших питань соціально-економічного
розвитку галузі та визначення науково-обгрунтованої єдиної
технічної політики в легкій і текстильній промисловості
створюється Рада директорів. Склад Ради директорів і положення про неї затверджуються
головою Комітету.
11. Гранична чисельність і фонд оплати праці працівників
центрального апарату Держкомлегтексу затверджуються Кабінетом
Міністрів України. Структура центрального апарату Комітету затверджується
Віце-прем'єр-міністром України. Штатний розпис центрального апарату і положення про його
структурні підрозділи затверджуються головою Комітету.
12. Держкомлегтекс є юридичною особою, має самостійний
баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням
Державного герба України і своїм найменуванням.
