КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 1 липня 1996 р. N 710
Київ
Про затвердження Інструкції про порядок і розміривідшкодування витрат та виплати винагороди особам,
що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства,прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких
перебувають справи про адміністративні правопорушення,
та виплати державним науково-дослідним установам
судової експертизи за виконання їх працівниками
функцій експертів і спеціалістів
Відповідно до статті 92 Кримінально-процесуального кодексу
України ( 1001-05 ), статті 71 Цивільного процесуального кодексу
України ( 1501-06 ), статті 275 Кодексу України про
адміністративні правопорушення ( 80732-10 ) Кабінет Міністрів
України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Інструкцію про порядок і розміри відшкодування
витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів
дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів,
у провадженні яких перебувають справи про адміністративні
правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам
судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів
і спеціалістів (додається).
2. Визнати такими, що втратили чинність: постанову Ради Міністрів УРСР від 22 лютого 1991 року N 40
( 40-91-п ) "Про затвердження Інструкції про порядок і розміри
відшкодування витрат та виплати винагороди особам у зв'язку з їх
викликом до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури,
суду або до органів (службових осіб), у провадженні яких
перебувають справи про адміністративні правопорушення " (ЗП УРСР,
1991 р., N 3, ст. 16); постанову Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1991 р.
N 388 ( 388-91-п ) "Про внесення змін до Інструкції про порядок і
розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам у
зв'язку з їх викликом до органів дізнання, попереднього слідства,
прокуратури, суду або до органів (службових осіб), у провадженні
яких перебувають справи про адміністративні правопорушення" (ЗП
України, 1992 р., N 1, ст. 24); постанову Кабінету Міністрів України від 7 травня 1993 р.
N 336 ( 336-93-п ) "Про внесення змін до Інструкції про порядок
і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам
у зв'язку з їх викликом до органів дізнання, попереднього
слідства, прокуратури, суду або до органів (службових осіб), у
провадженні яких перебувають справи про адміністративні
правопорушення" (ЗП України, 1993 р., N 10, ст. 208).
Прем'єр-міністр України П.ЛАЗАРЕНКО
МіністрКабінету Міністрів України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд.39
ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів України
від 1 липня 1996 р. N 710
ІНСТРУКЦІЯпро порядок і розміри відшкодування витрат та виплати
винагороди особам, що викликаються до органів дізнання,
попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів,
у провадженні яких перебувають справи про адміністративніправопорушення, та виплати державним науково-дослідним
установам судової експертизи за виконання їх працівникамифункцій експертів і спеціалістів
1. Відповідно до чинного законодавства (стаття 92
Кримінально-процесуального кодексу України ( 1001-05 ), стаття 71
Цивільного процесуального кодексу України ( 1501-06 ), стаття 275
Кодексу України про адміністративні правопорушення ( 80732-10 ))
за свідками, потерпілими, законними представниками потерпілих,
понятими, а також експертами, спеціалістами і перекладачами
зберігається середня заробітна плата за весь час, затрачений ними
у зв'язку з явкою та викликом до органів дізнання, попереднього
слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких
перебувають справи про адміністративні правопорушення (далі -
орган, який зробив виклик). Особам, які не є працівниками підприємств, установ чи
організацій, виплачується винагорода за відрив від звичайних
занять. Крім того, всім зазначеним у цьому пункті особам, якщо
виконання їх процесуальних функцій пов'язане з перебуванням за
межами населеного пункту постійного проживання, відшкодовуються
такі витрати: вартість проїзду до місця виклику і назад, витрати,
пов'язані з найманням жилого приміщення, добові. 2. Перекладачам, а також особам, які виконують функції
експертів чи спеціалістів не в порядку службового завдання, за
проведену роботу виплачується також винагорода. 3. Сума винагороди за відрив від звичайних занять
визначається з урахуванням їх характеру занять у межах від 20 до
30 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за день. 4. Витрати, пов'язані з явкою, відшкодовуються у розмірах,
передбачених законодавством для відряджених працівників. 5. Розмір винагороди експерта або спеціаліста, який виконує
свої функції не в порядку службового завдання, визначається
залежно від його кваліфікації та складності завдання у межах від 3
до 5 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за
годину роботи. У разі проведення судової експертизи особливої складності
розмір винагороди збільшується на 25 відсотків. 6. Перекладачам залежно від їх кваліфікації та складності
роботи встановлюються такі розміри винагороди: за письмові переклади - від 10 до 15 неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян за один авторський аркуш (40 тис.
друкованих (рукописних) знаків); за усні переклади - від 3 до 5 відсотків неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян за годину роботи. Переклади з рідкісних мов, з письмовою в'язю, своєю графікою,
ієрогліфами, клинописом, а також з стародавніх мов, так само, як і
переклади на іноземні мови, що віднесені до рідкісних мов, які
мають писемність в'язю, свою графіку, написані ієрогліфами,
клинописом, оплачуються із збільшенням ставок на 25 відсотків. 7. У кримінальних справах і справах про адміністративні
правопорушення виплати, зазначені в абзацах другому, третьому і
четвертому пункту 1 цієї Інструкції, провадяться органом, який
зробив виклик, із коштів, що передбачаються кошторисом на
зазначені цілі. 8. У цивільних справах виплати свідкам і експертам
провадяться судом з коштів, що їх вносить сторона, яка порушила
клопотання про виклик свідків або проведення експертизи, а у разі
коли ці дії здійснюються за ініціативою суду чи за клопотанням
обох сторін - з коштів, що вносяться обома сторонами порівну. Розмір суми, яку наперед має внести сторона (сторони),
визначається судом орієнтовно. Остаточний розрахунок провадиться
після виконання викликаними особами своїх завдань. Якщо суми, наперед внесені сторонами, виявилися недостатніми
для розрахунків із свідками і експертами, виплати провадяться з
коштів суду, незалежно від часу надходження додаткових платежів
сторін. Якщо сторона звільнена від сплати судових витрат, зазначені
виплати провадяться з коштів суду. З цих же коштів виплачується
винагорода перекладачеві. 9. Виплати винагороди особі за відрив від звичайних занять і
за проведену роботу провадяться за постановою (ухвалою) органу,
який зробив виклик. У постанові (ухвалі) зазначаються вихідні дані
для визначення суми винагороди (конкретний розмір винагороди у
межах норм, зазначених у пунктах 3, 5, 6 цієї Інструкції, та час,
затрачений нею у зв'язку з явкою за викликом і на виконання даного
їй завдання). 10. Відшкодування витрат (вартість проїзду до місця виклику і
назад, витрати, пов'язані з найманням жилого приміщення, добові)
військовослужбовцям, які викликаються до органу дізнання,
попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у
провадженні яких перебувають справи про адміністративні
правопорушення, як свідки, потерпілі, законні представники
потерпілих, експерти, спеціалісти, перекладачі та поняті,
провадиться на вимогу військових частин за встановленими нормами.
Особисто військовослужбовцям ніякі витрати не відшкодовуються. 11. Відповідно до статті 15 Закону України "Про судову
експертизу" ( 4038-12 ) науково-дослідні установи судової
експертизи (далі - установи) проводять судову експертизу за
рахунок замовника. 12. Вартість проведення експертизи, а також досліджень, що
призначаються за кримінальною справою, визначається за
домовленістю між установою і замовником і складається із
собівартості проведеної роботи (заробітна плата, оплата
відрядження, вартість матеріалів, накладні витрати), а також
рентабельності у межах 25 відсотків собівартості. 13. У разі виклику працівника установи до органів дізнання,
попереднього слідства, прокуратури чи до суду для виконання
функцій, передбачених статтями 128-1 і 270-1
Кримінально-процесуального кодексу України ( 1002-05 ),
установі відшкодовується сума заробітної плати працівника за час
виконання зазначених функцій і сума оплати відрядження. 14. Суми на оплату робіт, зазначених у пунктах 12 і 13 цієї
Інструкції, обчислюються у порядку, встановленому договором між
сторонами, та на підставі виставлених науково-дослідними
установами рахунків.
