У К А ЗПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про Загальне положення про міністерство, іншийцентральний орган державної виконавчої влади
України
З метою уточнення загальних правових засад діяльності
центральних органів державної виконавчої влади України в сучасних
умовах п о с т а н о в л я ю:
1. Затвердити Загальне положення про міністерство, інший
центральний орган державної виконавчої влади України (додається). 2. Визнати таким, що втратив чинність, Указ Президента
України від 20 березня 1995 року N 241 ( 241/95 ) "Про
затвердження Загального положення про галузеве міністерство, інший
центральний орган державної виконавчої влади України та Загального
положення про функціональне міністерство, інший центральний орган
державної виконавчої влади України".
Президент України Л.КУЧМА
м.Київ, 12 березня 1996 рокуУказом Президента України
від 12 березня 1996 року N 179/96
ЗАГАЛЬНЕ ПОЛОЖЕННЯпро міністерство, інший центральний орган
державної виконавчої влади України
1. Міністерство, інший центральний орган державної виконавчої
влади України (далі - міністерство) є центральним органом
державної виконавчої влади, підпорядкованим Кабінету Міністрів
України. Міністерство реалізує державну політику у відповідній галузі. 2. Міністерство у своїй діяльності керується Конституцією
України ( 888-09 ), Конституційним Договором між Президентом
України та Верховною Радою України ( 1к/95-ВР ), законами України,
постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнямии
Президента України, декретами, постановами і розпорядженням
Кабінету Міністрів України, а також положенням про міністерство. Міністерство узагальнює практику застосування законодавства з
питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції про
вдосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх
на розгляд Президентові України, Кабінету Міністрів України. У
межах своїх повноважень міністерство організовує виконання актів
законодавства, здійснює систематичний контроль за їх реалізацією. 3. Міністерство: бере участь у формуванні та реалізації державної політики як
у цілому, так і за відповідними напрямами, розробляє механізм її
реалізації; прогнозує розвиток економіки у виробничій, науково-технічній,
мінерально-сировинній, паливно-енергетичній, трудовій,
демографічній, соціальній, фінансовій та інших сферах; бере участь у розробленні проектів Державної програми
економічного та соціального розвитку України, Державного бюджету
України; готує пропозиції та бере участь у формуванні та реалізації
політики у сфері виконання робіт і поставок продукції для
державних потреб; розробляє цільові перспективні програми, опрацьовує комплекс
заходів, спрямованих на поглиблення економічної реформи; реалізує державну стратегію розвитку відповідної галузі
(групи суміжних галузей); вносить у встановленому порядку пропозиції про зміну умов
оподаткування, одержання пільгових кредитів, визначення
особливостей приватизації, демонополізації підприємств в окремих
галузях; готує пропозиції про вдосконалення механізму регулювання
розвитку економіки, її структурної перебудови, забезпечення
ринкової збалансованості, соціального захисту населення,
екологічної безпеки; бере участь у формуванні та реалізації інвестиційної політики
виходячи з пріоритетних напрямів структурної перебудови економіки; розробляє відповідні фінансово-економічні та інші нормативи,
механізм їх впровадження, затверджує галузеві стандарти; вживає заходів, спрямованих на вдосконалення
зовнішньоекономічної діяльності, захист інтересів українських
товаровиробників на зовнішньому ринку та розвиток внутрішнього
ринку; видає у передбачених законодавством випадках спеціальні
дозволи (ліцензії) на проведення окремих видів підприємницької
діяльності; виступає державним замовником наукових досліджень
комплексного характеру; бере участь у підготовці міжнародних договорів України,
укладає міжнародні договори міжвідомчого характеру; здійснює у межах повноважень, визначених законодавством,
функції управління майном підприємств, що належать до сфери
управління міністерства; складає макроекономічні та міжгалузеві баланси; розробляє пропозиції про визначення пріоритетних напрямів
розвитку економіки; бере участь у формуванні та реалізації антимонопольної
політики як у цілому, так і за відповідними напрямами
(демонополізація економіки, розвиток конкуренції, антимонопольне
регулювання, застосування антимонопольного законодавства); забезпечує виконання завдань мобілізаційної підготовки та
мобілізаційної готовності держави у межах визначених
законодавством повноважень; забезпечує у межах своєї компетенції реалізацію державної
політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у
центральному апараті міністерства, на підприємствах, в установах і
організаціях, що належать до сфери його управління; здійснює інші функції, що випливають з покладених на нього
завдань. 4. Міністерство має право: залучати спеціалістів центральних та місцевих органів
державної виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за
погодженням з керівниками) для розгляду питань, що належать до
його компетенції; представляти Уряд України за його дорученням у міжнародних
організаціях та під час укладання міжнародних договорів України; одержувати в установленому законодавством порядку від
міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади,
органів місцевого самоврядування, представницьких органів
інформацію, документи і матеріали, а від Міністерства статистики
України - статистичні дані, для виконання покладених на нього
завдань (безплатно); скликати в установленому порядку наради з питань, що належать
до його компетенції; притягати до дисциплінарної відповідальності керівників
територіальних органів міністерства, підприємств, установ і
організацій, що належать до сфери його управління; самостійно або за участю роботодавців підприємств недержавної
форми власності проводити переговори і укладати галузеві угоди з
представниками найманих працівників. 5. Міністерство у процесі виконання покладених на нього
завдань взаємодіє з іншими центральними і місцевими органами
державної виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим,
органами місцевого самоврядування, представницькими органами, а
також з відповідними органами інших держав. 6. Міністерство в межах своїх повноважень на основі та на
виконання актів законодавства видає накази, організовує і
контролює їх виконання. У випадках, передбачених законодавством, рішення міністерства
є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами
державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування,
представницькими органами, підприємствами, установами і
організаціями незалежно від форм власності та громадянами. Нормативно-правові акти міністерства підлягають державній
реєстрації у Міністерстві юстиції України в порядку, встановленому
законодавством. Міністерство у разі потреби видає разом з іншими центральними
та місцевими органами державної виконавчої влади, органами
місцевого самоврядування та представницькими органами спільні
акти. 7. Міністерство, інший центральний орган державної виконавчої
влади очолює міністр (керівник), якого призначає Президент
України. Міністр (керівник) має заступників, які призначаються
відповідно до законодавства. Розподіл обов'язків між заступниками
провадить міністр (керівник). Міністр (керівник) здійснює керівництво дорученими йому
сферами діяльності і несе відповідальність перед Президентом
України та Урядом України за стан справ у цих сферах, визначає
ступінь відповідальності заступників міністра (керівника),
керівників підрозділів міністерства. 8. Для погодженого вирішення питань, що належать до
компетенції міністерства, обговорення найважливіших напрямів його
діяльності та розвитку галузі у міністерстві утворюється колегія у
складі міністра (керівника), заступників міністра (керівника) за
посадою, а також інших керівних працівників міністерства. До складу колегії можуть входити керівники інших центральних
органів державної виконавчої влади, підприємств, установ та
організацій, що належать до сфери управління міністерства. Членів колегії затверджує Кабінет Міністрів України. Рішення колегії проводяться в життя наказами міністерства. 9. Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій
щодо головних напрямів розвитку науки і техніки, обговорення
найважливіших програм та інших питань у міністерстві може
утворюватися науково-технічна (наукова) рада з учених і
висококваліфікованих фахівців. Склад науково-технічної (наукової) ради і положення про неї
затверджує міністр (керівник). У міністерстві з урахуванням специфіки його діяльності можуть
утворюватися й інші дорадчі та консультаційні органи. Склад цих
органів і положення про них затверджує міністр (керівник). 10. Граничну чисельність і фонд оплати праці працівників
центрального апарату міністерства затверджує Кабінет Міністрів
України. Структуру центрального апарату міністерства затверджує
віце-Прем'єр-міністр України. Штатний розпис центрального апарату міністерства і положення
про його структурні підрозділи затверджує міністр (керівник). 11. Міністерство є юридичною особою, має самостійний баланс,
рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного
герба України і своїм найменуванням.
Глава Адміністрації Президента України Д.ТАБАЧНИК
