НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИЕмісійно-кредитний департамент
П О Л О Ж Е Н Н Я
N 37 від 21.02.96 Зареєстровано в юридичномум.Київ департаменті Нацбанку
14 березня 1996 р.
за N 351
Кримському республіканському,обласним управлінням
Національного банку України
Промінвестбанку
Банку "Україна"
Укрсоцбанку
Укрексімбанку
Ощадбанку
про порядок здійснення консорціумного кредитування
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами НацбанкуN 19 ( z0050-99 ) від 19.01.99
N 533 ( z0775-99 ) від 03.11.99 )
Для забезпечення гарантії повернення "великих кредитів" та
кредитування програм, які потребують значних кредитних коштів з
мінімальним ризиком для комерційних банків, Правління
Національного банку України затвердило Положення "Про порядок
здійснення консорціумного кредитування". У зв'язку з цим Національний банк України доводить до відома
регіональних управлінь та комерційних банків, що з 1 травня
1996 року припиняється надання дозволів комерційним банкам на
кредитування суб'єктів господарської діяльності з порушеннями
встановленої норми на одного позичальника. Вказаний порядок направляється для використання в практичній
діяльності комерційних банків.
Перший заступник
Голови Правління В.С.Стельмах
Затвердженопостановою Правління Національного
банку України від 21 лютого
про порядок здійснення консорціумного кредитування
1. З метою акумуляції кредитних ресурсів як в національній,
так і в іноземній валюті, для здійснення кредитування програм із
значними обсягами, зменшення кредитних ризиків, дотримання
нормативного показника максимального розміру ризику на одного
позичальника комерційні банки можуть об'єднуватися у консорціуми. 2. Банківські консорціуми - це тимчасові об'єднання банків,
які створюються для координації дій при проведенні різного роду
банківських операцій, або для кредитування однієї, але великої
угоди і засновані банками на паритетних засадах. 3. Консорціуми на постійній основі можуть створюватися для
проведення операцій на валютних ринках, або для великомасштабних
лізингових чи факторингових операцій на ринках позичкових
капіталів. При подальшому розвитку ринкових відносин банківські
консорціуми можуть стати стабільними об'єднаннями банків для
спільного виконання не тільки кредитних, поручительських чи
гарантійних операцій, але й операцій з цінними паперами на
фондовому ринку. 4. Банки об'єднуються для надання консорціумного кредиту на
взаємовигідних договірних умовах. Банківські консорціуми для
надання кредитів можуть створюватися з метою об'єднання кредитних
ресурсів, диверсифікації кредитного ризику, підтримання
ліквідності балансу банку. 5. Створення консорціуму банків оформляється шляхом укладання
відповідного договору. Кількість учасників консорціуму не
обмежується. ( Абзац пункту 5 втратив чинність на підставі Постанови
Нацбанку N 533 ( z0775-99 ) від 03.11.99 ) Відповідно до Указу
Президента України від 06.11.98 N 1222/98 "Про гербовий збір" та
актів законодавства України здійснюється маркування усіх
оригіналів договорів суб'єктів підприємницької діяльності.
( Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою Нацбанку N 19
( z0050-99 ) від 19.01.99 ) 6. Координує дії учасників консорціуму головний банк (лідер),
який представляє інтереси консорціуму, але діє в межах
повноважень, які отримує від інших учасників консорціуму. За
організацію консорціуму головний банк отримує спеціальну
винагороду, крім відсотків та комісійних, що покривають його
безпосередні витрати. 7. Як правило, банком-координатором виступає банк, що
обслуговує клієнта, якому необхідно для реалізації проекту кошти в
значних обсягах. Кожен член консорціуму автономно оцінює
ефективність проекту і визначає умови участі в ньому або може
пропонувати свій варіант проведення тієї чи іншої операції, для
якої створюється консорціум. На підставі цих пропозицій
визначаються загальні скоординовані дії, які передбачаються у
консорціумному договорі. 8. Члени консорціуму несуть солідарну відповідальність перед
позичальниками. 9. Основою правових взаємовідносин членів консорціуму є
зобов'язання, що виникають на підставі укладеного консорціумного
договору. 10. У договорі констатується факт створення консорціуму,
визначаються його учасники, консорціумна участь кожного банку
(квоти, співвідношення власності), мета, представництво та
керівництво консорціуму, обов'язки, права та відповідальність
учасників, форми майнової та іншої відповідальності, фінансові
умови консорціумної угоди, зобов'язання членів консорціуму щодо
головного банку (сума внесків або відсотків та комісійних за
організацію консорціуму). 11. У договорі обов'язково передбачається умова припинення
дії консорціумної угоди. 12. У консорціумній угоді можуть брати участь не тільки
кілька банків, але й кілька позичальників, які мають причетність
до заходу, що кредитується. 13. Консорціумні кредити базуються на тих же принципах, що і
інші види банківських кредитів, змінюється тільки механізм
акумуляції кредитних ресурсів та процедура надання кредитів. 14. Надання консорціумного кредиту консорціумом здійснюється
на загальних підставах, з дотриманням банками-учасниками
економічних нормативів. 15. Позичальник, що бажає отримати кредит у великому розмірі,
може самостійно визначити банк, який бере на себе зобов'язання з
організації банківського консорціуму та виконання функцій
головного банку у кредитній угоді. Як правило, головним банком
визначається один з великих банків з достатніми пасивами, який має
досвід проведення великих кредитних операцій, має налагоджені
зв'язки з кредитними та фінансовими установами, кваліфікованих
працівників і який користується високою репутацією у банківських
колах. 16. Умовою прийняття банків у консорціум є згода на
мінімальний розмір участі, який залежить від обсягів кредиту, що
надається позичальнику, та ступеня ризику за цією операцією. Чим
більш значний ризик за проектом, що кредитується, тим більша
кількість банків може брати участь у консорціумі і тим самим
зменшується ризик для кожного банку.
17. Головний банк виконує такі функції посередника між
позичальником та банками-учасниками: - ведення переговорів про умови кредитної угоди як з
позичальником, так і з банками-учасниками; - вивчення запропонованого до кредитування проекту та
пов'язаного з проведенням цієї операції ризиком; - розроблення та узгодження кредитної угоди; - отримання від банків-учасників коштів у розмірі частки їх
участі та надання їх позичальнику; - отримання від позичальника коштів на сплату основного боргу
та відсотків, комісійних і розподіл їх між банками-учасниками; - узгодження умов кредитної операції між членами консорціуму
та позичальником; - контроль за виконанням умов кредитної угоди між кредиторами
та позичальником та за розподілом прибутку та збитків; - розповсюдження між банками-учасниками фінансових звітів і
іншої інформації позичальника.
18. Для отримання консорціумного кредиту позичальник готує і
надає головному банку, як правило, такі документи: - клопотання на отримання кредиту, із зазначенням характеру
діяльності, фінансового стану позичальника; - дані про мету та направленість кредиту; - строк, протягом якого планується користування кредитом; - строки користування кредитом за періодами (якщо кредит
надається не за один раз); - техніко-економічне обгрунтування проекту, що може бути
прокредитований; - інформацію про гаранта; - строкові зобов'язання; - інші документи, що потрібні для прийняття рішення про
кредитування.
19. Кредитні взаємовідносини між консорціумом та
позичальником регулюються кредитною угодою, яка підписується усіма
учасниками. ( Абзац пункту 19 втратив чинність на підставі Постанови
Нацбанку N 533 ( z0775-99 ) від 03.11.99 ) Відповідно до Указу
Президента України від 06.11.98 N 1222/98 "Про гербовий збір" та
актів законодавства України здійснюється маркування усіх
оригіналів договорів суб'єктів підприємницької діяльності.
( Пункт 19 доповнено абзацом згідно з Постановою Нацбанку N 19
( z0050-99 ) від 19.01.99 )
20. Консорціумна кредитна угода має включати такі основні
статті: - список учасників консорціумної угоди; - сума та термін користування кредитом; - періодичність та порядок надання кредитів; - відсоткова ставка, порядок нарахування та сплати відсотків; - строки та сума внесків в рахунок погашення боргу; - умови дострокового погашення; - порядок компенсації позичальником можливого збільшення
вартості проекту; - умови дострокового стягнення заборгованості за наданими
кредитами; - порядок нарахування та сплати штрафних санкцій за затримку
повернення кредиту; - санкції за порушення умов кредитної угоди; - порядок стягнення та розмір всіх видів комісійних та
витрат; - механізм кредитування; - підписи та печатки всіх учасників угоди.
21. Після підписання кредитна консорціумна угода набуває
юридичної сили і є обов'язковою для виконання всіма учасниками
угоди. 22. Після укладання кредитної угоди головний банк консорціуму
акумулює кошти банків-учасників і розпочинає кредитування
позичальника у порядку, передбаченому кредитною угодою.
23. Кредит може надаватися банківським консорціумом таким
чином: - за допомогою акумулювання кредитних ресурсів у визначеному
банку; - шляхом гарантування загальної суми кредиту головним банком,
або групою банків, а кредитування здійснювати у міру виникнення
потреби в кредиті; - шляхом зміни гарантованих банками-учасниками квот кредитних
ресурсів за рахунок залучення інших банків для участі у
консорціумній угоді.
24. Банківські консорціуми для запобігання ризику
неповернення кредитів можуть не тільки удосконалювати механізм
кредитування, але й вимагати від позичальника надання гарантійних
зобов'язань інших банків, державних установ, Уряду, а також
страхування ризику неповернення кредитів. 25. У разі, якщо члени консорціуму та позичальник знаходяться
у різних регіонах України, консорціум може використати банк
позичальника, або одну з філій банку-учасника, що знаходиться у
цьому регіоні, для кредитування консорціумної угоди і здійснення
контролю за цільовим використанням коштів та своєчасним погашенням
кредитів. 26. У разі настання строків погашення зобов'язань позичальник
повертає кредиторам не тільки запозичені кошти та відсотки за
кредит, але й відшкодовує всі витрати, пов'язані з організацією та
здійсненням кредитної операції у тій сумі та в строк, що
обумовлені у кредитному договорі. 27. Повернення кредиту, сплата відсотків, комісійних, які
покривають витрати банків-учасників кредитної операції,
здійснюються пропорційно їх ролі та частки участі, що передбачена
консорціумною угодою. 28. Після повного погашення кредиту, відсотків та інших
платежів, що належать консорціуму, він складає свої повноваження,
але у разі потреби, в подальшому спільна діяльність
банків-учасників може бути відновлена. 29. Різновидом консорціумного кредиту є паралельний кредит. При паралельному кредитуванні в угоді беруть участь два або
більше банків, які самостійно ведуть переговори з позичальниками. Банки-кредитори узгоджують між собою умови кредитування, щоб
у підсумку укласти кредитний договір із загальними для всіх
учасників умовами. Кожен банк може самостійно надавати позичальнику визначену
частку кредиту, дотримуючись загальних, узгоджених з іншими
банками-кредиторами, умов кредитування. Формами консорціумного кредиту також можуть бути спільні
гарантії, або поручительства банків за зобов'язаннями
позичальників. У разі невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо свого
партнера, банки беруть на себе зобов'язання сплатити борг, при
цьому оформляють цю угоду як кредит із стягненням плати в
залежності від виду вимоги, строку та суми кредиту.
