КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 20 вересня 1995 р. N 747
Київ
Про затвердження Положення про роботуз кадрами в центральних і місцевих органах
державної виконавчої влади
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМN 2019 ( 2019-2003-п ) від 26.12.2003
N 665 ( 665-2005-п ) від 01.08.2005 )
На виконання Указу Президента України від 19 травня 1995 р.
N 381 ( 381/95 ) "Про заходи щодо вдосконалення роботи з кадрами в
органах виконавчої влади, з керівниками підприємств, установ і
організацій" Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
Затвердити Положення про роботу з кадрами в центральних і
місцевих органах державної виконавчої влади, що додається.
Це Положення може застосовуватися також в інших організаціях,
де працюють державні службовці.
Прем'єр-міністр України Є.МАРЧУК
МіністрКабінету Міністрів України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд.49
ЗАТВЕРДЖЕНЕпостановою Кабінету Міністрів України
від 20 вересня 1995 р. N 747
ПОЛОЖЕННЯпро роботу з кадрами в центральних і місцевих органах
державної виконавчої влади
1. Робота з кадрами в центральних і місцевих органах
державної виконавчої влади (далі - державні органи) проводиться з
метою комплексного вирішення питань комплектування їх
висококваліфікованими кадрами, спроможними забезпечити радикальні
суспільно-економічні перетворення і розбудову незалежної держави.
2. Забезпечення разом з іншими державними органами
реалізації загальних напрямів державної кадрової політики та
функціональне управління державною службою здійснюється
Головдержслужбою відповідно до її повноважень.
3. Персональна відповідальність за стан роботи з кадрами
покладається на керівників відповідних державних органів.
4. Для організації роботи з кадрами в апараті державних
органів створюються структурні підрозділи (кадрова служба). У
нечисленному апараті для виконання цієї роботи керівником
державного органу призначається один з працівників.
5. У кожному державному органі розробляються річні і
перспективні плани роботи з кадрами, в яких визначаються заходи
щодо їх добору, підготовки, перепідготовки та підвищення
кваліфікації, заохочення і контролю за їхньою роботою, в
установленому порядку ведеться облік кадрів.
З метою проведення аналізу стану роботи з кадрами можуть
створюватися комісії, які періодично розглядають питання кадрових
змін, організації роботи з кадровим резервом, вивчають професійну
придатність окремих працівників відповідно до кваліфікаційних
вимог.
6. Керівники державних органів забезпечують прийняття на
державну службу шляхом конкурсного відбору або за іншою
процедурою, передбаченою законодавством.
7. Кадрова служба та керівники інших структурних підрозділів
апарату державних органів вивчають ділові якості осіб, які
претендують на посади державних службовців, а також уточнюють
відомості про відсутність обставин щодо передбачених
законодавством обмежень для прийняття на державну службу.
Наявність зазначених обставин є підставою для відмови у прийнятті
на посаду державного службовця.
8. З метою набуття практичного досвіду, перевірки
професійного рівня і ділових якостей осіб, які претендують на
посади державних службовців, може проводитися в установленому
порядку стажування у відповідному державному органі.
9. При вирішенні питання прийняття на посаду державного
службовця слід виходити з того, що статтею 23 Закону України "Про
державну службу" ( 3723-12 ) встановлено граничний вік перебування
на державній службі - 60 років для чоловіків і 55 років для жінок.
10. Особи, які вперше зараховуються на посади державних
службовців, повинні прийняти Присягу і підписати її текст,
визначений у статті 17 Закону України "Про державну службу", про
що робиться запис у трудовій книжці.
11. При прийнятті на державну службу може встановлюватися
випробування терміном до 6 місяців. У разі негативного результату
випробування особа звільняється з посади державного службовця
згідно із законодавством про працю.
12. Переважне право на просування по службі мають державні
службовці, які зараховані до кадрового резерву, досягли найкращих
результатів у роботі, виявляють ініціативу, постійно підвищують
свій професійний рівень.
Без конкурсного відбору за рішенням керівника відповідного
державного органу можуть бути переведені на більш високі посади
державні службовці, які зараховані до кадрового резерву чи пройшли
стажування, а також в інших випадках, передбачених
законодавством.
13. Черговий ранг у межах відповідної категорії посад
присвоюється державному службовцю, який успішно відпрацював на
займаній посаді два роки, або достроково - за виконання особливо
відповідальних завдань.
При призначенні державного службовця на більш високу посаду
йому присвоюється ранг у межах категорії посади, яку він зайняв. У
разі, коли державний службовець зайняв більш високу посаду у межах
однієї категорії посад, йому може бути залишений попередній або
присвоєний більш високий ранг (у межах цієї категорії посад) з
урахуванням професійної кваліфікації та результатів роботи.
При переході державного службовця на посаду нижчої категорії,
а також у разі залишення державної служби за ним зберігається
присвоєний ранг.
Про присвоєння, зміну і позбавлення рангу робиться запис у
трудовій книжці державного службовця.
14. У разі досягнення державним службовцем граничного віку
перебування на державній службі керівник державного органу може
звільнити його з державної служби або у разі потреби за
погодженням з начальником Головдержслужби продовжити термін
перебування його на державній службі, але не більш як на п'ять
років.
У виняткових випадках після закінчення продовженого в
установленому порядку п'ятирічного терміну державні службовці
можуть бути залишені на державній службі лише на посадах радників
чи консультантів за рішенням керівника відповідного державного
органу.
Державний службовець, термін перебування якого на державній
службі продовжено, не може до кінця цього терміну бути звільнений
за ініціативою керівника з мотивів досягнення граничного віку. У
разі потреби за погодженням сторін він може бути переведений на
нижчу посаду або на посаду радника чи консультанта.
15. Для зайняття посад державних службовців та просування по
службі в державних органах створюється кадровий резерв. З
працівниками, зарахованими до кадрового резерву, керівники
державних органів та їх структурних підрозділів проводять
співбесіди, запрошують їх для участі в роботі нарад і семінарів,
організують навчання, доручають їм вивчення і аналіз виконання
актів законодавства, у тому числі на місцях, залучають до участі у
підготовці проектів документів тощо. Пункт 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 2019
( 2019-2003-п ) від 26.12.2003 )
16. Керівники державних органів зобов'язані створювати умови
для навчання державних службовців у навчальних закладах, центрах
підвищення кваліфікації, на семінарах та шляхом самоосвіти.
Державні службовці зобов'язані постійно підвищувати свою
кваліфікацію. Позитивні результати навчання є однією з підстав для
просування по службі. Пункт 16 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 2019
( 2019-2003-п ) від 26.12.2003 )
17. Укладення угод про навчання за кордоном державних
службовців, а також запрошення іноземних радників міністерствами,
Урядом Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та
Севастопольською міськими державними адміністраціями здійснюється
згідно із законодавством. Пункт 17 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 2019
( 2019-2003-п ) від 26.12.2003, N 665 ( 665-2005-п ) від
01.08.2005 )
18. У державних органах розробляються і затверджуються
регламент роботи та правила внутрішнього трудового розпорядку,
дотримання яких є обов'язковим для кожного працівника.
19. Керівники державних органів або за їх дорученням інші
посадові особи затверджують в установленому порядку посадові
інструкції, в яких на основі типових кваліфікаційних характеристик
визначають конкретні обов'язки та права кожного працівника, і
забезпечують контроль за дотриманням цих інструкцій.
20. Тривалість робочого часу і режим роботи державних
службовців визначаються відповідно до законодавства та
конкретизуються правилами внутрішнього розпорядку даного органу.
За розпорядженням керівника державного органу, в якому
працює державний службовець, для виконання невідкладної і
непередбаченої роботи він повинен з'являтися на службу у вихідні,
святкові та неробочі дні. Ця робота компенсується відповідно до
законодавства про працю.
За рішенням керівника державного органу державні службовці
можуть бути відкликані з відпустки. Не використана у поточному
році відпустка або її частина надається не пізніше ніж у
наступному році.
21. Структурні підрозділи апарату державних органів, які
займаються питаннями роботи з кадрами, та керівники інших
структурних підрозділів зобов'язані здійснювати контроль за
дотриманням державними службовцями передбачених законодавством
вимог щодо обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби.
22. Прийняття на роботу до державних органів на посади, не
віднесені до категорії державних службовців, та звільнення їх з
роботи здійснюється відповідно до законодавства про працю.
