НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИУправління валютного регулювання
Р О З'Я С Н Е Н Н Я
N 276 від 26.07.95м.Київ
vd950726 vn276Кримському республіканському,
обласним та по м.Києву
управлінням НБУ
Комерційним банкам
Асоціації комерційних банків
Державному митному комітету
Державній податковій інспекції
Укрстрахнагляду
Щодо питань застосування іноземної валютиу страховій діяльності
Національний банк України за погодженням з Комітетом у
справах нагляду за страховою діяльністю з метою вдосконалення
валютного обігу і сприяння страховій діяльності, зокрема,
прискорення здійснення виплат за страховими випадками, роз'яснює
окремі питання застосування іноземної валюти у страховій
діяльності.
1. Страхувальник-нерезидент має право вносити страхові
платежі тільки у вільно конвертованій валюті. З 1 серпня 1995 року
страхувальник-резидент має право вносити платежі лише у
національній грошовій одиниці України за винятком випадку, коли
здійснюється оплата послуг страховика за договорами, дія яких
поширюється на іноземну територію, відповідно до його
посередницьких угод з іноземними партнерами. Страховики, що виступають як посередники при реалізації
страхового продукту нерезидента, мають право здійснювати його
продаж страхувальникам-резидентам за вільно конвертовану валюту
також через страхових агентів - юридичних осіб-резидентів
відповідно до укладених з ними агентських угод. У цьому разі
страхувальник здійснює сплату страхових внесків на валютний
рахунок страхового агента в уповноваженому банку. Уся сума
іноземної валюти без попереднього обов'язкового продажу з 071
балансового рахунку страхового агента перераховується на валютний
рахунок страховика-посередника для наступних розрахунків з
нерезидентом. Страховий агент у цьому разі має подати
уповноваженому банку копію агентської угоди, звіт перед
страховиком (бордеро) або інший документ згідно з агентською
угодою, який оформляється страховим агентом, та договори
страхування (поліси), що його підтверджують. Страховик виплачує комісійну винагороду страховому агенту
тільки у національній грошовій одиниці України. У разі необхідності визначення розміру страхового платежу у
вільно конвертованій валюті для надання послуг
страхувальникам-нерезидентам здійснюється перерахування суми
платежу в національній грошовій одиниці України в іноземну валюту
за курсом Національного банку України на момент проведення
платежу. 2. З 1 серпня 1995 року страховики не мають право приймати
готівкову іноземну валюту до своєї каси. Оплата їх послуг може
проводитись тільки шляхом внесення страхувальником відповідної
суми готівкової іноземної валюти до каси уповноваженого банку для
зарахування її на валютні рахунки страховиків. Підставою для прийняття уповноваженим банком до каси
відповідної суми готівкової іноземної валюти є рахунок-фактура
страховика або страхового агента, який містить в собі суму
готівкової іноземної валюти, назву юридичної особи-страхувальника
або прізвище фізичної особи-страхувальника, реквізити валютного
рахунку та юридичну адресу страховика або страхового агента, а
також митна декларація, яка підтверджує, що
страхувальник-нерезидент законно ввіз на територію України
іноземну валюту, або копія квитанції про отримання
страхувальником-нерезидентом готівкової іноземної валюти за
кредитною карткою або дорожнім чеком в уповноваженому банку
України. Як виняток, страховикам дозволяється приймати готівкою вільно
конвертовану валюту у разі надання послуг
страхувальникам-нерезидентам на території митниць України. Приймання іноземної валюти здійснюється з використанням
контрольно-касового апарата і забезпеченням окремого обліку в
бухгалтерському журналі суворої звітності. 3. Страховики можуть відкривати пункти обміну іноземних валют
на підставі агентських угод з уповноваженими банками. 4. На кожний національний страховий продукт (поліс), дія
якого поширюється на іноземну територію, страховик має отримати
ліцензію Укрстрахнагляду.
5. З 1 серпня 1995 року страховики (перестраховувальники)
можуть купувати вільно конвертовану валюту на міжбанківському
валютному ринку України у таких випадках: 5.1. Для забезпечення виплат страхового відшкодування за
страхувальників-резидентів відповідно до договорів страхування,
дія яких поширюється на іноземну територію. Для цього страховики надають уповноваженим банкам такі
документи: - копію ліцензії Укрстрахнагляду, зазначеної у пункті 4
(надається одноразово); - заяву страхувальника (застрахованого або їх представника)
про виплату; - страховий акт (аварійний сертифікат) і документи, які
підтверджують розмір заподіяних збитків та пов'язаних з ними
витрат (уповноважені банки мають право запросити підтвердження
достовірності цього документа в організації, що його подала); - договір страхування (поліс). 5.2. Для здійснення розрахунків згідно з договорами
перестраховування з перестраховувальниками-нерезидентами. Для цього страховики надають уповноваженим банкам такі
документи: - копію ліцензії перестраховувальника-нерезидента; - договір перестраховування або перестраховувальний
сертифікат (поліс) і підтвердження про прийняття ризику
перестраховування (ковер-нот); або - договір перестраховування або перестраховувальний
сертифікат (поліс), примірник страхового полісу і звіт перед
партнером (бордеро) або інший документ згідно з договором
перестраховування, який оформляється страховиком; або - договір перестраховування або перестраховувальний
сертифікат (поліс) і рахунок-фактуру (інвойс). 5.3. Для покриття частини страхових резервів страховиків
вільно конвертованою валютою в межах, встановлених чинним
законодавством, у разі, якщо страховики не отримують страхові
платежі в іноземній валюті (страховики мають право купувати
іноземну валюту один раз на квартал). Для цього страховики надають уповноваженим банкам такі
документи: - баланс страховика з додатком (форма N 4-СТР); - звіти про фінансовий стан страховика (форми N 2 і N 3); - дозвіл Укрстрахнагляду на купівлю конкретної суми іноземної
валюти, що розрахована на підставі вищезазначених фінансових
документів (уповноважені банки мають право запросити в
Укрстрахнагляді підтвердження достовірності його дозволу). 5.4. Для розрахунків з нерезидентами, у разі, якщо
страхувальник-резидент вносить страхові платежі в національній
грошовій одиниці України за договорами страхування, дія яких
поширюється на іноземну територію, відповідно до посередницьких
угод страховика з цими нерезидентами. Для цього страховики надають уповноваженим банкам такі
документи: - посередницьку угоду з нерезидентом; - звіт перед нерезидентом (бордеро) або інший документ згідно
з посередницькою угодою, який оформляється страховиком, та
договори страхування (поліси), що його підтверджують.
6. Уповноважені банки у разі пред'явлення страховиками
договорів перестраховування обов'язків перед
страхувальниками-нерезидентами мають право здійснювати без
попереднього обов'язкового продажу валютних надходжень
перерахування вільно конвертованої валюти з 071 балансового
рахунку на рахунки резидентів-перестраховувальників, реквізити
яких зазначені у договорах. Страховики у цьому разі мають подати
уповноваженому банку також копію договору страхування з
нерезидентом, копію договору перестраховування і ковер-нот. При настанні страхового випадку резидент-перестраховувальник
для здійснення перерахування своєї частини страхових сум і
страхового відшкодування, належного нерезиденту, на валютний
рахунок страховика-резидента має пред'явити уповноваженому банку
договір перестраховування, ковер-нот, примірник страхового полісу,
страховий акт (аварійний сертифікат) і рахунок страховика.
Зазначені валютні кошти, після надходження на рахунок страховика,
не підлягають обов'язковому продажу, оскільки у повному обсязі
направляються на виконання обов'язків страховика перед
страхувальником-нерезидентом. В усіх інших випадках валютні надходження на користь
страхувальників (перестраховувальників) підлягають обов'язковому
продажу на загальних підставах.
Голова Правління В.А.Ющенко
