З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до Закону України "Про заставу"
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, N 2, ст. 3 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 82-XIV ( 82-14 ) від 08.09.98, ВВР, 1998, N 42, ст.259 )
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести до Закону України "Про заставу" ( 2654-12 )
(Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 47, ст. 642; 1994
р., N 27, ст.223; 1995 р., N 1, ст.3, N 14, ст.93; 1996 р., N 2,
ст.3) такі зміни:
1. Частину першу статті 12 викласти в такій редакції:
"У договорі застави повинно бути зазначено найменування
(прізвище, ім'я та по батькові), місцезнаходження (місце
проживання) сторін, суть забезпеченої заставою вимоги, її розмір і
строк виконання зобов'язання, опис предмета застави, а також
будь-які інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін
повинна бути досягнута угода".
2. Частину другу статті 13 викласти в такій редакції:
"У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно,
транспортні засоби, космічні об'єкти, договір застави повинен бути
нотаріально посвідчений на підставі відповідних правоустановчих
документів. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого
майна здійснюється за місцезнаходженням нерухомого майна, договору
застави транспортних засобів та космічних об'єктів - за місцем
реєстрації цих засобів та об'єктів".
3. Статтю 15 викласти в такій редакції:
"Стаття 15. Реєстрація застав
Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у
випадках та у порядку, передбачених законом.
Застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі
заяви заставодержателя або заставодавця у Державному реєстрі
застав рухомого майна (далі - Державний реєстр), ведення якого
покладається на держателя Державного реєстру застав рухомого
майна.
Державний реєстр застав рухомого майна та відомості,
занесені до нього, є відкритими для всіх юридичних та фізичних
осіб".
4. Доповнити Закон статтею 15-1 такого змісту:
"Стаття 15-1. Реєстрація застав рухомого майна
Порядок ведення Державного реєстру визначається Кабінетом
Міністрів України.
Датою реєстрації застави рухомого майна вважається дата
внесення відповідного запису до Державного реєстру. Запис до
Державного реєстру вноситься протягом двох робочих днів з моменту
подання заяви про реєстрацію застави рухомого майна.
Заява про реєстрацію застави рухомого майна повинна містити
тільки такі відомості:
найменування (прізвище, ім'я та по батькові), адресу та
номер, що ідентифікує заставодержателя та заставодавця;
загальний опис предмета застави, який визначається сторонами;
підпис заявника.
Держателю Державного реєстру забороняється вимагати подання
додаткової інформації, що не зазначена у цій статті, а також
вимагати нотаріального посвідчення такої заяви і перевіряти її
точність.
Заставодержатель або заставодавець, за заявою якого
здійснюється реєстрація застави рухомого майна, за подання у заяві
недостовірної інформації несе відповідальність згідно із
законодавством України.
За заявою заставодержателя до Державного реєстру можуть бути
внесені зміни щодо предмета застави.
Реєстрація застави рухомого майна діє з дати внесення запису
до Державного реєстру до виконання забезпеченого заставою
зобов'язання за умови, що заставодержатель не подасть заяву про
виключення запису з Державного реєстру або винесення рішення суду
(арбітражного або третейського суду) щодо недійсності
забезпеченого заставою договору або договору застави.
Заставодержатель може в будь-який час подати заяву про виключення
запису з Державного реєстру.
Якщо заставодержатель не подав заяву про виключення запису з
Державного реєстру чи продовження терміну реєстрації, відповідний
запис зберігається протягом п'яти років з дати внесення запису до
Державного реєстру. Заставодержатель може продовжити термін дії
реєстрації застави рухомого майна в будь-який час протягом
останнього року дії такої реєстрації на наступні п'ять років після
закінчення попередніх п'яти років дії реєстрації.
Після виконання зобов'язання, забезпеченого заставою,
заставодержатель на письмову вимогу заставодавця протягом десяти
днів зобов'язаний подати до Державного реєстру заяву про
виключення з Державного реєстру запису про реєстрацію такої
застави. У разі невиконання заставодержателем своїх обов'язків
щодо подання заяви про виключення запису з Державного реєстру
заставодержатель відшкодовує заставодавцю збитки, спричинені таким
невиконанням.
За внесення запису до Державного реєстру справляється
відповідна плата, крім випадків, коли такий запис здійснюється за
заявою державного органу.
Завірені держателем Державного реєстру витяги з Державного
реєстру, що свідчать про внесення запису до Державного реєстру або
про відсутність такого запису, надаються за запитом будь-якої
фізичної або юридичної особи за відповідну плату, крім випадків,
коли такий запит подається державними органами в межах їх
компетенції.
Державні податкові органи України можуть подати до держателя
Державного реєстру заяву про внесення запису про наявність
податкових вимог до платників податків, які порушують вимоги
податкового законодавства.
Держатель Державного реєстру, а також його посадові особи за
порушення порядку ведення Державного реєстру, а також за надання
недостовірної інформації несуть відповідальність згідно із
законодавством України".
5. Статтю 16 доповнити частиною другою такого змісту:
"У разі коли предметом застави є рухоме майно, реєстрація
застави не пов'язується з моментом виникнення права застави".
6. У статті 18:
частину третю доповнити словами "крім випадків, передбачених
частиною п'ятою цієї статті";
доповнити статтю частиною п'ятою такого змісту:
"Якщо предметом застави є рухоме майно, заставодержатель
зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із
заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих
застав та заставодержателями застав, які зареєстровані пізніше.
Заставодержателі застав одного і того ж майна, що зареєстровані в
один день, мають рівні права на задоволення вимог із заставленого
майна. Переважне право у задоволенні вимог із заставленого
рухомого майна визначається на підставі дати реєстрації застави та
дати реєстрації змін щодо предмета застави в частині цих змін".
7. Частину шосту статті 20 викласти в такій редакції:
"Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за
рішенням суду (арбітражного або третейського суду), на підставі
виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або
договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно
державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти
відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності)
здійснюється за рішенням суду або арбітражного суду".
8. У статті 41 слова "загальну вартість предмета застави,
місце, в якому він знаходиться" виключити.
II. Прикінцеві положення
1. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про
заставу" набирає чинності з дня опублікування, а пункти 3, 4, 5 та
6 розділу I цього Закону - з 1 березня 1999 року. ( Пункт 1
розділу II із змінами, внесеними згідно із Законом N 82-XIV
( 82-14 ) від 08.09.98 )
2. Застава рухомого майна за договорами, укладеними до
1 березня 1999 року, може бути зареєстрована протягом шістдесяти
днів з 1 березня 1999 року. Якщо заява про реєстрацію застави
рухомого майна подана протягом зазначеного періоду, переважне
право у задоволенні вимог із заставленого майна визначається на
підставі дати укладення договору застави. ( Пункт 2 розділу II із
змінами, внесеними згідно із Законом N 82-XIV ( 82-14 ) від
08.09.98 )
3. Кабінету Міністрів України:
визначити державний орган (органи), на який покладаються
функції держателя Державного реєстру застав рухомого майна, та
затвердити порядок ведення Державного реєстру застав рухомого
майна;
забезпечити функціонування Державного реєстру застав рухомого
майна;
встановити розмір плати за внесення запису до Державного
реєстру застав рухомого майна та за надання витягів із нього.
Розмір такої плати не повинен перевищувати витрат держателя
Державного реєстру застав рухомого майна на здійснення функцій
щодо ведення Державного реєстру застав рухомого майна;
прийняти рішення, що пов'язані з виконанням цього Закону.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 21 жовтня 1997 рокуN 583/97-ВР
Джерело:Офіційний портал ВРУ
