КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 28 липня 1997 р. N 803
Київ
Про затвердження Порядку та меж норм наданняпослуг з утримання осіб у будинках-інтернатах для
громадян похилого віку та інвалідів, операції з яких
звільняються від оподаткування на додану вартість
Відповідно до підпункту 5.1.10 статті 5 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) Кабінет Міністрів
України п о с т а н о в л я є:
Затвердити Порядок та межі норм надання послуг з утримання
осіб у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та
інвалідів, операції з яких звільняються від оподаткування на
додану вартість (додається).
Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади,
переліченим у зазначеному Порядку, привести свої рішення у
відповідність з цією постановою.
Прем'єр-міністр України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд.26
ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів України
від 28 липня 1997 р. N 803
Порядок та межі норм надання послуг з утриманняосіб у будинках-інтернатах для громадян похилого
віку та інвалідів, операції з яких звільняються від
оподаткування на додану вартість
Цей порядок розроблено відповідно до підпункту 5.1.10 статті
5 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ),
Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх
соціального захисту" ( 3551-12 ), "Про основні засади соціального
захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні"
(3721-12 ), "Про статус і соціальний захист громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ).
Умови прийому та утримання громадян похилого вікута інвалідів в будинках-інтернатах
Категорія осіб, умови прийому та перелік документів, що дають
право на влаштування до будинків-інтернатів для громадян похилого
віку та інвалідів визначаються положеннями про будинок-інтернат,
пансіонат ветеранів праці, психоневрологічний інтернат і про
дитячий будинок-інтернат тощо (далі - будинок-інтернат), які
затверджуються Мінсоцзахистом.
Порядок та межі норм надання будинками-інтернатамипослуг, операції з яких звільняються від оподаткування
на додану вартість
1. Будинок-інтернат забезпечує:
1) соціально-побутове обслуговування: в тому числі опалення,
освітлення, радіофікацію, тепло-, водопостачання тощо в межах
норм, затверджених в установленому порядку;
2) цілодобове медичне обслуговування, а також забезпечення
життєво необхідними ліками за переліком, встановленим МОЗ та
Мінсоцзахистом;
3) житлом у межах встановленої санітарної норми, з твердим
інвентарем та столовим посудом відповідно до норм, затверджених
Мінсоцзахистом;
4) одягом, взуттям і м'яким інвентарем відповідно до норм,
затверджених постановою Ради Міністрів УРСР від 19 травня 1976
року N 254;
5) раціональним чотириразовим, в тому числі і дієтичним,
харчуванням з урахуванням віку і стану здоров'я осіб, що
проживають у будинках-інтернатах: для дорослих у межах натуральних
норм харчування, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР від
11 січня 1989 року N 14, а для дітей - затверджених МОЗ;
6) слуховими апаратами, окулярами, протезно-ортопедичними
виробами, зубним протезуванням, спеціальними засобами пересування
(крім моторизованих), медикаментами та препаратами, відповідно до
медичного висновку;
7) закупівлю підручників, навчального обладнання,
сільськогосподарського та спортивного інвентаря для
загальноосвітнього і виробничого навчання молоді, підлітків і
дітей з аномаліями фізичного розвитку (дитячі будинки-інтернати І
профілю) за програмами, затвердженими Міносвіти;
8) закупівлю підручників, навчального обладнання,
сільськогосподарського та спортивного інвентаря для
загальноосвітньої підготовки і трудового виховання розумово
відсталих дітей (дитячі будинки-інтернати II профілю) в обсязі
програм та планів, затверджених Мінсоцзахистом.
2. З урахуванням стану здоров'я і віку особи, що проживають у
будинку-інтернаті, беруть участь у культурно-масовій та
оздоровчо-спортивній роботі.
3. Відповідно до підпункту 5.2.3 статті 5 Закону України "Про
податок на додану вартість" звільняються від оподаткування на
додану вартість операції з безкоштовної передачі продукції (робіт,
послуг) власного виробництва допоміжними сільськими господарствами
і лікувально-виробничими майстернями (цехами, дільницями)
будинків-інтернатів за умови, що така передача здійснюється для
забезпечення власних потреб зазначених закладів.
4. Адміністрація будинку-інтернату приймає на зберігання до
запиту їх власником або особою, у якої є свідоцтво на право
спадщини, грошові суми, коштовності та цінні папери громадян, які
проживають у будинку-інтернаті, за їх бажанням.
5. Під час виписки з будинку-інтернату підопічному видається
закріплений за ними одяг, білизна і взуття за сезоном, документи,
власні речі і цінності (ощадна книжка, акції, цінні папери та
ін.), які зберігалися в будинку-інтернаті, а також довідка з
зазначенням терміну перебування в даній установі.
