З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про відповідальність підприємств, установ та організаційза порушення законодавства про ветеринарну медицину
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, N 7, ст.58 )
( Вводиться в дію Постановою ВР
N 569/96-ВР від 05.12.96, ВВР, 1997, N 7, ст.59 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 783-XIV ( 783-14 ) від 30.06.99, ВВР, 1999, N 34, ст.274 -
редакція набирає чинності одночасно з набранням чинності
Законом про Державний бюджет України на 2000 рік )
Цей Закон визначає відповідальність підприємств, установ та
організацій за правопорушення у галузі ветеринарної медицини і
спрямований на посилення державного ветеринарного контролю за
ветеринарно-санітарною безпекою продуктів тваринництва, охороною
довкілля, захист прав фізичних та юридичних осіб у сфері
забезпечення ветеринарного та епізоотичного благополуччя.
Стаття 1. Відповідальність за правопорушення у галузіветеринарної медицини
Підприємства, установи та організації (далі - підприємства)
незалежно від форм власності, діяльність яких пов'язана з
вирощуванням та заготівлею тварин, виробництвом, переробкою,
зберіганням, транспортуванням і реалізацією тварин, продуктів та
сировини тваринного і рослинного походження, з виробництвом та
реалізацією засобів захисту тварин, здійсненням лабораторної
діагностики та наданням ветеринарних послуг, несуть
відповідальність у вигляді штрафу за:
порушення ветеринарних норм і правил, зоогігієнічних
нормативів, крім тих, що передбачені цим Законом, - у розмірі двох
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
порушення правил щодо карантину тварин або інших карантинних
обмежень - у розмірі шести неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян;
переміщення через державний кордон без обов'язкового
проведення ветеринарно-санітарної експертизи підконтрольних
ветеринарному нагляду вантажів - у розмірі вартості ввезеної
продукції;
реалізацію ввезених на територію України продуктів та
сировини тваринного походження, кормів для тварин, які не пройшли
в Україні ветеринарно-санітарної експертизи, - у розмірі вартості
реалізованої продукції;
реалізацію на території України засобів захисту тварин,
засобів ветеринарної медицини, не зареєстрованих в Україні, - у
розмірі вартості реалізованої продукції;
ухилення від пред'явлення або непред'явлення тварин для
проведення ветеринарного огляду, обов'язкових заходів
(дослідження, щеплення, обробки) щодо профілактики хвороб тварин,
а також незабезпечення надійної фіксації тварин для їх проведення
- у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
виготовлення харчових продуктів із сировини тваринного
походження, забороненої для використання, у тому числі з м'яса з
трупів тварин, уражених електричним струмом, отруєних хімікатами,
утоплених, вимушено дорізаних, що не пройшли
ветеринарно-санітарної експертизи, тощо - у розмірі вартості
виготовлених продуктів;
ухилення від обов'язків ветеринарно-санітарної експертизи
продуктів (продукції) тваринного і рослинного походження - у
розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
надання власниками торговельних об'єктів дозволу на
реалізацію продуктів (продукції) тваринного і рослинного
походження, що не пройшли ветеринарно-санітарної експертизи, - у
розмірі шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
реалізацію продуктів та сировини тваринного і рослинного
походження у місцях, не відведених для цього, або таких, що не
пройшли ветеринарно-санітарної експертизи, - у розмірі чотирьох
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
ухилення від виконання або неналежне виконання приписів
державних інспекторів ветеринарної медицини - у розмірі шести
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Сплата штрафів не звільняє підприємство від усунення
допущених порушень і відшкодування завданих збитків у порядку,
встановленому законодавством.
Стаття 2. Органи, уповноважені розглядати справи проправопорушення у галузі ветеринарної медицини
Справи про правопорушення, передбачені цим Законом,
розглядають Державний департамент ветеринарної медицини
Міністерства сільського господарства і продовольства України
(далі - Державний департамент ветеринарної медицини), управління
державної ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим,
областей, міст Києва та Севастополя, районів, міст.
Накладати штрафи від імені Державного департаменту
ветеринарної медицини, управління державної ветеринарної медицини
Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя,
районів, міст мають право головні державні інспектори ветеринарної
медицини, їх заступники, державні інспектори ветеринарної медицини
у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Повноваження щодо контролю, обов'язки, гарантії осіб, які
здійснюють державний ветеринарний контроль, визначаються Законом
України "Про ветеринарну медицину" ( 2498-12 ).
Стаття 3. Рішення у справах про порушення законодавства проветеринарну медицину
Рішення державних інспекторів ветеринарної медицини про
накладання штрафів оформляються постановами.
Примірник постанови надсилається державній податковій
адміністрації за місцезнаходженням підприємства для контролю за
сплатою штрафу.
Штраф підлягає сплаті підприємством у п'ятнадцятиденний
термін з дня його накладення. У разі несплати штрафу у зазначений
термін він стягується в судовому порядку. ( Частина четверта статті 3 втратила чинність на підставі
Закону N 783-XIV ( 783-14 ) від 30.06.99 - редакція набирає
чинності одночасно з набранням чинності Законом про Державний
бюджет України на 2000 рік )
Стаття 4. Оскарження рішень у справах про порушеннязаконодавства про ветеринарну медицину
Рішення у справах про порушення законодавства про ветеринарну
медицину, передбачені цим Законом, можуть бути оскаржені в
установленому законом порядку.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 5 грудня 1996 рокуN 568/96-ВР
